Завідувач відділу інформатики навколишнього середовища Інституту проблем математичних машин та систем НАН України доктор технічних наук Іван Ковалець розповів в інтерв’ю телеканалові «Київ» про наслідки можливої аварії на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС).
За словами вченого, після аварії на АЕС «Фукусіма» НАЕК «Енергоатом» опублікував обсяги викидів для сценаріїв можливих важких аварій на ЗАЕС при знеструмленні та втраті теплоносія [1]. Для деяких із цих сценаріїв еквівалентний I-131 сумарний обсяг викиду радіонуклідів, обрахований за методикою INES, усього вдвічі менший за відповідне значення для аварії на Чорнобильській АЕС і втричі більший, ніж відповідне значення для аварії на АЕС «Фукусіма».
Відповідаючи на запитання телеведучого, доктор технічних наук Іван Ковалець зазначив, що наслідки такого викиду залежать від метеорологічних умов. За «консервативного» сценарію населення може отримати значні дози (сумарна річна ефективна доза від усіх шляхів радіоактивного опромінення перевищує 10 мЗв) навіть на відстані 800 км від місця аварії. Приклад такого сценарію – гіпотетичний викид 27 червня 2022 року, коли на території Болгарії можна було отримати дозу 16 мЗв за рахунок вологих випадінь радіонуклідів. Але, наприклад, якби аварія трапилась у день інтерв’ю (10 серпня 2022 року), то наслідки були би не такими важкими – постраждала б територія України (включно з Кримом), а сусідні держави не отримали б значного ураження території.
 Отримана протягом одного року однорічними дітьми сумарна ефективна доза від усіх шляхів радіоактивного опромінення, розрахована для випадку гіпотетичної аварії на ЗАЕС 27.06.2022 року (за консервативних метеорологічних умов аварії) з викидом згідно зі сценарієм [1] |
 Отримана протягом одного року однорічними дітьми сумарна ефективна доза від усіх шляхів радіоактивного опромінення, розрахована для випадку гіпотетичної аварії на ЗАЕС із викидом згідно зі сценарієм [1] і за метеорологічних умов 10.08.2022 року (дата інтерв’ю) |
Учений також зауважив, що на східному й північному напрямах найгірші наслідки такої аварії можуть мати такі само масштаби, як і для вже розрахованого сценарію. Наприклад, значного забруднення ризикують зазнати сільськогосподарські райони на півдні росії, що може призвести до припинення тамтешнього сільгоспвиробництва.
На запитання ведучого про дослідження можливої аварії на ЗАЕС в інших країнах і їхню відповідність результатам, представленим українськими науковцями, Іван Ковалець відповів, що система RODOS, на підставі розрахунків якої й отримано представлені результати, є офіційною системою Європейського Союзу, розробленою міжнародним консорціумом за участі Інституту проблем математичних машин та систем НАН України. Сам учений уже понад 20 років бере участь у розробленні цієї системи та її впровадженні в Україні. Тож контакти з європейськими дослідниками підтримуються, і результати співставні.
Що ж стосується мінімізації наслідків можливої аварії, то, на думку Івана Ковальця, навіть у мирний час слід розробляти плани контрзаходів у разі аварій. Однак війна суттєво ускладнює їхнє (планів) виконання. Тож необхідні передусім плани невідкладних контрзаходів. Приблизні просторові масштаби таких контрзаходів можна оцінити на підставі результатів виконаного моделювання: евакуація – на відстані близько 30 км у напрямі поширення радіації, йодна профілактика – на відстані до 100 км, укриття – на відстані до 250 км.
 Зони евакуації (вгорі), йодної профілактики для дітей (посередині) й укриття (внизу), обраховані для випадку гіпотетичної аварії на ЗАЕС із викидом згідно зі сценарієм [1] і за метеорологічних умов 10.08.2022 року (дата інтерв’ю) |
Значно важче завчасно підготуватися до довгострокових контрзаходів на кшталт постійного переселення. Таких контрзаходів можуть потребувати дуже великі території. Наприклад, за Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), нижньою межею виправданості постійного переселення є забруднення поверхні цезієм-137 на рівні вище 400 кБк/м2. Але при розглянутому сценарії аварії відповідні рівні забруднення можуть виникнути на відстанях до 350 км від місця аварії, що відповідає відстані від Запорізької АЕС до Одеси. Зрозуміло, що переселення на такій великій території неможливе. А отже, розроблення відповідних планів має бути гнучким і враховувати не лише рівні забруднення і медичні наслідки, а й економічні реалії.
Інформацію про катастрофічні наслідки можливої аварії оприлюднено не для залякування, а для розуміння того, до чого потрібно готуватися, і наявних моделей оцінки наслідків катастрофічних подій.
 Щільність випадінь цезію-137 для випадку гіпотетичної аварії на ЗАЕС 27.06.2022 року (за консервативних метеорологічних умов аварії) з викидом згідно зі сценарієм [1]; ізолінія відповідає значенню 400 кБк/м2 |
* * *
Посилання
[1] Энергоатом, 2012. Дополнительная целевая переоценка безопасности энергоблоков ОП ЗАЭС с учетом уроков, извлеченных из аварии на АЭС Фукусима-1. Отчет НАЭК «Энергоатом», 2012. Розділ «Расчетный анализ аварии, связанной с полным обесточиванием с наложением потери конечного поглотителя тепла и с учетом мероприятий по снижению концентрации водорода».
За інформацією Інституту проблем математичних машин та систем НАН України