Народився 11 лютого 1941 р. в с. Федірки Волочиського району Кам’янець-Подільської (нині Хмельницької області) Закінчив Ужгородський унівеситет (1964). В 1965-1966 р. був вчителем фізики і математики. В 1966–1968 рр. працював завідуючим лабораторії Київського технікуму електронних приладів; 1971–1975 – в Інституті колоїдної хімії та хімії води АН УРСР. В 1975–1994 рр. працював в Інституті загальної та неорганічної хімії НАНУ на посадах молодшого, старшого та провідного наукового співробітника. В 1992 р. захистив докторську дисертацію. В 1994–1998 рр. – провідний науковий співробітник Відділення електрохімічної енергетики НАНУ; 1998–2006 рр. – професор кафедри інформаційних технологій і математичного моделювання Національного аграрного університету (усі – Київ). Помер 14 жовтня 2007 р.
Проводив наукові дослідження у галузях фізики напівпровідників і твердого тіла, квантової та координаційної хімії. Зокрема, під час роботи в ІЗНХ розробив на основі квантовомеханічних підходів теорію залежності електронних глобальних резонансних переходів від хімічного складу та будови внутрішнього комплексу і зовнішньої сфери. Розробив нову теорію окисно-відновних реакцій і фотопереносу електрона. Обґрунтував вплив електричного поля на фотоокиснення (відновлення). Автор монографії та більше 80 статей.