 Під час засідання
|
22 лютого 2023 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
 На фото: Анатолій Загородній і Марта Дзюба
|
На початку зібрання Президент НАН України академік Анатолій Загородній передав державну нагороду – орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, присуджений Указом Президента України №27 від 22 січня 2022 року “Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України”, дружині видатного письменника і літературознавця, Героя України, радника Президії Національної академії наук України академіка НАН України Івана Дзюби (26.07.1931-22.02.2022) Марті Дзюбі.
Далі було заслухано дві доповіді.
 На фото: Наталія Дунаєвська
|
Із доповіддю “Проблеми та технології термічної переробки палив в енергетичних установках електричних станцій” виступила директор Інституту теплоенергетичних технологій НАН України доктор технічних наук Наталія Дунаєвська.
Вона розповіла про роль Інституту у розв’язанні актуальних і стратегічно важливих науково-технічних проблем щодо забезпечення безперебійної роботи теплових електростанцій з використанням широкого спектра непроєктних палив.
Зокрема, в Інституті виконано значний обсяг досліджень у галузі термічної конверсії твердих палив, що здобули міжнародне визнання. Науковці Інституту визначили закономірності піролізу вугільних частинок під час швидкісного нагріву, кінетику їх газовиділення та розподілу енергії активації, що дало змогу розробити методику розрахунку динаміки піролізу вугільних частинок за швидкісного нагріву. Досліджено закономірності та кінетичні характеристики процесів горіння частинок коксового залишку вугілля різного ступеня метаморфізму, зокрема вплив зольності на швидкість горіння та досяжний ступінь вигорання вуглецю, закономірності горіння сумішей двох вугіль та вугілля і біомаси. Завдяки цьому виявлено ефект взаємного впливу і розроблено методи розрахунку швидкості спільного горіння сумішей двох твердих палив.
Фахівці Інституту підготували рекомендації для підвищення безпеки експлуатації пилосистем за рахунок регулювання якості вугілля, тонкості розмелу і вмісту залишкової вологи вугільного пилу. Також науковці визначили та обґрунтували кількісні критерії однорідності паливних сумішей і розробили методи їх контролювання, що допомогло встановити основні вимоги до однорідності паливних сумішей щодо зольності та виходу летких речовин.
За останні роки в Інституті теплоенергетичних технологій НАН України підготовлено та впроваджено низку технічних рішень, критично важливих для теплової енергетики України. Йдеться про спалювання імпортних палив з непроєктними характеристиками, вугільних сумішей, переведення антрацитових котлоагрегатів на спалювання газового вугілля за умов максимального використання наявного обладнання.
Внаслідок цих робіт вітчизняним та імпортованим газовим вугіллям заміщено понад 15 млн. т антрациту, економія природного газу на підсвічування становила майже 500 млн. м3, а економічний ефект від скорочення витрат на реконструкцію, зменшення недопалу, витрат газу та власні потреби перевищив 2,3 млрд. грн.
Доповідач поінформувала присутніх, що від початку повномасштабної агресії росії Інститут здійснював на вітчизняних електростанціях науковий супровід технологій спалювання, орієнтованих на використання імпортованого вугілля з Південно-Африканської Республіки, Австралії, Колумбії, Польщі та Казахстану з непроєктними характеристиками, забезпечивши при цьому безаварійну роботу енергоблоків. Інститут проводив роботи з переведення антрацитових котлів на газове вугілля, обґрунтував та запропонував варіанти роботи пошкоджених ТЕС і ТЕЦ. Все це значною мірою сприяло збереженню критичної інфраструктури тепло- та енергозабезпечення.
 На фото: Сергій Колесніков
|
В обговоренні доповіді виступив член Дирекції Публічного акціонерного товариства (ПАТ) “Центренерго” Сергій Колесніков. Він розповів про давню плідну співпрацю товариства з Інститутом та позитивні результати застосувань теоретичних і практичних рекомендацій фахівців наукової установи задля вирішення різних питань експлуатації ТЕС.
 На фото: Ігор Бабенко
|
Директор технічного департаменту Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Теплоенергетична бізнес група” Ігор Бабенко також дав високу оцінку розробкам Інституту та ознайомив присутніх із конкретними прикладами їхніх застосувань задля підвищення ефективності роботи ТЕЦ.
Директор Інституту газу НАН України доктор технічних наук Геннадій Жук, окрім іншого, наголосив на вагомості внеску Інституту в забезпечення безперебійної роботи теплової енергетики нашої держави у військовий час.
