Горовий В.М. (гол. ред.), Закіров М.Б., Удовик В.М. та ін.

У монографії розглядається зростаюче значення стратегічних інформаційних комунікацій в організації національного інформаційного простору, розкривається їх зміст, особливості розвитку в процесі еволюції суспільства, досліджується джерельна база забезпечення їхнього функціонування, у якій особлива увага приділяється системі наукових бібліотек. Розглянуто перспективи розвитку цієї соціальної інформаційної системи.

Тетяна Міцан

Наукове видання репрезентує архів видатного українського письменника Петра Йосиповича Панча, який зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Комплекс документів особового походження митця у своїй сукупності є віддзеркаленням його творчого потенціалу, відповідно матеріали, що вперше залучаються до суспільного обігу, нададуть дослідникам Петра Панча можливість глибше осягнути його багатогранний талант та внесок у розвиток українського літературного процесу ХХ ст. Видання складається з передмови, в якій висвітлюється біографія та творчий шлях письменника, та власне Каталогу з археографічними описаннями рукописів з особового архівного фонду П.Й. Панча: біографічних документів, літературного доробку, документів службової та громадської діяльності, епістолярної спадщини, фотодокументів, матеріалів інших осіб тощо.

Ярослав Дашкевич ; упоряд. : Н. Паславська, Г. Сварник, А. Фелонюк

Збірник містить основні праці Ярослава Дашкевича з історії книги, друкарства, книгознавчої періодики, бібліотекознавства й бібліографії, опубліковані в 1946—2008 рр. Зібрані під однією обкладинкою, статті та рецензії автора органічно доповнюють одна одну, перетворюючись на своєрідну монографію, яка поєднує історико-біографічні сюжети з критичним осмисленням бібліографічного та книгознавчого доробку, охоплюючи цілу палітру бібліологічних та історичних досліджень. Об’єднані спільною концепцією й написані блискучим стилем, вони складають унікальну енциклопедію знань про захопливе і драматичне минуле книг, книгозбірень та книгознавців, бібліотекарів і бібліографів України у XX ст. Частина текстів публікується вперше за рукописними оригіналами, виявленими в Меморіальній бібліотеці-архіві вченого у Львові.

У монографії розкрито діяльність Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щодо дослідження та опрацювання історико-культурних фондів, що зберігаються у відділах стародруків та рідкісних видань, бібліотечних зібрань та історичних колекцій, зарубіжної україніки, образотворчих мистецтв, музичних фондів і частково сектору картографічних видань. Окрема увага приділена питанню створення електронних ресурсів, що дозволяють наблизити відповідну інформацію для віддалених користувачів, прискорити бібліографічний пошук ретроспективних різновидових видань та колекцій. Бібліографічний покажчик публікацій співробітників названих підрозділів демонструє обсяги і напрями наукових досліджень історико-культурних фондів НБУВ.

Валерія Струнгар

У монографії комплексно досліджено бібліотечний сегмент соціальних медіа, розкрито специфіку його формування і функціонування в контексті суспільного використання соціальних медіа. Висвітлено напрями діяльності вітчизняних і зарубіжних бібліотек щодо використання соціальних медіа, визначено їх особливості. Запропоновано комплекс дієвих методів та критеріїв, які мають використовувати бібліотечні установи для розвитку бібліотечного представництва в соціальних медіа та вдосконалення комунікаційної діяльності. Окреслено перспективні напрями та завдання розвитку інформаційно-бібліотечних процесів в інтерактивному медіасередовищі в контексті сучасної трансформації бібліотек в інформаційні центри з акумуляції та забезпечення доступу до інформаційних ресурсів.

ред.-упоряд. В. Пасічник

Вміщено матеріали Міжнародної наукової конференції, що відбулася за участі науковців України, Польщі, Чехії, Канади та присвячена проблематиці видавничого руху в Україні XVI — початку XXI століття. Оприлюднено результати нових досліджень стародрукованої книги (на матеріалах українських і закордонних колекцій), виконаних із застосуванням методів історико-культурного, текстологічного, філіґранологічного, бібліографічного аналізу тощо. Висвітлено видавничу активність, концепції та доробок політичних партій, культурно-просвітницьких товариств, освітніх закладів, наукових інституцій, мистецьких спілок, дисидентських організацій та окремих ключових постатей. Розкрито проблеми культури видавничої діяльності і якості її продукту, взаємодії та ролі суб’єктів видавничого процесу. Проаналізовано видавничий досвід українських і закордонних бібліотек, музеїв, архівів та значення їхніх фондів як джерельної бази дослідження видавничого руху.

