У збірнику викладено матеріали про сучасний стан, головні досягнення, актуальні завдання та шляхи подальшого розвитку геологічної науки в України. Найповніше висвітлено наукові напрями, які розвиваються в ІГМР НАН України: геохімія процесів мінерало-, породо- та рудоутворення, геохімічні пошуки корисних копалин; геохронологія та ізотопне датування; геологічна будова, генезис та закономірності розміщення родовищ корисних копалин; екогеологічні та еколого-геохімічні дослідження; стратиграфія докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів; регіональна та генетична мінералогія; петрологія ендогенних процесів породо- та рудоутворення; космічна речовина й астроблеми.

Макаренко І.Б., Старостенко В.І., Купрієнко П.Я. та ін.

У монографії вперше наведено результати вивчення неоднорідності земної кори України і суміжних регіонів на основі детальних 3D гравітаційних моделей окремих тектонічних структур і регіонів. Під час досліджень було використано автоматизований програмний комплекс інтерпретації потенціальних полів GMT-Auto. Отримано принципово нову інформацію про детальний тривимірний розподіл уніфікованої густини в блоках кори, шарах, що їх складають, та зонах розломів. Складено схеми розподілу густини в обсязі земної кори на певних глибинах (поверхня фундаменту, 10, 20, 30 км, поділ Мохо). Обчислено потужності умовно виділених «гранітного», «діоритового», «базальтового» шарів земної кори і коромантійної суміші для всього регіону дослідження. Виділено гранітний, гранітно-діоритовий, діоритовий і базальтоїдний типи кори.

Shnyukov E., Yanko-Hombach V.

Ця робота присвячена вивченню грязьових вулканів, відомих на сьогоднішній день в Причорномор’ї, зокрема на Керченському та Таманському півостровах, північно-західному Кавказі, Чорному морі та на південно-східній частині Азовського моря.

Kilifarska N.A., Bakmutov V.G., Melnyk G.V.

Прихований зв’язок між магнітним полем Землі та кліматом пропонує нову систему розуміння та тлумачення як добре відомих, так і менш відомих взаємозв’язків між різними геофізичними та метеорологічними змінними, які можуть поліпшити якість моделювання клімату. У книзі оглядаються найновіші дослідження як поточних, так і палеоданих, щоб представити причинно-наслідковий ланцюг взаємодій між геомагнітним полем, енергійними частинками, які бомбардують атмосферу Землі, озоном та вологістю поблизу тропопаузи та при поверхневою температурою. Вплив цих складних взаємодій нерівномірно розподілений по всій земній кулі, що сприяє нашому розумінню регіональних відмінностей у кліматичних змінах та асиметричному розподілі озону по всій земній кулі.

Ed. by V. Osadchiy, L. Gorbachova, Yu. Ilyin

XXVIII Конференція придунайських країн відбулася 6—8 листопада 2019 року в Києві, Україна. Основними цілями конференції були гідрологічне прогнозування та гідрологічні основи управління водними ресурсами. Результати досліджень, які було представлено на конференції у формі усних та стендових доповідей, в основному узагальнено у цій книзі. Вони охоплюють такі галузі, як регіональна гідрологія, управління гідрологічними даними, гідрологічне моделювання та прогнозування, катастрофічні події, річкові басейни та управління водними ресурсами тощо. Очікується, що ці матеріали сприятимуть подальшим дослідженням щодо актуальних проблем регіональної гідрології річки Дунай, як і науки гідрології загалом.

В.М. Шестопалов, Ю.О. Шибецький, В.І. Почтаренко та ін.

У монографії представлені результати скринінгу території України, метою якого було визначення найбільш перспективного регіону і визначення в його межах майданчиків-кандидатів для розміщення геологічного сховища радіоактивних відходів. Об’єктом скринінгу була вся територія України (регіональний скринінг) та найбільш перспективний її регіон — Чорнобильська зона відчуження (локальний скринінг). Вперше, з урахуванням світового досвіду та вимог українського законодавства, специфіки геологічних умов України та наявних вихідних даних, описана методологія проведення скринінгу та визначені його критерії. Наведені результати регіонального і локального скринінгів. Визначені подальші кроки, необхідні для обґрунтованого вибору майданчика для створення геологічного сховища радіоактивних відходів в Україні.

