Народився 5.03.1870 у Ніцці (Франція). Закінчив Дрезден. політехнічний інститут (1894) і Петерб. інститут інженерів шляхів (1896). У 1904—38 — завідувач кафедри Київ. політех. інституту, 1933 заснував Інститут електрозварювання АН УРСР і до 1953 був його директором, також 1936—39 та 1952—53 — член Президії АН УРСР. Був нагороджений орденами і медалями СРСР. Помер 12.08.1953. Президією НАН України засновано премію ім. Є.О. Патона. Його ім’я присвоєно Інституту електрозварювання НАН України.
Запропонував методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих прольотних будівель мостів. Спроектував низку унікальних мостів, у тому числі перший у світі суцільнозварний міст через Дніпро в Києві, та керував їх будівництвом. Створив спосіб і технологію автоматичного зварювання під флюсом, застосування якої дозволило в роки Другої світової війни швидко збільшити обсяги виробництва танків. Створив наукову школу
Меморіальний музей академіка Є.О. Патона, кабінет Б.Є. Патона