Збірник укладено із доповідей та повідомлень, із якими на Міжнародній конференції виступили її учасники — відомі українські та польські науковці. У публікаціях висвітлено такі важливі аспекти з історії Національної Бібліотеки і її фондів, як їхня універсальність і унікальність, мистецькі збірки інституційних та приватних книгозбірень, особливості їхнього формування, а також взаємозв’язок з іншими установами у контексті творення спільного національно-культурного простору, збереження пам’яті про видатних діячів та їхнього доробку.

Марта Пономаренко

У виданні вміщено наукові статті завідувачки редакційно-видавничого відділу (2004—2018) Марти Пономаренко, опубліковані у «Записках Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника». Вони мали стати основою дисертаційної роботи М. Пономаренко, присвяченої вивченню історії видавничої діяльності Бібліотеки (1940—1991). Збірник споряджено також реєстром видань Бібліотеки, які редагувала М. Пономаренко.

Олександра Юркевич

На основі архівних і опублікованих джерел розглянуто основні етапи життєвого і творчого шляху Юрія Пилиповича Тищенка-Сірого (1880—1953) — видавця, письменника, книгаря, суспільно-політичного і культурного діяча. Охарактеризовано його внесок у розвиток українського громадського, видавничого та книжкового руху першої половини XX ст., збагачення вітчизняного письменства і публіцистики.

Колективна монографія є підсумком наукових досліджень з історії книжкової культури України, що проводилися науковцями Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського впродовж 2016—2018 років на базі фондів відділів стародруків та рідкісних видань, образотворчих мистецтв, музичних фондів, зарубіжної україніки, бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Історія книжкової культури України XVI—XX ст., що постає зі сторінок цього видання, має різноаспектний, але абсолютно достовірний характер, оскільки ґрунтується на конкретних джерелах.

Оксана Січова

У монографії вперше на основі дослідження історії формування та сучасного стану продовжуваних архівних фондів наукових установ НАН України окреслено статус та функції архівних підрозділів установ НАН України як суб’єктів формування архівних фондів, висвітлено принципи і критерії фондової організації архівних документів державних установ наукового профілю, розкрито особливості описування документів та формування системи довідкового апарату до архівних фондів наукових установ НАН України.

Станіслав Анатолійович Волощенко

Монографію присвячено комплексному кодикологічному дослідженню кириличних списків Уставу церковного Єрусалимського останньої третини XV — другої третини XVII ст. Ці рукописні книги вивчено як цілісне історичне та культурне джерело. Дослідження манускриптів дозволило типологізувати наявні списки останньої третини XV — другої третини XVII ст., виявити спільні та відмінні риси в побудові структури. Опрацювання філіграней паперу, письма, художнього оформлення блока та особливостей його оправлення дало змогу датувати рукописи і визначити регіони їх переписування. Дослідження осіб переписувачів, замовників і вкладників дозволило встановити коло людей, які безпосередньо пов’язані з цими книгами. Реконструкція історії функціонування кириличних списків Уставу церковного Єрусалимського від моменту переписування до часу надходження до сучасних місць збереження дала розуміння, як вони переміщувалися, що зумовлювало це явище, а також як вони повторно купувалися і вкладалися в інші храми.

Леся Кусий

Уперше в українській історіографії здійснено комплексне дослідження редакторсько-видавничої діяльності М. Таранька у контексті функціонування та розвитку української книги і періодики для дітей та молоді Галичини міжвоєнного періоду. Розкрито структуру та зміст часописів «Світ Дитини» та «Молода Україна», досліджено їхній вплив на виховання молодих українців. Відновлено і вперше введено в науковий обіг книжковий репертуар видавництва, диференційований в окремих серіальних групах. Визначено тематико-типологічні характеристики серійних видань М. Таранька для дітей і молоді та видань, що вийшли поза видавничими серіями. Проаналізовано найвартісніші твори учасників літературного процесу Галичини міжвоєнного двадцятиліття, зокрема маловідомих і невідомих авторів. Максимально повно реконструйовано біографію видавця.

Роксолана Вдовичин ; авт. вступ. ст. І. Вдовичин

У виданні зібрано праці відомого політичного діяча, ідеолога українського консерватизму, історика, публіциста, бібліотекаря, січового стрільця Василя Кучабського, а також дослідження, які висвітлюють його життя і діяльність.

уклад. : Т.В. Добко, В.А. Шкаріна, В.Ю. Радченко ; за участю А.М. Колесніченко ; вступ. ст. Т.В. Добко, В.А. Шкаріної

У метабібліографічному посібнику представлено окремо видані друковані, а також електронні ретроспективні покажчики змісту українських серіальних видань (періодичних та продовжуваних). Відображено публікації в українських часописах, які виходили українською та російською мовами на території України і поза її межами з 1844 по 2018 р. Хронологічні рамки видання покажчиків —з 1870 по 2019 р.

