Перегляд повідомлення

Учений розповів про мету роботи Робочої групи НАН України з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні: «Нашу групу створили на початку квітня. В Академії існує ширша група з усіх питань, пов’язаних із коронавірусом, а ми працюємо з більш вузьким — саме математичним моделюванням. Я став її керівником не тому, що великий спеціаліст з інфекційних захворювань, а тому, що я фаховий спеціаліст із питань математичного моделювання. Основний мій профіль — матмоделювання в гідродинаміці, поширення забруднень у навколишньому середовищі. З погляду математики ці проблеми складніші. Ми взялися за це завдання і за короткий термін розробили математичні методи для власних прогнозів. Наше завдання — брати доступні статистичні дані та пов’язувати їх математичними співвідношеннями, щоб передбачити, що нас незабаром може очікувати. (...) Є класична SIR-модель, вона містить три категорії людей: які можуть бути уражені; інфіковані; ті, що одужали або померли. Її можна ускладнювати, додаючи різні категорії перебігу хвороби, час перебування в лікарні, вікові групи, інкубаційний період, розподіл за географією. У ці моделі закладаються прості основні принципи — інфіковані з деякою імовірністю передають вірус здоровим людям, і темп, з яким вони заражають, пропорційний кількості контактів та кількості самих інфікованих. Згодом інфіковані перестають поширювати інфекцію: вони або вмирають, або одужують. Ми розробили власний варіант моделі класу SIR, що складається з 14 категорій населення.

Ігор Бровченко пояснив як можна оцінити реальну кількість інфікованих: «Підходів, які дали б надійні реальні числа, немає. Можна лише дуже грубо оцінити. Якщо за різними оцінками летальність від коронавірусної інфекції 0,5%, а в нас нині 2%, то, можливо, приблизно вчетверо більше реальних інфікованих. Але може бути як удвічі більше, так і вдесятеро. Єдиний надійний спосіб відповісти, скільки в нас насправді інфікованих, — провести серологічні дослідження; узяти репрезентативну вибірку й робити ІФА-тести на наявність антитіл. Мені невідомо, щоб в Україні цим займалися. В італійських містечках, де був найбільший спалах навесні, проводили такі дослідження, там наміряли 60–70% людей з антитілами, що загалом відповідає передбаченням математичних моделей щодо колективного імунітету. У Бергамо, найімовірніше, таких жорстких спалахів більше не буде, та немає гарантії, що щось таке не виникне в Неаполі. У Нью-Йорку, наприклад, наміряли близько 15%, що недостатньо для колективного імунітету».

Учений також пояснив, чому навіть за умови, що від серцево-судинних хвороб та інших недугів помирає в рази більше людей, не зважати на вірус – погана ідея: «Те, що помирає більше, — правда. Що не треба зважати — неправда. В Україні щодня вмирає з усіх причин близько 1,5 тис. людей. На їхньому тлі смерть 50 людей від коронавірусу — це небагато. А 3 тис. померлих натепер для 40-мільйонної країни — невисокий показник. Але ми бачимо, що лікарні заповнюються. У деяких районах уже майже 100% заповнюваності. Щойно настане колапс медичної системи, коли не зможемо надавати людям допомогу, ця частка підстрибне. Як сталося в Італії, Великій Британії, де смертність сягала 10% виявлених інфікованих, як було в Нью-Йорку, де помирала тисяча людей на день. Головне — не допустити саме цього. Більшу вагу мають не абсолютні числа, важливіша динаміка — куди ми прийдемо за таким курсом. Коли закінчаться місця в лікарнях або не вистачатиме медиків, процес стане неконтрольованим, і тоді вже в окремих містах смертність від коронавірусу буде порівняною зі смертністю з інших причин. Усі, хто каже зараз «не звертайте уваги», це відчують. Та буде пізно. Бачив цікаву статистику щодо Білорусі. Їхній офіційній статистиці про коронавірус не треба надто довіряти, але вони ще публікують дані із загальної смертності. Вони її оцінювали щомісяця за попередні роки і за 2020-й. Якщо в червні з 2015 до 2019 року помирало близько 9 тис. людей, то в 2020-му — 13 тис. На 40% збільшилася природна смертність. В Україні ми через пів року — рік зможемо це оцінити, коли порівняємо дані з природною смертністю. Адже очевидно, що далеко не всі випадки фіксуються як смерті від коронавірусу. У нас наразі не катастрофа, але є ймовірність украй неприємного розвитку подій».

За інформацією часопису «Український тиждень»