Горобець Л.В.

Якщо вам здається, що якийсь орган з’явився в процесі еволюції нізвідки, то вам здається. Або сниться. Ніщо нізвідки не береться. Те, як збудовані ми з вами, ваша домашня кішка чи щебетлива пташка за вікном, до найменшої кісточки є результатом мільйонів років еволюції. Про все це у своїй книжці «Слідуй за розбитим черепом. Історія еволюції скелета» розповідає науковець Леонід Горобець. Він скрупульозно простежує, як змінювалися скелет і кістки, пояснюючи на динозаврах, людях і навіть рибах, як працювала всі ці роки еволюція. Що таке ген «їжачок сонік», навіщо жабам «відмовлятися» від ребер і чому крокодиляче м’ясо на смак нагадує курятину? Чому очі розміщені на голові, а не, скажімо, на руках та чи справді кінцівки — то колишні плавці? Яка риба за швидкістю може обігнати гепарда та який палець довелося б ампутувати, якби ми пересувалися, як рептилії? Чому восьминоги, попри великий мозок, часом бувають тупіші, ніж бджоли, і що спільного в акул з літаками?

А.М. Горелов

Проаналізована роль цього поля у взаємодіях між рослинами. Викладено основи енергоінформаційного напрямку цієї концепції, наведено методичні підходи застосування біолокації у дослідженнях фітогенного поля.

Щербакова О.Ф., Новосад В.В., Крицька Л.І. та ін.

У монографії наводяться систематичні, біоморфологічні, хорологічні, екотопологічні дані 25-річного вивчення реліктового ендемічного, раритетного виду Gymnospermium odessanum (DC.) Takht. Детально аналізується його сучасна структура популяцій, відмічаються нові місцезнаходження, подаються результати інтродукції та культивування, розглядаються питання охорони виду ex situ та in situ.

Висвітлено історію і сучасний стан інтродукції та акліматизації рослин. Відзначено внесок українських вчених у розвиток наукових основ інтродукції рослин. Показано роль інтродукції рослин в еволюції формування та збереження фіторізноманіття. Наведено результати досліджень з питань інтродукції рослин у ландшафтній архітектурі та декоративному садівництві. Представлено наслідки досліджень з фізіолого-біохімічних та біотехнологічних основ оптимізації інтродукційного процесу рослин в умовах кліматичних змін. Висвітлено питання захисту рослин та проблеми фітоінвазій.

У збірнику представлені матеріали Міжнародної наукової конференції присвяченої 100-річчю Національного гербарію України (KW) — Гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України. Публікації торкаються широкого кола питань гербарної справи, серед них: використання гербарних даних для ботанічних, мікологічних, природоохоронних та міждисциплінарних досліджень; історії становлення, формування, ведення та опрацювання окремих систематичних, географічних, історичних, меморіальних гербаріїв, спеціалізованих зібрань та колекцій типових зразків тощо; впровадження в гербарну роботу цифрових технологій тощо. Розглянуто значення гербаріїв для освіти та культури.

Якубенко Б.Є., Попович С.Ю., Устименко П.М. та ін.

У навчальному посібнику описано основні формації рослинності України, на прикладі Лісостепу наведено класифікаційні схеми рослинності. З позицій комплексності викладено основні та споріднені описові геоботанічні методи, підходи, прийоми та інструментарій дослідження рослинності України на засадах домінантної класифікації. Окремим розділом наведено методичні критерії досліджень. Текст підкріплено ілюстраціями.

Вашеняк Ю.А., Лялюк Н.М.

Включено 12 тем курсу, спрямованих на формування загальних та спеціальних компетентностей та цілісної уяви щодо моральної сторони діяльності людини в медицині та біології, біотехнології, а також на формування знань щодо збереження живими організмами своєї біологічної суті, біологічних якостей, запобігання широкомасштабній втраті біологічної цілісності, законодавчих документів, які захищають людину від небажаних і згубних наслідків упровадження в практику нових медико-біологічних технологій, виховання глибокої переконаності в необхідності неухильного дотримання етичних і моральних норм, правил і принципів у своїй практичній діяльності, вміння оцінювати новітні досягнення біології та медицини з точки зору визначення ступеня їх небезпеки для людини і суспільства сьогодні й у майбутньому.

Василюк О., Донець А., Ярошенко Є.

О.В. Василюк, В.В. Пархоменко, А.В. Варуха

Б.Є. Якубенко, П.М. Царенко, І.М. Алейніков та ін.

