Лауреат Нобелівської премії з хімії (1981), професор Корнелльського університету (Cornell University, США) Роалд Гоффман (Roald Hoffmann) – уродженець міста Золочів (Львівська область, Україна). У дитячі роки через складні життєві обставини змушений був переїхати спочатку до Польщі, а потім до Німеччини, Австрії, а в 1949 – до США. Протягом всього життя Р. Гоффман активно цікавиться життям своєї Батьківщини, посильно сприяє розвитку української науки і суспільства. Зокрема, підтримує тісні наукові зв’язки із Західним науковим центром НАН України і МОН України, який відвідав у вересні-жовтні 2015 року. Під час цього візиту відомий науковець також виступив з лекціями у Львівському національному університеті імені Івана Франка та Національному університеті «Львівська політехніка».
Цьогоріч, 18 липня, Роалд Гоффман відзначив 84-річчя уродин. З цієї нагоди науковець Західного наукового центру НАН України і МОН України Євгеній Захарчук поспілкувався з Нобелівським лауреатом.
 Роалд Гоффман (Roald Hoffmann), лауреат Нобелівської премії з хімії (1981), американський учений, поет, драматург, філософ. Світлина з особистого сайту Р. Гоффмана, www.roaldhoffmann.com/ |
Євгеній Захарчук: Шановний професоре Гоффман! Ми спілкуємося в трагічні дні для мільйонів людей з різних країн і суспільств, коли 80 років тому, 22 червня 1941 року, розпочалася німецько-радянська війна. Щиро дякуємо за Вашу люб’язну згоду на спілкування.
На початку агресії та військових дій Ваші батьки, родичі та Ви мешкали у місті Золочів (зараз це Львівська область, Україна). З перших днів її окупації (кінець червня – початок липня 1941 року) Ваші родичі та Ви, як єврейська сім’я, разом з людьми інших громад та національностей піддалися переслідуванням та дискримінації німецькими нацистами. Вижити на той час вдалося не всім Вашим родичам. Спробуйте пригадати, як 4-річний хлопчик Руаль Сафран сприймав ці трагічні, нелюдські та незрозумілі події. І як із плином часу і свого життєвого досвіду Ви відчуваєте біль від втрат, трагедію Голокосту?
То були жахливі часи, 80 років тому. Мені було чотири роки і я мало що пам'ятаю, лише те, як мене переносили через балкон в будинку, де ми жили і який стоїть ще й досі. Балкон треба було перетнути, щоб дістатися таємного сховку, побудованого раніше. Це був тимчасовий притулок на горищі. Я знаю, що українське населення Золочева дуже страждало в час захоплення міста нацистами. Для нас ті дні були початком трирічного кошмару, оскільки маніакальна одержимість нацистів щодо винищення євреїв поєднувалась з місцевим антисемітизмом, що призвело до смерті 95% євреїв Золочева. І добросердна українська родина сховала п’ятьох нас, сильно ризикуючи своїм життям, на 15 місяців під час війни.
Ми пережили ті часи, і зараз Україна нарешті вільна, Ізраїль став державою. І я досяг успіху в Америці. Ті дні не повинні повторитися ніколи – це найголовніше. По-друге, ми мусимо пам’ятати про злочини нацистів та їх поплічників. Також ми повинні усвідомлювати, що армії, натовпи і влада примушують людей (а це були, на жаль, переважно молоді люди) робити в час війни такі речі, яких вони ніколи б не зробили у звичайному житті. Однак, коли ми стикаємось з агресією, як у випадку з боку Росії до України, тоді є місце і потреба у військових.
Історії про людей, які обирають добро, а не зло у важкі часи, часи війни – про таких, як родина, що врятувала нас, варто розповідати. Нехай вони стануть натхненням на майбутнє.
Є.З. Шановний пане Роалд, Друга світова війна була протистоянням двох тоталітарних систем: нацистської Німеччини та Радянського Союзу, що очолювалися диктаторами, які культивували агресію, догматизм, пасивність людей та діяльність маргіналів у своїх країнах. Професоре, якою, на Вашу думку, повинна бути роль суспільних, владних еліт у формуванні в соціумі толерантної поведінки громадян, яка стає все більш актуальною у сучасному світі, щодо представників різних соціальних груп та конфесій, інших національностей чи мешканців окремих територій?
