Робоча група з математичного моделювання проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу SARS-CoV-2 в Україні,
базова установа – Інститут проблем математичних машин і систем НАН України
Створена Розпорядженням Президії НАН України від 3 квітня 2020 р. № 198
Огляд епідемічної ситуації в Україні за період з 26 січня по 01 лютого 2021 року (РГ-36а)
За тиждень 26.01-01.02 поточного року в Україні відбулося зменшення оприлюдненої кількості нових виявлень, летальних випадків та одужань (рис. 1, 16). Середньотижнева кількість нових виявлень складає 3880 на добу, нових летальних випадків – 121 на добу, нових одужань – 10088 на добу.
Хоча у цілому в країні продовжується зниження кількості нових виявлень та летальних випадків, але темпи зниження істотно знизилися, а в деяких регіонах почалося зростання. Негативна динаміка спостерігається в західних регіонах країни (Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька обл.) та у Вінницькій області. Загалом в Україні картина перестала бути однорідною, в більшості регіонів продовжується стабільне затухання. Так, як до кінця незрозумілі причини збільшення кількості випадків у західних регіонах, то складно передбачити подальший розвиток ситуації. Зростання може бути спричинене нехтуванням карантинними обмеженнями в курортних і гірськолижних регіонах, а може бути спричинене появою нових мутацій вірусу та сприятливими погодними умовами. У будь-якому разі динаміка в перелічених регіонах викликає занепокоєння. Необхідно провести додатковий аналіз щодо причин такої динаміки і вжити додаткових заходів щодо стримування поширення епідемії. Оцінку репродуктивного числа для регіонів України наведено в таблиці 1.
Кількість нових госпіталізацій стабілізувалась (рис. 4), але в деяких регіонах (Івано-Франківська, Закарпатська обл.) відбувається суттєве зростання. Слід також звернути увагу на збільшення летальності серед нових виявлених випадків і нових госпіталізацій (рис. 11, 12). Протягом перших тижнів нового року летальність склала більше 2% серед нових виявлень. Таке збільшення відбулось через значне недовиялення нових інфікованих із легким перебігом хвороби в святковий період. Очікується, що летальність знизиться в майбутньому через збільшення відносного обсягу тестування.
Частка позитивних тестів продовжує повільно, але стабільно зменшуватися. За кількістю позитивних тестів вона складає близько 20%, а за кількістю нових виявлень – близько 18% (рис. 2).
Затримки оприлюднення нових виявлень є мінімальними (рис. 19) і нові оприлюднені дані в цілому відповідають кількості нових виявлень на дату тестування (рис. 17, 18). Проте, затримки оприлюднення детальних випадків досить значні (рис. 20), близько 20% нових летальних випадків сталися більше місяця тому. Саме тому динаміка смертності зазнає значних ретроспективних змін.
Порівняння статистичних даних із
прогнозом від 25.01 показало, що в цілому ситуація розвивається очікувано (рис. 22), але подальший розвиток стає менш передбачуваним через сильну неоднорідність у регіонах.
 Рис.1. Основні епідемічні показники та їх 7-денні усереднення. Летальні випадки позначено за правою шкалою |
 Рис.2. Відношення числа нових хворих і числа позитивних тестів до числа всіх тестів та їх 7-денні усереднення. Блідим тоном та штрихуванням відмічено державні свята та періоди посилених карантинних обмежень |
 Рис.3. Обсяги тестування. Щоденна сумарна кількість ПЛР-тестів і сумарна кількість залишків непротестованих зразків у лабораторіях |
 Рис. 4. Щоденне число госпіталізацій та його 7-денне усереднення |
 Рис.5. Захворюваність у регіонах, абсолютні значення |
 Рис.6. Захворюваність у регіонах, відносні значення |
 Рис.7. Летальні випадки у регіонах, абсолютні значення |
 Рис.8. Летальні випадки у регіонах, відносні значення |
 Рис.9. Обсяги тестування у регіонах, відносні значення |
 Рис.10. Частка позитивних тестів у регіонах |
 Рис.11. Частка нових хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї |
 Рис. 12. Частка нових госпіталізованих хворих, для яких хвороба мала летальні наслідки, та динаміка наповнення даних про неї |
 Рис.13. Частка хворих із відомим результатом хвороби за датами їх реєстрації та динаміка наповнення даних про неї |
 Рис.14. Середній вік за категоріями інфікованих. До даних застосовано зважене 7-денне середнє |
 Рис.15. Частка неповнолітніх осіб, осіб віком від 60-ти років і старше, осіб віком від 70-ти років і старше серед нових хворих відповідно, а також частка летальних випадків (застосовано 7-денне усереднення) |
 Рис.16. Кількість нових зареєстрованих випадків за день за даними на момент публікації (ліворуч) та на момент настання події (дати тестування, дати одужання/виписки та дати смерті) (праворуч). Для відображення використовувалося рухоме середнє з вікном 7 днів |
 Рис.17. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування із кількістю позитивних тестів |
 Рис.18. Порівняння кількості нових виявлень на момент публікації та на момент тестування із кількістю позитивних тестів для регіонів України в яких спостерігається зростання кількості нових виявлень |
 Рис.19. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами |
 Рис.20. Еволюція в часі затримок оприлюднення кількості нових летальних випадків. Висота стовпчиків показує кількість оприлюднених нових випадків. Кольором позначено розподіл цих випадків за попередніми датами |
 Рис.21. Зміна в часі репродуктивного числа згідно з калібруванням математичної моделі SEIR-U |
 Рис.22. Порівняння прогнозних розрахунків від 25.01.2021 із даними спостережень по 11.02.2021 |
За інформацією Інституту проблем математичних машин і систем НАН України