уклад. : Л.А. Пестрецова, І.О. Шульга, Є.М. Бідько та ін.

У покажчику представлено видання з обмінного фонду Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, які пропонуються установам-партнерам НБУВ з документообміну.

Луїза Ільницька

На прикладі однієї знакової для української літератури книги, «Енеїди» 1798 р. І.П. Котляревського, простежено міжлітературні та міжнаціональні зв’язки у світовому культурному просторі. Вперше введено у науковий обіг відомості про виявлені у книгосховищах і архівах світу примірники цього видання. Зібрано також матеріали про примірники, які згадані лише у друкованих джерелах. Публікується прижиттєвий відгук 1801 р. німецькою мовою про «Енеїду» 1798 р. в журналі Геттінгенського університету.

Лобузіна К.В., Дубровіна Л.А., Гарагуля С.С. та ін.

Доводиться, шо тим самим бібліотеки трансформуються в активний сегмент електронної дослідницької інфраструктури. Розглянуто склад і зміст бібліотечних фондів, що задіяні в оцифруванні джерел наукової інформації, основні принципи участі бібліотек у цифрових гуманітарних проєктах та організації інноваційних систем управління науковою інформацією (Research Information System, RIS). Висвітлено досвід та подальші перспективи Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського у напрямку формування та розвитку системи сервісів, які спрямовані на підтримку наукових досліджень в Національній академії наук України.

Представлено сучасні особливості книгознавчих досліджень історико-культурних фондів; традиції, інновації, перспективи збереження бібліотечних фондів: проблематика, інформаційний простір бібліотеки, читачі історичної біографіки в сучасному українському суспільстві; розглянуто історію формування, інформаційний потенціал, вектори розвитку архівних фондів наукової спадщини України в цифрову епоху; висвітлено українську музичну культуру і музичні фонди бібліотек в умовах цифровізації.

уклад. : ІО.О. Романишин (кер. проекту) ; О. Вей

Бібліографічний покажчик продовжує серію видань, які розкривають фонди періодики ЛННБ України ім. В. Стефаника. У виданні відображено назви часописів, які зберігаються у підрозділах бібліотеки, їх місце видання, наявні у фонді роки та топографічний шифр.

Софія Когут

Покажчик представляє творчу спадщину Михайла Рудницького — одного з провідних діячів українського літературного процесу міжвоєнного періоду: літературознавця, літературного критика, письменника, журналіста, перекладача, редактора, театрального критика, професора Львівського університету ім. І. Франка у повоєнний період У поданні відображені численні різножанрові публікації М. Рудницького, широка рецепція його творчості у періодиці, а також література про нього.

Iрина Ціборовська-Римарович

Видання присвячене історії та видавничій діяльності друкарні Луцького домініканського монастиря, яка була однією з двох друкарень католицьких монастирів на Правобережній Україні у XVIII ст. У книгознавчій статті, що передує каталогу, на джерельній базі в контексті історії монастирської друкарні подано книгознавчий аналіз репертуару її друків, висвітлено особливості їхнього художнього оформлення, приділено увагу атрибуції контрафактних видань, представлено інформацію про розповсюдження та побутування примірників її видань у другій половині XVIII—XIX століттях на примірниках, що зберігаються у фондах НБУВ. У каталозі бібліографічно відтворено репертуар друкарської продукції, за сучасною науковою методикою бібліографування стародруків і рідкісних видань подано науковий попримірниковий опис екземплярів луцьких видань, виявлених у фондах НБУВ. Робота містить багатий фактографічний матеріал, який може бути використаний при дослідженнях у різних галузях історичної науки.

Світлана Сохань

У Додатках міститься каталог документів Михайлівського Золотоверхого монастиря з колекції Київської казенної палати, відсутніх у фондах ІР НБУВ і відтворених за описами 1786 р. та 1837 р., та фотокопія рукопису «Опись краткая имений монастыря Золотоверхого Михайловского Киевского...». Науково-довідковий апарат складається з іменного та географічного покажчиків, покажчика інституцій, списку скорочень літератури й архівних джерел.

Л.В. Городжа

У роботі подано правила написання тексту наукової статті відповідно до сучасних вимог. Особливу увагу зосереджено на структурі наукової статті, правилах укладання списків цитованих джерел, запропоновано додатки з прикладами оформлення різних видів цитованих джерел. Розтлумачено, як обрати наукове видання для опублікування результатів наукових досліджень, його основні наукометричні показники та ідентифікатор цифрового об’єкта — DOI, а також стисло охарактеризовано відкриті бази даних вчених, які дають змогу науковцю представити всі свої здобутки і науковий шлях на особистій сторінці — ResearcherlD, Google Scholar, Researchgate, ORC1D.