Насамперед, я не згідний з вищеподаною Вашою думкою. Радянський Союз і комуністична партія були гнобительською диктатурою при Сталіні, але на терезах зла в цьому світі (ви створили ті терези, врівноважуючи їх) нацисти були у своїй власній, божевільній категорії. Нацисти робили все, щоб знищити нас, і я думаю, що якби вони перемогли Радянський Союз і захопили вашу землю, то в результаті ставилися б до українського населення як не до людей, а мали б їх за рабів праці.
Еліту і владу треба тримати під контролем з боку демократичного процесу, незалежних засобів інформації і публічного доступу до них, шляхом нескінченних дискусій. До політиків, які спонукають людей до дій на ґрунті старої етнічної та національної ненависті, треба ставитись з особливою підозрою. Вони використовують свої можливості переконання, щоб змусити одних людей переслідувати інших і позбавити їх людської гідності.
На щастя, інтернет і телебачення дають нам доступ до світу. Ми повинні заохочувати таке поширення неймовірного різноманіття звичаїв та історій з усього світу.
Є.З. Шановний професоре,інтелектуали та вчені завжди виявляють сильну внутрішню енергію і, навіть, одержимість у відстоюванні суспільних інтересів. На Вашу думку, яким може бути внесок науковців, інтелектуалів та інших прогресивних членів соціуму у запобіганні будь-яких дискримінацій у суспільстві? Якими можуть бути шляхи співпраці між інтелектуальною елітою України та провідними державами у повному відновленні європейських та цивілізаційних цінностей в українському суспільстві?
 Професор Роалд Гоффман під час перебування з візитом у Західному науковому центрі НАН України і МОН України (Львів) у вересні-жовтні 2015 року. Світлини з архіву Західного наукового центру. |
Інтелектуали і науковці – не єдині люди, які мають привілей думати про соціальну справедливість. Прогресивні люди, як Ви справедливо назвали їх, у всіх верствах суспільства намагаються визначити, що є правильним. Для дітей в школі, для тих, хто шукає оренду житла… Найкращою протидією дискримінації є показ «іншості» тих, хто відрізняється від нас чимось нібито важливим (кольором шкіри, сексуальною орієнтацією, до прикладу). Тоді ми пізнаємо їх і бачимо, що в нас є набагато більше спільного, ніж ми вважали раніше. Я дізнався, що читання романів (не документалістики) про місця, де я ніколи не бував, чи про такі верстви суспільства, до яких я не належав, є дуже повчальним у цьому сенсі.
Україна знаходиться в Європі і поділяє інтелектуальні цінності європейської культури. Вона також є близько до Росії – тут без вибору – і мусить знайти способи співіснування зі своїм сусідом, як знайшли Китай і Фінляндія, кожний у свій спосіб.
 Професор Роалд Гоффман під час відкритої лекції «Протохімія як місток» у Львівському національному університеті імені Івана Франка, 30.09.2015 року. Джерело https://lnu.edu.ua/ |
Є.З. Шановний пане Роалд, ми спілкуємося напередодні святкування 30-ї річниці Незалежності України. Ви підтримуєте тісні наукові та особисті стосунки з Україною і добре знаєте, що молода українська держава прокладає свій важкий шлях, долаючи численні перешкоди. І зараз, у період російської військової агресії, Ваше звернення та основні рекомендації завжди знаходять позитивний відгук в українського народу. Що б Ви хотіли побажати та порадити напередодні цього важливого історичного етапу Незалежності українцям, людям Золочева та українській молоді, яку Ви завжди шануєте та підтримуєте?
Я посилаю українцям і людям Золочева свої теплі вітання; 30 років Незалежності вартують святкування.
Я народився серед вас. Я є з вами в час російської агресії. Я бачив обдарованість серед ваших молодих людей, жадобу до знань, цікавість до Європи і світу, якими я захоплений. Я бачив прагнення перебудувати міську площу (Золочева – ред.), почати новий бізнес…
Продовжуйте читати, навіть у часи інтернету. Світ став відкритим – світ численних образів, небачених до тепер, нечитаних нами книжок. Відкривайте його, будьте толерантними і пильними щодо демократії. Це буде кращий світ, для вас і ваших дітей.
Спілкувався з професором Роалдом Гоффманом Євгеній Захарчук, Західний науковий центр НАН України і МОН України (Львів).
Переклад – Світлана Зденянчин, старший викладач Львівського відділення Центру наукових досліджень і викладання іноземних мов НАН України.
Сприяння – Громадська організація «Україна-Європа-Світ» (Львів).
За інформацією Західного наукового центру НАН України і МОН України