5–6 червня 2024 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» тривав міжнародний форум «Штучний інтелект: глобальний діалог». Захід організували Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України й інноваційна екосистема “Sikorsky Challenge Ukraine”.
 Ілюстрація: kpi.ua |
В обговоренні шляхів і проблем розвитку й застосування технологій штучного інтелекту в Україні та світі взяли участь Президент Національної академії наук України академік Анатолій Загородній, співголови Координаційної наукової ради з питань штучного інтелекту при Президії НАН України – члени Президії НАН України, академік-секретар Відділення інформатики НАН України, заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік Олександр Хіміч і ректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік Михайло Згуровський, а також міжнародні експерти, представники органів державної влади й бізнесу.
Панельна дискусія «Штучний інтелект: стратегічне бачення майбутнього» охопила широкий спектр питань можливостей, викликів і загроз широкого впровадження технологій штучного інтелекту в різні сфери життя. Йшлося, зокрема, про те, як штучний інтелект змінить структуру виробництва, соціальну сферу (передусім медицину), соціальні комунікації, науку й освіту, допоможе прогнозувати варіанти розвитку майбутнього, а також про етику і законодавче регулювання використання штучного інтелекту тощо.
 Під час панельної дискусії «Штучний інтелект: стратегічне бачення майбутнього» (фото: kpi.ua) |
«У лютому НАН України створила Координаційну наукову раду з питань штучного інтелекту (її співголовами є академіки Олександр Хіміч і Михайло Згуровський), – нагадує
у своїй статті для всеукраїнської газети для науковців та освітян «Світ»журналіст Дмитро Шулікін, який теж побував на форумі. – Як розповів Президент НАН академік Анатолій Загородній, до її складу увійшли представники академічних інститутів та провідних університетів. Координаційна рада організувала мережу регіональних центрів, які залучають кращих математиків, фізиків, фахівців у галузі обчислювальної техніки, інформаційних технологій для подальшого розвитку штучного інтелекту в Україні, а одним із конкретних заходів, до організації якого долучилась рада, став цей форум.
 Президент НАН України академік Анатолій Загородній (фото Дмитра Шулікіна, джерело: facebook.com/GazetaSvit) |
«Штучний інтелект — це міждисциплінарна галузь, і тому комплексне міждисциплінарне вивчення цієї проблематики з залученням науковців з різних регіонів сприятиме більш інтенсивному розвитку цього напряму», — переконаний Олександр Хіміч. Він нагадав, що у 2020 році розпорядженням Уряду затверджено концепцію розвитку штучного інтелекту в Україні. Концепція сприяла розвитку та впровадженню технологій ШІ, а також гармонізації основних задач ШІ зі стандартами Європейського Союзу.
<…>
Ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського, співголова Координаційної наукової ради з питань штучного інтелекту при Президії НАН України академік Михайло Згуровський констатує, що ШІ може брати на себе рутинну роботу багатьох людей, він виконує її краще, швидше і точніше — так змінюється структура людського капіталу в економіці будь-якої країни. Отже, люди, які від самого початку своєї кар’єри виконували рутинну роботу, опиняться перед викликом — а що далі?
— Штучний інтелект змінить і структуру виробництва, — продовжує Михайло Згуровський. — Вона ставатиме більш інтелектуальномісткою. З’явиться новий простір для автоматизації. Функції, які люди виконували в ручному режимі, мають підхопити роботи.
Вплине ШІ й на соціальну сферу, зокрема охорону здоров’я, медицину. «Якщо навчити нейронну мережу розпізнавати ті чи інші види захворювань, створити величезні бази даних різних діагнозів і застосувати методи розпізнавання і класифікації, то значно зросте кількість правильно поставлених діагнозів з участю ШІ, а це — велика кількість врятованих життів», — зауважує ректор КПІ.
І соціальні комунікації змінять свій характер. «Ми вже відчуваємо це певною мірою, коли заходимо в ту чи іншу розумну соціальну мережу і нам підкидають саме ту інформацію, яку ми раніше запитували, — каже Михайло Згуровський. — Але це лише старт, далі персоніфікація соціальної комунікації буде суттєво зростати».
