23 червня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Під час засідання було заслухано дві доповіді.

Із доповіддю «Зварювання пластмас: сьогодення та майбутнє» виступив доктор технічних наук Максим Юрженко.

Останніми роками в Інституті електрозварювання ім.Є.О.Патона інтенсивно розвиваються напрями теоретичних й експериментальних досліджень у галузі полімерного матеріалознавства (створення, дослідження і застосування біополімерів, композиційних матеріалів та наноматеріалів на їхній основі). На особливу увагу заслуговують нові перспективні напрями досліджень з 3D друку виробів з антибактеріальною та противірусною активністю, твердотільних полімерних матеріалів і виробів з них зі здатністю до самозаліковування та створення технологій їх хімічного зварювання, впливу за допомогою різноманітних фізичних полів на структуру і властивості полімерних матеріалів та їх зварних з’єднань.

Створені в Інституті технології та обладнання знайшли застосування в будівельній, сільськогосподарській, медичній, хімічній, авіа- та ракетобудівній галузі вітчизняної промисловості.

Зокрема, інноваційну технологію та обладнання для зварювання поліетиленових труб зовнішнім діаметром до 250 мм при будівництві трубопроводів для водо- та газопостачання впроваджено на ТОВ «Євротрубпласт» (м.Київ) за ліцензійною угодою.

Розроблені в Інституті та виготовлені ТОВ «Навігатор» (м.Київ) дослідні серії іммобілізаційних пневматичних шин для тимчасової фіксації травмованих частин тіла людини, зокрема тазостегнового поясу, верхніх та нижніх кінцівок, успішно пройшли випробування та апробацію у лабораторних та польових умовах, а також на навчаннях Збройних сил України.

З використанням технології термоімпульсного зварювання створено та впроваджено у ТОВ «Лабор технік» (м.Київ) і ТОВ «Плюріма лаб технолоджіс» (м.Київ) обладнання для зварювання надтонких плетених плівок з метою виготовлення фільтрів надтонкої фільтрації.

Новітня технологія зварювання закладним елементом високотехнологічних полімерних композитів та листових виробів з них успішно пройшла випробування та використовуватиметься в рамках протоколу про науково-технічне співробітництво в авіакосмічній галузі на ДП «КБ «Антонов» та ДП «КБ «Південне ім.М.К.Янгеля».

Розроблені технологічні карти та рекомендації з 3D друку полімерними матеріалами виробів зі складною і багаторівневою конструкцією успішно реалізовано для підвищення експлуатаційних характеристик кінцевих виробів на низці вітчизняних підприємств.

В обговоренні цієї наукової доповіді взяли участь генеральний директор ДП «Антонов» член-кореспондент НАН України Сергій Бичков, директор Інституту надтвердих матеріалів імені В.М. Бакуля академік Володимир Туркевич та завідувач відділу Інституту хімії високомолекулярних сполук член-кореспондент НАН України Валерій Шевченко.

Член-кореспондент НАН України Сергій Бичков

Академік НАН України Володимир Туркевич

Далі було заслухано доповідь завідувача лабораторії Радіоастрономічного інституту НАН України доктора фізико-математичних наук Олександра Колоскова «Світова грозова активність – погляд з Антарктиди, Арктики й України».

Грози – основне природне джерело електромагнітного оточення Землі. У порожнині між Землею та нижньою іоносферою постійно існує так званий глобальний електромагнітний резонанс, названий шуманівським на честь його першовідкривача – німецького фізика Вінфріда Шумана.

В Україні дослідження шуманівських резонансів розпочав у 60-х рр. минулого століття в Інституті радіофізики та електроніки ім.О.Я.Усикова НАН України професор П.В.Бліох. Новий поштовх вітчизняних експериментальних досліджень шуманівських резонансів відбувся наприкінці 90-х років після передачі британської антарктичної станції «Фарадей» під юрисдикцію нашої держави. У 2002 році на станції «Академік Вернадський» розпочалися систематичні вимірювання електромагнітних полів у наднизькочастотному (ННЧ)-діапазоні хвиль. Такі спостереження проводяться за допомогою оригінальних магнітометричних комплексів виробництва Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України. Безперервні майже 20-річні експериментальні дані є найбільш тривалими і якісними в Антарктиці. завдяки ним науковцям вдалося визначити низку нових закономірностей у поведінці іоносфери і світової грозової активності. У 2013 році введено в експлуатацію синхронну вимірювальну установку в Арктиці на архіпелазі Шпіцберген. Інтерпретація цих ННЧ-спостережень в Антарктиді й Арктиці наші вчені здійснюють спільно з провідними вченими з різних країн світу.

