Перегляд повідомлення

12 лютого 2019 року у Великому конференц-залі НАН України відбулася презентація результатів виконання бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», започаткованої з 2018 року. Участь у заході взяли всі віце-президенти НАН України, члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, представники Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Державного концерну «Укроборонпром», науково-виробничих підприємств, а також керівники наукових установ Академії, залучених до досліджень і розробок за зазначеною бюджетною програмою, та виконавці відповідних наукових проектів. Модерував презентацію Перший віце-президент НАН України, Голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік Антон Наумовець.

Привітавши присутніх, академік Антон Наумовець пояснив, що метою презентації є оцінювання ефективності використання у 2018 році бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень». За словами вченого, нова бюджетна програма відіграла важливу роль у забезпеченні адресної підтримки пріоритетних наукових досліджень, що виконуються науковими установами НАН України. Академік Антон Наумовець також наголосив на найактивнішій участі та підтримці Міністерства фінансів України на всіх етапах формування цієї бюджетної програми. За перший рік її виконання було підтримано дослідження, що виконуються 238 підрозділами наукових установ, які за результатами оцінювання ефективності діяльності відповідно до затвердженої Методики оцінювання віднесено до категорії А, тобто вони мають вагомі наукові і практичні результати широкого національного та міжнародного значення. Фінансова підтримка надавалася також виконанню найбільш значущих цільових програм наукових досліджень НАН України.

Академік Антон Наумовець і розпочав основну частину презентації, виступивши з доповіддю «Про результати досліджень наукових установ Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України та виконання науково-технічних проектів НАН України, отримані в межах бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»». За словами доповідача, надзвичайно важливим для Академії напрямом роботи є дослідження та розробки для потреб медицини й охорони здоров’я. Серед головних досягнень учених НАН України за цим напрямом було відзначено, зокрема, такі, як електрозварювання м’яких живих тканин (між іншим, ця революційна технологія, за допомогою якої щороку виконується до 30 тис. операцій, а також спеціальне обладнання для її практичної реалізації постійно вдосконалюються та знаходять усе нові й нові застосування), магнітні системи медичного призначення для вилучення металевих фрагментів із тіла (від початку бойових дій на сході України проведено вже понад 3 тис. операцій із їх застосуванням), прилад «Тренар» для відновлення тонкої моторики кисті та мовлення в постінсультних пацієнтів, технологія тривимірного моделювання та тривимірного друку на основі томографічного обстеження хворих на злоякісні пухлини.

Чимало важливих результатів учені Академії отримали за напрямом створення нових матеріалів. Ідеться, наприклад, про технологію тривимірного друку великих кристалів тугоплавких металів (таких, як вольфрам і молібден), аморфні металічні сплави з чудовими магнітними властивостями (за словами академіка Антона Наумовця, цю розробку можна назвати революцією в електротехніці), радіаційно стійкі сплави (високоентропійні) для захисних бар’єрних покриттів на тепловидільних елементах реакторів атомних електростанцій (для продовження термінів експлуатації АЕС та запобігання ядерним інцидентам на цих стратегічних об’єктах), проривні магнітогідродинамічні плазмові технології одержання литих конструкційних і композиційних матеріалів (зокрема, алюмінієвих сплавів), технологія виготовлення спінених алюмінієвих сплавів із застосуванням дешевих спінювачів (зразок такого спіненого алюмінієвого сплаву учасники презентації мали нагоду побачити на власні очі), технологія вирощування крупних монокристалів алмазу (ці матеріали поєднують у собі великі розміри та ювелірну якість, їх зручно використовувати для виготовлення інструментів шліфування й іншого оброблення багатьох металів), вдосконалена промислова технологія виробництва ударостійких блоків прозорого бронювання вікон військової, авіаційної та транспортної техніки й будівельних споруд (для захисту людей і техніки від засобів ураження, що мають швидкість до 1000 м/с).

До вагомих розробок у транспортній галузі академік Антон Наумовець відніс конструкцію мобільного комплексу для контактного стикового зварювання довгомірних рейкових плітей методом «натягу» з одночасним введенням їх у розрахунковий температурний інтервал закріплення в умовах спорудження і ремонту безстикових залізничних колій України (останні вже отримали назву «оксамитовий шлях»), програмно-технічний комплекс для діагностики обладнання сигналізації, централізації та блокування на залізницях (для запобігання аваріям на електрифікованій залізниці; дослідна експлуатація цієї розробки триває на коліях «Укрзалізниці»).

За словами доповідача, до важливих результатів за напрямом створення наукоємних приладів для потреб різних галузей належать: теорія та методи контролю стану гірських порід для підвищення безпеки праці шахтарів та інтенсифікації вуглевидобутку (передбачення загрози небезпечних явищ у гірських породах на основі контролю – за допомогою радіометра – виділення дочірніх продуктів розпаду радону в атмосферу шахтних виробок через тріщинуваті зони), газосенсорна система на основі матриці нанопорошкових люмінесцентних комірок із алгоритмами аналізу спектрів їхнього свічення (для визначення складу газів), мобільний озоно-повітряний модуль очищення та знезараження води (енергоощадний і компактний).

«Виконуючи ці дослідження за пріоритетними напрямами, ми маємо думати також про перспективу – про те, куди далі рухатися національній економіці, як розвиватися науковим дослідженням», – зазначив академік Антон Наумовець і розповів про цікаві наукові результати, отримані академічними установами геологічного профілю. Йдеться про вивчення зв’язку нафтогазоносності з процесами глибинної дегазації Землі та, в цілому, джерела вуглеводневого потенціалу земних надр України, а також про розроблення критеріїв рідкісноземельної рудоносності в породах Українського щита.

«Ілюстрацією того, якою повагою та яким авторитетом користуються розробки наших спеціалістів, є підготовка на Суперколайдері CERN (Женева, Швейцарія) експерименту для пошуку нових, суперсиметрійних елементарних частинок, передбачених теорією академіка Дмитра Волкова [1925–1996]», – поінформував доповідач.

Академік Антон Наумовець також коротко розповів, що в основі використовуваної в Академії Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України лежать такі критерії, як: наявність наукових результатів світового рівня, визнання в Україні та світі; масштаб і ефективність впровадження інновацій; робота з науковою молоддю, підготовка кадрів; вплив на економіку, соціальні умови, культуру, якість життя в Україні.

«Український бюджет не дуже багатий, і Міністерство фінансів має великі труднощі з його розподіленням. Але Академія могла б значно більше заробляти самостійно, якби в державі було вдосконалено національне інноваційне законодавство та створено сприятливий інноваційний клімат. Тим часом ми не очікуємо спокійно цієї пори і самі встановлюємо прямі зв’язки. Серед наших партнерів – Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Міністерство оборони України, Міністерство культури України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Київська міська державна адміністрація, Український союз промисловців і підприємців, Федерація роботодавців України, Рада директорів підприємств, установ та організацій м. Києва, Державний концерн «Укроборонпром», Державне космічне агентство України, державні підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»», «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля», «Антонов», «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод»», Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», Казенне підприємство спеціального приладобудування «Арсенал», акціонерні товариства «Мотор-Січ» і «Турбоатом». Усього – понад 40 великих підприємств і організацій», – відзначив академік Антон Наумовець.

На завершення доповідач запросив учасників презентації ознайомитися з його статтею, яку було опубліковано того ж дня, 12 лютого 2019 року, в газеті Верховної Ради України «Голос України»: http://www.golos.com.ua/article/313583.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Із доповіддю «Матеріали для медицини і медичної техніки та технології їх отримання і використання. Нові проекти, започатковані в 2018 році» виступив перший заступник директора Інституту проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України академік Сергій Фірстов.

За словами вченого, зазначену програму було започатковано два роки тому, однак зосередився академік Сергій Фірстов саме на тому, що вдалося зробити впродовж останніх п’яти місяців.

«У рамках цієї програми вирішувалися дуже важливі питання. Скажімо, про створення вітчизняних імплантів, оскільки потреба в них – і у цивільних, і у військових – надзвичайно велика. Тому відповідний проект і було започатковано 2018 року, – зауважив доповідач. – Ми зробили акцент на стоматології, адже саме цій медичній галузі новітні матеріали, які ми можемо створити (і новітні сплави титану, і новітня біоактивна кераміка), підходять чи не найкраще.

За новою бюджетною програмою в Академії виконуються кілька подібних проектів. Зокрема, вже розроблено новітні абсолютно біосумісні титанові сплави, які можуть слугувати основою для подальшого виготовлення стоматологічних імплантів. У цьому ж напрямі проводять дослідження вчені Інституту металофізики імені Г.В. Курдюмова НАН України – вони планують відпрацювати сплави з низьким модулем Юнга. В Інституті механіки імені С.П. Тимошенка НАН України розраховуються пружні характеристики для конструювання згаданих імплантів.

Вдалося досягти й інших вагомих результатів. Наприклад, було помічено, що при збагачуванні біоактивної кераміки кремнієм як корисним елементом спостерігається тенденція до утворення хрящової тканини. Відомо, що у людей похилого віку хрящова тканина зношується, і вони потребують оперативного медичного втручання. Якщо ж проміжний результат, зафіксований нашими вченими, підтвердиться, то ми станемо на шлях створення умов, за яких хрящова тканина відновлюватиметься сама.

В Інституті електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України працюють над технологіями нанесення біосумісних покриттів на дентальні імпланти. Технологія тривимірного моделювання та тривимірного друку персоніфікованих моделей кісток, уражених злоякісними новоутвореннями, для планування операції та інтраопераційної навігації – розробка Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України. Причому це чудова робота – в тому сенсі, що ми вже стоїмо на порозі виготовлення імплантів із урахуванням індивідуальних потреб кожного конкретного пацієнта».

На завершення свого виступу академік Сергій Фірстов розповів про інноваційний проект із розроблення технологічного процесу виготовлення ендопротезів кульшового суглобу з використанням нових біосумісних матеріалів і технологій, який Інститут проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України планує реалізувати спільно зі своїм партнером – ТОВ «ТІТАН-МЕД». Сторони мають намір створити перший в Україні центрі з виготовлення таких імплантів, як ендопротези кульшового суглоба авторства вчених зазначеної академічної наукової установи. Тестування довели, що ця розробка вчених зазначеної академічної установи має суттєво кращі характеристики, ніж її аналоги. Для налагодження виробництва партнери планують придбати необхідне новітнє обладнання, яке згодом буде пристосовано до виготовлення ендопротезів кульшового суглобу й інших імплантів (у тому числі стоматологічних), розроблених науковцями Академії. «Якщо це вдасться зробити – зможемо випускати продукцію світового класу», – підсумував академік Сергій Фірстов.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Далі слово було надано директорові Науково-технічного центру відкритого акціонерного товариства «Меридіан» імені С.П. Корольова Державного концерну «Укрборонпром» Олегу Присяжнюку.

«Наше підприємство займається прикладною наукою і теж має певний науковий потенціал. Зараз ми дуже плідно співпрацюємо з установами і Національної академії наук України, і Міністерства освіти і науки України.

Наприклад, минулого року ми створили перший український безпілотний авіаційний комплекс, державні випробування якого вже практично завершились і дали позитивні результати. Так от, у цьому комплексі впроваджено програми автоматичного визначення координації, програми конвертації систем координат, які ми розробили спільно з ученими Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України і Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.