В.О. Привалов, Л.С. Осьмачко, О.М. Пономаренко

Проведено дослідження для виявлення геодинамічних подій, що вплинули на територію Українського щита під час докембрію. Зокрема, реконструйовано певні геодинамічні умови для розвитку Криворізького Kрупецького переддугового басейну та синкінематичного вкорінення кількох великих інтрузивних систем та плутонів (на межі часу 2,06-1,97 та 1,80-1,74 млрд років тому). Продемонстровано, що формування структурних планів мегаблоків та шовних зон Українського щита відбувалося протягом декількох етапів структурно-речовинних перетворень кристалічного фундаменту під впливом переважно зсувних режимів, що призвело до появи місцевих осередків стиску та розтягу. Найбільш значущі концентрації мінеральних ресурсів локалізовані на ділянках, що слугували деформаційними тінями палеопротерозойських зсувних зон. Місцеві ділянки призсувного розтягу виконували роль насосів і всмоктували реакційну рідину із зовнішньої гірської породи вздовж шляхів високої проникності. Масштабна картина циркуляції потребує режиму ц

Павлишин В.І., Матковський О.І., Довгий С.О.

Книгу присвячено історії розвитку мінералогічних досліджень і знань від найдавніших часів до 90-х років XX ст. З різною детальністю охарактеризовано виділені авторами періоди історії мінералоги в Україні: 1) передісторія мінералогії: мінералогічні знання у стародавні часи та у Київській Русі (до XIII ст.); 2) зародження мінералогії: переважно експедиційний період комплексного дослідження території України (ХVІІІ ст.); 3) становлення і розвиток мінералогії: університетський період описової мінералогії в Україні (XIX — 40-і роки XX ст.); 4) всебічний розквіт мінералогії в Україні (золотий вік), пов’язаний із діяльністю в Україні Української академії наук, Українського геологічного комітету, появою в ній видатних вчених, наукових шкіл та іншими чинниками (40-і — 90-і роки XX ст.).

У збірнику опубліковано матеріали дев’ятої науково-практичної конференції «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання». Статті охоплюють широкий спектр актуальних питань пов’язаних з: дослідженням і оптимальним використанням мінерально-сировинних багатств України; моніторингом, охороною та використанням земель, порушених гірничими виробками; геологічними пам’ятками природи та туристично-рекреаційним потенціалом країни.

У збірнику опубліковано матеріали восьмої науково-практичної конференції «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання». Статті охоплюють широкий спектр актуальних питань, пов’язаних з: дослідженням і оптимальним використанням мінеральним аспектом вивчення і збереження мінералів та гірських порід; мінерально-сировинних багатств України; музейним моніторингом, охороною та використанням земель, порушених гірничими виробками; геологічними пам’ятками природи та туристично-рекреаційним потенціалом країни.

В.Г. Суярко, В.М. Величко, О.В. Гаврилюк та ін.

Іванік О.М., Мєнасова А.Ш., Крочак М.Д.

Розглянуто загальні відомості про геологію як науку, її сучасні наукові напрямки та історію виникнення. Наведено погляди на походження Всесвіту, будову і склад Сонячної системи, їхній вік. Охарактеризовані внутрішні і зовнішні геосфери Землі, її вік і методи його визначення, подано уявлення про основні типи земної кори, їхні склад та будову. Розглянуті екзо- і ендогенні процеси, їхня природа і значення при формуванні земної кори та її складових, утворенні гірських порід та родовищ корисних копалин.

