3 березня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Хвороба Альцгеймера: сучасні гіпотези патогенезу, перспективи розроблення новітніх методів ранньої діагностики та лікування» виступила завідувач відділу Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України доктор біологічних наук Олена Лук’янець.
Вона розповіла про природу цього захворювання, можливі причини його виникнення, симптоми, клінічні та нейропатологічні особливості.
Окрему увагу доповідачка звернула на результати, отримані вченими Інституту фізіології ім.О.О.Богомольця у вивченні клітинних та молекулярних механізмів виникнення та розвитку патологічних станів мозку, зокрема хвороби Альцгеймера.
Проведені науковцями дослідження дозволили визначити механізми ушкодження мозку при моделюванні хвороби Альцгеймера на клітинному рівні та застосувати ці підходи для оцінювання нейропротекторної дії нових фармакологічних препаратів. Вчені виявили високий нейропротекторний ефект препаратів мемантіну, дантролену, а також наночастинок оксиду кремнію та антидіабетичних препаратів на основі росіглітазону, які в умовах моделювання хвороби Альцгеймера виявили виражені «антикальцієві» властивості й мають значні перспективи для терапевтичного застосування.
В обговоренні доповіді взяли участь керівник Відділу клінічної фізіології та патології нервової системи Інституту геронтології імені Д.Ф.Чеботарьова НАМН України доктор медичних наук Наталія Бачинська, завідувач Лабораторії нейрофізіології, імунології та біохімії Інституту неврології, психіатрії та наркології НАМН України доктор біологічних наук Ольга Берченко, академіки НАН України Сергій Комісаренко, Микола Веселовський та Олег Кришталь, а також президент Національної академії медичних наук України академік НАМН України, член-кореспондент НАН України Віталій Цимбалюк.
Про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави» доповів голова Наукової ради програми академік НАН України Віталій Старостенко.
Програму було спрямовано на науково-методичну підтримку розвитку мінерально-сировинної бази України, протидії деградації геологічної галузі.
Протягом 2016–2020 рр. за програмою виконано 27 проектів та отримано низку вагомих результатів.
Так, вперше на основі оновленої концепції геологічної будови, нових тектонофізичних даних та методів обробки й інтерпретації геофізичних полів та аномалій побудовано Структурно-петрофізичну карту Побузького гірничорудного району (масштаб 1 : 100 000), яку використано як основу для прогнозування комплексів корисних копалин. Було розроблено пошукові критерії як загальнометодичні, так і на конкретні корисні копалини. Застосування таких критеріїв дало змогу визначити найперспективніші розломні зони. Було доведено перспективність освоєння нових газовугільних родовищ, родовищ для каптування і використання метану. Оцінено основні техногенні чинники виснаження і забруднення поверхневих вод на репрезентативних ділянках басейнів Дніпра і Дністра, обґрунтовано необхідність використання альтернативних джерел питного водопостачання населення України – напірних, захищених від прямих надходжень забруднюючих речовин, підземних вод, які мають стабільні у часі хімічні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники. Також вперше було виконано геолого-економічні розрахунки реструктуризації Донецького вугільного і Криворізького залізорудного басейнів в умовах трансформації енергетичної сфери.
В обговоренні доповіді взяли участь академіки Вячеслав Богданов, Валерій Геєць,Олександр Пономаренко, Володимир Радченко та Ярослав Яцків.
Враховуючи надзвичайну актуальність досліджень з проблем мінерально-сировинної бази та вагомість і перспективність отриманих результатів, Президія НАН України прийняла рішення започаткувати Цільову програму наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021-2025 рр.
Під час засідання було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.
Зокрема, було прийнято рішення про проведення сесій Загальних зборів НАН України та загальних зборів відділень НАН України 19-22 квітня 2021 року.
Також була заслухана інформація про засідання Комісії з підготовки нової редакції Статуту НАН України. Проект нової редакції Статуту, схвалений Комісією, буде опубліковано на офіційному сайті НАН України та винесено на громадське обговорення. Вже на початку квітня буде узагальнено результати громадського обговорення та підготовлено нову редакцію Статуту для розгляду Президією НАН України.