Спільно з Інститутом хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України було впроваджено карбонові нанотрубки, які роблять літак захищеним від радіолокації. Зараз тривають їхні перші випробування.

Наші плани на наступний рік – іще грандіозніші. Будемо конструювати літаки, що літатимуть у цілковитому «радіомовчанні». Певні напрацювання для цього вже є. Проводилися випробування. Дуже хотілося б продовжити ці роботи. Хоча нам як акціонерному товариству важко зберігати науку, тим більше тепер. Важко і вам, ученим. Фахівці емігрують. Хотів би попросити присутніх представників Міністерства фінансів України фінансувати ці роботи, особливо спільні, тому що прикладна наука може доводити великі та хороші ідеї до конкретного впровадження – серійного виробництва. А це – створення робочих місць і збереження науки», – зазначив Олег Присяжнюк.

«Про результати наукових досліджень за науковою програмою НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави», отримані в межах бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень», доповів Перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін.

Як наголосив учений, Національна академія наук України ніколи не стояла осторонь вирішення науково-технічних питань підвищення безпеки і оборони нашої країни. У 2015 році у зв’язку з подіями в Криму та на Сході України Академія започаткувала виконання цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави», причому за рахунок скорочення інших цільових програм. «Ми пішли на цей крок, бо розуміли необхідність створення й роботи такої Програми», – зауважив академік Володимир Горбулін.

За його словами, згідно з основними принципами, закладеними Академією, щорічно оголошується конкурс проектів Програми за пріоритетними напрямами, які на кожен рік визначаються Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України, Державним концерном «Укроборонпром», Державним космічним агентством України. Вони ж і проводять експертну оцінку поданих на конкурс проектів, а виконані роботи приймаються за участі їхніх представників. Обов’язковою вимогою до проектів, що подаються на конкурс, є також погодження технічного завдання підприємством оборонно-промислового комплексу (ОПК), на якому впроваджуватимуться результати цієї роботи.

Переважна частина проектів Програми спрямовуються на вирішення науково-технічних питань, що постають перед Міністерством оборони України, Генеральним штабом Збройних Сил України при створенні нових і модифікації старих зразків озброєння.

Як поінформував доповідач, в рамках Програми:

− за напрямом захисту особового складу та військової техніки розроблено перспективні бронеструктури для додаткового захисту легкоброньованої техніки, кабін літаків, покращення характеристик бронежилетів; розроблено маскувальні покриття для мінімізації помітності техніки в діапазоні хвиль від інфрачервоного до надвисокочастотного;

− за напрямом відновлення та модернізації військової і спеціальної техніки створено нові технології оброблення каналів нарізних стволів для підвищення їхньої живучості; розроблено сучасні технології з продовження ресурсу авіаційної та бронетанкової техніки, лазерного й дугового зварювання тонкостінних елементів керма і сопла керованих ракет, а також підводного зварювання корпусів військових кораблів в екстремальних умовах;

− за напрямом військової медицини створено портативні програмно-апаратні комплекси для визначення глибини шокового стану у польових умовах; розроблено нові біоматеріали для відновлення кісткової тканини; створено новітні перев’язувальні матеріали та комбіновані засоби для зупинення великих кровотеч; запропоновано технологію низькотемпературного зберігання клітин донорської крові тощо.

«Мені приємно зазначити, що завдяки новій бюджетній програмі за нашою оборонною Програмою в минулому році розпочато виконання нових проектів», – сказав академік Володимир Горбулін. Хоча виконання проектів розраховано на 2 роки, але вже сьогодні можна говорити про деякі конкретні результати. Наприклад:

− Інститутом хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України створено нові типи антирадарних та антикорозійних фарб для виготовлення покриттів на корпусні конструкції надводних кораблів із маскувальними й антикорозійними властивостями;

− Інститутом надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля НАН України розроблено дослідну технологію виготовлення бронебійних елементів для підкаліберних засобів ураження з підвищеними характеристиками пробиття;

− Інститутом електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України запропоновано метод пічного паяння алюмінієвих тонкостінних конструкцій у контрольованому газовому середовищі, який є екологічно безпечним і менш енергоємним порівняно з наявними методами паяння;

− Міжнародним науково-навчальним центром інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України створено прототип мультисенсорної системи на базі безпілотного літального апарата для високоточного визначення координат наземних об’єктів в автоматичному режимі;

− Інститутом проблем реєстрації інформації НАН України розроблено оптичні мікрорельєфні дифузори з підвищеними експлуатаційними характеристиками для систем наведення, слідкування та керування рухомими об’єктами.

«На сьогодні ці розробки впроваджуються на підприємствах оборонно-промислового комплексу або перебувають на стадії випробувань, деякі з розробок вже впроваджено. Зокрема, створена Радіоастрономічним інститутом НАН України радіолокаційна станція РЛС «ОКО» зараз завершує визначальні відомчі випробування і, сподіваюсь, її буде взято на озброєння», – зазначив академік Володимир Горбулін.

Він також розповів про те, що результати оборонних досліджень було представлено на виставці науково-технічних розробок та технологій НАН України «Наука – обороні та безпеці держави», проведеній 6–7 грудня 2018 року Академією разом із Міністерством оборони України та Державним концерном «Укроборонпром» у рамках заходів із відзначення 100-річчя Національної академії наук України. Особливістю виставки стало те, що вперше разом із експозицією НАН України підприємства ОПК представили експонати натурних зразків, в яких утілено результати досліджень академічних установ і які серійно виготовляються. У рамках цієї виставки відбувся також круглий стіл за участі представників Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони України, Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Державного космічного агентства України, Державного концерну «Укроборонпром», Ліги оборонних підприємств України і фахівців НАН України, на якому обговорювались актуальні питання залучення наукового потенціалу для підвищення обороноздатності держави. Було ухвалено низку рішень, які дозволять сторонам плідно співпрацювати й надалі.

«Академія вважає проведення досліджень зі зміцнення обороноздатності держави одним із пріоритетних напрямів своєї діяльності, – підкреслив академік Володимир Горбулін. – Разом із тим, створення наукового доробку і набуття Україною необхідного технологічного рівня є завданням не тільки НАН України. Це досягається виваженими діями з боку відповідних центральних органів виконавчої влади, про що неодноразово наголошувалось протягом проведення згаданого круглого столу. Академія вже неодноразово підкреслювала, що, враховуючи важливість для країни, котра воює, якнайшвидшого втілення заходів з інтенсифікації інноваційної діяльності у сфері оборонно-промислового комплексу, вкрай необхідним є створення у державі спеціалізованого міжвідомчого координуючого органу, який би забезпечував управління та контроль за виконанням державних програм із підвищення обороноздатності країни. Ми віддаємо належне Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, але, на думку науковців, створення спеціалізованого центрального органу виконавчої влади на кшталт колишньої Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу при Кабінеті Міністрів України − це вимога часу. Якщо Уряд підтримає необхідність її створення, це буде важливим кроком в організації всіх робіт у сфері оборони й безпеки нашої держави. Адже в наукових дослідженнях, які могли б забезпечити підвищення оборони й безпеки, сьогодні використовується лише сота, а можливо, й тисячна частина потенціалу установ Національної академії наук України.

Від імені наших учених я хотів би подякувати Верховній Раді України і Кабінету Міністрів України за започаткування у 2018 році нової бюджетної програми, за рахунок якої ми маємо можливість продовжувати працювати та виконувати свої завдання».

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Потому слово взяв начальник Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України генерал-майор Ігор Чепков, який від імені Міністерства оборони України, очолюваного ним інституту та від себе особисто подякував науковцям Академії за роботу, яку вони виконують.

«Ні для кого не секрет, що 2014 рік ми зустріли з технікою, яку успадкували від Радянського Союзу. Зрозуміло, що воювати нею ефективно, потужно й мобільно, забезпечуючи захист військовослужбовців, було неможливо. У 2014 році спостерігався дуже великий ажіотаж навколо проведення досліджень із посилення захисту військовослужбовців. Завдяки наполегливій праці академічних інститутів було впроваджено броньовані композитні матеріали, які тією чи іншою мірою забезпечили цей захист, – сказав Ігор Чепков. – Ми дуже пишаємося, що Національна академія наук України виступила з ініціативою започаткування програми, спрямованої на забезпечення обороноздатності держави. За часів Радянського Союзу безпосередньо Міністерством оборони фінансувалися певні програми пошукових фундаментальних досліджень, результати яких у майбутньому мали використовуватися при створенні зброї. Але, на жаль, слід констатувати, що ця тематика і практика з боку Міністерства оборони не знайшла належного продовження. На сьогодні ми змушені ставити завдання щодо розроблення нових зразків техніки здебільшого перед промисловістю. Я не кажу про сучасні зразки або зразки, які формуватимуть обличчя Збройних Сил у майбутньому, бо без проведення глибоких пошукових фундаментальних досліджень ми не можемо мріяти про це. Але завдяки академічній програмі, започаткованій у 2015 році, було зроблено певні кроки. Ми [Збройні Сили України] не стояли осторонь, а брали активну участь у формуванні й узгодженні технічних завдань,  оцінюванні результатів цієї роботи. І нині вже маємо певні результати.

За нашими оцінками, на вирішення актуальних проблем обороноздатності спрямована 81 науково-дослідна робота в рамках цієї програми. Ми дуже вдячні Інститутові проблем матеріалознавства імені І.М. Францевича НАН України: коли гостро постала проблема забезпечення створення зразків звукометричних комплексів розвідки, цей академічний інститут відгукнувся та провів дослідження такого сплаву, як пермалой. У результаті цих досліджень було одержано характеристики, завдяки яким сплав використовується у конструкції нового звукометричного комплексу. Особисто мені подобається робота, яку виконали в Інституті проблем реєстрації інформації НАН України. Йдеться про оптичні дифузори, які дозволяють у кілька разів підвищити ефективність наведення високоточної зброї безпосередньо в умовах постановки перешкод або завад. Ми вдячні за цю роботу та розуміємо відповідальність Міністерства оборони за впровадження таких розробок».

«Переважна більшість розробників сьогодні впроваджує у свої комплекси зброї вже створені кимось складові частини або елементи і не формулюють проблемних питань перед наукою (чи то академічною, чи то прикладною), промисловістю тощо. Це комплексна проблема, і сьогодні тільки поодинокі потужні підприємства – такі, як ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», ДП «Івченко-Прогрес» [ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка»] – розуміють, що майбутнє кується лише завдяки наукоємності цієї продукції. Вважаю, що потрібно продовжити нашу плідну співпрацю. А запорукою цьому будуть впроваджені результати», – підсумував військовослужбовець.

 

«Про результати досліджень наукових установ Секції хімічних і біологічних наук НАН України та придбання новітнього і модернізацію існуючого наукового обладнання в межах бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»» доповів Віце-президент НАН України, Голова Секції хімічних і біологічних наук НАН України академік Вячеслав Кошечко.

Як поінформував доповідач, за новою бюджетною програмою установи Секції хімічних і біологічних наук НАН України виконували низку тем за розділом 1 – з пріоритетних фундаментальних досліджень і з науково-технічної тематики за розділом 2. Ці дослідження спрямовувалися не тільки на отримання нових знань, а й мали цілеспрямований фундаментальний характер, орієнтувалися на розроблення нових підходів до створення тих чи інших процесів, новітніх речовин та матеріалів для розвитку різних галузей економіки та соціальної сфери України (хімічної промисловості, енергетики, охорони здоров’я, агропромислового комплексу, захисту довкілля тощо). За підсумками проведених досліджень було одержано низку вагомих результатів. На деяких із них і зупинився коротко академік Вячеслав Кошечко.