У збірнику викладено матеріали про сучасний стан, головні досягнення, актуальні завдання та шляхи подальшого розвитку геологічної науки в Україні. Найповніше висвітлено наукові напрями, які розвиваються в ІГМР НАН України: геохімія процесів мінерало-. породо- та рудоутворення, геохімічні пошуки корисних копалин; геохронологія та ізотопне датування; геологічна будова, генезис та закономірності розміщення родовищ корисних копалин; еколого-геохімічні дослідження; стратиграфія докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів: регіональна та генетична мінералогія; петрологія ендогенних процесів породо- та рудоутворення; космічна речовина й астроблеми.

У збірнику викладено матеріали про сучасний стан, головні досягнення, актуальні завдання та шляхи подальшого розвитку геологічної науки в Україні. Найповніше висвітлено наукові напрями, які розвиваються в ІГМР НАН України: геохімія процесів мінерало-. породо- та рудоутворення, геохімічні пошуки корисних копалин; геохронологія та ізотопне датування; геологічна будова, генезис та закономірності розміщення родовищ корисних копалин; еколого-геохімічні дослідження; стратиграфія докембрійського фундаменту, його осадового чохла та фанерозойських регіонів: регіональна та генетична мінералогія; петрологія ендогенних процесів породо- та рудоутворення; космічна речовина й астроблеми.

У збірнику викладено матеріали про геохімію процесів мінерало-, породо- та рудоутворення, геохімічні пошуки корисних копалин; геохронологію та ізотопне датування; геологічну будову, генезис та закономірності розміщення родовищ корисних копалин; тектоніку та геодинаміку докембрійських щитів; стратиграфію докембрійського фундаменту; регіональну та генетичну мінералогію; петрологію ендогенних процесів породо- та рудоутворення.

Дикань Н. І.

В монографії вперше наведено систематичний опис 69 видів остракод (Crustacea, Arthropoda), представників 37 родів (16 родин ряду Podocopida, двох родин ряду Platycopida) з четвертинних і сучасних відкладів шельфу, материкового схилу та глибоководної западини південно-західної частини Тірренського моря (гл. 65—3500 м) та сучасних відкладів прибережної частини Червоного моря; з них вісім видів є новими для науки (sp. nov.), 14 видів визначено у відкритій номенклатурі (sp., cf., ex gr.). Систематичне вивчення остракод базувалось на розроблених автором теоретичних засадах систематики та таксономії викопних остракод (Дикань, 2006). Систематичний опис включає глави «синоніміка», «голотип» (для нових видів) «діагноз», «опис», «розміри» (для дорослих особин, личинок), «статевий диморфізм», «мінливість», «порівняння», «завваги», «місцезнаходження», «стратиграфічне положення», «біостратиграфія», «географічне поширення», «поширеність», «умови існування» (для рецентних видів), «палеоекологія» (для

Вергельська Н.В.

В монографії висвітлені питання аварій у вугільних шахтах. Аварії — надзвичайні ситуації, спричинені динамічними явищами, які призводять до загибелі великої кількості робітників, значних руйнувань виробок (як самого вугільного пласта, так і вмісних порід), поломок техніки. Кількість і різноманітність динамічних явищ прямо залежать від активності тектонічного режиму вугільних басейнів і їх частин як на стадії седиментогенезу так і в наступні етапи формування структури, магматичних комплексів і перетворення речовини вугленосних товщ.

В.П. Іваницький, О.Б. Брик, О.М. Пономаренко

У монографії із застосуванням комплексу спектроскопічних методів досліджено вплив опромінення і нагрівання на структуру і фізико-хімічні властивості поширених у природі мінералів — оксидів заліза (гематиту, магнетиту), сульфідів (піриту, сульфідних руд), сульфатів (мелантериту, мориту), шаруватих (біотиту, тетраферифлогопіту. хлориту, глауконіту) і стрічкових алюмосилікатів (кальцієвих і натрієвих амфіболів різних видів), боросилікату (турмаліну). Цінність отриманих результатів — у розширенні знань про радіаційно стимульовані процеси в мінералах та у можливості їх практичного застосування.

