Про те, чому і як змінюється погода в Україні та клімат – на всій планеті, в ефірі програми «РадіоДень» (випуск за 10 січня 2019 року) радіостанції «UA: Українське радіо» розповіла завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України кандидат географічних наук Віра Балабух.

Джерело: bzi.ro

«Погода не припиняла дивувати українців не тільки на зимові свята, а й протягом усього року, – нагадує вчена. – Минулий січень був морозним, наприкінці місяця температурний стовпчик подекуди опускався навіть до –20°С. Лютий, навпаки, побив усі абсолютні температурні максимуми. Теплом відзначився і березень. А от у квітні, після тривалого теплого періоду, різко вдарили заморозки, внаслідок чого ми втратили значну частину врожаю фруктових дерев. У травні Україною прокотилися потужні зливи, від яких потерпали передусім західні області. Одночасно з цим на сході країни почалася посуха, центральні та південні області теж відчули дефіцит опадів. Червень 2019 року став найтеплішим за весь період інструментальних спостережень, тобто за останні 150 років. Аномально теплою погода була у цей час і в Європі: так, наприкінці місяця у Франції температура повітря сягнула +46°С. У нас такі значення ще, на щастя, не фіксувалися. Особливо здивував своїми погодними умовами липень: відбулося затікання холоду, на Півночі України температура повітря місцями впала до рекордних для літнього сезону +5°С».

Фото: getwallpapers.com

«Зараз ми є свідками унікального й надзвичайно цікавого процесу в атмосфері, – продовжує Віра Балабух. – Зазвичай кінець січня – початок лютого в Україні та Європі є найхолоднішим періодом року. Проте цьогоріч атмосфера перебудувалася. Це пов’язано з дуже потужним полярним вихором, який утворився в полярних широтах і поширився на величезну площу – майже на весь Північний Льодовитий океан, північні регіони Атлантичного та Тихого океанів. Із січня у стратосфері (тобто на висоті близько 35 км над поверхнею Землі) було зафіксовано дуже низьку температуру: –96°С. Така фантастична цифра свідчить про те, що це утворення справді дуже й дуже потужне. Проблема полягає в тому, що воно спостерігається не лише у стратосфері, – полярний вихор об’єднався з вихорами в середині тропосфери, посиливши і так досить сильні циклони над Ісландією та Гренландією. А цей район, до речі, є так званим центром дії атмосфери для всієї Європи – взимку там зазвичай утворюються циклонічні вихори, які приносять на наш континент тепло і вологу. Циклони, що утворювалися, посилювали свій вплив аж до субтропічних широт. Взаємодіючи з антициклонами субтропічних широт, зокрема з Азорським антициклоном, який також є центром дії атмосфери в Атлантиці, вони формували дуже потужні південні та південно-західні повітряні потоки. Швидкість руху повітря у цих атмосферних ріках перевищила 400 км/год, а подекуди сягала 600 км/год (для порівняння: раніше завеликою вважалася швидкість 300 км/год). Це суттєво утруднює авіасполучення: літак, який зіткнеться з цією повітряною масою, не зможе рухатися. Таким чином, у першій декаді січня Європа потрапила в полон південних і південно-західних повітряних потоків, які принесли на її територію тепло і вологу.

Отже, ця атмосферна «стіна» практично відгородила територію України від холодних арктичних повітряних мас. Тепле і вологе повітря з Атлантики, Середземномор’я формувало погоду і в нашій країні: додатні температури повітря спостерігалися не лише вдень, а й уночі, місцями утворювалися серпанки, тумани, а подекуди випадали невеликі опади, переважно у вигляді дощу. Надходження тепла й вологи з Атлантики триватиме, найімовірніше, до кінця січня».

Проте, за словами гості радіостудії, аномальна погода, подібна до минулорічної, спостерігалась і в інші роки: «Цей процес триває вже кілька десятиліть, і з кожним роком, як ми бачимо, стрімкість змін дедалі пришвидшується. Згідно з мапою температурних змін, яку не так давно опублікувало NASA, територія України належить до зон (серед них також Причорноморський і Прикаспійський регіони), де з 1981 по 2018 рік сталися найбільш різкі зміни середніх річних температур на планеті. Слід зазначити, що з середини минулого століття ці зміни відбувалися майже вдвічі швидше, ніж зміни відповідних глобальних температур, а в останні 20-30 років – стали швидшими у 3-3,5 рази, ніж у цілому на планеті. У цьому, звичайно, є і плюси, й мінуси. Проблема тільки в тому, що все відбувається надто швидко.