Для промисловості й енергетики.

Хіміки запропонували новий тандемний каталітичний процес одержання з відновлюваної сировини – біоетанолу – такого промислово важливого для України мономеру, як пропілен, для виробництва поліпропілену.

Для створення нових процесів і каталізаторів одержання компонентів моторного палива знайдено, що цеоліти, доповані наночастинками нікелю, здатні в м’яких умовах виступати каталізаторами реакції утворення диетоксиетану й ізогексанів – ефективних добавок для підвищення цетанового числа дизельного палива та октанового числа бензину.

Розроблено нові високопродуктивні й екологічно сприйнятливі механохімічні способи одержання нанорозмірних двовимірних структур – перспективних матеріалів для електроніки, світловипромінювальних діодів, високоємних хімічних джерел струму, суперконденсаторів тощо.

Зокрема, для сонячної енергетики:

– розроблено композитні електроди на основі графену та дисульфіду молібдену, що збільшують ефективність фотоелектрохімічних систем отримання й акумулювання водню під дією сонячного світла;

– синтезовано нові тонкоплівкові нанокомпозитні селективні покриття для сонячних колекторів, які мають значно більший коефіцієнт поглинання сонячної енергії, ніж у відомих світових виробників.

Розроблено хімічні склади й умови синтезу діелектричних оксидних композиційних матеріалів і виготовлено їхні експериментальні партії для виробництва радіофільтрів апаратури GPS на ДП «Оризон-Навігація». Це сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної оборонної продукції.

Створено технологію та налагоджено виробництво успішно випробувано на ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля» нового вітчизняного імпортозаміщувального високочутливого хімічного індикаторного проявника витоків амоніаку – для контролю герметичності теплових труб і електронагрівних амоніачних двигунів космічних апаратів.

Показано можливість органо-сольвентного одержання целюлози (з виходом 85–90%) із рослинних відходів сільського господарства й технічних культур, що, крім високої продуктивності, дасть змогу зберегти чимало лісових ресурсів України.

Для  медицини  та  охорони  здоров’я.

Спільно з фармацевтами проведено комплекс досліджень зі створення нового лікарського засобу «Пропоксазепам», який за ефективністю та безпечністю тривалої анальгетичної дії перевершує відомий «золотий стандарт» – диклофенак. Розробляється досьє для налагодження виробництва цього препарату в Україні – на підприємстві ТДВ «Інтерхім», яке тісно та плідно співпрацює з одеськими хіміками Академії. На цьому ж підприємстві за їхніми розробками вже налагоджено виробництво таких відомих препаратів, як «Аміксин», «Гідазепам» і багато інших.

Учені-біохіміки завершують роботи з налагодження виробництва створеного ними комплексного лікарського препарату «Альфа-Когнітин» для покращення роботи мозку, нормалізації роботи серцево-судинної системи. Цей препарат є також додатковим джерелом вітамінів: С, групи В та холіну.

Створено систему молекулярно-генетичної діагностики зразків крові на первинні імунодефіцити, зокрема для виявлення мутації гена БТК, що дасть змогу проводити діагностику безпосередньо в закладах охорони здоров’я України, не надсилаючи тестові зразки пацієнтів за кордон.

Удосконалено цитохімічні й імуноцитохімічні методи діагностики різних форм мієлодиспластичного синдрому та їхньої верифікації згідно з вимогами ухваленої 2017 року класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я, що сприятиме коректному й ощадному призначенню вартісних хіміопрепаратів.

Оптимізовано технологію синтезу протипухлинного препарату «Фероплат» і організовано виробничу дільницю для виготовлення його дослідної партії. Розроблено «Тимчасовий технологічний регламент на виробництво магнітної рідини, що містить цисплатин», який отримав державну реєстрацію.

Учені-фізіологи вперше встановили, що стимуляція ендогенного синтезу сірководню шляхом курсового введення кофактора PLP значно прискорює відновлення вихідних показників роботи серця та судин після ішемії-реперфузії. Це відкриває нові шляхи пошуку лікарських засобів для зниження захворюваності й смертності від серцево-судинних захворювань.

Для медицини катастроф і військово-польових умов створено нові стабільні ранові покриття з комплексною протеолітичною активністю, які забезпечують високий лікувальний ефект, зручність застосування й мінімальні терміни перебування хворих у стаціонарі.

Для  агропромислового  комплексу.

Використовуючи новітні досягнення світової генетики, вчені НАН України проводять дослідження зі створення нового покоління високопродуктивних сортів озимої пшениці з врожайністю, котра перевищує 100 ц/га. У 2018 році дев’ять із них було рекомендовано до широкого впровадження у виробництво. Наразі триває робота із забезпечення аграрних господарств України цим високоякісним оригінальним насінням – за ліцензійними угодами.

Завдяки фінансовій підтримці нової бюджетної програми вдалося суттєво прискорити проведення досліджень і польових випробувань, а також підготувати до впровадження низку нових гербіцидних композицій, які за ефективністю перевищують наявні аналоги. Крім того, на площі понад 150 тис. га впроваджено системи ефективного використання азоту в технологіях вирощування зернових.

Налагоджено технологію виробництва поліфункціонального мікробного препарату «Ризостим М», здатного забезпечувати значно більшу врожайність агрокультур порівняно з іншими препаратами на ринку.

Для  біотехнологій.

Важливий комплекс наукових досліджень було виконано для створення нових біотехнологій. Зокрема, отримано нові штами дріжджів, які порівняно з вихідними штамами здатні продукувати з глюкози вп’ятеро більше чистого гліцерину, що широко використовується в косметичній, харчовій і фармацевтичній промисловостях.

Отримано нові штами дріжджів, здатні продукувати на 3–3,5% більше етанолу порівняно з традиційним штамом. Навіть таке зростання продуктивності ферментації може щороку забезпечувати отримання в промислових масштабах додаткових сотень тон етанолу.

Одержано вихідні дані для технології комплексного перероблення рослинної енергетичної сировини в енергоносії (паливний етанол, біогаз) і органічні добрива. Зокрема, на виробництві «Компанія «Еко-Енергія»» виготовлено експериментальну установку для біогазової ферментації комплексних субстратів. Там відпрацьовуватимуться нові біотехнології.

Для  охорони  природи.

Проведено комплекс досліджень для визначення шляхів утилізації відходів таких великих підприємств, як Миколаївський глиноземний завод та Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат, і показано можливість отримання з цих відходів ефективних коагулянтів та сорбентів, які можуть використовувалися для очищення природних і стічних вод від токсичних домішок.

Відповідно до Директиви ЄС «Про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни» розроблено концепцію та структуру Національного каталогу біотопів України.

Особливо слід відзначити, що завдяки підтримці за новою бюджетною програмою вчені – ботаніки й зоологи виконали велику наукову роботу з підготовки матеріалів для 4-го видання Червоної книги України. Цей важливий державний документ не тільки регламентує статус охорони рідкісних видів тварин й рослин України, а й визначає майбутнє людини та середовища, в якому вона живе. Уже складено оновлений номенклатурно-таксономічний список прийнятих і рекомендованих наукових назв представників рослинного та тваринного світу України. Підготовлено список рослин та грибів для включення до червоних списків Європи й Міжнародного союзу охорони природи.

Проведено низку важливих фундаментальних і прикладних досліджень за проектами цільових науково-технічних програм «Біопаливні ресурси і біоенергетика» та ««Розумні» сенсорні прилади нового покоління на основі сучасних матеріалів та технологій» [детально про це – нижче, у виступах академіків Ганни Єльської та Ярослава Блюма].

Перспективні дослідження.

Що стосується подальших перспектив досліджень, то це, перш за все, проведення фундаментальних досліджень за найбільш пріоритетними актуальними напрямами розвитку хімії, біології, біохімії, фізіології, генетики, що відповідають світовим тенденціям розвитку сучасної науки для отримання нових знань та створення на їхній основі:

– нових речовин і матеріалів різного функціонального призначення;

– нових енергоощадних та екологічно сприйнятливих процесів і технологій виробництв різних речовин та матеріалів;

– нових лікарських засобів і підходів для лікування; розроблення нових методів діагностики;

– нових високопродуктивних та стресостійких сортів сільськогосподарських культур;

– нових біотехнологій для енергетики й харчової промисловості;

– а також доведення розпочатих розробок до впровадження та практичного використання.

На завершення першої частини свого виступу академік Вячеслав Кошечко відзначив: «Незважаючи на скрутні часи, які зараз переживає наука в Україні, у нас все ще наявний потужний науковий потенціал для вирішення нагальних завдань вітчизняних економіки та соціальної сфери. Головне, зараз необхідно підтримати це національне надбання і з розумом його використати».

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Далі доповідач поінформував учасників презентації про придбання новітнього та модернізацію наявного наукового обладнання в Академії, яке також стало можливим завдяки започаткуванню нової бюджетної програми.

«Як відомо, проведення наукових досліджень на світовому рівні, одержання вагомих дослідницьких результатів, публікація цих результатів у престижних міжнародних фахових виданнях, їх визнання науковою спільнотою, входження до різних міжнародних наукових проектів, успішне їх виконання тощо неможливі без наявності сучасного наукового обладнання. І цьому важливому питанню наша Академія завжди приділяла належну увагу, – продовжив академік Вячеслав Кошечко. – Так, на початку 1980-х років Академія спрямовувала понад 10% своїх надходжень на оновлення наукових приладів. На жаль, через брак коштів у 1990-х роках установи НАН України практично не оновлювали парку наукового обладнання, і на початку 2000-х років він вичерпав свій ресурс. Враховуючи непросту ситуацію, що склалася, Академія неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України по допомогу у вирішенні цієї гострої проблеми, і з 2004 року Уряд розпочав цілеспрямоване виділення бюджетних коштів на придбання високовартісного обладнання для НАН України. Щорічно на це виділялося 40–50 млн. грн., або ж 8–10 млн. дол. США.  Для держави це були незначні кошти, а для Академії – відчутна та вкрай необхідна допомога.

З метою нерозпорошення, концентрування і найефективнішого використання цих обмежених бюджетних коштів для забезпечення проведення наукових досліджень новою приладною базою НАН України пішла, як показує її попередній досвід, правильним шляхом, а саме – шляхом створення колективних центрів користування високовартісним обладнанням, безперешкодний доступ до яких мають не тільки всі установи Академії, а й наукові співробітники вітчизняних закладів вищої освіти та промислових підприємств. До речі, зараз цим же шляхом створення колективних центрів рухається Міністерство освіти і науки України».

За словами доповідача, цільове виділення бюджетних коштів дало змогу Академії створити 81 колективний центр у 59 наукових установах. За роки державної підтримки цієї бюджетної програми (2004–2008 роки), а також за власні кошти (у 2009 і 2010 роках), коли Академія, попри скруту, все ж змогла знайти фінансування, було придбано 135 наукових приладів на суму понад 300 млн. грн., або ж близько 52 млн. дол. США.