Михайло Бачинський

Колишній головний інженер Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника згадує основні події за двадцять років роботи в установі, які припали на період національно-патріотичного піднесення після проголошення Незалежності України, перелічує відділи й осіб, з якими співпрацював.

уклад.-упоряд. : А.І. Радченко та ін. ; авт. вст. ст. та відп. ред. О.Г. Вакаренко

У виданні підбито підсумки 25-річної роботи Видавничого дому «Академперіо-дика» НАН України з підготовки та випуску наукової літератури. Ґрунтовна вступна стаття характеризує різнобічну діяльність та основні тенденції розвитку ВД «Ака-демперіодика» протягом 1996—2020 рр. У першому розділі зібрано основні відомості про періодичні видання, які готував до друку та/або тиражував Видавничий дім за час свого існування. У другому розділі у хронологічній послідовності наведено бібліографічні описи книжкових видань. Обидва розділи проілюстровані зображеннями відповідних обкладинок та статистичними узагальненнями.

Ольга Іванова

Видання репрезентує архівну спадщину видатного українського композитора, піаніста і педагога Віктора Степановича Косенка, яка зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. У каталозі представлені творчі матеріали композитора, зокрема автографи його творів та їх перші видання, документи, що висвітлюють основні етапи життєвого шляху В.С. Косенка, його епістолярна спадщина, численні спогади сучасників, друзів та колег, а також матеріали дружини композитора. Структура видання обумовлена видовим складом матеріалів та документів архіву, укладених за усталеними принципами систематизації особових архівних фондів і, зокрема, композиторських архівів. Науково-довідковий апарат включає покажчики імен, географічних назв, установ та організацій тощо.

Лариса Головата

Видання охоплює 30 найменувань літературно-мистецької періодики і збірників, випущених після Другої світової війни в Західній Німеччині, Австрії, Італії та Франції. У вступі охарактеризовано інтелектуальний і подієвий контекст видавничого руху в еміграції, видавничі стратегії об’єднань і спілок, редакційну політику та контент досліджуваних видань. Запроваджено відмінні від досі практикованих правила подачі матеріялу, які мають поглибити сприйняття його аналітичної сутности, привернути увагу до численних цінних текстів, що досі були поза науковим ужитком. Посібник засвідчує прецедент активного розвитку і взаємопроникнення різних творчих сфер — літератури, науки, театру, музики, образотворчого мистецтва — за обставин еміграції і є багатоаспектним джерелом для вивчення досвіду культурної репрезентації європейського українства у повоєнний час.

уклад. : О. Яковенко, А. Венідиктова

У науково-методичному посібнику охарактеризовано основні види традиційних та інноваційних послуг, які надають бібліотеки, розглянуто питання організації статистики, визначено показники ефективності, методи оцінювання якості бібліотечно-інформаційних послуг відповідно до положень національних стандартів.

авт. кол. : І.Д. Войченко, О.П. Андрущенко та ін. 7

Книга містить бібліографію праць, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка, що з’явились упродовж 2004—2018 рр. У покажчику подано науково-бібліографічний опис видань українською та 10-ма іноземними мовами (всього 4413 позицій). Більшість записів супроводжують анотації, у яких розкрито зміст монографій, збірників, випусків наукових записок та журналів, повністю або частково присвячених Т. Шевченкові. Науково-допоміжний апарат включає предметно-тематичний покажчик, іменний покажчик, список використаних періодичних та продовжуваних джерел.

авт. кол. : Т.В. Добко, Л.М. Бондар, І.Г. Лобановська та ін.

Посібник підготовлено з метою надання практичної допомоги бібліотекарям закладів загальної середньої освіти щодо удосконалення їхньої професійної діяльності. У виданні висвітлено технологію роботи сучасної шкільної бібліотеки, зокрема питання формування бібліотечного фонду, забезпечення бібліотечного та бібліографічного обслуговування, застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, удосконалення методів і форм соціокультурної роботи, виховання інформаційної культури учнів, планування та звітності тощо. Додатки, вміщені в посібнику, сприятимуть оптимізації організації роботи шкільної бібліотеки.

упоряд. І.В. Соколова

Покажчик містить відомості про національні стандарти з бібліотечної, інформаційної, архівної та видавничої справи в Україні, чинні станом на 1 листопада 2019 р.