Випуск № 5 науково-популярного журналу «Світогляд» (вересень-жовтень) за 2021 рік, видання якого здійснює Національна академія наук України разом з Головною астрономічною обсерваторією НАН України, присвячений пам’яті трагедії Бабиного Яру, 80-річчя якої відзначила Україна і весь світ у вересні 2021 року.
За якими показниками слід судити про досягнення та втрати України? Над цим питанням розмірковують професор Українського Католицького університету (м. Львів) доктор історичних наук Ярослав Грицак у статті «30 із 40: ПОСТУП УКРАЇНИ» та академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України Вадим Локтєв у своєму коментарі до цієї статті.
Найбільша в світі інтернаціональна могила знаходиться в Києві. Це Бабин Яр – незагоєна глибока рана на українській землі, яка болить до сих пір. 29-30 вересня 2021 року в Україні відбулися пам’ятні заходи з відзначення 80-річчя трагедії Бабиного Яру – одного із символів Голокосту на території тодішнього СРСР. «БАБИН ЯР: ПАМ'ЯТАЄМО РАДИ МАЙБУТНЬОГО» – редколегія і редакція журналу «Світогляд» приєднуються до вселюдного вшанування пам’яті жертв фашистських злодіянь у місті Києві в 1941–43 роках.
Фотосвідчення «БАБИН ЯР: ПАМ'ЯТЬ НА ТЛІ ІСТОРІЇ» представляє мультимедійний інтерактивний проєкт за участі Музею історії міста Києва, Українського інституту національної пам’яті, Українсько-єврейської зустрічі (Канада), Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Українського центру вивчення історії Голокосту (https://memory.kby.kiev.ua/) .
«БЕЗГЛУЗДА МОЯ НАДІЯ, ОДЯГНЕНА В СУКНЮ ЧОРНУ...» – щемливі поетичні твори поета Дениса Голубицького і доктора фізико-математичних наук Володимира Кошкіна присвячені трагедії Бабиного Яру.
Директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський у листі «ОСЬ І ПРОЛЕТІЛИ ІЗ ВЕРЕСНЕВИМ РИДАННЯМ НАД БАБИНИМ ЯРОМ ЖУРАВЛІ…» звертається до академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента Національної академії наук України Ісаака Трахтенберга – автора книги «Бабин Яр. Минуле і сьогодення» з належними словами подяки за збереження людської пам’яті про десятки і сотні тисяч невинних жертв гітлерівського нацизму. Застерігаючи людство від будь-яких форм і проявів людиноненависництва, антисемітизму і ксенофобії, Микола Жулинський сподівається, що до 80-річниці трагедії Бабиного Яру в Києві відкриється державний музей Національного історико-меморіального заповідника.
Українські та іноземні історики тривалий час полемізують про роль українських націоналістів у подіях Другої світової війни, зокрема у Голокості. Цього року у видавництві Columbia University Press вийшла друком книга американо-канадського історика Джона-Пола Химки «Українські націоналісти і Голокост. Участь ОУН та УПА у знищенні українського єврейства, 1941−1944 роки». Дж.-П. Химка багато років сповідує дуже критичну позицію стосовно українського націоналістичного руху під час війни та наполягає на його дегероїзації. Влітку російськомовна редакція «Радіо Свобода» у Празі в зв’язку з виходом книги Дж.-П. Химки звернулася до українського дослідника Віталія Нахмановича з проханням прокоментувати зазначені проблеми. Читайте інтерв’ю редактора інформаційної служби «Радіо Свобода» Олександри Вагнер з провідним науковим співробітником Музею історії міста Києва Віталієм Нахмановичем: «ОУН та УПА: ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ».
Осмисленню феномену «сталінізму» в умовах нинішньої війни історичної пам’яті присвячена стаття головного наукового співробітника Інституту всесвітньої історії НАН України доктора історичних наук Василя Ткаченка «ТАК, МИ ЗНАЄМО, ХТО ТАКИЙ СТАЛІН…» .
У статті «НАВІЩО ЖИВЕ ЛЮДИНА?» завідувач лабораторії Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України член-кореспондент НАН України Богдан Мацелюх шукає відповіді на одвічне питання.
Статті, що надійшли в редакцію «Світогляду» і присвячені особистостям, які знайшли відповіді на це питання, присвятивши своє життя науці, представлені у журналі далі.
Доктор біологічних наук Олег Пилипчук у співавторстві з кандидатом історичних наук Оксаною Пилипчук (Державний університет інфраструктури та технологій) у дослідженні «МІКЛУХО-МАКЛАЙ У КОЛІ СВОЇХ СУЧАСНИКІВ – ВИДАТНИХ ПРИРОДОЗНАВЦІВ» аналізують біографію видатного нашого земляка Миколи Миколайовича Міклухо-Маклая в період формування його наукового світогляду та подальшої діяльності.
«ЩЕ РАЗ ПРО СПРАВЖНІХ ПАТРІОТІВ УКРАЇНИ» – душевна розповідь кандидата фізико-математичних наук, доктора економічних наук Богдана Кияка про Олександра Проскуру – фізика, автора численних нарисів з історії фізики і культури.