Закупівля нового наукового обладнання та створення на його основі колективних центрів значно сприяли підвищенню рівня фундаментальних досліджень, новизні та вагомості  одержаних результатів, їхньому публікуванню в провідних зарубіжних фахових виданнях, входженню у світовий науковий простір, налагодженню міжнародного співробітництва тощо.

2018 року співробітників центрів було задіяно у виконанні відомчої тематики установ НАН України та цільових загальноакадемічних програм, у тому числі з проблем підвищення обороноздатності й безпеки держави.

Центри надавали також послуги та проводили спільні дослідження з іншими установами й підприємствами, зокрема, з 38 українськими закладами вищої освіти і 25 науковими установами різних країн.

Окрім забезпечення проведення наукових досліджень в установах НАН України, центри надавали послуги більш ніж 50 вітчизняним підприємствам і організаціям різної форми власності, в тому числі підприємствам оборонно-промислового комплексу, серед яких – ДП «КБ «Південне» імені М.К. Янгеля», ПАТ «Мотор Січ», КП СПБ «Арсенал», ДП «Антонов», ПАТ «ЦКБ «Ритм»», ДП «Завод імені В.О. Малишева», ДП «ДККБ «Луч»»,  ВАТ «Меридіан» і багато інших.

На жаль, прилади у центрах колективного користування експлуатуються вже понад 10 років. Частина з них вже зношені як фізично, так і морально та потребують поточного й капітального ремонтів або модернізації.

У 2018 році тільки термінового ремонту або модернізації потребували щонайменше 40 приладів 36 центрів, які функціонують у 32 установах НАН України та розташовані в різних містах України. За підрахунками фахівців, на проведення цих робіт необхідно близько 70 млн. грн., і це вже не кажучи про придбання нового обладнання. Академік Вячеслав Кошечко підкреслив, що Національна академія наук України вдячна Міністерству фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, не байдужим до науки народним депутатам – за те, що вони знайшли можливість частково допомогти Академії у вирішенні цієї дуже важливої проблеми.

У 2018 році за напрямом 5 нової бюджетної програми на ремонт, модернізацію й оновлення приладного парку НАН України було виділено 85,2194 млн. грн. Із них 29,991 млн. грн. було передбачено цільовим призначенням на розроблення препаратів на основі олігонуклеотидів для нових методів діагностики та лікування раку, які були виділено Інститутові молекулярної біології і генетики НАН України [докладніше про це – нижче, у виступі академіка Михайла Тукала].

Решту коштів, а саме 55,228 млн. грн., за цією бюджетною програмою було передбачено іншим 37 науковим установам НАН України. З них 38,7287 млн. грн. становили капітальні видатки, які було спрямовано на ремонти та модернізацію 37 одиниць приладів і розвиток 4 обчислювальних кластерів Українського національного Гріда. Крім того, 16,4993 млн. грн. поточних видатків було спрямовано на модернізацію та ремонти ще 28 одиниць наукових приладів.

У результаті за підтримки нової бюджетної програми було відремонтовано й модернізовано, зокрема:

– 10 масспектрометрів і хроматомасспектрометрів;

– 9 сканувальних електронних мікроскопів;

– 5 рентгенівських дифрактометрів;

– 3 випробувальні машини;

– 3 диференційні сканувальні калориметри;

– 2 інфрачервоні спектрометри;

– 1 фемтосекундний лазерний комплекс;

– 1 спектрометр ядерного магнітного резонансу;

– 4 кластери національного Українського національного Гріда;

Крім того, придбано 7 комплектів обладнання для оборонних досліджень.

Усі виділені кошти використано за призначенням із дотриманням чинного законодавства у частині, що стосується придбання товарів, робіт, послуг за державні кошти.

«Здійснений ремонт, модернізація й оновлення обладнання послугувало вагомою підтримкою забезпечення проведення пріоритетних наукових досліджень за фундаментальною та науково-технічною тематикою, що підтримується новою бюджетною програмою. Саме завдяки наявному обладнанню було отримано стисло представлені вище важливі наукові результати. Оскільки у 2018 році ця програма лише стартувала, є всі підстави сподіватися, що у цьому році при її продовженні та за допомогою відремонтованих і модернізованих у 2018 році приладів центрів буде отримано не менш вагомі наукові результати», – підсумував доповідач і ще раз подякував за фінансову підтримку.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Далі до слова було запрошено директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академіка Ганну Єльську, яка розповіла про результати виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України ««Розумні» сенсорні прилади нового покоління на основі сучасних матеріалів та технологій».

За словами вченої, у 2018 році в межах цієї програми 17 академічних установ виконували 28 проектів, загальне фінансування яких склало близько 5 млн грн. (тобто середній обсяг фінансування кожного проекту – 7 тис. дол. США). Мета програми – розроблення «розумних» сенсорних приладів нового покоління, які можна було б багаторазово й ефективно використовувати в мініатюрних point-of-care системах, готових до впровадження у практику для експресного аналізу в медицині, екології, біотехнології, харчовій, хімічній та фармацевтичній промисловості тощо.

Академік Ганна Єльська нагадала присутнім, що сенсорами називаються прилади, здатні розпізнавати майже будь-який аналіт, якщо правильно обрати для них «розумну» складову. За словами вченої, у наш час прогрес як у виробництві, так і в соціальному житті людини визначаються саме сенсорними системами, «розумними» матеріалами, нанороботами, молекулярними машинами, мікроелектронікою й інформаційними технологіями. І всі ці напрями представлено у зазначеній академічній програмі, основними завданнями якої у 2018 році були:

– розроблення нових перспективних матеріалів на основі високих технологій, у тому числі «розумних» нано- та біотехнологій;

– перехід до максимального спрощення і мініатюризації пристроїв, конструювання портативних систем для загальнодоступного використання;

– комбінація сенсорних систем зі смартфонами, GPS-системами й Інтернетом;

– проведення метрологічних досліджень;

– розширення спектру речовин, що можуть визначатися за допомогою розроблених систем.

«Планові завдання програми виконано в повному обсязі, опубліковано понад 60 статей, представлено більш ніж 70 доповідей на конгресах, конференціях і симпозіумах, отримано й подано заявки на 13 патентів.

За напрямом розроблення «розумних» матеріалів розроблено, зокрема, специфічні протеїнові матриці. Хочу звернути вашу увагу на метод молекулярного імпринтингу, за допомогою якого з біологічно активних речовин (наприклад ферментів) було створено «розумні» полімери-біоміметики. Крім того, розроблено оптимальні методи іммобілізації ферментів на поверхні перетворювачів різного типу.

Інший блок результатів стосується розроблення електродів і блок-схем. За цим напрямом створено, наприклад, спеціалізовані фотошаблони для літографічного виготовлення гребінчастих золотих електродів та виготовлено зразки таких електродів на оптично прозорій підкладці.

Створено кілька лабораторних прототипів сенсорів для визначення низки важливих амінокислот, метаболітів і токсинів.

Розроблюються основні технології та протоколи зв’язку мікросенсорів зі смартфоном. Зокрема, відпрацьовано підходи до реалізації мобільного варіанту сигналізатора загальної токсичності.

Крім того, розроблено електрохімічний біосенсор для визначення аргініну та деяких інших амінокислот. Аргінін – це амінокислота, задіяна в проявах хвороби Альцгеймера, нестача цієї речовини теж призводить до дуже страшних наслідків. Тому її виявлення як у крові, так і в харчових продуктах має велике значення.

Науковці Академії працюють також над тим, щоб кожен користувач мав у своєму смартфоні перелік речовин, які можуть становити для нього небезпеку», – сказала академік Ганна Єльська.

На завершення своєї доповіді вона порівняла обсяги видатків на створення сучасних сенсорних приладів в Україні та світі: «Ми проаналізували світові грошові інвестиції у розвиток біосенсорів. 2018 року вони склали 16,8 млрд дол. США. У розроблення одного сенсорного приладу вкладається від 500 тис. до 1 млн. дол. США. Тому ті 20 приладів, які виготовляються в рамках виконання академічної програми наукових досліджень, є свідченням високої ефективності роботи наших учених. Це демонструє величезний потенціал Національної академії наук, якому нова бюджетна програма дала можливість бодай частково проявити себе. Цей потенціал потрібно нарощувати. А бюджетна програма – перший крок на шляху до належного фінансування української науки».

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Про виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Біопаливні ресурси і біоенергетика»» доповів директор Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України академік Ярослав Блюм.

За словами вченого, для фінансування за новою бюджетною програмою було відібрано 15 проектів, участь у виконанні яких взяли фахівці 14 наукових установ 4 відділень НАН України з Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України та Секції хімічних і біологічних наук НАН України. Далі академік Ярослав Блюм коротко зупинився на найцікавіших результатах, отриманих під час виконання зазначених проектів.

«Перш за все, йдеться про біопаливо. Ми намагаємося працювати над технологіями отримання біологічної сировини для створення біопалив другого покоління. Цей напрям програми представлено хімічними технологіями отримання таких палив і супутніх компонентів, а також відповідними технологічними процесами.

Щодо рідких біопалив. Наші науковці займаються створенням нових сортів цукрового сорго – сировини для отримання біоетанолу. Технологічні процеси в цьому напрямі досліджень зараз розвиваються на спиртових заводах (ТОВ «Компанія «Еко-Енергія»» (Сумська область), ДП «Гайсинський спиртовий завод» та інших підприємствах), із якими ми співпрацюємо в рамках виконання програми. Вже розраховано економічну доцільність таких процесів – їхня окупність становитиме 4 роки.

Українські хіміки-органіки вперше в світі отримали нові ефективні лінії міскантусу (сировини номер один для отримання біомаси з метою подальшого створення палив), які зараз проходять сортовипробування. Ця культура дуже важлива для біоенергетики в усьому світі. До речі, нові лінії є поліплоїдними, тобто розмножуються насінням, на відміну від інших ліній цієї рослини-гібриду.

Сировиною, перспективною для отримання біодизелю, є такі олійні культури, як, наприклад, рижій, про який у нас трохи забули. У рамках виконання програми вчені Академії створили нові сорти цієї культури, ще один сорт було передано на сортовипробування цього року. Завдяки особливому складу жирних кислот рижій є перспективною сировиною для отримання не тільки біодизелю, а й авіаційного палива. На такому біопаливі нині літають літаки компанії «KLM» та інших всесвітньо відомих авіаперевізників.

Дещо раніше у нас було розроблено пілотну установку для отримання біодизелю з рижію. Зараз ця установка та технологія, яку вона реалізує, модифікуються для можливості використання інших видів олійних культур – із урахуванням державних стандартів України.

Колекція мікроводоростей є важливою складовою отримання сучасних біопалив. В Інституті ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України створена та зберігається колекція мікроводоростей, віднесена до національного надбання. В рамках одного з проектів за зазначеною програмою вона поповнилася 14 видами і штамами мікроводоростей, які є потенційним джерелом для отримання біодизелю.

Хіміки розробили сучасні способи конверсії біомаси для одержання рідких біопалив та мікрокристалічної целюлози, а також технології каталітичної конверсії гліцерину в хімічні продукти широкого застосування (наприклад, біодеградабельний пластик).

Розроблюються технології виробництва енергоносіїв і органічних добрив із рослинної сировини. Відповідний пілотний проект реалізуватиметься невдовзі на Гайсинському заводі: там запрацює установка для отримання біогазу з біомаси цукрового сорго й відходів виробництва паливного етанолу.