У підручнику наведено принципи класифікації та характеристика фіторізноманіття водних рослин, висвітлюються питання їхнього формування й зростання, динаміки та розподілу за біоморфами в Україні, охорони водних рослині їхніх угруповань та викладено інструментарій для дослідження водних рослин та методи гідро ботанічних досліджень для вивчення формування біоресурсів водойм України.

Башта А.-Т.В.

У роботі наведена загальна інформація про поширення, морфологічні характеристики, особливості біології кажанів, зокрема лісових видів. Значна увага приділена методам пошуків і виявлення їх місць поселення, а також заходів щодо їх збереження і методів охорони кажанів загалом.

Збірник містить матеріали доповідей, представлених на Міжнародній науковій конференції, присвяченій 75-річчю Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, в яких відображено результати фундаментальних і прикладних досліджень із основних напрямів фізіології, генетики та біотехнології рослин і мікроорганізмів.

М.А. Хархота, Г.Ю. Грабова, Н.П. Рибальченко. Л.В. Авдєєва

Науково-методичні рекомендації розроблено в рамках виконання науково-дослідної роботи «Пігменти та антимікробні речовини бактерій родів Bacillus і Pseudomonas у асоціативних взаємовідносинах з рослинами» (державний реєстраційний номер теми 0120U000191). В них наведено сучасні аналітичні методи, що адаптовані або власноруч розроблені для дослідження метаболітів аеробних спороутворюючих бактерій, рослин, тощо.

С.Я. Кондратюк, А.П. Попова, Н.М. Федоренко, О.Є. Ходосовцев

Перша частина видання «Продромус спорових рослин України: лишайники» включає відомості про лишайники і ліхенофільні гриби країни загалом. У короткій вступній частині пояснено організацію/викладення матеріалів стосовно лишайників та інших груп грибів, що зазвичай є об’єктом вивчення ліхенологів. Подано перелік видового різноманіття зазначених груп рослин, що включає 2150 основних наукових назв як латинською, так і українською мовами, а також перелік понад 2000 синонімічних назв, під якими ці таксони наводилися у попередніх виданнях. Для кожного таксона вміщено відомості про екологію та його поширення за ботаніко-географічними регіонами, адміністративними областями України з посиланням на першоджерела.

Lidiia A. Pasichnyk, Dariusz Suszanowicz, Liudmila M. Butsenko et al.

У монографії описано досягнення світової науки та результати власних досліджень відділів фітопатогенних бактерій, фізіології і систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України, кафедри вірусології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Інституту Інженерії навколишнього середовища та біотехнології Університету м. Ополе (Польща) захворювань пшениці, що вирощується на різних типах ґрунтів та у різних кліматичних зонах України та Польщі. У монографії описано симптоми захворювань пшениці, їх розповсюдження і шкодочинність, наведено збудників цих захворювань, а також стратегії захисту пшениці від патогенів бактеріальної, грибної, вірусної та мікоплазмової етіології.

Verves Yu.G., Khrokalo L.A.

Наведено огляд наукових публікацій професора А.З. Лерера (1930—2014) щодо родин Sarcophagidae та Calliphoridae. За 56 років наукової діяльності (1957—2013) він опублікував описи 59 дійсних родів і підродів (у тому числі 8 каліфорид та 51 саркофагід) та 330 видів (у тому числі 113 каліфорид та 217 саркофагід), що становить відповідно 6,89 % і 7,49 % видів світових фаун цих мух і 7,27 % у сумі. У результаті вивчення та аналізу надбань А.З. Лерера автори внесли наступні таксономічні зміни: запропоновано 73 нові комбінації назв видів; встановлено 120 нових синонімів, серед них три підсімейства (Venkoniinae Lehrer, 2013, syn. nov. = Bengaliinae Brauer & Bergenstamm 1889; Fainiinae Lehrer, 2007, syn. nov. = Rhiniinae Brauer & Bergenstamm, 1889; Stomorhiniinae Lehrer, 2007, syn. nov = Rhiniinae Brauer & Bergenstamm, 1889), одне що стосується родини (Eumacronychiini Townsend, 1908 = Awashiopsini Lehrer, 2007, син. nov.), 29 загальних та 87 підродових назв для видів; статус 19 родів зведений до

Varga O., Riedel M., Diller E.

I.V. Koval, T.B. Vakulenko et al.