 На фото: Олександр Зенюк
|
До дискусії також долучилися директор Інституту економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Устименко, почесний директор Інституту економіки промисловості НАН України академік НАН України Олександр Амоша, віцепрезидент Українського національного комітету CIGRE Олександр Зенюк, завідувач лабораторії паливних проблем енергетики Інституту теплоенергетичних технологій НАН України доктор технічних наук Микола Чернявський, які відзначили високу наукову та практичну значимість виконуваних в Інституті теплоенергетичних технологій НАН України досліджень та їх важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки і незалежності України.
 На фото: Сергій Колотілов
|
Далі з доповіддю “Перспективи зниження вмісту платинових металів у каталізаторах гідрування органічних сполук” виступив заступник директора Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського доктор хімічних наук Сергій Колотілов.
Він розповів про вагомі результати фундаментальних і прикладних досліджень одержаних фахівцями Інституту протягом останніх років. Вони спрямовані, зокрема, на створення нових функціональних матеріалів, таких як каталізатори гідрування органічних сполук, що мають зменшений вміст платинових металів порівняно з відомими аналогами або які не містять платинових металів взагалі, а також на розроблення процесів одержання насичених органічних сполук – складових діючих речовин для фармацевтичних і агрохімічних препаратів. Такі роботи є особливо актуальними в умовах різкого зростання ціни на платину та паладій, що широко використовуються для створення каталізаторів гідрування органічних сполук у тонкому і малотоннажному хімічному виробництві, а також підвищення вимог до мінімального вмісту залишкової кількості платинових металів у продуктах органічного синтезу.
Доповідач зазначив, що співробітники Інституту мають великий досвід створення і дослідження фізичних та фізико-хімічних властивостей композитів нанорозмірного кобальту, нікелю, вуглецевих частинок, нанорозмірного паладію, а також процесів рідиннофазного каталітичного гідрування гетероциклічних сполук та амінування ароматичних альдегідів воднем.
Досягнуті результати допомогли розв’язати ряд важливих наукових проблем у галузі створення каталітично активних систем з нульовим або зниженим вмістом паладію. Завдяки цим роботам пріоритетна роль Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України в розвитку досліджень у сфері нових функціональних матеріалів, хімії пористих речовин та каталізу визнана багатьма науковцями світу.
 На фото: Михайло Вовк
|
В обговоренні доповіді директор Інституту органічної хімії НАН України член-кореспондент НАН України Михайло Вовк зазначив важливість отриманих результатів для розвитку малотоннажної хімії в Україні, фармацевтичної та інших галузей.
 На фото: Ігор Комаров
|
Директор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Ігор Комаров вказав на оригінальність досліджень, чітку практичну направленість результатів та перспективність їхнього застосування. Він розповів про співпрацю університету з науковою установою у цьому напрямі.
У своєму виступі директор ТОВ "НВП "ЄНАМІН" Олексій Чекотило наголосив, що отримані результати мають дуже важливе значення, адже впровадження нових каталізаторів дозволяє досягнути істотного здешевлення процесів гідрування. Він зазначив, що розробки науковців вже зараз ефективно використовуються у роботі підприємства.
Завідувач відділом масштабування органічних процесів ТОВ «НВП «УКРОРГСИНТЕЗ» Юрій Дмитрів розповів, що розроблені науковцями каталізатори успішно пройшли випробування на їхньому підприємстві.
У дискусії також взяли участь директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка академік НАН України Микола Картель і віцепрезидент НАН України академік НАН України В’ячеслав Кошечко, які дали високу оцінку представлених результатів досліджень та висловили свою підтримку щодо їх продовження.
Обидві доповіді, представлені на засіданні Президії НАН України 22 лютого 2023 року, викликали велике зацікавлення та жваве обговорення серед учасників.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Зокрема, заслухано інформацію віцепрезидента НАН України академіка Вячеслава Богданова про відзначення працівників наукових установ, організацій і підприємств НАН України з метою вшанування їх особистої мужності і патріотизму у захисті суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України під час повномасштабної збройної агресії російської федерації, особистого внеску у науково-організаційне і господарсько-технічне забезпечення життєдіяльності установ Академії, благодійну і волонтерську діяльність.
Академік Вячеслав Богданов також ознайомив учасників засідання з інформацією про стан виконання Плану заходів з реалізації Концепції розвитку Національної академії наук України на 2021–2025 роки. Він відзначив, що, незважаючи на складні умови, викликані російською військовою агресією, План заходів реалізується за багатьма напрямами Концепції.
 Під час засідання
|
Фото: Прес-служба НАН України