Перегляд повідомлення

Джерело: picterio.com

Як створювалася математична модель для прогнозування розвитку пандемії коронавірусної інфекції у нашій країні? Наскільки точними є прогнози від Робочої групи з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні? На якому етапі нині перебуває розвиток пандемії COVID19 у різних регіонах Української держави і чого чекати найближчим часом? На ці запитання в інтерв’ю газеті «Світ» відповів координатор зазначеної Робочої групи, заступник директора Інституту проблем математичних машин і систем НАН України доктор фізико-математичних наук Ігор Бровченко.

«Ство­рюючи математич­ну модель, зви­чай­но, ми спи­ралася на світовий досвід. <…> Важливою перевагою SEIR-моделей є мож­ливість моделюван­ня сце­наріїв з урахуван­ням впровад­жен­ня чи відміни каран­тину та інших контрзаходів, – пояснює вчений. – На­ша модель роз­раховує балан­сові відно­шення основ­них категорій населен­ня під час епідемії. Та­ку схе­му мож­на нарощувати з допомогою вве­ден­ня додат­кових ком­партментів, вона дуже гнучка і може адаптуватись до спе­цифічних особливос­тей різних інфекційних хво­роб і вза­галі може бути пер­шим кро­ком до створен­ня моделюючого інстру­мен­тарію національ­ного і регіональ­ного рівнів, викорис­товуватися для опе­ратив­ного прогно­зуван­ня наван­тажен­ня на медичні закла­ди, що давало б змо­гу коригувати каран­тинні заходи.

Прогно­зи завжди роб­ляться за пев­них при­пущень. На­при­клад щодо рівня летальності, кон­тактності, збе­режен­ня тен­денцій. То­му достовірність про­гнозів виз­начається достовірністю при­пущень. Для Ук­раїни основні парамет­ри, що викорис­товуються при моделюванні, змінюються досить плавно. То­му достовірність корот­кочас­них про­гнозів досить висока. В останньому документі ми порівняли усі попередні про­гно­зи, що доз­волило зро­бити вис­новок, що наші про­гно­зи, надані місяць тому, досить точ­но виправдались.

Пе­ред­бачити, як вплине зміна обмежень, є набагато більш невиз­наченим завданням, бо залежить від дуже багатьох неперед­бачуваних фак­торів: від того, як зре­а­гують люди, від кон­кретних рішень в кож­ному окремому місті, лікарні та гур­тожит­ку, від загальної організованості населен­ня, зре­ш­тою, від довіри до рішень керівництва.

За­раз ми підійшли до дуже важ­ливої точ­ки в роз­вит­ку епідемії. З одного боку досяг­ли мак­симуму кількості нових інфекцій за день, з іншо­го – почали знімати обмежен­ня і збільшувати кількість кон­тактів серед населен­ня. То­му ситуація вимагає великої обе­реж­ності, ефектив­ної сис­теми моніторин­гу, оператив­ної сис­теми прийнят­тя рішень та ефектив­ної сис­теми впровад­жен­ня цих рішень. Надто склад­не завдання «вклас­ти» це все у математичні моделі. Для цього необхідно, щоб їх роз­роб­ляли та корис­тувалися ними люди, що ухвалюють рішен­ня і володіють опе­ратив­ною інформацією про функціону­ван­ня сис­теми в цілому та про­бле­ми кож­ного міста та лікарні окремо. Доцільно, зви­чай­но, заздалегідь створювати такі аналітичні цен­т­ри при профільних міністерствах, а не тільки роз­роб­ляти моделі уже в роз­пал епідемії. <…>

У цілому, ста­тис­тичні дані відоб­ражають оптимістичний сце­нарій роз­витку епідемії. Найбільш непев­ним момен­том при про­гно­зуванні залишається рівень летальності. Ад­же на ньо­го впливає збільшен­ня відсотку вияв­лен­ня безсимптом­них хво­рих (зазви­чай перебіг хво­роби у таких пацієнтів про­ходить лег­ше, і тому відсо­ток смертей посту­пово зни­жується). <…> Прогноз на наступні тижні перед­бачає повільне зга­сан­ня епідемії, хоча існу­ють ризики дру­гої хвилі епідемії при фор­сованому збільшенні соціаль­ної актив­ності населен­ня».

Повний текст інтерв’ю

PDF-файл

P.S. Нагадаємо, 28 травня 2020 року о 10.00 год. розпочнеться онлайн-пресконференція «Прогнозування поширення коронавірусу в Україні методами математичного моделювання: результати Робочої групи НАН України».