 Нікіта Хрущов обіцяв комунізм у 1980-му і навіть мав для цього «наукове обґрунтування» |
Автор статті зазначає: «Радянський суспільно-економічний лад на Заході звикли називати комунізмом, а в СРСР — соціалізмом. Особливої різниці між цими поняттями не існувало. На Заході комунізмом називали наявну реальність і не заморочувалися запевненнями радянських пропагандистів про майбутній комунізм із розподілом матеріальних благ за потребами. У Радянському Союзі будували соціалізм із розподілом благ за працею, але на горизонті завжди стовбичило марево комунізму як «світлого майбутнього». Через три десятиліття після розпаду СРСР серед суспільствознавців панує певна розгубленість: як називати той лад, який існував у цій країні?».
Станіслав Кульчицький характеризує у цій статті тоталітаризм радянського типу, лєнінсько-сталінську експропріацію партії, держави та суспільства; описує проби зафіксувати стадію «розвиненого соціалізму» (такою була місія радянської Конституції 1977 року), пояснює, як розумів двофазний комунізм сам Карл Маркс; окреслює плани радянської влади на «повний комунізм — у 1980 році» (Нікіта Хрущов обіцяв комунізм у 1980-му і навіть мав для цього «наукове обґрунтування»).
Щодо «третьої фази комунізму» історик підсумовує: «У листопаді 1967 року Брежнєв виступив із доповіддю з нагоди ювілею радянської влади. Спічрайтери вклали в цей документ поняття розвиненого соціалізму. Під ним розумілася смуга розвитку тривалістю кілька десятиліть між повним комунізмом і вже побудованим соціалізмом, теж із розподілом матеріальних і культурних благ за працею. Ніколи й ніде не вказувалося про те, що розвинений соціалізм є окремою фазою комунізму. Правовірні визнавці марксизму-лєнінізму не бажали йти на відверту ревізію «всеперемагаючого» вчення. Проте це поняття рятувало комуністичну ідею і, що було важливішим, вождів КПРС. Теоретична новація змусила засоби масової інформації згадати про існування Хрущова, якого соратники відправили на пенсію «у зв’язку з похилим віком і станом здоров’я». Від жовтня 1964 року ім’я першого секретаря ЦК КПРС ніколи не згадувалося, ніби цієї людини й не існувало. Розлючений «наш Никита Сергеевич» сидів на дачі й надиктовував на диктофон мемуари, які згодом були таємно переправлені на Захід та опубліковані велетенськими накладами. Тільки після святкування 50-річного ювілею більшовицького перевороту газети згадали про існування Хрущова, щоб засудити його за легковажне ігнорування розвиненого соціалізму як об’єктивно існуючого етапу в комуністичному будівництві. Поступово кістяк розвиненого соціалізму стараннями суспільствознавців обростав «м’ясом» і нарешті був канонізований у «Конституції розвиненого соціалізму», яку ухвалили 1977 року під час чергового ювілею більшовицького перевороту».
За інформацією журналу «Український тиждень»