25 січня 2023 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

На початку засідання Президент НАН України академік Анатолій Загородній ознайомив присутніх з основними положеннями доповіді «Про роботу Національної академії наук України під час воєнних дій та результати її реформування в 2021-2022 роках» на черговому засіданні Національної Ради України з питань розвитку науки і технологій, яке має відбутись найближчим часом.

Далі із доповіддю «Досягнення та перспективи розвитку генно-інженерних рослинних біотехнологій» виступив директор Інституту клітинної біології та генетичної інженерії (ІКБГІ) НАН України академік Микола Кучук.

Він розповів про цікаві результати у галузі генно-інженерних рослинних біотехнологій для аграрного сектору економіки та фармацевтики, отримані науковцями ІКБГІ НАН України.

Зокрема, вони створюють генетично модифіковані рослини, стійкі до гербіцидів, які за умови активного використання гербіцидів для боротьби з бур’янами дали б значний економічний ефект. У тісній співпраці з німецькою біотехнологічною компанією Nomad Bioscience в активно розвивається новий напрям сучасної біотехнології – біофармінг, або «молекулярне фермерство». Йдеться про використання рослин як експресійної системи для синтезу та накопичення рекомбінантних білків фармацевтичного призначення. Зараз працюють над створенням біотехнологічних ліній рослин, які накопичують фармацевтично цінні рекомбінатні білки і які проявляють антибактеріальну або антивірусну активність, що є результатом гетерологічної експресії в цих рослинах генів фармацевтичних білків: інтерферону альфа 2b, бактеріоцинів, зокрема коліцину М та сальмоцину, гриффітсину – лектину, який має сильні антивірусні властивості та є одним із найпотужніших інгібіторів проникнення вірусів у клітини людини.

Вагомим доробком науковців інституту є виявлення сутності молекулярної організації рослинних організмів та розвитку на їхній основі біотехнології для аграрного виробництва. У плідній співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України вивчено закономірності успадкування ряду ознак, що відповідають за формування якості зерна, стійкості та продуктивності рослин пшениці. Розроблено протоколи молекулярного ДНК-аналізу селекційних популяцій та маркер-допоміжної селекції зернових культур. На основі цього створено та впроваджено нові сорти пшениці м’якої озимої, які забезпечили рекордні врожаї зерна на рівні 12–14 т/га.

В обговорення доповіді виступив заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім.О.В.Палладіна НАН України Володимир Чернишенко. Він проілюстрував важливість використання рекомбінантних протеїнів, отриманих у рослинних системах експресії на системі зсідання крові в організмі людини.

Директор ПП «Всеукраїнський науковий інститут «Селекція» Мирослав Парій розповів про значення ГМО для харчової безпеки, а також для енергетичної безпеки України. Як приклад, він навів такий перспективний напрям як вирощування кукурудзи для виробництва біогазу.

Академік Сергій Комісаренко наголосив, що вирішення харчової проблеми в світі неможливе без ГМО, а також розповів про впровадження терапевтичних протеїнів в Україні.

Академік Юрій Глеба зауважив, що заборона вирощування генно-модифікованих рослин є головною перешкодою на шляху від культивування рослин як джерела біомаси до культивування рослин як високотехнологічних продуктів. Він також відзначив вагому роль українських науковців у реалізації цікавих досліджень світового рівня у галузі біотехнологій.

Академік Володимир Радченко у своєму виступі зосередився на необхідності ширшого використання властивостей рослин у сфері охорони здоров’я, важливості удосконалення національного законодавства у цій сфері, а також важливості генно-інженерних рослинних біотехнологій у повоєнному відновленні нашої держави.

Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.