 Обкладинка 4-го номеру науково-популярного журналу «Світогляд» (липень-серпень 2020 р.) |
У 4-му числі науково-популярного журналу «Світогляд» (липень-серпень) за 2020 рік «мова піде про особливий жанр літературної творчості – персональні спогади. Це різноманітні за змістом та стилем нариси з описом тих чи інших подій, окремих осіб та оцінки їх ролі в житті України та світу», ‒ зазначає головний редактор журналу академік НАН України Ярослав Яцків у зверненні до читачів.
У номері:
Лаконічна та захоплююча біографічна розповідь «МОЇ ІДЕАЛИ І ЧОТИРИ МОЇ РОБОТИ» ‒ остання прижиттєва публікація академіка НАН України Віктора Григоровича Бар’яхтара ‒ видатного українського вченого в галузі фізики твердого тіла та конденсованих середовищ, зокрема теорії магнетизму та нелінійних фізичних систем, життя і діяльність якого є прикладом служіння Батьківщині.
«НА ПОЧАТКУ ШЛЯХУ» ‒ ціла епоха в житті країни, її науки та київських вчених постає у мемуарах член-кореспондентки НАН України та НАМН України Надії Гулої.
«СЛАВЕТНІ ІМЕНА УКРАЇНИ НА ЗЕМЛІ І В КОСМОСІ» ‒ редколегія журналу «Світогляд» розпочинає серію статей про тих, хто прославив нашу країну та вже відійшов у вічність матеріалом «МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ АМОСОВ». Читайте «СПОГАДИ ПРО М.М. АМОСОВА» академіка НАН України Ярослава Яцківа та нарис «ЕПОХА АМОСОВА» член-кореспондента НАН України, академіка НАМН України Ісаака Трахтенберга.
«МЕДИЦИНА В ПОЕЗІЇ (з-під пера українських медиків)» ‒ член-кореспондент НАН України, академік НАМН України Любомир Пиріг аналізує літературну творчість медичних працівників.
«ДВІ КУЛЬТУРИ» ‒ кандидат фізико-математичних наук, доктор економічних наук Богдан Кияк, слідом за Олександром Боргардтом розмірковує над антагонізмом між імперським і вільним світом, наголошуючи, що питання про те, чи необхідна нашій країні українізація, може дебатуватись, проте не має сумніву в тому, що вона категорично потребує повної та конечної дерусифікації.
«В ОБОРОНІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА. До 100-річчя від дня народження Святослава Караванського» ‒ поет, мовознавець Олекса Різників та доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський розповідають про нищення української мови радянським режимом та героїчний супротив цьому видатного мовознавця Святослава Караванського, якого 30 років тримали в таборах ГУЛагу.
«ТОРКНУТИСЯ ДО ЛЮДИНИ» та «УКРАЇНСЬКЕ СОНЦЕКОЛО РОМАНА КОРОГОДСЬКОГО» ‒ ліричні спогади Мирослави Пінковської про видатних учасників руху шістдесятників, літературознавців Михайлину Коцюбинську та Романа Корогодського, з якими її пов’язала доля.
«Йому випало жити і творити у надзвичайно складний час, коли протягом життя однієї людини створилася і впала світова імперія – Радянський Союз. Юрій Васильович був не тільки свідком цього історичного процесу, але і його активним учасником, зокрема виступаючи проти колоніального становища Української РСР у складі цього Союзу. Він вважав, що радянська імперія повинна була згинути для того, щоб звільнені від неї народи, а серед них і український народ, мали право жити, тобто творити власну долю», ‒ так розпочинає статтю «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ПОДВИГ ЮРІЯ ВАСИЛЬОВИЧА БАДЗЯ (1936–2019)» кандидат юридичних наук Володимир Кампо, оцінюючи життєвий шлях відомого літературознавця і публіциста.
«У ЗЕНІТІ БОГОМАЗОВСЬКОГО ЛІТА» ‒ історичний екскурс, мистецькі роздуми та дискусії навколо виставки творів Олександра Богомазова у Національному художньому музеї України виклав художник Микола Дьомін.
«КЛУБ ВИНОГРАДСЬКОГО В ГОРОДКУ» ‒ член-кореспондент НАН України Богдан Мацелюх у рубриці «Нам пишуть» інформує про відкриття у місті Городок Хмельницької області Клубу ім. С.М. Виноградського, видатного мікробіолога та ґрунтознавця.
Із іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті:
http://svitohlyad.org.ua/index.php/uk/ Контакти:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: 239-63-87