На часі згадати ще одне славетне ім’я – професору Андрію Федоровичу Лубченку 27 жовтня 2021 року виповнилося би 100 років. Доктор фізико-математичних наук Микола Григорчук (Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України) у статті «ТЕОРЕТИЧНА ФІЗИКА БУЛА СЕНСОМ ЙОГО ЖИТТЯ» знайомить читачів із тернистим життєвим і творчим шляхом Андрія Лубченка.
Фундатору вітчизняної наукової школи промислової гідравліки присвячена стаття кандидата технічних наук Башти О.Т. та кандидата технічних наук Башти О.В. (Національний авіаційний університет) «ТРИФОН БАШТА: ЖИТТЯ, ВІДДАНЕ НАУЦІ ТА АВІАЦІЇ».
Не так багато є математичних задач, яким приділялось стільки уваги дослідниками, як задачі, пов’язані із «золотим» перерізом (числа Фідія) та рекурентними послідовностями (числа Фібоначчі). Доктор фізико-математичних наук Петро Кособуцький та студент Тарас Мікульський (Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів) у публікації «ЧИСЛА ФІДІЯ І ФІБОНАЧЧІ ЯК ВИРАЗНИКИ «ЗОЛОТОГО» ПРОПОРЦІЇ ТА РЕКУРЕНТНОСТІ» відходять від дещо традиційної популяризації задачі про числа Фідія і Фібоначчі та демонструють глибинну математику витоків їх появи та зв’язок між ними.
На початку минулого року дослідники із інститутів Німеччини та Греції заявили про виявлення унікальної форми обміну повідомленнями між клітинами в людському мозку, яка раніше не зустрічалася. Всеволод Гордієнко (за матеріалами https://alter-science.info/biologiya/) у замітці «ЛІХТАРІ ЛЮДСЬКИХ КЛІТИН: ДЕНДРИТНІ ПОТЕНЦІАЛИ ДІЇ» повідомляє про захоплююче відкриття, яке натякає на те, що наш мозок може бути ще більш потужною обчислювальною машиною, ніж ми думали.
Редакція журналу продовжує знайомити читачів із результатами конкурсу наукових фотографій, які в листопаді 2020 року провела «Вікімедіа Україна». У цьому випуску журналу представлені фотографії-переможниці в категорії «Мікроскопія» та інші за вибором редакції, у т.ч. з категорії «Живі організми», які нагадають нам про життя «братів наших менших». Автори робіт: доктор технічних наук Яна Сичікова (Бердянський державний педагогічний університет); дизайнер Сергій Ковачов (м. Бердянськ); кандидат біологічних наук Юлія Красиленко (Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України); Ольга Титюк і Ярослав Степанюк (викладачі кафедри гістології та медичної біології Навчально-наукового медичного інституту Волинського національного університету імені Лесі Українки, м. Луцьк); Соф'я Садогурська (Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м. Київ); Ігор Гвоздовський (Інститут фізики НАН України, м. Київ); Катерина Мартинюк; Ганна Базіл; Микола Сарапулов; Андрій Савицький (м. Черкаси); кандидат біологічних наук Тетяна Єфіменко (НУ «Києво-Могилянська академія», м. Київ).
«ЕКОНОМІКА СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА» – член Національної спілки фотохудожників України Юрій Туманов (м. Київ) запевняє, що окремі полотна сучасних майстрів належать до «економічної» категорії художнього мистецтва.
У багатоілюстрованій статті «ІМПРЕСІОНІЗМ І СТИЛЬОВИЙ РЕАЛІЗМ МИСТЕЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ МІЩЕНКА» член Національної спілки художників України Микола Дьомін (м. Київ) розповідає про мистецькі пошуки та життєве кредо відомого художника, мистецтвознавця, письменника, есеїста Григорія Григоровича Міщенка.
Про «КНИЖКОВИЙ ПРОЄКТ НАН УКРАЇНИ — «НАУКОВА КНИГА» читайте у статті кандидата геологічних наук Анни Радченко (ВД «Академперіодика» НАН України, м. Київ). Виконує проєкт видавництво «Наукова думка» НАН України. Усі книги проходять наукове рецензування і ретельний багатоступеневий відбір. Серед останніх видань представлено вісім різних за тематикою, обсягом, кількістю авторів, передбачуваною читацькою аудиторією книг, кожна з яких заслуговує на увагу.
Валентин Бугрим у коротенькому есеї «...А КОЛИ Б ВОНА ПРИЙШЛА!?...» нагадує історію створення відомої пісні «Ніч яка місячна…». Молодий Михайло Старицький написав ліричний вірш, який поклав на музику Микола Лисенко. Композитор створив мелодію на вірш як арію до своєї опери «Утоплена» (за мотивами повісті Миколи Гоголя). А потім пісня пішла у самостійне плавання, яку співають і будуть співати в Україні та зарубіжжі.
Фахівець із історії Росії й СРСР, професор історії Вірджинського університету Томас Хаммонд в 50–60-і роки минулого століття зробив кілька сотень художніх кольорових фотографій в Радянському Союзі, присвячених життю та побуту пересічних людей. Ці фотографії були оцифровані та викладені у загальний доступ. У публікації «ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ФОТОГРАФІЇ» – розповідь про незвичне фото відомих фізиків, співробітниць МФТІ Хельги фон Траушенберг і Марії Сумарокової-Ельстон, яке «випадково» увійшло до цієї колекції.
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися
на сайті. Контакти редакції:
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net.
Адреса: Вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601.
Телефон: 239-63-87.
За інформацією журналу «Світогляд»