На сторінках свіжого номеру міжнародного громадсько-політичного тижневика «Дзеркало тижня» (Випуск №24, 22–25 червня 2019 року) вийшла стаття провідного наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидата економічних наук Віктора Ліра «Енергетичний аудит країни» .
На початку публікації автор зазначає, що об’єктивні тенденції лібералізації енергетичних ринків перебувають під суб’єктивним баченням влади щодо ролі державного регулювання та проведення ринкових реформ.
Екзогенні політичні імперативи зовнішніх зобов’язань держави не враховують ендогенних детермінант економічних можливостей. Фазову траєкторію замкнутого кола перетворень формує принцип «реформи заради реформ». Така парадигма стає особливо відчутною у життєво важливих сферах суспільного буття країни, зокрема, у сфері енергозабезпечення. «Чи можливо розірвати це замкнуте коло?» – запитує експерт.
На його думку, сучасні події на енергетичному фронті боротьби України за свій вибір європейського розвитку на тлі політичної турбулентності демонструють активізацію дій органів влади у проведенні реформ у сфері енергетики. Проте таку рішучість не підкріплено зрозумілою для суспільства результативністю реформ.
В. Лір переконаний, що енергетичний аудит сучасного буття країни має полягати не тільки і не стільки у проведенні ревізії енергогосподарства країни, скільки у критичному аналізі енергореформ. При цьому він наголошує: «Звісно, що ліберальна доктрина залишається у фокусі подальших реформаторських дій. Але при цьому в країні так і не сформований механізм ринкового ціноутворення та не застосований адекватний метод регулювання тарифів. Формульне ціноутворення замінило собою як механізм ринкового формування цін, так і метод їх регулювання. А це зовсім окремі процеси, хоча і взаємопов’язані.
Викривлення та дискримінація ринкового ціноутворення починається як раз із підміни поняття ціни — з «об’єктивно зумовленої» (ринком, якщо він запроваджений) на «економічно обґрунтовану» (наявними монополістами)».
Експерт також зазначає: «Багатошаровий пласт проблем в енергогосподарстві країни потребує не лише аудиту та переосмислення реформ, а й чіткого алгоритму подальших дій. Верифікація процесу європейської інтеграції України в енергосфері свідчить, що наша країна поділяє та сприймає європейські принципи, цілі та критерії сталого розвитку енергетики, проте не застосовує європейських методів реалізації поставлених завдань. Зокрема, в частині прозорості політики, досягнення консенсусу всіх стейкхолдерів, механізмів моделювання, планування та прогнозування, відповідальності за невиконання планів і неефективне управління, слабкої координації між органами державної влади, суспільної активації енергетичної політики тощо».
Наприкінці статті В. Лір акцентує: «Необхідна радикальна зміна принципів і механізмів формування енергетичної політики та стратегії держави. Наразі у фокусі уваги політичних еліт у найкращому разі залишаються лише актуальні проблеми національної енергетичної безпеки. Між тим зауважу, що спектр цілей енергетичної політики держави, попри безумовну домінанту національної безпеки, охоплює також економічні, технологічні, екологічні та не в останню чергу соціальні аспекти».
Докладно про особливості енергетичної політики України читайте у повній версії статті за посиланням: https://dt.ua/energy_market/energetichniy-audit-krayini-315231_.html