На шпальтах щоденної всеукраїнської газети «День» (№159, 26 серпня 2020 року) опубліковано інтерв’ю члена Президії НАН України, академіка-секретаря Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директора Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академіка Миколи Жулинського. У розмові з журналістами видання відомий вчений поділився своїми думками про майбутнє Академії, Інституту літератури і України.
“Я вважаю, що традиції — це фундаментальна основа розвитку, — підкреслив академік Микола Жулинський. — Хоча дехто вважає, що потрібні рішучі, навіть революційні кроки та суттєві зміни у діяльності Академії. Так, зміни потрібні і це неминуче! Бо Академія стоїть на порозі змін, але все ж таки традиції треба поважати і берегти! <…> Вважаю, що держава збереже Національну академію наук України. І базова основа теж буде збережена — коли розвиваються наукові школи, але для цього потрібна колосальна фінансова допомога держави. Важливо, щоб молодь не покидала країну, щоб молоді вчені йшли у науку, а ще треба підняти престиж науковців. Я залишаюся оптимістом щодо майбутнього нашої Академії. Після відходу Бориса Євгеновича Патона потрібно подумати, як далі рухатися вперед?” На думку академіка Жулинського, найбільше для подальшого виваженого й ефективного реформування діяльності НАН України підходить кандидатура нинішнього віцепрезидента Академії, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього. “…його програма мені видається найбільш реалістичною, придатною для реалізації в умовах сьогодення, у цій кризовій ситуації, в якій перебуває наша держава, національна економіка та економіка всього світу загалом. Найперше тому, що вона передбачає реалізацію цих напрацювань, які вже здійснила НАН у плані реформування академічної наукової сфери,” – зазначив знаний науковець.
В інтерв’ю академік Микола Жулинський також наголосив, що незважаючи на те, що днями наша держава відсвяткувала свій 29-й День Незалежності, досі існують серйозні проблеми, пов’язані з консолідацією суспільства і формуванням національної ідентичності. “Навіть останні президентські вибори показали, що люди не мають глибинного усвідомлення, що для них сьогодні головне! На жаль, прагматичний і конформістський підхід до важливих питань політичного змісту сьогодні переважає. А тому суспільство не мислить вищими категоріями — відповідальності за державу, за своє майбутнє, за те, що треба самим вирішувати долю України, а не лише сподіватися на когось із сусідів <…> Це не вихід! У нас переважає синдром тоталітарного мислення, закладений ще комуністичною системою, коли підхід такий: а, що мені вигідно з тою, чи іншою політичною силою, або іншим політичним діячем і, що мені з того перепаде... І це є найбільшою нашою бідою. Не думають люди, що ж буде далі з моєю державою, як буде розвиватися і як я в цьому процесі можу допомогти своїй країні? Мойсей водив по пустелі людей 40 років, а тому думаю, що десь за років 10 наша держава обов’язково розквітне...,” – висловив переконання відомий вчений.
Повний текст публікації доступний за посиланням:
https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/nasha-derzhava-obovyazkovo-rozkvitne