Проаналізовано видову різноманітність роду Scutellaria L. (Lamiaceae). Серед досліджених видів роду Scutellaria L. три види входять до складу природної флори України, один вид — далекосхідної флори, але широко культивується в Україні. Карпологічне дослідження чотирьох видів роду Scutellaria L. показало, що їх плоди характеризуються як спільними, так і відмінними ознаками. До спільних ознак належать: наявність вентрального язичкового виступу, утвореного над місцем розташування зародкового корінця насінини; базальне положення плодового рубчика на кінці язичкового виступу; полігональна форма епідермальних клітин екзокарпу. Ці ознаки можуть бути додатковими діагностичними на рівні роду. До відмінних ознак належать: форма плодів; тип рельєфу оплодня; наявність та щільність його опушення; рівень опуклості периклінальних стінок клітин епідерми. Перелічені ознаки слід використовувати в якості діагностичних на видовому рівні. Встановлено, що первинна ультраструктура плодів зумовлена формою кліт

У роботі розглядається потенціал застосування високотехнологічних підходів у генетичній інженерії рослин, а також їх практичне використання. Ефективність генетичної трансформації рослин залишається викликом через обмеження транспортування генів та інших біомолекул у клітину через клітинну стінку, пошкодження клітин/тканин, руйнування генів та високу вартість застосування методів трансформації. Обговорюються ключові досягнення у розробці нових методів доставки генів у рослинні клітини із застосуванням вуглецевих нанотрубок (ВНТ) та похідних фулерену як транспортних засобів для доставки генетичного матеріалу в клітини рослин та пластиди. Окрім ВНТ та фулеренів, для трансформації рослин пропонуються також мінеральні наночастинки (мезопористі НЧ кремнію, оксиди металів, фосфат кальцію) та катіонні полімери. В монографії також представлені результати практичної розробки ефективних методів переносу генів з використанням цих наноматеріалів на рослинах. Також деталізуються численні стратегії з

Yuri Mikhalev

У монографії розглянуті закономірності розподілу і міграцій китів Південної півкулі. Обґрунтовано наявність в Антарктиці нового виду косаток — Orcinus nana. Наведено унікальні відомості про китів Аравійського моря. На основі фенотипічних ознак виявлені окремі популяції. Встановлені закономірності пренатального росту. Розроблено способи отримання графічного запису реєструвальних структур і запропоновано оригінальний метод їх дешифрування з метою визначення віку тварин. Визначено час настання статевої і фізичної зрілості. Дано опис невідомих раніше «парних утворень» на нижній щелепі вусатих китів і кашалотів. Описана їх макро- і гисто-структура, електронна мікроскопія. Розглянуто вплив винищення китів на стан екосистеми Антарктики. Дано рекомендації по контролю над поточним станом чисельності стад, і оцінені перспективи відновлення популяцій. Вказані райони, які могли б бути використані, як полігони для розробки методів обліку китів.

Victoria Lomako, Oleksandr Shylo

Досліджено динаміку трансформації еритроцитів у різних експериментальних умовах. Зміни залежали від виду (безпородні білі щури Rattus norvegicus або золотаві хом’яки Mesocricetus auratus) та віку тварин, типу та інтенсивності температурного впливу (загальна, краніо-церебральна й імерсійна гіпотермія, кріостимуляція всього тіла, гіпометаболізм, холодова акліматизація та гіпертермія), рівня температури тіла, від інших експериментальних умов (ін’єкція кріоконсервованих ядрорвмісних клітин кордової крові та циркадний десинхроноз (зсув циклу світло-темнота)) і характеризувалися двома сценаріями. Було або швидке усунення дефектних і низькорезистентних форм еритроцитів із крові та збільшення частки нормальних та сплощених (високорезистентних) дискоцитів (стратегія 1) або збільшення кількості оборотно (стоматоцитів) та необоротно (сфероцитів) змінених форм еритроцитів (стратегія 2). За фізіологічного старіння трансформація еритроцитів відбувається стомацитарним шляхом.

М. Шаповалова, О. Бондарчук, М. Довга ; відп. за вип. О. Лісовий, С. Лихота

Збірка містить сценарії проведення занять з біології для дітей віком від 6 років. Матеріали кожного сценарію призначені для розширення світобачення дітей, зміцнення інтересу до пізнання, узагальнення досвіду, що дає змогу пов’язувати окремі уявлення у цілісну картину світу. Змістова частина розроблена відповідно до вікової категорії учнів і допомагає розвивати у дитини цікавість, спостережливість, увагу, мислення, мову, навички дослідницької діяльності.

упоряд. : Р.І. Бурда, В.В. Протопопова, М.В. Шевера та ін.

