Перегляд повідомлення

22 березня 2023 року під головуванням президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

На початку президент Академії від імені всіх присутніх привітав радника Президії НАН України академіка НАН України Олексія Онищенка з 90-річним ювілеєм та вручив йому нагороду.

Далі ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров вручив Подяку члену Президії НАН України академіку НАН України Антону Наумовцю за вагомий особистий внесок у відбудову корпусів Університету, зруйнованих під час російсько-української війни.

Із доповіддю «Перспективи впровадження малих модульних реакторів в Україні» виступив директор Державної установи «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» член-кореспондент НАН України Юрій Забулонов.

Він зазначив, що враховуючи підвищення попиту на електроенергію та зростаючий запит на енергетичну безпеку й низьковуглецеву енергетику в умовах боротьби зі змінами клімату, впровадження малих модульних реакторів (ММР) є обґрунтованим та економічно доцільним. Поряд з традиційними АЕС вони можуть зайняти частку в диверсифікованому енергобалансі, працюючи без підключення до енергомереж, а також використовуватися для вироблення тепла, опріснення води, виробництва водню тощо. На сьогодні десять провідних країн світу розробляють понад вісімдесят проєктів ММР, а їх загальносвітовий ринок після 2027 року оцінюється приблизно в $1 трлн.

Фахівці ДУ «ІГНС НАН України» здійснюють роботи з дослідження, аналізу та екологічної оцінки перспектив впровадження ММР в Україні, виробляють наукові засади створення технологічно і екологічно обґрунтованих рішень щодо систем ядерно-радіаційного моніторингу, еколого-безпечної експлуатації та поводження з радіоактивними відходами.

Науковцями сформульовано технічні вимоги до системи комплексного моніторингу і систем контролю критичних параметрів у зонах впливу ядерно-енергетичних установок з ММР. Проаналізовано основні вимоги чинного національного нормативного поля щодо екологічної та радіаційної безпеки, які повинні бути застосовані до ММР.

Доповідач наголосив, що перспективи впровадження ММР в Україні значною мірою залежать від участі установ НАН України в науково-технічному супроводі впровадження. Необхідно узагальнити та проаналізувати основні дані технічних характеристик ММР, які проєктуються провідними компаніями світу, з метою визначення технологій, що частково або повністю можуть бути відтворені в Україні. Подальшого вивчення потребує проблема поводження з радіоактивними відходами, яка може розглядатись як концепція довготривалого зберігання, або їх повернення компанії-виробнику ядерного палива. Необхідні чітке визначення та верифікація критеріїв вибору промислових майданчиків для монтажу ММР різного типу та призначення.

В обговоренні доповіді старший науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України доктор технічних наук Євгеній Яковлєв акцентував на необхідності удосконалення оцінок еколого-геологічних та інженерно-геотехнічних умов будівництва на території України малих модульних атомних реакторів.

Голова технічного комітету “Водневі технології та атомна промисловість” при Міністерстві економіки України Микола Проскура вказав на переваги малих модульних атомних реакторів, особливо в умовах військових дій.

Член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко підтримав виголошену доповідь та запропонував конкретні кроки з активізації зусиль задля донесення важливості даного питання до органів державної влади.

Директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України академік НАН України Андрій Русанов зупинився на виробничих можливостях України по реалізації проєкту будівництва ММР.

Директор Науково-технічного комплексу “Ядерний паливний цикл” Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” кандидат фізико-математичних наук Володимир Красноруцький наголосив, що питання ММР – це питання стратегії і тактики розвитку атомної енергетики в Україні, тому має дуже важливе значення для науки і держави.

Директор Інституту ядерних досліджень НАН України академік НАН України Василь Слісенко висловив свою підтримку щодо розробки та будівництва ММР в Україні, вказавши на провідну роль науковців Академії у цих процесах.

Радник при дирекції Інституту прикладної фізики НАН України академік НАН України Володимир Сторіжко розповів про наявний досвід українських вчених по розробці малих модульних реакторів.

