У Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі (ЦАКДЗ) ІГН НАН України провели дослідження, які показали, що введені в дію країнами світу крупномасштабні протипандемічні заходи сприяють зменшенню впливу парникового ефекту на клімат.
Глобальне потепління та негативні зміни клімату сьогодні можна назвати природною відповіддю – реакцією на непродуману споживацьку стратегію розвитку людства – суспільства споживання – «золотого мільярду». Це гучний сигнал, що вимагає адекватної оперативної реакції для повернення до стратегії «сталого розвитку» суспільства і природи.
Введення карантинних заходів по всьому світу суттєво зменшили інтенсивність промислового виробництва та переміщення транспорту, і, як наслідок, зменшили на 17% викиди СО2 в атмосферу. Такі зміни стану атмосферного повітря підтверджують визначальну роль антропогенного впливу на формування парникового ефекту та негативні кліматичні зміни.
Виконані в ЦАКДЗ дослідження по аналізу середньомісячних змін СО2 в атмосфері та відповідних змін температури приземного повітря для території України підтверджують вказаний висновок.
Заміряні Київською геофізичною обсерваторією температури приземного повітря протягом 2019 – 2020 років свідчать, що їх середньомісячне значення за квітень та травень місяці відповідно 2019 та 2020 років характеризують зменшення цих значень у 2020 році у порівнянні з 2019 роком, що співпадає із введенням карантинних обмежень як в Україні, так і в інших країнах світу в лютому – березні 2020 року (Рис.1).
Таблиця 1 – Середньомісячна температура повітря (◦С) над територією міста Києва у 2019 –2020 рр.
|
Роки
|
місяці
|
|
січень
|
лютий
|
березень
|
квітень
|
травень
|
червень
|
|
2019
|
-4,5
|
0,6
|
5,1
|
10,6
|
17
|
|
|
2020
|
0,8
|
2,5
|
6,5
|
9,9
|
12,4
|
|
|
Т 2020 – Т 2019
|
5,3
|
1,9
|
1,4
|
- 0,7
|
-4,6
|
|
 Рисунок 1 – Графік зміни середньомісячної температури приземного повітря (◦С) міста Києва у 2019 – 2020 рр. |
Різниця між роками ΔT склала: в квітні – мінус 0,7◦С, а в травні – мінус 4,6◦С.
Наведені залежності змін значень температури повітря та вмісту СО2 в атмосфері над містом Києвом свідчать про високий ступінь їх корелятивного зв’язку (R2=0,86) і можуть використовуватись для взаємного прогнозування їх змін у часі і просторі, а також для розробки заходів по мінімізації негативного впливу сучасних змін клімату (рис. 2).
 Рисунок 2 – Зіставлення тренду температури повітря та даних концентрації СО2 по місту Києву за період 2003 – 2019 рр. |
Захисна реакція суспільства для протидії вказаним негараздам повинна включати оперативну реалізацію заходів, визначених у постановах ООН та у законодавстві України по забезпеченню сталого розвитку.
Ефективним засобом протидії зазначеним негативам є відродження природних лісових та болотних екосистем як ефективних поглиначів з атмосфери надмірностей СО2, а раціональною технологією для реалізації цих проектів – неодмінне залучення матеріалів багатоспектральних космічних зйомок у моніторинговому режимі та комп’ютерного моделювання процесів енергомасообміну в геосистемах. Саме на це спрямовані дослідження, що проводяться у Науковому центрі аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України (ЦАКДЗ). Із результатами цих досліджень можна ознайомитись, зокрема, у статтях, опублікованих в електронному журналі «Український журнал дистанційного зондування Землі».
За інформацією ДУ "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі
Інституту геологічних наук НАН України"