|
Наразі в Україні є чотири механізми створення власної вакцини. Перший — це напрацювання науковців України та США разом з бізнесменом із США — Михайлом Фаворовим (для створення вакцини використовується N-протеїн нуклеокапсиду коронавірусу). Ще два — це розробки Інституту біології клітини НАН України у Львові та Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України в Києві. Четвертий механізм – це спільна розробка Інституту з компанією «Індар». Підписаний меморандум про співпрацю між «Індар» та Національною академією наук. Сергій Комісаренко розповів щодо цих розробок: «Перші дві вакцини від НАН України — так звані субодиничні, тобто спрямовані на виробництво шипоподібного S-протеїну, який відіграє головну роль у взаємодії вірусу з клітинами людини. Імунна відповідь людей, які імунізовані вакцинами на основі S-протеїну, захищає їх певною мірою від зараження вірусом, чи зменшує небезпеку тяжкості захворювання та дуже суттєво знижує летальність. На цьому шипоподібному S-протеїні є «майданчик», який складається з близько 222 амінокислот, він називається рецептор-зв’язувальний домен. Цей домен зв’язується з комплементарним йому рецептором на клітинах людини — так званим ангіотензин-перетворювальним ензимом 2 типу (АПЕ2), після чого відбувається проникнення вірусу в клітину людини. В нашому інституті ми зробили цей рецептор-зв’язувальний домен, його комплекс із дифтерійним токсоїдом та цілий шипоподібний S-протеїн. А також ми додаємо до нього N-протеїн нуклеокапсоїду. Ми робимо експресію цих конструкцій у клітинах кишкової палички, а також паралельно намагаємося зробити це в клітинах евкаріотів. (...) це все дослідження, створення прототипу вакцин. До створення вакцин дуже далеко, а може, й взагалі неможливо. Бо якщо ці конструкції не будуть працювати в клінічних дослідженнях, то вони не будуть вакциною. Взагалі вважається, що 95% створених раніше в світі вакцин так і не стали вакцинами. Але є ще четвертий варіант. Йдеться про відтворення мРНКової вакцини, щось подібне до вакцин від ковіду виробництва Pfizer чи Moderna. Чому я сказав, що до вакцини дуже далеко? Тому що в Україні досі немає виробника вакцин для медицини. Навіть якщо ми зробимо успішний варіант вакцини — то кому її віддати, хто зробить промислове масштабування технології виробництва і хто буде її виробляти? Так от, «Індар» зазначив, що дуже зацікавлений у створенні саме таких вакцин — на основі мРНК, особливо тих варіантів, що передбачають появу різних варіантів мутацій вірусу. А можливо, ця вакцина буде ще й проти інших патогенів. Бо Moderna створювала спочатку вакцини проти вірусу сезонного грипу та ВІЛ, а потім, коли виникла коронавірусна загроза, відповідно модифікувала структуру мРНК і зробила вакцину від ковіду».
Учений також пояснив на що зараз краще сподіватися — на вакцинацію чи колективний імунітет: «Ситуація в Манаусі, яка стала трагічною для багатьох мешканців міста, продемонструвала, що колективний імунітет при масовому захворюванні не працює. Навпаки. При перенесеному захворюванні в 70—75% населення загинула велика кількість людей, і вірус нібито вгамувався. Але те, що велика кількість людей довго мала вірус, з’явилося багато варіантів мутацій, серед яких виявилися стабільні і небезпечні. Саме звідти пішов і бразильський небезпечний варіант мутації Р.1 із заміною амінокислоти в 484 положенні рецептор-зв’язувального домену шипоподібного S-протеїну. Колективний імунітет спрацює, коли буде викликаний вчасною, ефективною і масовою вакцинацією населення.Є три джерела боротьби з інфекційними захворюваннями — специфічні ліки, які ми дуже сподівалися отримати, але їх нема, це протиепідемічні заходи, тобто карантинні обмеження. Це працює, але люди не хочуть дотримуватися правильних заходів. І третій, за даних умов найбільш ефективний варіант, — вакцинація. (...) Вакцина AstraZeneca коштує три долари, повний цикл — шість доларів, нам потрібно 33—35 мільйонів доз, це 210 мільйонів доларів, або менше ніж 6 мільярдів гривень. Для того, щоб врятувати країну від пандемії, врятувати життя та здоров’я багатьох людей, це копійки. Для вакцинації треба мати вакцинні препарати та організувати процес вакцинації — збереження, транспортування, розподіл, введення і т.д. Це має відбуватися як військова операція. Нагадаю, що наслідки перенесеного захворювання (вже без вірусу), так званий «Постковід» чи «Довгий ковід» для багатьох людей обернеться тяжкими, часто поліорганними ускладненнями, що матиме вкрай негативний медичний, економічний та соціальний ефекти. Цьому потрібно обов’язково запобігти».
Ознайомитися з повним текстом інтерв’ю За інформацією газети «День»