13–17 червня 2022 року у штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж, Французька Республіка) відбулася 34-а сесія найвищого керівного органу програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» (МАБ) – Міжнародної координаційної ради (МКР-МАБ). Захід тривав у гібридному форматі – частина учасників була присутня на ньому особисто, понад 130 учасників зареєструвалися для онлайн-участі. До складу МКР-МАБ входять 34 країни-члени ЮНЕСКО, зокрема Україна, втретє обрана до її складу Номінаційним комітетом 40-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2019 році. У роботі Сесії взяли участь заступник голови Національного комітету України з програми ЮНЕСКО-МАБ Павло Черінько та виконавчий секретар Комітету Віктор Ремінний.

Головними питаннями, що розглядалися на сесії, зокрема, були:
– звіт президента МКР-МАБ, що залишає посаду;
– вибори нового складу Бюро МКР-МАБ;
– звіт Секретаріату програми ЮНЕСКО-МАБ;
– звіт щодо відзначення 50-річчя програми ЮНЕСКО-МАБ;
– звіти про дії держав-членів щодо виконання Лімського плану дій;
– розгляд періодичних звітів біосферних резерватів ЮНЕСКО, що надійшли після 33-ї сесії МКР-МАБ;
– розгляд пропозицій зі створення нових біосферних резерватів ЮНЕСКО;
– затвердження лауреатів премії програми ЮНЕСКО-МАБ для молодих вчених;
– оновлення Технічних настанов для біосферних резерватів;
– відзначення першого Міжнародного дня біосферних заповідників 3 листопада 2022 року;

На початку сесії з вітальними словами до її учасників звернулися президент МКР-МАБ пан Адеподжу Адешола та заступниця Генерального директора ЮНЕСКО з природничих наук пані Шаміла Наір-Бедуель.

Потому було заслухано звіт президента МКР-МАБ, що залишає свою посаду, пана Адеподжу Адешоли (Нігерія) про діяльність за час його президентства, заходи й ініціативи, здійснені в межах реалізації програми ЮНЕСКО МАБ, та інші аспекти діяльності Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО після 33-ї сесії МКР-МАБ. За підсумками звіту пана Адешолу було одностайно переобрано на наступний президентський термін.

Відповідно до порядку денного Сесії відбулися вибори до складу Бюро МКР-МАБ, до якого входять президент і п’ятеро віцепрезидентів, кожен з яких представляє окрему регіональну виборчу групу ЮНЕСКО. За підсумками виборів до складу Бюро обрано Нігерію, Португалію, Сальвадор, Південну Корею, Марокко й Україну. Отже, представника України у складі МКР-МАБ Павла Черінька було обрано віцепрезидентом МКР-МАБ і членом Бюро. Слід зауважити, що він уже виконував функції віцепрезидента МКР-МАБ упродовж 2015–2016 років.

Під час обговорення звіту Секретаріату представниця Словаччини від імені 42 країн-друзів України – Австралії, Австрії, Албанії, Бельгії, Великої Британії, Греції, Грузії, Данії, Еквадору, Естонії, Ірландії, Ісландії, Італії, Канади, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Молдови, Монако, Нідерландів, Німеччини, Нової Зеландії, Норвегії, Перу, Південної Кореї, Польщі, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, США, Туреччини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чорногорії, Швейцарії, Швеції, Японії, деякі з яких також є членами МКР-МАБ, – виступила із заявою щодо ситуації в Україні.

Представник України у складі МКР-МАБ Павло Черінько у своєму онлайн-виступі подякував за високу честь бути обраним до складу Бюро МКР-МАБ і зазначив, що не зміг узяти участь у роботі сесії персонально, оскільки до України прийшла війна. Не «конфлікт», не «спеціальна операція», а війна у повному сенсі цього слова – використовуючи ракети, авіацію, танки й артилерію, росія вбиває тисячі наших мирних громадян, руйнує наші міста й села, нашу культурну і природну спадщину, інфраструктуру, що створювалася протягом багатьох років. Важко повірити, що таке варварство можливе в центрі Європи у ХХІ столітті. Крім того, присутніх було поінформовано про ситуацію в біосферних резерватах ЮНЕСКО «Асканія-Нова» і «Чорноморський», територію яких тимчасово окупував агресор, і резерваті «Деснянський», нещодавно звільненому Збройними силами України.

Під час сесії було розглянуто номінаційні форми й затверджено 11 нових біосферних резерватів ЮНЕСКО у 9-ти країнах. До Всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО вперше включено об’єкти з Чаду, Грузії та Замбії. Отже, станом на кінець червня 2022 року Мережа нараховує 738 резерватів у 134-х країнах світу (8 із них знаходяться на території України), а сумарна площа суходолу Землі, охопленого біосферними резерватами ЮНЕСКО, становить понад 5%, що перевищує площу Австралії!

Учасники сесії розглянули також 43 кандидатури з 29-ти країн, які висувалися на здобуття премії програми МАБ для молодих учених у 2022 році, й затвердили сімох переможців з Аргентини, Бангладеш, Кабо-Верде, Куби, Латвії, Нігерії та Оману.

У межах роботи Сесії відбулися супутні заходи. Міжнародний центр розвитку потенціалу, сталого використання природних ресурсів та суспільних змін (Ісландія) (центр ЮНЕСКО 2-ї категорії) ознайомив присутніх з ісландським досвідом відновлення екосистем протягом понад 100 років. Інститут біосферних заповідників Університету сталого розвитку Еберсвальде (Німеччина) презентував результати Міжнародної конференції «Наука та дослідження в біосферних заповідниках ЮНЕСКО та з ними» (16–20 травня 2022 року, біосферний резерват Шорфхайде-Чорін, Німеччина).

Наступну, 35-у сесію МКР-МАБ вирішено провести також у Штаб-квартирі ЮНЕСКО (Париж) – 12–16 червня 2023 року.