Генеральний директор ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» академік НАН України Микола Шульга висловив підтримку доповіді члена-кореспондента НАН України Юрія Забулонова та вказав на необхідність розвитку цього напряму енергетики в Україні.

У підсумку обговорення його учасники зійшлися на думці, що проведення досліджень щодо можливості створення, впровадження та подальшого супроводу технологій ММР має бути одним із пріоритетних завдань наукових установ НАН України відповідного профілю.

Далі з доповіддю “Каліксарени як перспективні регулятори скоротливості гладеньких м’язів” виступив заступник директора з наукової роботи Інституту біохімії ім.О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Костерін.

Він розповів про актуальні фундаментальні дослідження у галузі біохімії м’язів та біохімічної мембранології, зокрема з вивчення енергозалежних кальцієвих помп та закономірностей спрямованої регуляції каліксаренами їхньої функціональної активності, а також скорочення-розслаблення гладеньком’язових клітин, які проводяться в Інституті.

Як зазначив доповідач, суттєвих результатів досягнуто у розробленні біохімічних експериментальних моделей – інтактних та пермеабілізованих м’язових клітин, ізольованих субклітинних мембранних структур, очищених протеїнів, протеоліпосом, які можна успішно використовувати для виявлення та вивчення властивостей векторних енергозалежних Са²⁺-транспортувальних систем. Зазначені моделі є перспективними для пошуку оборотних ефекторів нового покоління – інгібіторів та активаторів, які здатні селективно та з високою спорідненістю модулювати транспортну активність кальцієвих помп.

Науковцями отримано нові дані щодо ензиматичних, кінетичних і енергетичних характеристик енергозалежних Са²⁺-транспортувальних систем, локалізованих у плазматичній мембрані та в інших субклітинних мембранних структурах гладеньком’язових клітин. Встановлено чутливість цих систем до дії фізико-хімічних та метаболічних чинників.

Розроблено математичну модель внутрішньоклітинного кальцієвого гомеостазу в гладеньких м’язах. У співробітництві з науковцями Інституту органічної хімії НАН України вперше продемонстровано можливість селективного та ефективного інгібіторного впливу деяких каліксаренів на системи активного мембранного транспорту іонів кальцію і відповідно на скорочення-розслаблення гладеньких м’язів.

Одержані результати є важливими для дослідження біохімічних механізмів електро- і фармакомеханічного спряження в гладеньких м’язах та створення нових фармакологічних препаратів на основі каліксаренів, що нормалізують скоротливу функцію гладеньких м’язів у випадку її порушення за патологічних станів (гіпо- та гіпертензія, слабкість пологової діяльності, атонія кишкового тракту та інші патології його моторики, астма тощо).

Так, в обговоренні доповіді радник при дирекції Інституту органічної хімії НАН України академік НАН України Віталій Кальченко розповів про плідну співпрацю науковців Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України з вченими Інституту органічної хімії НАН України та Київського національного університету імені Тараса Шевченка у цьому напрямі.

Директор Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря НАН України член-кореспондент НАН України Андрій Вовк підтримав винесену на обговорення доповідь та відзначив значну актуальність, фундаментальне та практичне значення цієї роботи.

Директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України Сергій Комісаренко наголосив на необхідності подальшого продовження досліджень каліксаренів з точки зору їх використання в медицині та підтримав ідею запровадити щорічне проведення міжвідомчих семінарів «Актуальні проблеми біохімії та біофізики м’язів», до участі у яких залучати широке коло спеціалістів різних наукових напрямів.

Президент Національної академії медичних наук України академік НАН України Віталій Цимбалюк відзначив перспективність отриманих результатів та їх важливість для створення ліків нового покоління.

Обидві доповіді, представлені на засіданні Президії НАН України 22 березня 2023 року, викликали велике зацікавлення та жваве обговорення серед учасників.

Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков виступив з інформацією про проведення ювілейної сесії Загальних зборів НАН України, присвяченої 150-річчю Наукового товариства імені Шевченка. Захід заплановано на 8 грудня цього року.

Фото: Прес-служба НАН України