В Інституті газу НАН України сконструйовано пальники для спалювання біогазу», – поінформував академік Ярослав Блюм.

За його словами, дослідницькі роботи з отримання біопалива, виконувані вченими НАН України, цілком відповідають пріоритетам Європейського Союзу, визначеним на період 2020–2035 років.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

«Про результати закупівлі для Інституту молекулярної біології і генетики НАН України наукового обладнання» доповів заступник директора цього Інституту академік Михайло Тукало.

«Світовий тренд є зараз таким, що в провідних країнах розвиваються, у першу чергу, біомедицина та персоніфікована медицина, які базуються на генетичному аналізі, адже він дає змогу вже з дитинства враховувати схильність до певних патологій, здійснювати ранню та диференційну діагностику, прогнозувати виникнення та перебіг захворювання і допомагати з вибором схеми лікування.  Планується, що до 2040 року всі пацієнти в розвинених країнах світу матимуть генетичні паспорти. У нас це теж потрібно зробити, оскільки Україна посідає перше місце в Європі за рівнем смертності від онкопатологій і п’яте місце в у світі – за рівнем зростання кількості стійких форм туберкульозу. Чому генетичний аналіз відіграє надзвичайно важливу роль у боротьбі, наприклад, з онкологічними хворобами? Тому що для підвищення ефективності лікування необхідна передусім рання діагностика. І наш Інститут уже має певні досягнення з діагностики пухлин епітеліального походження та розуміння експресії генів вродженого імунітету при тяжких патологіях. Але, отримавши нові прилади, придбані в рамках бюджетної програми для Академії, ми можемо переходити до розвитку різних методів не тільки діагностики (в тому числі ранньої), а й терапії. Для розроблення протипухлинних препаратів у нас іще недостатньо інформації про те, як розвиваються пухлини, але вже зараз зрозуміло, що одним із найперспективніших підходів до вирішення цієї проблеми є розроблення препаратів пригнічення інгібіторного ефекту злоякісних пухлин на клітини імунної системи, який виникає при експресії ліганд-рецептора запрограмованої смерті. До речі, за відкриття цього рецептора й механізму пухлинно асоційованого пригнічення імунної системи вчені зі США та Японії отримали Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини 2018 року. Отже, ми рухаємося правильним шляхом», – зазначив доповідач.

Академік Михайло Тукало підкреслив, що придбаними для Інституту молекулярної біології і генетики НАН України коштовними науковими приладами зможуть користуватися вчені з усієї України. Він також стисло розповів про два унікальні прилади з переліку закуплених. Перший – система повногеномного секвенування, котра, як випливає з назви, дає змогу здійснювати секвенування геному людини, в тому числі для діагностики різноманітних захворювань (онкологічних і не тільки), та виявляти мутації. За допомогою цієї системи можна також генотипувати штами, виявляючи серйозні мікробіологічні й вірусологічні загрози, що важливо для забезпечення біобезпеки. Інший прилад – синтезатор ДНК/РНК, який дає можливість синтезувати нуклеїнові кислоти, олігонуклеотиди, потрібні для діагностики і терапії.

«На жаль, ми не виконали цю програму повністю, тому що в ній було закладено ще 600 тис. грн. на обслуговування придбаних приладів, яке потребує висококваліфікованого персоналу. Але наразі діє офіційна заборона на розширення штатів державних установ. Дуже сподіваюся, що представники Парламенту допоможуть нам подолати цю перешкоду», – сказав учений.

На завершення виступу він підкреслив: якщо Україна думає про своє майбутнє, то має на державному рівні підтримати розроблення методів діагностики та нових лікарських препаратів. На думку академіка Михайла Тукала, в нашій країні варто було б започаткувати серйозну державну програму проведення досліджень за цим напрямом.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Віце-президент НАН України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков доповів «Про результати досліджень наукових установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України та підготовку національної доповіді в межах бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»».

Як поінформував учений, у рамках нової програми установи Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України зосередили свої зусилля на дослідженні найактуальніших проблем сучасних політико-правових, соціально-економічних та культурних трансформацій в Україні за двома основними тематичними напрямами: макроекономіка та соціально-економічна політика; соціокультурні чинники гуманітарного розвитку України та їх роль у консолідації українського суспільства.

Далі академік Сергій Пирожков зупинився на деяких результатах проведених досліджень та їх практичного застосування.

За напрямом «Макроекономіка та соціально-економічна політика» в центрі уваги науковців Академії перебували проблеми забезпечення макроекономічної збалансованості, стійкості державних фінансів, розвитку цифрової економіки, вимірювання рівня життя в Україні та подолання бідності, загроз людському потенціалу, державної міграційної політики, децентралізації.   

Інститут економіки та прогнозування НАН України в рамках теми «Моніторинг макроекономічних дисбалансів в умовах фінансової нестабільності та оцінювання впливу змін вікової структури населення на стійкість державних фінансів» дослідив тренди індикаторів ВВП, які свідчать про продовження в Україні економічної динаміки відновлення та прискорення темпів зростання. Результати цих досліджень використано в роботі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України при вирішенні завдань щодо проведення обґрунтованої та комплексної оцінки основних макроекономічних процесів.

У рамках теми «Цифрові технології в інноваційній трансформації економіки України» розроблено пропозиції щодо вдосконалення державної політики розвитку цифрової економіки на період 2018–2020 років. Проаналізовано відмінності методологічних положень вітчизняної статистики від підходів Євростату та підготовлено пропозиції щодо відповідних змін у національній статистиці в Україні. Результати досліджень використано в роботі Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики і Міністерства інфраструктури України.

Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України в рамках теми «Рівень життя, бідність, багатство та нерівність в Україні: вимірювання, моделювання, прогнозування» розробив та апробував методику оперативної оцінки динаміки рівня життя населення, інструментарій автоматизації розрахунків. Методика призначається для оперативного оцінювання основних показників доходів, витрат, диференціації доходів населення та динаміки їх зміни. Відповідні матеріали надіслано до Міністерства соціальної політики України.

За результатами виконання наукового проекту «Підтримка нужденних: грошова допомога vs активізація поведінки на ринку праці» здійснено оцінку контингентів отримувачів різних видів соціальної допомоги та оцінку впливу соціальної допомоги на рівень життя отримувачів.

Відповідні аналітичні матеріали Міністерство соціальної політики України використало під час моніторингу програм соціальної підтримки населення в рамках Плану заходів з реалізації Стратегії подолання бідності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2016 року. Оцінку ефективності системи надання субсидій використано Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Окремо доповідач згадав Національну доповідь установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України «Українське суспільство: міграційний вимір», підготовлену у 2018 році під керівництвом академіка-секретаря Відділення економіки НАН України, директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академіка Елли Лібанової. У доповіді розкрито вкрай актуальні для України питання трудової, освітньої, внутрішньої та вимушеної міграції тощо.

У розгляді цієї доповіді під час засідання Президії НАН України 19 грудня 2018 року взяли участь Міністр соціальної політики України Андрій Рева, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова, генеральний директор Федерації роботодавців Руслан Іллічов, виконавчий радник Представництва Міжнародної організації міграції в Україні Сергій Шкльода, заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха, які дали позитивну оцінку цієї праці фахівців Академії. 

Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України за результатами виконання теми «Механізми адміністративно-фінансової децентралізації: оцінка ефективності, напрями вдосконалення» на прикладі Карпатського регіону виявив особливості та проблеми функціонування міських, гірських і прикордонних громад в умовах сучасних реформ. Наголошено на питаннях ефективності надання освітніх послуг у громадах та формування локальної освітньої політики. Розглянуто механізми стимулювання зайнятості населення й активізації економічної активності на рівні адміністративно-територіальних одиниць базового рівня.

Аналітичні матеріали використано в роботі Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, а також Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Львівським і Рівненським обласними центрами розвитку місцевого самоврядування.

«Якщо говорити про другий тематичний напрям досліджень за бюджетною програмою «Соціокультурні чинники гуманітарного розвитку України та їх роль у консолідації українського суспільства», то немає потреби докладно обґрунтовувати його надзвичайну важливість у сучасних умовах. Ці питання пов’язані з протидією зовнішній інформаційній агресії, утвердженням української ідентичності, формуванням державної мовної політики, етнонаціональної політики, розвитком громадянського суспільства», – підкреслив академік Сергій Пирожков.

Так, Інститут соціології НАН України в рамках дослідження «Закономірності формування та соціологічні виміри громадянського суспільства в Україні» довів, що на сучасному етапі політично-інституціональна трансформація в Україні, характеризується як неконсолідована, або «фасадна», демократія. Про це свідчить низка соціологічних індикаторів, зокрема: збереження значного рівня суспільної недовіри до демократичних інститутів влади, оскільки більшість населення вважає, що «сильні керівники здатні зробити для країни більше, ніж закони і дискусії».

Суспільним трансформаціям в Україні все ще притаманні процеси змін, які переважають у патерналістському суспільстві з латентними авторитарними настроями в напрямі громадянської суспільної самоорганізації. Отримані дані вказують, що приблизно лише шоста частина дорослого населення України (13–17%) тією чи іншою мірою задіяна у громадянське суспільство.

Результати дослідження використані в роботі Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, Міністерства освіти і науки України при реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки.

За результатами виконання Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського наукового проекту «Інформаційні механізми нейтралізації негативних зарубіжних впливів на регіони України в умовах гібридної війни» доведено, що в умовах інформаційної війни зарубіжні інформаційні технологи розробляють дискредитаційні матеріали трактування фактів регіональної історії, національної самобутності, спрямовані на руйнування національної єдності, підміну системи цінностей, котрі визначають спосіб життя й світогляд людей в Україні.

Негативні економічні процеси в регіонах, зростання бідності населення та відсутність оптимістичних перспектив на майбутнє обумовлює недовіру певної частини населення регіонів до змісту політичної діяльності в загальнонаціональному масштабі, байдужість до неї. Ця тенденція є особливо небезпечною перед новим циклом виборчих перегонів в Україні.

І тут на передній план виступає проблема ефективної державної координації використання потенціалу інформаційних, інформаційно-аналітичних центрів, громадських організацій, наукових установ. Відповідні аналітичні матеріли надіслано Комітетові Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики, Раді національної безпеки і оборони України, місцевим органам влади.

Фахівці Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України в рамках виконання теми «Конфесійна диференціація релігійного життя сучасної України: проблеми толерантизації» дослідили релігійні чинники формування та збереження української ідентичності в умовах єдиної православної церкви в Україні. При цьому виокремлено та проаналізовано внутрішні й зовнішні чинники цілеспрямованої протидії цьому процесу за рахунок поширення ідеології «руського міра» через відповідні конфесійні структури в Україні.

Результати досліджень використано Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності при підготовці змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури релігійної організації, керівний центр (управління) якої розташовується за межами України – на території держави-агресора, яка тимчасово окупувала частину території нашої держави.

Інститут української мови НАН України в рамках теми «Актуальні проблеми теоретичної і прикладної граматики української літературної мови кінця ХХ – початку ХХІ сторіччя» дослідив мову сучасних ЗМІ, мову політичного дискурсу, простежив тенденції стилістичного урізноманітнення мови художньої літератури, виявив тенденції розвитку літературного слово- й формовживання у різних стилях мовлення, проаналізував зміни норм літературної мови в нових соціокультурних умовах її функціонування.

Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України в рамках теми «Інноваційні явища в мовах європейського культурного ареалу: сучасність та історичний контекст» дослідив низку етнокультурних концептів української мови, визначив аксіологічні, прагматичні та правові аспекти мультилінгвізму, розглянув присутність меншинних мов у соціокультурному просторі Закарпатської області.

Академік Сергій Пирожков підкреслив, що важливим результатом діяльності мовознавців Академії в рамках виконання зазначених тем, став проект нової редакції Українського правопису, який було розглянуто і схвалено на засіданні Національної комісії з питань правопису, а також на спільному засіданні Президії НАН України та Колегії МОН України і 26 листопада 2018 року подано на розгляд Кабінету Міністрів України.

За результатами виконання в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України наукового проекту «Етнокультурна автономія як інститут забезпечення прав національних меншин: світовий досвід і Україна» проаналізовано потенціал інституту етнокультурної автономії для протидії дезінтеграційним тенденціям, етнотериторіальним вимогам національних меншин, які спираються на підтримку сусідніх держав.

Розроблено пропозиції щодо законодавчого забезпечення інституту етнокультурної автономії у вигляді проектів законів України: «Про внесення змін до Конституції України» (щодо врегулювання етнонаціональних відносин) і нової редакції Закону «Про національні меншини в Україні», які надіслано до Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Результати досліджень використано в роботі Національного центру «Мала академія наук України», закладів вищої освіти, загальноосвітніх закладів, громадських організацій.

«Виконання наукових досліджень за зазначеними напрямами дало змогу впровадити наукові результати у вигляді аналітичних і прогностичних матеріалів, проектів нормативних актів, рекомендацій із суспільно значущих питань у практику діяльності вищих органів державної влади України, профільних комітетів Верховної Ради України, міністерств і відомств», – підсумував академік Сергій Пирожков і зауважив, що 2019 року відповідні дослідження буде продовжено.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Академік-секретар Відділення економіки НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України академік Елла Лібанова представила Національну доповідь «Українське суспільство: міграційний вимір», яку готувала низка інститутів Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України.

«Ми добре усвідомлюємо, що на сьогодні масштабна міграція з України, поряд із депопуляцією, є одним із головних чинників браку робочої сили, який роботодавці вже визнають чи не основною перешкодою для національного економічного піднесення», – сказала вчена і далі зупинилася на ключових постулатах Національної доповіді: «По-перше, ми вважаємо, що міграція – це не проблема, з якою треба боротися. На жаль, це реальність, яку ми маємо облаштовувати та жити в ній. По-друге, міграція є ключовим проявом процесу глобалізації. Вона неминуча. І, найімовірніше, з огляду на ситуацію, що складається в економічно розвинених країнах, міграція з України зростатиме. Єдина можливість протистояти цьому – політика, спрямована на повернення бодай частини наших мігрантів. І друге, без чого ми не обійдемося: потрібно стимулювати приїзд до України робітників із інших країн. По-третє, реалізовані та потенційні міграційні настанови є наслідком невдоволеності населення нашої країни своїм рівнем життя. Це невдоволення має кілька проявів. По-перше, в Україні існує величезний розрив між реальним і бажаним рівнем життя. Спостерігається зневіра та бачення нашими громадянами невтішних перспектив для себе, своєї родини, своїх нащадків. Побутує стійке переконання у вищій якості життя за кордоном. Хоча це насправді далеко не завжди відповідає дійсності. По-четверте, чимало українців переконані, що зможуть адаптуватися до життя за кордоном, інтегруватись у новий соціум, опанувати іноземні мови тощо. Нарешті, останнє: в нашому суспільстві сформувалася «мода» на еміграцію, ми вважаємо її своїм основним «must have».

Оцінюючи наслідки масштабної еміграції, слід виходити: по-перше, з позицій самого мігранта та його родини; по-друге, з позицій країни-донора, тобто України або конкретного регіону, з якого виїжджає особа; по-третє, з позицій країни-реципієнта або конкретного регіону, до якого мігрант прибуває; по-четверте, з позиції цивілізації загалом. Скажімо, фізикові краще емігрувати та мати змогу займатися наукою, ніж залишитись удома й торгувати на базарі.

Людина, незадоволена своїм життя, суспільним статусом, доходами, сподівається поліпшити своє становище внаслідок переїзду за кордон, до розвиненішого регіону чи суспільства. Тобто міграція багатьма розглядається як своєрідний соціальний ліфт. У Радянському Союзі працювала – погана чи хороша – система соціальних ліфтів. Ми її втратили і, як мені здається, з водою вихлюпнули й дитину.

За ставленням до міграції українське суспільство поділене сьогодні практично навпіл: 51% наших співгромадян нікуди не хочуть виїжджати з того місця, де живуть; 49% хочуть переїхати, причому 8% – у межах України, 19% – за кордон, а 20% не визначилися. Вчені спостерігають за цими настроями від 1991 року, й відтоді їхня динаміка практично не змінилася.

Ми поставили собі за мету спробувати зробити демографічний прогноз залежно від міграційних настанов українців. Варіація між цими прогнозами виявилася дуже суттєвою і пов’язана виключно з міграцією. Найбільшою вона є для економічно найактивніших вікових груп. Хочу наголосити, що Україна сьогодні практично нічого не може вдіяти з рівнем народжуваності. Він є таким же, як і в європейських країнах. Без сумніву, варто боротися з нинішнім рівнем смертності, але при його зниженні навантаження на економічно активне населення зросте, оскільки збільшиться частка населення старшого віку. Єдине, що можна зараз зробити для забезпечення економічного розвитку України необхідною робочою силою – це створити умови для зовнішньої міграції.

Наразі головним мотивом міграції є занизька заробітна плата. Але дослідження свідчить: навіть якщо ми підвищимо заробітну плату, скажімо, до рівня 70-75%  польської чи чеської, це не зупинить міграцію, тому що міграційні настанови сьогодні формуються під впливом усвідомлення того, що якість життя в Україні значно нижча, ніж в економічно розвинених країнах.

Хочу звернути увагу також на те, що, попри всі негаразди, трудова міграція має низку позитивних наслідків. У 2018 році загальний обсяг грошових переказів від нашим мігрантів із-за кордону вчетверо перевищив суму прямих іноземних інвестицій. Але не це головне: мігранти, які повертаються до України бодай на короткий час, справляють величезний вплив на своє оточення, на психологічний клімат, ставлення до роботи, до виконання законів тощо».

На завершення академік Елла Лібанова продемонструвала присутнім Національну доповідь «Українське суспільство: міграційний вимір», розміщену на електронному носії інформації. «Ми видали і книжку, але, водночас, першими в Україні представили Національну доповідь за сучасними західними стандартами», – сказала вона.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Потому виступила директор Департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Наталія Горшкова.

«Дуже цікаво було послухати про результати наукових досліджень, проведених Академією у 2018 році. Вони справді вражають. Наше Міністерство найтісніше співпрацює з ученими-економістами. Ми дуже вдячні за всі напрацювання, які отримуємо від різних установ НАН України різних інститутів, зокрема від Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи й Інституту економіки та прогнозування. Ці матеріали ми використовуємо у своїй повсякденній роботі, оскільки розуміємо, що прийняття політичних рішень має базуватися на науково доведених фактах.

Ми також вдячні за роботу, яку Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України виконував спільно з нами в рамках адаптації Цілей сталого розвитку до українського національного контексту. Ця плідна співпраця триває далі. Важливо також, щоб Цілі були не лише адаптовано, а й імплементовано в повсякденну діяльність місцевих органів виконавчої влади. Представлені соціогуманітаріями наукові результати корисні, серед іншого, для досягнення Цілі 1 (подолання бідності) та Цілі 10 (скорочення нерівності). Дослідження вказують на те, що, можливо, ми маємо переглядати деякі індикатори оцінки прогресу досягнення Україною Цілей сталого розвитку.

Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів очолює міжвідомчу робочу групу з питань імплементації Цілей сталого розвитку, до складу якої входить і представниця НАН України – академік Елла Лібанова. Наразі обговорюється можливість створення широкої національної інформаційної платформи щодо імплементації Цілей сталей розвитку. Оскільки вони є цілями не тільки Уряду – на їх досягнення має працювати все суспільство. Представленість науки у межах цієї платформи має велике значення: результати досліджень допомагатимуть Україні рухатися в напрямі досягнення Цілей.

Крім того, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розпочинає роботу, яку не зможе виконати без допомогти академічних установ. Ідеться про такий документ, як довгострокове бачення майбутнього України, важлива роль у напрацювання якого – згідно з концепцією стратегічного планування діяльності центральних органів виконавчої влади – відводиться Національній академії наук. У рамках цієї роботи визначено пріоритет діяльності Міністерства на 2019 рік – це формування можливих сценаріїв розвитку економіки України з горизонтом 10, 20 і 30 років. Відверто кажучи, ми можемо стати лише платформою, але провести потрібні дослідження та сформувати зазначені сценарії без науковців не зможемо. Тому найближчим часом звертатимемося до Академії та залучатимемо вчених до цієї роботи».

Завершуючи свій виступ, Наталія Горшкова зауважила, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України аналізує надіслані Академією результати дослідження міграційних процесів, відображені в Національній доповіді, представленій 2018 року, і вже починає будувати на їхній основі сценарії майбутнього розвитку національної економіки.

 

«Про результати досліджень і розробок дослідницьких лабораторій (груп) молодих вчених та проведення спільних міжнародних наукових досліджень в межах бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»» доповів Віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній.

«Проблема відтоку талановитої молоді з вітчизняних наукових установ та університетів є відомою та дошкульною, і про неї говорять уже не тільки в Україні, а й у Європі. Спробою вирішити цю проблему стало започаткування програми зі створення лабораторій/груп молодих учених НАН України. Ми вдячні за те, що Міністерство фінансів України підтримало цю ініціативу. Її головна ідея полягала в тому, щоб дати можливість молодим талановитим науковцям, які мають вагомі здобутки і, що важливо, досвід міжнародної співпраці, згуртувати навколо себе невеликі творчі колективи – лабораторії чи групи – та дати їм необхідне фінансування, забезпечивши умови для –проведення наукових досліджень міжнародного рівня. Причому висувалася вимога, що керівник молодіжної дослідницької лабораторії повинен мати досвід міжнародного стажування тривалістю не менше двох років у провідних зарубіжних наукових центрах, а керівник групи – мати досвід участі в міжнародних проектах», – зазначив доповідач.

За його словами, цілями програми були:

– створення сприятливих умов для проведення наукових досліджень;

– підняття рівня міжнародної співпраці;

– забезпечення гідного рівня заробітної плати;

– створення умов для кар’єрного зростання;

– уможливлення участі у міжнародних конференціях, наукові відрядження та стажування;

– заміна «brain drain» на «brain circulation» (тобто відтоку мізків на їх циркуляцію).

