У новому – 12-му – випуску програми «Розмови про Всесвіт з Іваном Крячком» її автор – учений-астроном, завідувач лабораторії методологічного та інформаційного забезпечення освіти і науки астрономічної Головної астрономічної обсерваторії НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Крячко розповів про дослідження темної енергії.
 Учений-астроном Іван Крячко (скріншот відеозапису) |
«Темна складова нашого Всесвіту не обмежується
темною матерією – до неї належить також темна енергія (слово «темна» в її назві буквально означає «невідоме», а не власне «темне», як у назві темної матерії), котра так само є однією з великих таємниць сучасної астрономії та фізики, – пояснює Іван Крячко. – Природа темної енергії досі не з’ясована: припускають, що це може бути фізичний вакуум із незмінною густиною енергії. Згідно з нинішніми уявленнями, темна енергія становить до 68% маси й енергії Всесвіту.
Про темну енергію астрономи дізналися 1998 року, коли дві дослідницькі групи спостерігали наднові типу Ia – з метою визначення швидкості розширення Всесвіту (фактично, вони намагались обчислити сталу Габбла). Слід зазначити, що наднові типу Ia спалахують у подвійних зоряних системах, які складаються з білого карлика і великої масивної зорі. Білий карлик перетягує на себе речовину іншої зорі, і, коли маса цієї речовини досягає критичного значення, стається вибух – спалахує наднова. Для астрономів такі наднові цікаві тим, що їхня яскравість залишається стабільною, в якому б регіоні Всесвіту вони не спалахнули. А знаючи відстань до такої зорі або до такого спалаху, можна визначати відстані у Всесвіті. Зокрема, за допомогою спалахів наднових типу Ia визначають відстані до дуже віддалених галактик.
Але результати спостережень 1998 року здивували вчених – далекі наднові, що вибухнули відносно давно, за своєю яскравістю виявилися слабшими, ніж мали б бути, а це означає, що вони лежать далі від нас. Коли невдовзі подібні спостереження виконали інші групи науковців, підтвердивши результати попередників, стало зрозуміло, що розширення Всесвіту не сповільнюється, як вважалося раніше, а прискорюється. Дивним було й те, що до віку 7-8 млрд років Всесвіт розширювався з уповільненням (тобто його розширення гальмувалося), проте далі в дію вступила антигравітація – якась сила, що стала протидіяти гравітації, тож розширення почало прискорюватися.
Ще одна цікава деталь: властивості темної енергії відповідають космологічній сталій Айнштайна, яку цей видатний фізик увів у свої рівняння для опису стаціонарного Всесвіту, адже тоді вчені ще не знали, що Всесвіт розширюється – про це стало відомо лише наприкінці 1920-х років завдяки спостереженням Едвіна Габбла».
Відеозапис 12-го випуску:
https://youtu.be/USF26w7lI70 Загадка темної енергії. Розмови про Всесвіт з Іваном Крячком. Епізод 12.