Академік-секретар Відділення інформатики НАН України, співголова Координаційної наукової ради з питань штучного інтелекту академік Олександр Хіміч очікує прориву у квантових обчисленнях, що дасть новий поштовх розвитку ШІ.
За його словами, проривні технології, які можуть з’явитись найближчим часом, пов’язані з суперкомп’ютерним ресурсом. «На часі — квантовий штучний інтелект, квантові комп’ютери, квантові стимулятори (які вже створено такими фірмами як Google, IBM тощо), — каже Олександр Хіміч. — У майбутньому природний паралелізм, який закладено в проблематику квантових обчислень, може справді дати могутній поштовх для розвитку штучного інтелекту. Що більше даних, то точніші результати, що кращий суперкомп’ютерний ресурс, то швидше ми приходимо до розв’язання задач»».
Водночас, штучний інтелект – це не лише нові можливості, а й нові загрози.
«— Штучний інтелект може і вже використовується як автономна зброя, — цитує його слова газета «Світ». — Сьогодні активно створюються роботизовані платформи для виконання тих чи інших завдань, і в них можна закладати такі алгоритми дій, що вони можуть виходити з-під контролю.
Друга загроза, яка вже нависла над нами — інформаційні війни. «Боти, які воюють, — це і є втілення технологій штучного інтелекту, — продовжив Михайло Згуровський. — Ми інколи можемо не зрозуміти, хто на нас впливає, але мережа вивчає нас і діє проти нас так, щоб деморалізувати й у такий спосіб досягти відповідної цілі. А такі речі як порушення конфіденційності, втручання у приватне життя, спостереження за людьми — це також загрози, які вже втілюються».
Сьогодні люди постійно генерують цифрові дані. За словами академіка Згуровського, після розпізнавання і класифікації через головні сервери ці дані потрапляють до відповідних баз, і в цьому масиві даних є приховані закономірності. Робота з ними відбувається за допомогою спеціальних методів штучного інтелекту.
— Тут є дві сторони медалі, — зауважує Михайло Згуровський. — Можна розпізнати закономірність, зрозуміти її й осмислити для ухвалення правильного рішення і розроблення ефективнішої стратегії поведінки особистості чи групи людей. І водночас — закономірності, які там приховані, можуть бути антисоціальні, антигуманні. Тому важливо вибудувати такі інструменти розпізнавання цих прихованих закономірностей, які правильно зорієнтують людей або певні соціуми.
Як боротися з ризиками? На думку Михайла Згуровського, потрібно ухвалювати відповідні нормативні акти, запроваджувати в суспільстві нові правила — зараз таке завдання постало перед багатьма розвиненими країнами.
Поки машинне навчання під контролем математиків, програмістів, розробників, це й буде запорукою того, що ми не вийдемо на крайню сингулярність. Таку думку висловив Олександр Хіміч. «Проблеми самонавчання, самоорганізації систем штучного інтелекту нині виходять на передній план, і їх потрібно розвивати так, щоб ми могли розуміти, в якому напрямку розвивається ШІ й певною мірою контролювати цей процес», — додав академік».
Про сучасний стан і перспективи розвитку штучного інтелекту (та його застосування у науці, освіти, обороні й інших сферах) розповіли також провідні фахівці з України, Ізраїлю, Литви, Польщі, Чехії, Японії. Їхні наукові повідомлення стосувалися можливості здійснювати високопродуктивні обчислення, наявності суперкомп’ютерного ресурсу, доступу науковців до хмарних обчислень, бурхливого розвитку методів глибинного навчання, появи рекурентних нейронних мереж тощо.
Далі за програмою форуму відбулися підсумкова науково-технічна конференція ІІ Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі штучного інтелекту й конкурс стартап-проєктів та інженерних розробок зі штучного інтелекту (це проміжний етап XIII Міжнародного фестивалю інноваційних проєктів “Sikorsky Challenge 2024”).
Більше про подію дізнавайтеся
зі статті всеукраїнської газети для науковців та освітян «Світ»і
матеріалу на сайті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».За інформацією всеукраїнської газети для науковців та освітян «Світ»
і Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»