В Академії відбувся досить жорсткий конкурс, організатори отримали 30 заявок на створення лабораторій і близько 90 – на створення груп. За результатами цього конкурсу було створено 10 лабораторій і 20 груп, у яких задіяно 126 молодих учених 37 наукових установ НАН України. Бюджет цих колективів у 2018 році (а це, по суті, три місяці – жовтень, листопад і грудень) склав: для однієї лабораторії – 150 тис грн., для однієї групи – 100 тис. грн. Але якщо у 2018 році на забезпечення роботи молодіжних дослідницьких колективів було виділено 3,5 млн. грн., то 2019 року на ці ж потреби передбачено вже 22 млн. грн.: бюджет лабораторії складатиме 1 млн. грн., а групи – 600 тис. грн.

Однією з головних цілей запровадження програми була виплата молодим ученим гідної заробітної плати. За результатами 2018 року зарплата провідного наукового співробітника зросла на 12 тис. грн., старшого наукового співробітника – на 10 тис. грн., наукового співробітника – на 8 тис. грн., молодшого наукового співробітника – на 6 тис. грн.

За грантові кошти молоді вчені Академії взяли участь у міжнародних конференціях у Лісабоні (Португалія), Римі (Італія), Києві (Україна), а також стажувались у Національному інституті хімії (Любляна, Словенія) та Інституті експериментальної фізики (Кошице, Словаччина). Було опубліковано 21 наукову роботу, ще 17 – подано до друку, а також подано одну заявку на патент.

У межах програми молоді вчені досліджували:

– темну матерію за допомогою астрофізичних спостережень;

– нелінійні крайові задачі з малим параметром;

– молекулярні підходи для покращення посухостійких та посухонестійких сортів – пшениці м’якої озимої пшениці;

– нові підходи до регуляції патобіології хронічного лімфолейкозу.

Новостворені молодіжні групи та лабораторії брали участь у розробленні:

– мобільної установки для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій внаслідок розливу нафти і нафтопродуктів;

– нових сцинтиляційних матеріалів для детектування частинок, рентгенівського та γ-проміння;

– нових порошкових матеріалів для поліпшення характеристик акумуляторів водню й електродних матеріалів;

– нанорозмірних неорганічних і органо-неорганічних матеріалів для медичного й технічного використання;

– нових сполук і матеріалів фармацевтичного призначення.

Академік Анатолій Загородній також навів кілька прикладів найцікавіших наукових результатів, яких у 2018 році досягли молодіжні лабораторії та групи.

Так, молодіжна група з Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України зробила серйозний внесок у створення фундаментальної платформи побудови системи автономної навігації безпілотних літальних апаратів.

В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України запропоновано нову технологію отримання високодисперсного наносорбенту та мобільної швидкодійної установки, яка реалізує цю технологію. Отриманий сорбент матиме у 5 разів кращі сорбційні характеристики, а обладнання за вартістю, продуктивністю, масою та габаритами суттєво перевершуватиме наявні аналоги.

Молоді вчені Інституту загальної та неорганічної хімії імені В.І. Вернадського НАН України синтезували феромагнітні частинки манганіту (La,Sr)MnO₃, перспективного для застосування в медицині, зокрема при лікуванні онкологічних пухлин методом магнітної гіпертермії. Лікувальний ефект досягається за рахунок того, що ці частинки спрямовуються до осередків ураження і нагрівають злоякісні новоутворення у змінному магнітному полі.

Науковці Інституту біохімії iмені О.В. Палладiна НАН України у співпраці з колегами з Медичного університету м. Ґрац (Австрія) розробили протокол кількісного аналізу експресії (рівня синтезу) протеїнів у нейронах.

Новий підхід до регуляції патобіології хронічного лімфолейкозу запропонували молоді дослідники з Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України.

В Інституті харчової біотехнології та геноміки НАН України досліджуються клітинні механізми взаємодії рослин-паразитів (представників родів Orobanche та Cuscuta) та їхніх господарів. Отримані результати дадуть змогу закласти підґрунтя для поліпшення адаптивних властивостей рослин до негативного впливу біотичних стресових чинників в умовах зниження врожайності, перенесення вірусів ряду хвороб та отруєння худоби.

Цікавого результату досягли молоді науковці Інституту фізики НАН України. Вони отримали стабільний водний колоїд на основі багатостінних вуглецевих нанотрубок і дослідили плівки оксиду графену. Використання таких структур може бути дуже важливим для побудови гетероструктур із новими електронними, оптичними або магнітними властивостями, елементів гнучкої електроніки, а також приладів оптоелектроніки.

В Інституті ядерних досліджень НАН України вивчено властивості сцинтиляційних кристалів вольфрамату цинку з низькою радіоактивної забрудненістю. Це важливо для нейтринних експериментів, які Інститут здійснює спільно із зарубіжними партнерами.

Далі академік Анатолій Загородній перейшов до висвітлення результатів за напрямом «Проведення на конкурсній основі міжнародних наукових досліджень». Він розповів, що НАН України здійснює міжнародну співпрацю на основі 130 угод з науковими інституціями 50 країн світу, а також із низкою авторитетних міжнародних організацій, у тому числі CERN, IIASA, EUROfusion, УНТЦ, і зазначив, що таке співробітництво потребує паритетного фінансування спільних проектів. Новою бюджетною програмою було передбачено 4 млн. 120 тис. грн. для забезпечення такого фінансування у 2018 році. Завдяки цим коштам підтримку отримали 4 спільні проекти НАН України й УНТЦ, 10 проектів із НАН Білорусі та 2 проекти з CNRS (французьким Національним центром наукових досліджень). У 2019 році передбачено 7 млн. 390 тис. грн. на продовження цих проектів, до яких додадуться ще 4 спільні проекти з DFG (Німецьким дослідницьким товариством).

Доповідач також навів кілька прикладів ефективних наукових проектів, які виконуються за участі вчених НАН України. Один із них стосується розроблення комп’ютерної технології дизайну й оптимізації нових ефективних противірусних нанопрепаратів. Суть технології полягає в тому, що на наночастинки «одягається» оболонка з біологічно активних препаратів, які можуть знешкоджувати віруси. Учені також сформували базу даних щодо сполук – потенційних агентів противірусної дії для штамів грипу H1N1 та H1N2. Виконавцями проекту є Фізико-хімічний інститут імені О.В. Богатського НАН України (Одеса, Україна), Університет Фрідріха Шиллера (Єна, Німеччина) й Університет Північної Каліфорнії (США).

Дуже важливий проект – зі створення тренінгового центру з біобезпеки для фахівців, залучених до біологічних досліджень – за грантом Академії й УНТЦ виконують фахівці Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, Технологічного центру NASA (США) та Технічного університету (Німеччина).

Спільні проекти НАН України та НАН Білорусі охоплюють широкий спектр наукових досліджень. У результаті співпраці вчених двох країн створено, наприклад, магнітоплазмовий компресор, який дає змогу отримувати високоінтенсивне проміння фіолетової частини спектру, котре використовується, зокрема, для літографії. Інший приклад – спільні розробки Фізико-технічного інституту низьких температур імені Б.І. Вєркіна НАН України й Інституту фізики імені Б.І. Степанова НАН Білорусі: створено такі наногібридні структури, як оксид графену з біомолекулами, що дуже важливо для розроблення біосенсорів, перетворювачів світла тощо.

Наслідком співпраці з CNRS також є чимало вагомих наукових здобутків. Зокрема, створено  нанопористі термостійкі полімерні матеріали, придатні до роботи в екстремальних умовах.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України доктор технічних наук Наталія Куссуль розповіла про результати виконання проекту «Інтелектуальні технології супутникового контролю стану довкілля на основі глибинного навчання та хмарних обчислень» (InTeLLeCT), який фінансується в рамках спільної програми НАН України та УНТЦ.

«Цей проект присвячується створенню хмарної технології обробки супутникових даних у задачах екологічного моніторингу, – пояснила доповідачка. – Він є невеликим, але для отримання фінансування на його виконання ми пройшли серйозне рецензування й експертизу міжнародних фахівців. Нас підтримали три важливі колаборатори з провідних дослідницьких установ світу в цій галузі: Університет Меріленду (США), який очолює глобальну програму агромоніторингу; Joint Research Center (JRC) – найбільший європейський центр, який відповідає за впровадження інновацій у Європейському Союзі; Університет Торонто (Канада).

У межах цього проекту ми поставили собі завдання розробити хмарну технологію для класифікації та машинного навчання супутникових даних, призначену для оцінювання площ посівів і стану рослинності на сільськогосподарських угіддях та інших територіях. Виконання проекту розпочалося лише 4 місяці тому і триватиме ще рік. Однак уже за цей час на хмарній платформі компанії Google реалізовано технологію класифікації посівів, що дало змогу на основі відкритих супутникових даних Європейського Союзу класифікувати типи сільськогосподарських земель  із точністю, котра перевищила 90%. Це – класична задача великих даних, оскільки часові ряди складають понад 50 днів для кожної точки земної поверхні протягом року.

Зазначена технологія важлива не сама по собі – вона користується попитом у різних потенційних замовників. Першими з них є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру і Міністерство аграрної політики та продовольства України, зацікавлені в її застосуванні для оцінювання реального використання земель. Наразі Україна не має власних державних цифрових карт реального щорічного землекористування, а наші дослідження дають змогу отримати такі карти з розрізненням 10 м в 1 пікселі.

2018 року Міністерство екології та природних ресурсів України підписало угоду з нашим Інститутом і використовує результати такого картографування в національному звітуванні за міжнародними програмами, зокрема за програмою ООН з боротьби з опустелюванням та програмі моніторингу досягнення Цілей сталого розвитку. 

Київська міська державна адміністрація підписала з нашим Інститутом угоду про використання згаданої технології для моніторингу розростання столичної міської агломерації та моніторингу планування забудівлі з урахуванням екологічних чинників і збільшення кількості населення.

Найважливішим здобутком я вважаю те, що наш Інститут у співпраці з комерційною компанією виграв тендер Світового банку, і тепер наша технологія протягом 4 років застосовуватиметься у програмі забезпечення прозорості керування земельними ресурсами, започаткованій Світовим банком для України минулого року».

На завершення свого виступу Наталія Куссуль підкреслила, що проект InTeLLeCT, попри невеликі масштаби, стане важливою цеглинкою в забезпеченні сталості вітчизняних наукових досліджень в означеній галузі, а результати його виконання знайдуть широке операційне використання, в тому числі в державному управлінні.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Із доповіддю «Про визначення властивостей темної матерії за допомогою астрофізичних та космологічних спостережень» (проект за результатами конкурсу на здобуття грантів НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки у 2018 р.) виступив провідний інженер відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України Антон Рудаковський.

«Проблема темної матерії існує в науці вже близько 90 років. Вона пов’язана з тим, що вимірювана маса галактик у кілька разів перевищує суму мас видимих складових, а нестача маси складає майже 85%. Темну матерію, якою пояснюють цю нестачу маси, неможливо описати в рамках Стандартної моделі фізики елементарних частинок. Зазначена проблема є надзвичайно важливою, тому зараз практично кожен великий експеримент у фізиці частинок чи астрономії так чи інакше має на меті дослідити темну матерію. Загалом, на ці дослідження у світі витрачаються мільярди доларів», – розповів молодий учений.

