ГОЛОВНІ НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ ШЕХОВЦОВА О.В.
1. Метод дискретних вихорів удосконалено для класу нестаціонарних задач шляхом зменшення помилок вхідних даних задач Коші за рахунок регуляризації розв'язку некоректних початково-крайових задач.
2. Удосконалений метод дискретних вихорів (УМДВ) узагальнено для класу в'язких вихрових нестисливих середовищ.
3. Формулу Коші-Лагранжа для обчислення поля тиску поблизу групи тіл довільної форми, що нестаціонарно рухаються поблизу стінки, як у присутності потоку, так і без нього, узагальнено на випадок в'язкого вихрового нестисливого середовища.
4. Запропоновано метод виділення циркуляційної, вихрової та інерційної компонент навантажень на тонких крилах для нелінійних задач.
5. Три основні задачі оптимізації для крила рушія, що коливається з двома ступенями свободи, тобто максимізація середнього коефіцієнту тяги, максимізація коефіцієнту корисної дії та пошук їх загального максимуму з контролем максимального миттєвого кута атаки, було розв'язано чисельно.
6. З’ясовано, що на відміну від стаціонарної циркуляційної сили Жуковського, виникаючої на крилах літаків, природа сил крила-рушія, що коливається з двома ступенями свободи є інерційно-циркуляційна і принципово нестаціонарна. При цьому індуктивний вплив вихрового сліду на силу тяги малий і негативний.
7. Показано, що, на відміну від інерційно-циркуляційної природи сил, що виникають на крилах птахів, плавцях риб та дельфінів, природа сил, що виникають на крилах комах, зазвичай є інерційно-вихрова, причому внесок інерційної компоненти може бути більше 100%, оскільки циркуляційна компонента може давати негативний внесок.
8. Гіпотези Дікінсона, Лемана, Сане (1999) про те, що нібито так звані механізми «вихрового захоплення» та «обертальної циркуляції» відповідають за аеродинамічні навантаження на крилах комах, спростовано.
9. Доведено, що природа аеродинамічних сил на крилах пружного мембранного орнітоптера, який махає крилами у режимі нормального тріпотливого польоту з відривом потоку з передніх крайок крил, – інерційна, тобто залежить від миттєвих приєднаних мас і визначається циркуляцією прискорення повітря по контурам, прилеглих до кожного розрахункового перерізу кожного крила орнітоптера.