Перегляд повідомлення

16 листопада 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Далі було заслухано дві доповіді.

Він розповів, що в Інституті загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського проводяться важливі фундаментальні та прикладні дослідження, спрямовані на створення функціональних матеріалів, зокрема високодобротних надвисокочастотних (далі – НВЧ) діелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, НВЧ феритів та іонних провідників. На їх основі розробляються різноманітні елементи для застосування у пристроях сучасної електроніки, спеціалізованих нагрівальних засобах та твердотільних акумуляторах.

Зокрема, науковцями Інституту вперше з’ясовано, що підвищення термостабільних властивостей НВЧ діелектриків досягається за рахунок внеску гармонічної і ангармонічної моди коливань кристалічної ґратки в поляризацію внаслідок об’ємної термокомпенсації та створення мобільної підґратки. Виявлено, що в об’ємних сегнетоелектриках-напівпровідниках утворюється структура «напівпровідникове ядро/діелектрична оболонка», а також, що напівпровідникові властивості проявляються в радіочастотному діапазоні і пояснюються полярною природою провідності. Доведено, що в розроблених літійпровідних матеріалах іони літію характеризуються рухом вздовж структурних каналів перовскиту, що забезпечує іонну провідність та спричиняє поляризацію в НВЧ діапазоні. Вперше виявлено й релаксацію іонів літію в НВЧ діапазоні.

На основі розроблених функціональних матеріалів науковці створили резонансні елементи для різних частотних діапазонів і мод коливань, які знайшли застосування у виробництві пристроїв сучасної електроніки на деяких підприємствах України. Також розроблено та впроваджено самоконтрольовані нагрівні елементи на основі сегнетоелектриків-напівпровідників для дизельних двигунів.

В обговоренні доповіді голова Вченої ради Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік Михайло Ільченко розповів про плідну співпрацю Науково-дослідного інституту телекомунікацій КПІ ім. Ігоря Сікорського з Інститутом загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського, а також навів приклади спільних проєктів за останні роки.

Заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України академік Андрій Рагуля наголосив на актуальності розробок науковців Інституту загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського та необхідності переходу на дослідно-промислове виробництво та практичне впровадження розробок вчених.

Академік-секретар Відділення хімії НАН України академік Микола Картель та директор Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка академік Зіновій Назарчук відзначили чималий науковий доробок академіка Анатолія Білоуса, актуальність та важливість досліджень, які виконуються під його керівництвом.

Директор Інституту магнетизму НАН України та МОН України доктор фізико-математичних наук Олександр Товстолиткін розповів про багатолітню співпрацю з Інститутом загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського.

Далі із доповіддю «Адаптивні полімерні композити з надтвердих матеріалів: структурна динаміка та контактна поведінка» виступив завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України доктор технічних наук Євген Пащенко.

Він зазначив, що завдяки проведених в Інституті робіт було створено новий науковий напрям досліджень – «Адаптивні абразивні системи». Виявлено невідомі раніше механізми динамічних структурних перетворень, які визначають адаптивний характер швидких зворотних змін будови композитів у зоні різання, що є науковим підґрунтям для створення нового покоління інструментальних абразивних матеріалів з алмазу та кубічного нітриду бору для формування поверхневих шарів критично важливих деталей та виробів, зокрема в галузі авіаційного двигунобудування.

Актуальність цих досліджень полягає у створенні без значного підвищення собівартості нових за принципом контактної поведінки абразивних композиційних матеріалів, які задовольняють потребам сучасної індустрії у високоточних інструментальних виробах, їх використанні у виробництві та широкому впровадженні в технологічні цикли виготовлення критично важливих деталей із сучасних матеріалів на провідних вітчизняних авіа- та машинобудівних підприємствах. Це сприяє створенню деталей та виробів з найбільш важкооброблюваних матеріалів з комплексом параметрів поверхні, які недосяжні для традиційних абразивних технологій. Насамперед це стосується показників мікрогеометрії та мікроструктури поверхневих шарів, а також втомної довговічності таких виробів, як лопатки турбін, деталі зубчастих передач та пар тертя для авіаційної техніки.

Розроблені адаптивні абразивні композити та інструменти на їх основі знайшли застосування на таких підприємствах, як ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» ім. акад. О.Г.Івченка», Державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор», Приватне акціонерне товариство «Гідросила АПМ», Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря» – «Машпроект».

Під час обговорення доповіді член-кореспондент НАН України Сергій Бичков підкреслив важливість результатів наукових досліджень вчених Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля для промисловості України, а провідний науковий співробітник Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є.Лашкарьова Володимир Маслов наголосив на тому, що вченим під керівництвом доктора технічних наук Євгена Пащенка вдалося вперше в світі обробити полімери надвисоким тиском.

Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.