Шостий випуск бібліографічного зведення про чужорідні види у спонтанній флорі України укладено за правилами, прийнятими у його попередніх випусках. До покажчика внесені описи публікацій, що стосуються безпосередньо адвентивної фракції флори України, або ж загальних питань з проблеми, надруковані за часовий період 1787—2018 pp. Хронологічний покажчик містить 1380 літературних джерела, у т. ч. за 2018 р. — 93. У додатку 2 наведені найважливіші праці з питань флори України, дотичні до вивчення чужорідних видів — 560 бібліографічних описів творів, у т. ч. за 2018 р. — 10. Загалом Бібліографія містить 1940 позицій.

Висвітлено теоретичні та прикладні основи інтродукції та акліматизації рослин. Показано науково-методологічні засади ведення ботанічних колекцій. Наведено результати досліджень з питань збереження рослинного різноманіття in situ та ex situ. Висвітлено проблеми фітоінвазій та захисту рослин. Представлено наслідки досліджень фізіолого-біохімічних та селекційно-біотехнологічних основ оптимізації інтродукційного процесу рослин в умовах глобальних змін навколишнього середовища. Показано науково-інноваційні, етноботанічні та еколого-просвітницькі аспекти введення в культуру і використання перспективних рослин.

уклад. : І.І. Геращенко, Т.В. Андріанова, О.А. Васильченко

Практикум містить методики виконання лабораторних робіт з курсу «Фармацевтична хімія» та стисле теоретичне обґрунтування кожного досліду, контрольні запитання та завдання для самоперевірки з теоретичної та практичної частин лабораторних робіт.

Колесніченко О.В., Рубцова О.Л., Шумик М.І. та ін.

У монографії наведено результати досліджень з використання троянд у насадженнях м. Києва та сучасні тенденції у формуванні ландшафтних композицій за їх участі. Встановлено основні захворювання троянд та заходи боротьби з ними. Вивчено та проаналізовано асортимент троянд в насадженнях м. Києва та розроблено рекомендації щодо його розширення та покращення.

Видання вміщує описи 147 територій, які пропонуються до включення у мережу Емеральд (Смарагдову мережу) України. Обґрунтування протягом 2019 року підготували 79 професійних біологів та експертів. Кожен з описів є самостійною роботою і має свій колектив авторів. Описи є оригінальною працею авторів та створені шляхом опрацювання власних даних і залучених джерел, а також спеціально проведених польових досліджень. Всі опубліковані у цьому виданні пропозиції у лютому 2020 року були передані до Міністерства енергетики та захисту довкілля України і схвалені ним.

У навчальному методичному посібнику викладено сучасну методологію алелопатичних досліджень, включаючи геоботанічні методи аналізу асоційованості рослин в угрупованнях, модельні польові та вегетаційні експерименти, правила відбору та зберігання рослинного матеріалу, зразків ґрунту, ексудатів та дифузатів вегетуючих рослин; фізіолого-біохімічні методи оцінки функціонального стану рослин-акцепторів; методи експрес-оцінки алелопатичної активності рослинної сировини та ґрунту; методи мікробіологічного аналізу ґрунту; колориметричні методи хімічного аналізу якісного та кількісного складу алелопатично активних речовин, активності ґрунтових ферментів, а також методи агрофізичної та агрохімічної оцінки ґрунтового середовища. Посібник призначений для студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів, також може бути використаний аспірантами і викладачами.

Бушуєв С., Гоч І., Демченко В., та ін.

У даній роботі розглянуті лише деякі сучасні аспекти вивчення і збереження осетрових в Україні, які зачіпають в основному регіон Північно-Західної частини Чорного моря (ПЗЧМ) і річок Дунай і Дністер. З огляду на обмежені терміни і матеріально-технічні можливості проведення робіт, отримані результати можна розцінювати як попередні. Представлений перший досвід ідентифікації найбільш важливих оселищ стерляді в верхньому Дністрі, визначені найбільш важливі ділянки русла, які можуть бути потенційно використані стерляддю для зимівлі і нересту. Функціональність виділених місць існування повинна бути підтверджена подальшими дослідженнями. У Кілійському гирлі Дунаю проведені роботи з опису ділянки русла, який використовується молоддю осетрових, зокрема цьоголітками, в якості сезонного місця нагулу. Визначено морфометрію дна ділянки, вивчено зв’язок розподілу бентофауни і сезонної концентрації молоді осетрових риб. Наведено дані моніторингу низхідної міграції молоді осетрових, які є непрямим сві