21 лютого 2020 року в Одесі під головуванням академіка НАН України Сергія Андрійовича Андронаті відбулося перше у поточному році засідання Ради Південного наукового центру (ПНЦ) НАН України і МОН України.
 Голова Центру академік НАН України С.А. Андронаті відкриває засідання |
Під час заходу було розглянуто вкрай важливі для міста Одеси та півдня України питання про абразійно-зсувну небезпеку північно-західного узбережжя Чорного моря, а також формування асортименту зернових культур на півдні України з урахуванням впливу змін клімату.
Доктор геолого-мінералогічних наук Евгеній Анатолійович Черкез (Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова) у своїй доповіді надав детальну оцінку сучасному стану і стійкості зсувних схилів в Одесі, Чорноморську та прилеглому узбережжі, висвітлив динамічні зміни південного рельєфу, аброзії та осадконакопичення в цих районах північно-західного узбережжя Чорного моря.
 Під час виступу доктора геолого-мінералогічних наук Є.А. Черкеза |
Через посилення антропогенного впливу на геологічне середовище відбувається активізація зсувних і деформаційних процесів у береговій смузі моря, що призводить до втрати дорогої прибережної території і ставить під загрозу безпечну експлуатацію існуючих будівель, портових гідротехнічних, протизсувних і захисних споруд. Наочним прикладом стала техногенна катастрофа в Чорноморську, в якому через постійний природний рух грунту, обумовлений зсувними процесами, було зруйновано 17 приватних будинків та нависла загроза над низкою багатоквартирних будівель.
 Наслідки зсувів у Чорноморську |
На теперішній час існує реальна необхідність в проведенні комплексного системного вивчення геодинамічного стану берегової зони північно-західної частини орного моря для розуміння закономірностей змін природного середовища та місця і ролі у них техногенного фактору.
Рада Південного наукового центру НАН України і МОН України вирішила підняти перед Кабінетом Міністрів України питання про необхідність організації такого вивчення для північно-західної частини Чорного моря, міст Одеси, Чорноморська та інших.
Член-кореспондент НАН України Олександр Ілліч Рибалка (Селекційно-генетичний інститут НААН України (м. Одеса)) у своїй доповіді підкреслив, що у озимої пшениці, як основної харчової культури, генетична варіабельність її сортів за посухостійкістю надто низька, відсутній наявний генетичний міжсортовий ресурс поліпшення за стійкістю до посухи.
 Доповідає член-кореспондент НАН України О.І. Рибалка |
Він зазначив, що в Україні має бути державна програма наукових досліджень глобального потепління та його наслідків у аграрному секторі.
Дослідження Селекційно-генетичного інституту на теперішній час зосереджені на озимій пшениці, озимому трітікале, озимому голозерному ячміню, ярому голозерному ячміню. Стратегією досліджень Селекційно-генетичного інституту є також підвищення харчової цінності зернових культур із майбутньою заміною сучасних сортів пшениці на пшеницю із фіолетовим, синім і чорним зерном, що має поліпшену біологічну цінність.
 Створення чорнозерної пшениці-спельти |
Унікальний продукт харчування – голозерний ячмінь із синім зерном – має підвищену антиоксидантну активність, забезпечує захист проти найнебезпечніщих хвороб століття: серцево-судинних, діабету і раку внутрішніх органів.
Рада Південного наукового центру вирішила підняти питання перед Одеською обласною державною адміністрацією про необхідність підтримки Селекційно-генетичного інституту НААН України у його наукових дослідженнях та розробки на державному рівні програми вивчення наслідків глобального потепління в аграрному секторі України.
 Під час засідання Ради ЦентруПід час засідання Рада також затвердила звіт директора Центру кандидата хімічних наук Олексія Михайловича Хуторного про діяльність у 2019 році, плани роботи Ради, наукових секцій, проблемних комісій і науково-координаційних рад Миколаївської та Херсонської областей ПНЦ на 2020 рік, а також зміни у складі Ради Центру.
За інформацією ПНЦ НАН України і МОН України |