«У 2014 році в спостережних даних космічних обсерваторій учасники проекту задетектували нову, раніше невідому лінію випромінення – можливий слід від гіпотетичних розпадів темної матерії. За даною тематикою учасниками проекту в період із 2014 по 2017 рік опубліковано близько 20 статей у провідних міжнародних журналах, які було процитовано понад 1000 разів. У 2018 році ми виграли грант на фінансування лабораторії молодих вчених. Фінансування склало 150 тис. грн. Більше половини цієї суми (72 тис. грн.) – кошти на виплату заробітної плати. Завдяки гранту стало можливим відрядження трьох науковців до Лісабона (Португалія) для участі в міжнародному семінарі «Темна матерія та зорі» (Internatinal Workshop «Dark Matter and Stars»). Учасники проекту підготували 5 наукових робіт, одну з яких уже опубліковано, а інші 4 – подано до друку», – поінформував Антон Рудаковський.

Далі доповідач зупинився на основних наукових результатах, які науковці отримали в межах виконання цього проекту у 2018 році: «В області поблизу центру нашої Галактики учасники проекту вперше задетектували не відому раніше слабку лінію рентгенівського випромінювання. Її властивості узгоджуються з передбаченнями моделі легкої темної матерії, що розпадається. Показано також, що така темна матерія описує новітні спостереження раннього Всесвіту навіть краще, ніж загальновживана модель «холодної» темної матерії».

У 2019 році проект отримає фінансування в обсязі 1 млн. грн. Наступні наукові задачі вже поставлено. Це:

– подальше дослідження розподілу лінії випромінювання в нашій Галактиці за допомогою нинішніх і запланованих спостережень;

– розроблення детальної моделі формування структур у ранньому Всесвіті та порівняння її передбачень із новими даними спостережень;

– фінальна інтерпретація отриманих результатів у термінах ключових параметрів темної матерії (маса частинки й інтенсивність взаємодії з іншими частинками).

На основі досягнутих результатів планується захист двох дисертаційних досліджень на здобуття ступеня кандидата наук.

Як підсумував Антон Рудаковський, завдяки отриманню гранту заробітна плата учасників проекту зросла в 2,5 рази (фактично, до рівня середньої київської зарплати), вдалося доповісти про результати виконання проекту на міжнародній конференції, а також придбати необхідні матеріали.

«Участь у цій програмі є надзвичайно важливою для підтримки колективів молодих учених – найбільш вразливої категорії науковців. Такі програми змінюють атмосферу роботи, наближаючи її до західної», – підкреслив молодий дослідник.

 

ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

Позицію Міністерства фінансів України під час презентації висловив директор Департаменту видатків гуманітарної сфери Роман Єрмоличев. Він нагадав, що мета нової бюджетної програми для НАН України полягає у запровадженні нових механізмів фінансування наукової сфери. Участь у виконанні програми взяли більш ніж 100 установ Академії (тобто понад 60% їх загальної кількості). Але, за словами Романа Єрмоличева, механізми фінансування досліджень потребують подальшого доопрацювання, зокрема, в частині, що стосується критеріїв відбору проектів, які отримуватимуть бюджетні кошти. Урядовець запропонував долучити до цієї роботи членів Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій. Насамкінець Роман Єрмоличев запевнив, що Міністерство фінансів України розуміє проблеми Академії, проте в нинішніх реаліях складно очікувати суттєвого збільшення державних видатків на науку. Він також висловив сподівання на продовження плідної співпраці Міністерства й Академії.

Головний учений секретар НАН України академік Вячеслав Богданов подякував в особі Романа Єрмоличева всьому Міністерству фінансів України за плідну співпрацю щодо узгодження напрямів використання коштів нової бюджетної програми для Академії, а також методики відбору проектів, що отримали фінансування. «Хотів би дещо уточнити, – зауважив академік Вячеслав Богданов. – У рамках програми підтримку отримали 102 академічні інститути. Фінансові ресурси концентрувалися на наукових підрозділах, які за результатами оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, було віднесено до категорії «А». За новою бюджетною програмою було підтримано 240 наукових підрозділів, що становить лише близько 12% від загальної кількості тих наукових підрозділів, які входять до структури установ Академії. Таким чином, адресність і пріоритетність підтримки наукових установ, що працюють найактивніше, є очевидною. Суттєві кошти було спрямовано на наукове обладнання, яке використовується для здійснення пріоритетних досліджень колективами, котрі отримали категорію «А». Важливою була й адресна підтримка молодіжних колективів. Можливо, не все вдалось, але новий механізм фінансування наукових досліджень справді було пов’язано з концентрацією ресурсів на найбільш пріоритетних напрямах. Спільно з Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій та Міністерством фінансів України ми будемо вдосконалювати цей механізм адресного фінансування».

 

В обговоренні виступили також інші науковці Академії, представники Міністерства освіти і науки України, Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, члени Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій.

 

***

Оскільки учасники дискусій неодноразово цікавилися механізмами відбору наукових проектів, які отримали фінансування за новою бюджетною програмою, подаємо довідкову інформацію з цього питання.

 

Щодо механізмів відбору наукових проектів, які отримали фінансування за  бюджетною програмою 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень»

 

У 2018 році в НАН України було започатковано нову бюджетну програму 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень». Це стало певною апробацією нової моделі фінансування, яка полягає у широкому використанні результатів оцінювання ефективності наукової діяльності, конкурсних засад при визначенні пріоритетних досліджень, важливих для науки та суспільства, в тому числі спільних міжнародних досліджень, адресній підтримці наукових колективів, що проводять дослідження на світовому рівні, в тому числі молодих вчених,  забезпеченні цих досліджень новітнім обладнанням.

У рамках цієї програми визначено п’ять напрямів використання бюджетних коштів, кожен із яких мав певні відмінності. За першим напрямом – «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» – фінансову підтримку отримали наукові підрозділи, які одержали найвищу категорію за результатами оцінювання, проведеного за Методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України, затвердженою постановою Президії НАН України від 15.03.2017 № 75. За основу цієї методики взято головні положення системи оцінювання, що використовується німецьким Науковим товариством імені Ляйбніца. Протягом 2016–2018 років було  оцінено 94 наукові установи, в тому числі 795 їхніх підрозділів. За цей час у процедурі  оцінюванні взяло участь 445 експертів, третина з яких – зі сторонніх установ, у тому числі 46 (11%) – з іноземних наукових центрів (як правило, університетів).

За результатами оцінювання експертами 665 наукових підрозділів було визнано сильними та такими, що працюють у відповідній галузі науки на високому світовому рівні. З них, після розгляду на вчених радах установ та у відділеннях НАН України, до переліку виконавців науково-дослідних робіт за рахунок коштів цієї бюджетної програми було включено 240 підрозділів, що склало 12% від загальної кількості наукових підрозділів усіх установ Академії.

За другим напрямом – «Виконання на конкурсній основі найважливіших для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, в тому числі з високим ступенем їх готовності» – фінансову підтримку отримали 315 підрозділів (із них 138 – ті, що мали найвищу категорію за результатами оцінювання), які проводять дослідження, важливі для вітчизняної економіки й обороноздатності країни, в рамках академічних цільових програм та окремих проектів.

Відбір робіт до цих програм і проектів здійснювали наукові (науково-технічні) ради на конкурсній основі та з широким залученням сторонніх експертів. Так, зокрема, на конкурс за цільовою програмою наукових досліджень «Напівпровідникові матеріали, технології і датчики для технічних систем діагностики, контролю та управління» було подано 69 проектів, з яких відібрано 38. Конкурсний відбір проектів до цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави» здійснювала Координаційна рада цієї програми, до складу якої входять представники НАН України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Ради національної безпеки і оборони України та Державного концерну «Укроборонпром». Відбір робіт здійснювався згідно з Положенням про цільові програми наукових досліджень НАН України і цільові наукові (науково-технічні) проекти НАН України, яке наприкінці 2018 року було увідповіднено Порядкові проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 №739.

За третім напрямом – «Проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок молодими вченими шляхом створення на конкурсних засадах дослідницьких лабораторій (груп) молодих вчених» – було надано гранти молодим ученим, які мали вагомі наукові результати, підтверджені публікаціями в провідних вітчизняних і закордонних фахових виданнях та досвід участі у міжнародних проектах або тривалого стажування в провідних наукових центрах за кордоном. Підтримка  надавалася для проведення фундаментальних наукових досліджень, а також досліджень, спрямованих на створення нових технологій, матеріалів, іншої наукоємної продукції та участі в міжнародних конференціях.

Порядок надання грантів, проведення конкурсу на їх отримання, реалізації грантів та їх фінансування було визначено відповідним Положенням, затвердженим постановою Президії НАН України від 30.05.2018  № 183.  Влітку 2018 року було оголошено й проведено конкурс на здобуття грантів НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України. Комісія по роботі з науковою молоддю НАН України та секції НАН України провели цей конкурс і відібрали для фінансування 10 лабораторій та 20 груп, у яких задіяно 126 учених із 37 установ НАН України. У конкурсі взяли участь 15 молодіжних лабораторій та 60 груп.

За четвертим напрямом – «Проведення на конкурсній основі спільних міжнародних наукових досліджень» – фінансову підтримку отримали роботи, відібрані за результатами спільних конкурсів НАН України з УНТЦ (4 проекти), НАН Білорусі (10 проектів), Національним центром досліджень Франції (СNRS) (2 проекти). Відмінною рисою цих конкурсів є те, що проекти за ними проходять паралельну експертизу організаторами конкурсів, а переможці фінансуються на паритетній основі. Умови проведення таких конкурсів, а саме питання спільного оголошення конкурсу, умов участі в конкурсі, вимог до запитів (заявок) на участь у конкурсі, наукової експертизи проектів, узгодження й затвердження результатів конкурсного відбору проектів, їх виконання та фінансування визначаються угодами (договорами), укладеними НАН України із зазначеними науковими організаціями і центрами, а також відповідно до Положення про цільові програми наукових досліджень НАН України і цільові наукові (науково-технічні) проекти НАН України.

За п’ятими напрямом – «Придбання новітнього та модернізація існуючого наукового обладнання» – установам НАН України було надано кошти для оновлення наукових приладів, які використовуються ученими як академічних установ, так і закладів вищої освіти. Надано кошти майже 50 науковим установам для  ремонту і модернізації 65 одиниць приладів та розвитку 4 обчислювальних кластерів Українського національного Гріду. Крім того, цільовим призначенням Інститутові молекулярної біології і генетики НАН України було надано фінансування на закупівлю обладнання для розроблення препаратів на основі олігонуклеотидів для нових методів діагностики й лікування раку.

Списки необхідного для закупівлі наукового обладнання було сформовано Комісією з питань модернізації парку наукових приладів та обладнання НАН України спільно з відділеннями НАН України на підставі проведеного ними рейтингування заявок установ Академії.

Реалізація нової бюджетної програми 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» сприяла тому, що 2018 року грантова (конкурсна) тематика в НАН України складала понад 45% від загальної кількості науково-дослідних робіт і 21% обсягу їх фінансування.

 

*     *     *

ВІДЕОЗАПИСИ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

Частина перша

Частина друга

 

Відеозапис Парламентського телеканалу «Рада»: https://youtu.be/fkKs-NsCG-w.

Публікація на Інтернет-сайті телеканалу «Зоряний»: http://zoryanyy.tv/articles/science/v_nan_ukrainy_zayavili_ob_issledovatelskoy_rezultativnosti_i_finansovoy_besperspektivnosti_/.

 

Більше світлин – у фотоальбомі на Facebook-сторінці Академії.

 

Фото: Прес-служба НАН України