Перегляд повідомлення

Ольга Захожай розповіла, чому вирішила сфокусуватися саме на екзопланетах: «Дослідження екзопланет – це новий напрям сучасної астрономії, який почав активно розвиватися трохи більш як 25 років тому. Саме тоді, 1995 року, опублікували перше підтвердження існування планети навколо іншої зорі. У восьмому класі я вирішила взяти участь у конкурсі Малої академії наук. Тато допоміг мені обрати задачу: знайти планети навколо подвійних зір. Мене зацікавила ця тема та згодом я почала нею займатися. Зараз я досліджую не тільки екзопланети, а й саме формування планет. Докторська дисертація мого тата була присвячена субзорям. Це новий клас космічних об’єктів, який має проміжні характеристики між планетами й зорями. Тато запропонував мені дослідити, як навколо таких субзір будуть формуватися планетні системи. Більшу частину навчання в аспірантурі я жила в Німеччині (і мені було трохи ближче відвідувати наукові конференції в Європі), де в мого чоловіка був постдок, і за два роки змогла розібратися в цій тематиці. Коли ми повернулися до України, я була єдиною людиною у країні, яка цим займалася. Це стало моєю нішею, і завдяки тому, що за час аспірантури я напрацювала певні зв’язки, я зараз рухаюся далі. Екзопланети – хороша сучасна тема. Вона цікавить широку аудиторію, у європейських країнах під неї дещо легше отримати фінансування. До того ж 2019 року за відкриття екзопланети вручили Нобелівську премію з фізики. Усе це дуже стимулює розвиток нашого напряму. В українській астрономії переважають старші науковці, які виросли за радянських часів і не встигли виїхати із країни в 90-ті. А от екзопланетами, як правило, займаються 30-річні, тобто однолітки цього напряму. Цікаво спостерігати за колегами, які молодші від тебе, та вже мають шикарні результати. Хоча результати залежать не тільки від нас як учених, а й від обставин, у яких ми працюємо. У сфері формування планет зараз великий прорив зробив радіотелескоп ALMA в Чилі, який дає найбільш якісні зображення (у міліметровому діапазоні довжин хвиль). Отримати спостережний час на цьому радіотелескопі, не працюючи в одній із країн Європейської обсерваторії або Чилі, украй складно».

Учена також пояснила, чи є романтика у буднях астрофізиків: «Мені здається, тут важливо дати визначення романтиці [усміхається]. Коли ми вчимося у школі, то уявляємо собі зоряне небо. Це безмежно красиво. Але з іншого боку, романтика – це не тільки, коли ти дивишся на гарне небо. Це й позитивні емоції від того, що ти робиш. Наприклад, від отримання й інтерпретації даних. Те, що ми бачимо неозброєним оком, не порівняти з тим, що для нас отримують телескопи. Зображення, які ми зараз маємо, це справді щось неймовірне».

Астрофізикиня розповіла про міжнародне співробітництво, свою практику в лабораторії в Чилі, проблеми космосу (космічне сміття, пошук життя на Марсі) та специфіку життя молодих вчених.

Наостанок Ольга Захожай розповіла коли стане можливим дізнатися про життя на інших планетах: «В екзопланетній астрономії є такий термін як «зона придатності планети для існування». У це поняття (у широкому сенсі) вкладається тільки відстань планети до зорі. Річ у тім, що температура планети здебільшого залежить від відстані до центральної зорі й інтенсивності випромінювання зорі (інтенсивність випромінювання самої планети дуже мала). Ця зона придатності до життя описує тільки умови для можливості існування рідкої води. Але для життя потрібна ще низка умов, протестувати які поки доволі складно. Думаю, щоби повною мірою відповісти на це запитання, треба щоби над ним разом з астрономами добре попрацювали інші науковці – біологи, хіміки. Такі дослідження вже проводять, але зараз ми десь на старті цього шляху – це якщо серйозно й без романтики».

За інформацією платформи «Wonder»