Джерело: nas.nasa.gov, ncdc.noaa.gov

На Миколая, 19 грудня, найбільша кількість погодних аномалій в Україні спостерігалась у західних областях: місцями температура там сягала +20°С (!). На території нашої держави і так здавна протягом року переважала антициклональна погода, а тепер, коли ще й почала посилюватись адвекція (затікання) тепла з Атлантики, Середземномор’я і навіть Африки, атмосфера прогрівається до надвисоких температурних показників як улітку, так і взимку. Внаслідок цього зростає кількість спекотних днів у році, загалом подовжуючи спекотний період, а також з’являються (в тому числі, й на Півночі України) тропічні ночі, колись характерні переважно для південних областей.

У цілому, триває зміна кліматичних поясів і погодні умови на всій території нашої країни дедалі більше уподібнюються до степових. Про це свідчить, зокрема, переселення далі на Північ досі степових видів рослин і тварин. Отже, йдеться не про мінливі, а досить сталі й серйозні процеси».

«Особливістю останніх п’яти років стали потужні хвилі тепла (на всіх континентах було досягнуто небувалих температурних максимумів), які дуже часто супроводжувалися посухою, – зазначає вчена. – Так, в Австралії наприкінці 2019 року температура повітря підвищилася до рекордних +49°С. Саме така спекотна й посушлива погода послугувала причиною виникнення масштабних лісових пожеж на значній частині території цієї острівної країни (слід зазначити, що при температурі повітря вище +30°С евкаліпт починає продукувати особливі олійні випари, доволі легкозаймисті). Хоча у близько 95% випадків винуватцем лісових пожеж є людина, на погодні ж процеси припадає в середньому від 2 до 5% (ідеться, перш за все, про сухі грози в умовах попереднього тривалого дефіциту опадів)».

Фото: shutterworld.com.au

За словами Віри Балабух, антропогенний чинник став визначальним у процесі стрімкого розгортання кліматичних змін: «У результаті своєї діяльності ми викидаємо забагато парникових газів, причому біля 60% викидів в Україні походять з енергетичної галузі. Тому найпершими заходами мають бути енергоощадність, енергоефективність, перехід на відновлювані джерела енергії. Це до снаги кожному – і малій дитині, і людині похилого віку. По-друге, необхідно суттєво збільшити кількість зелених насаджень, що дасть змогу вилучити з атмосфери значну кількість вуглекислого газу, натомість поповнивши її киснем, а також відрегулювати термічний режим і режим вологості у великих містах, які найбільше потерпають від кліматичних змін (іншими словами, змінити як глобальний клімат, так і мікроклімат кожного двору). Це означає, що ми повинні не тільки висадити дуже багато дерев (і, що не менш важливо, виростити їх), а й зберегти вже наявні ліси та лісосмуги, щоб наша планета знову стала зеленою.

Джерело: newsweek.pl

Усе це потрібно для того, щоб зупинити темпи глобального підвищення середньої річної температури бодай на позначці 1,5°С, адже, якщо вона досягне й перевищить 2°С, в екосистемах Землі почнуться незворотні зміни, перші ознаки яких спостерігаються вже зараз. Підкреслю, що ці 2°С, на які може змінитися температура на нашій планеті, є середнім значенням. Це зовсім не означає, що саме на таку величину вона збільшиться в усіх регіонах – зміни відбуватимуться нерівномірно. Вже зараз найбільшими вони є у полярних широтах: очікується, що до кінця ХХІ століття середня річна температура там може зрости на 8°С і більше. Оскільки люди нерідко протягом однієї доби спостерігають зростання температури на більшу, ніж 8°С, величину, ця цифра їх не вражає. Та, з іншого боку, потрібно пам’ятати, що зростання середньої річної температури лише на 0,1°С свідчить про збільшення тривалості теплого періоду на 1 день. А отже, полярним широтам загрожує подовження теплої пори на цілих 80 днів. Це потягне за собою катастрофічні зміни – танення льодовиків, підняття рівня Світового океану тощо. Недаремно ООН та Європарламент оголосили у 2019 році про надзвичайний кліматичний стан. Глобальні зміни клімату загрожують не просто стабільності нашого життя, а й самому життю на Землі».

Фото: vildmarken.se

Докладніше про це, а також про те, чи справджуються народні прикмети за нових кліматичних реалій та як прогнозують погоду у світі, дізнавайтеся з відеозапису розмови: https://youtu.be/WbyT7kF_GNo РадіоДень. Погода збожеволіла?