Участь в обговоренні цієї доповіді взяли член-кореспондент НАН України Юрій Ямпольський та академіки НАН України Петро Мележик і Вадим Локтєв.

Член-кореспондент НАН України Юрій Ямпольський

Академік НАН України Петро Мележик

Далі було розглянуто низку кадрових і поточних питань.

Зокрема, Президія НАН прийняла рішення про проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт на 2022 рік за бюджетною програмою «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень».

Також було оголошено підсумки конкурсу установ НАН України за досягнення кращих показників у винахідницькій роботі, створенні, охороні та використанні об’єктів інтелектуальної власності та за звання «Винахідник року Національної академії наук України» в 2020 році.

У 2020 році установами НАН України зареєстровано 444 винаходи та корисних моделей. 346 заявок подано на реєстрацію винаходів, корисних моделей. Установи НАН України подали 28 заявок на реєстрацію прав на сорти рослин, зареєстрували сорти рослин з отриманням 27 патентів, 14 свідоцтв та 4 торговельних марок. З організаціями Швейцарії, КНР, Швеції, Білорусі було укладено 19 ліцензійних та інших договорів на використання винаходів, корисних моделей, ноу-хау. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України уклав 45 ліцензійних договорів на використання сортів рослин із організаціями України. Важливим напрямом патентно-ліцензійної роботи було проведення патентних досліджень. Протягом 2020 року в установах НАН України складено 188 звітів про патентні дослідження.

За досягнення кращих показників у винахідницькій роботі, створенні, охороні та використанні об’єктів інтелектуальної власності були визнані та нагороджені Почесними грамотами Президії НАН України та ЦК профспілки працівників НАН України:

Інститут технічної теплофізики НАН України – перше місце;

Інститут геотехнічної механіки ім.М.С.Полякова НАН України – друге місце;

Інститут фізіології рослин і генетики НАН України – третє місце.

Також були визнані переможцями конкурсу з присудженням грошових премій ще 26 академічним установам.

Звання «Винахідник року Національної академії наук України» було присуджено винахідникам установ НАН України, які досягли високих показників у винахідницькій та патентно-ліцензійній роботі в 2020 році, з врученням свідоцтв і премій в розмірі 2500 гривень:

Бочечці Олександру Олександровичу – заступнику директора з наукової роботи Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України, доктору технічних наук;
Булату Анатолію Федоровичу – директору Інституту геотехнічної механіки ім.М.С.Полякова НАН України, академіку НАН України, доктору технічних наук, професору;
Волкову Олександру Євгеновичу – завідувачу відділу Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України;
Дехтяренку Володимиру Анатолійовичу – старшому науковому співробітнику Інституту металофізики ім.Г.В.Курдюмова НАН України, кандидату технічних наук;
Ковальчуку Володимиру Васильовичу – старшому науковому співробітнику Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України, кандидату технічних наук;
Манорику Петру Андрійовичу – завідувачу відділу Інституту фізичної хімії ім.Л.В.Писаржевського НАН України, доктору хімічних наук;
Торпакову Андрію Сергійовичу – старшому науковому співробітнику Інституту імпульсних процесів і технологій НАН України, кандидату технічних наук;
Фіалко Наталії Михайлівні – завідувачу відділу Інституту технічної теплофізики НАН України, члену-кореспонденту НАН України, доктору технічних наук, професору;
Чергинцю Віктору Леонідовичу – завідувачу лабораторії Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України, доктору хімічних наук, професору;
Ярмолюку Сергію Миколайовичу – завідувачу відділу Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, доктору хімічних наук, професору.

Також Президією НАН України було прийнято рішення про проведення 20 серпня 2021 року ювілейної сесії Загальних зборів НАН України, присвяченої 30-й річниці Незалежності України. У ній візьмуть участь члени НАН України, представники національних галузевих академій наук України, інші запрошені особи. Захід відбудеться з дотриманням всіх обмежувальних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню COVID-19.

Фото: Прес-служба НАН України