Круглий стіл організовано з метою обговорення колективного дослідницького проекту, який розроблявся і втілювався представниками Ради молодих вчених ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України упродовж 2018–2019 рр. У фокусі дослідження науковців знаходиться культурницький розвиток новостворених громад, особливу увагу приділяється етнокультурній складовій. Вивчення окреслених питань відбувалось на теренах об’єднаних територіальних громад у Вінницькій, Київській, Чернігівській та Херсонській областях.
 Виступ директора ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України академіка НАН України Ганни Скрипник |
Децентралізація є одним із «стовпів» сучасного процесу реформування в Україні, адже вона має важливе значення для відновлення ролі громад в суспільному розвої, відтворення на основі історичної тяглості та спадкоємності ініціативності представників громадян, пробудження соціальної відповідальності кожного українця.
Утверджена нормативними актами 2014 року реформа децентралізації поступово набирає обертів на всій території України, при цьому її втілення виявляє низку нових проблемних аспектів. На часі розробка ефективних механізмів популяризації власної культури у різних царинах життєдіяльності громади. Серед них – формування сприятливого освітнього, наукового й культурного простору, удосконалення системи адміністративних послуг у сфері культури, розвиток туристичної галузі на основі етнокультурної традиції як кожної окремої громади зокрема, так і України загалом.
Нині вивчення соціокультурного поступу українських громад показує множинність поглядів та ідей щодо цього явища. Обговорення проблеми розпочалося з доповіді Наталії Олійник, провідного методиста відділу з методичної роботи Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, яка у своїй презентації «Традиційна народна культура: розвиток чи занепад у час децентралізації (на матеріалах Харківщини)» показала практичний бік проблеми на місцях, пов'язаний із збереженням фольклорного і етнографічного спадку українців у Харківській області.
 Виступ провідного методиста відділу з методичної роботи Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва Наталії Олійник (ліворуч) |
У засіданні круглого столу також взяли участь співробітники Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України. Зокрема, головний науковий співробітник відділу соціально-політичної історії доктор історичних наук Тетяна Бевз розкрила теоретичні питання втілення реформи децентралізації в Україні. Дослідниця виголосила доповідь на тем «Специфіка здійснення реформи децентралізації в регіонах України: здобутки і прорахунки». В обговоренні доповіді взяли участь співробітники відділу «Український етнологічний центр» ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України. Молодший науковий співробітник цієї ж установи кандидат історичних наук Аліна Ярова подала коротку довідку щодо формування об’єднаних територіальних громад та громадської думки на теренах Сосницького району на Чернігівщині.
 Виступ головного наукового співробітника Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України доктора історичних наук Тетяни Бевз (ліворуч) |
Наступним виступив старший науковий співробітник відділу соціально-політичної історії Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України кандидат історичних наук Микола Горбатюк. Тема його доповіді стосувалася впливу регіональних політичних та економічних еліт на процес децентралізації в Україні у 2015–2019 рр. Доповідач наголосив на тому, що для процесів децентралізації у регіонах Україні визначальним є вплив обласного керівництва (голів обласних державних адміністрацій та обласних рад, окремих депутатів обласних рад) та економічних інтересів. На його думку, політична поведінка районного керівництва (голів районних державних адміністрацій та райрад) переважно зводиться до перешкоджання проведенню реформи, що пов’язано з бажанням збереження status quo у владній вертикалі. Політична поведінка сільських голів переважно ситуативна і визначається їхніми економічними інтересами.
Обговорення теоретичних питань соціокультурного розвитку малої території було продовжено у доповіді старшого наукового співробітника ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України кандидата історичних наук Віталіни Юрченко на тему «Проблеми соціокультурного розвитку об’єднаних громад в Україні». Дослідниця зазначила, що важливим важелем етнокультурного і туристичного потенціалу громади є ефективна самоорганізація населення. Тому окрім вивчення проблеми розвитку територіальної громади у соціокультурному розрізі важливим є вирішення питання щодо підвищення рівня громадської активності та самоорганізації мешканців населеного пункту. А інструментами для розбудови культурної сфери малої території, на думку дослідниці, можуть стати: відновлення або реконструкція наявного ресурсного потенціалу, впровадження інновацій (через розвиток креативної індустрії, використання сквотів), застосування нових джерел фінансування (так званий краудфандинг), формування бренду (іміджу) території.
 Виступ старшого наукового співробітника ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН кандидата історичних наук Віталіни Юрченко (друга зліва) |
Завершальним був виступ молодшого наукового співробітника ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН кандидата філологічних наук Тетяни Волковічер, яка представила досвід утворення об’єднаних громад на території Херсонщини у доповіді «Ми всі одна громада: досвід Музиківської об’єднаної територіальної громади (Херсонська область)».
Таким чином, проблема вивчення процесів утворення об’єднаних територіальних громад в Україні набула великої ваги серед дослідників етносоціальних і етнополітичних студій. Так само і етнологи ставлять за мету зробити своєрідний зріз традиційного пласту культури як сіл, так і невеликих міст, аби в процесі культурних трансформацій зафіксувати сучасні соціокультурні параметри суспільної свідомості.
За інформацією ІМФЕ імені М.Т. Рильського НАН України