13–14 червня 2024 року в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника (Івано-Франківськ) у комбінованому форматі (офлайн і онлайн) тривала всеукраїнська наукова конференція «Творчість Марка Черемшини і українська культура XIX – початку ХХ століття» до 150-річчя від дня народження відомого українського письменника Марка Черемшини (Івана Юрійовича Семанюка, 1874–1927). Співорганізаторами цього заходу стали дві наукові установи Національної академії наук України – Інститут Івана Франка НАН України й Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Учасники конференції

На відкритті зібрання до учасників звернулося керівництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, представники місцевої влади, а також директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський і директор Інституту Івана Франка НАН України академік НАН України Євген Нахлік.

Академік НАН України Микола Жулинський відзначив важливу роль спільноти філологів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, які у своїх дослідженнях висвітлюють і популяризують творчість представників «Покутської трійці» та цьогорічного ювіляра Марка Черемшини зокрема.

Виступ академіка НАН України Миколи Жулинського

Як наголосив академік НАН України Євген Нахлік, на філологах лежить почесна місія постійно осмислювати й актуалізувати творчість українських письменників-класиків – не лише віддавати шанобливу данину літературним пам’яткам, а й робити їх живим чинником сьогодення, розкривати смисли та художню красу непроминальних творів. Стосується це й оригінального гуцульського тексту Марка Черемшини – колоритного й потужного надбання української новелістики.

Виступ академіка НАН України Євгена Нахліка

Після вітальної частини та хвилини мовчання за українськими воїнами, полеглими під час нинішньої російсько-української війни, розпочалася пленарна частина конференції. Із доповіддю «Творчість Марка Черемшини й епоха Fin de siècle (літературний контекст)» виступив завідувач відділу франкознавства Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Микола Легкий.

Учасники засідання обговорили вплив Марка Черемшини на розвиток української літератури та культури, його взаємодію з іншими відомими тогочасними письменниками, а також проаналізували значення його творчості для сучасної української культури.

Пленарне засідання

Далі конференція працювала в межах таких шістьох секцій:

«Становлення Марка Черемшини як творчої особистості»;
«Особливості моделювання художнього світу Марка Черемшини»;
«Із секретів поетичної творчості»;
«Наукові, культурно-історичні та методичні рецепції Марка Черемшини»;
«Компаративістичний вимір творчості Марка Черемшини»;
«Мовно-стилістичні особливості художнього простору».

Заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України доктор філологічних наук Алла Швець модерувала секцію «Особливості моделювання художнього світу Марка Черемшини», де виголосила доповідь «”Люблю голос життя на землі”: вітаїстичні мотиви прозопоезії Марка Черемшини», а науковий співробітник відділу франкознавства цього ж Інституту кандидат філологічних наук Олександра Салій розкрила тему «Творчість Марка Черемшини в літературно-критичній рецепції Миколи Зерова».

Секційне засідання

14 червня конференція продовжилась урочистостями на малій батьківщині Марка Черемшини – у Снятині на Івано-Франківщині. Учасники виступили на ювілейному зібранні у міському Народному домі й відвідали Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини.