У заході взяли участь юристи і політологи з наукових інституцій та університетів Києва та інших міст. Із вітаннями виступили директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України академік НАН України Юрій Шемшученко, віце-президент і директор Київського регіонального центру Національної академії правових наук України академік НАПрН Наталія Кузнєцова, головний редактор журналу «Право України» Олександр Святоцький, президент Української асоціації міжнародного права професор Ольга Буткевич та інші відомі вчені.
Знаком визнання заслуг професора У. Батлера стало його урочисте нагородження під час заходу відзнакою Національної академії наук України «За наукові досягнення».
Професор Уїльям Елліотт Батлер є видатним американським та англійським ученим, фахівцем із міжнародного та міжнародного приватного права, порівняльного правознавства, права СРСР та пострадянських держав. Уїльям Батлер є іноземним членом Національної академії наук України (1992 р.) та Національної академії правових наук України (2013 р.), членом-кореспондентом Міжнародної академії порівняльного права (1983 р.), членом Американського інституту права (2009 р.), Комітету Центральної і Внутрішньої Азії при Британській Академії (2003 р.) та ін.
На думку Уїльяма Батлера, реальне, позитивне право є множинним у своїх різнотипових системах та взаємодіях, і тому саме порівняльне правознавство дає найкращі можливості для його пізнання й узагальнення з метою розуміння основ права. Він вважає порівняльне правознавство найважливішим серед юридичних наук і «найкориснішим предметом, якого студент може навчатися», хоча називає його також світоглядним ракурсом, «аналітичною призмою», сферою досліджень, комплексом знань, сферою діяльності й, зрештою, інструментом будь-якої юридичної діяльності.
Усе це, на його думку, є гранями застосування порівняльного методу, але дисципліною порівняльне правознавство стає через дослідження множинних правових явищ, множини правових систем за допомогою комплексу методів: «У рамках такого підходу множинність правових явищ, а не застосування правового методу є вирішальним чинником; і порівняльно-правове дослідження буде передбачати, але не обов’язково обмежуватися застосуванням порівняльного методу». Тому залежно від розвитку світоглядних орієнтацій, підготовленості юристів до порівняльно-правового пізнання та інституціоналізації останнього порівняльне правознавство у різних суспільствах і в різний час набуває чи не набуває (а можливо й втрачає) дисциплінарний статус.
Однією з цілей порівняльного правознавства є пізнання і розуміння національної правової системи. Жодна правова система не є гомогенною, осягнути особливості її формування та функціонування можна, виокремлюючи її елементи, що зазвичай мають різне походження, і пізнаючи їх у відповідних їм контекстах (правових і неправових), а також процесах взаємодій між собою і з суспільними чинниками. Тому порівняльне правознавство «не обмежується порівнянням національних правових систем чи їхніх елементів», але таке порівняння є елементом розуміння свого права через призму іншого в собі та іншого поруч із собою. Саме такою є наукова функція порівняльного правознавства щодо правової системи, а вдосконалення останньої є лише похідним від її пізнання.
Під час заходу було презентовано збірник статей Уїльяма Батлера в українському перекладі «Мудрість порівняльного правознавства» (упорядкування і наукова редакція Олексія Кресіна). До збірника ввійшли його праці, присвячені ідентифікації і розвитку права України, інших пострадянських і постсоціалістичних держав, теорії й історії порівняльного правознавства, порівняльного міжнародного права та історії міжнародного права, а також інтерв’ю У. Е. Батлера, вибрана бібліографія його праць і статті колег, які аналізують його внесок у розвиток юридичних наук.
Інша презентована праця — книжка «Миротворчі операції в Україні» (Peacekeeping Operations in Ukraine), підготовлена Олексієм Кресіним (керівник авторського колективу), Іриною Проценко, Костянтином Савчуком, Оленою Стойко. Перекладачем і науковим редактором англомовного видання виступив Уїльям Батлер. Книжку було опубліковано в лондонському видавництві Wildy, Simmonds and Hill. У роботі проаналізовано міжнародно-правові аспекти миротворчості, правове регулювання миротворчої діяльності ООН, механізми її ініціювання, здійснення, фінансування, інституційні особливості ухвалення рішень ООН щодо проведення миротворчих операцій, визначено види миротворчих операцій, їх принципи, критерії, класифікацію, нормативно-правові засади співпраці ООН у цій сфері з регіональними та субрегіональними організаціями. Представлено аналіз досвіду здійснення основних видів сучасних миротворчих операцій, визначено основні чинники їхньої успішності.
За інформацією Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України