М.М. Таран

Проаналізовано вплив температури і тиску на важливу термодинамічну характеристику породоутворювальних силікатів, що містять 3dN-іони, — енергію стабілізації кристалічним полем, і можливий вплив цих параметрів на характер внутрішньо- і міжкристалічного розподілу таких іонів у породоутворювальних мінералах. Наведено результати оптико-спектроскопічних досліджень за надвисоких тисків, зокрема, розглянуто феномен переходу іонів Fe2+ у низькоспіновий стан у сидериті, який, імовірно, відбувається в кристалічних матрицях за високих тисків і може суттєво впливати на фізичні характеристики порід нижньої мантії Землі.

С.Б. Шехунова

Згідно із сучасними уявленнями теорії літогенезу, в соленосних формаціях розрізняють: регіональний фоновий літогенез занурення зі стадіями діа-. ката-, галотектокінезу; регіональний накладений літогенез термодинамічної активізації (стадіїт регресивного літогенезу та гіпергенезу); локальний накладеній літогенез (гідротермальний, гідротермально-метасоматичний, контактово-метасоматичний). Літогенетичні типи кам’яної солі схарактеризовано за їх фізико-механічними та іншими функціональними властивостями, шо є теоретичним підґрунтям вибору перспективних структур (площ) і ділянок при геолого-геохімічних роботах, що супроводжують розробку родовищ та підземне будівництво у соляних товщах.

Е.Я. Жовинський, Н.О. Крюченко

Висвітлено особливості рудопроявів флюориту Подільської флюоритоносної зони Середнього Придністров’я України і надано їх геолого-структурну, мінералогічну та геохімічну характеристику. Розглянуто історичний і геолого-геохімічний аспекти утворення флюориту, охарактеризовано флюоритовмісні породи, флюорит-поліметалеві (РЬ-Zn, Cu), флюорит- рідкіснометалеві (Li, Hg, Au), флюорит-баритові рудопрояви; охарактеризовано родовища неметалевих корисних копалини (вапняку, пісковиків, суглинку, глин, фосфоритів), які розташовані в межах флюоритоносної зони, та надано рекомендації щодо доцільності їхнього одночасного комплексного видобутку.

Валерій Ворона

В нарисах, на основі аналізу емпіричних матеріалів щорічного соціологічного Моніторингу (додаток), автор характеризує стан і динаміку розвитку українського суспільства (1992—2019 рр.), показує, як начотництво й догматизм у теорії і волюнтаризм у практиці «радянської моделі» соціалізму спотворили розуміння суті природничо-історичної закономірності розвитку людського суспільства та багато в чому дискредитували саму ідею соціалізму як суспільства народовладдя і свободи від експлуатації та пригноблення. Автор конкретизує розуміння соціології як науки та її понятійного апарату, розкриває значущість наукових висновків соціологів як для розуміння того, що відбувається, «анатомії» громадянського суспільства, так і для вироблення напрямків його формування в Україні.

Дудик А.М., Дудик С.А.

Монографія присвячена створеній авторами інноваційній геохімічній технології пошуків родовищ нафти і газу «GHPKU» і результатам її успішного застосування в різних геологічних і ландшафтно-геохімічних умовах України — нафтогазоносних районах Дніпрово-Донецької западини, Карпат та акваторії Чорного моря.

S.O. Dovgyi, V.I. Lialko, S.M. Babiichuk, et al. ; translation from Ukrainian O. Savychenko, O. Oleshko

Це керівництво знайомить читачів з історією розвитку, фізичними основами та областями застосування даних дистанційного зондування. Крім того, в керівництві також міститься інформація про природу електромагнітного випромінювання і його ролі в декодуванні та інтерпретації супутникових зображень. У керівництві наведені приклади застосування даних дистанційного зондування в галузі природничих наук.

Щипцов О.А., Берестецький О.Ю., Галущенко О.М. та ін.

Видання містить результати комплексної науково-дослідної експедиції «Прип’ять-2019», що проводилася з 08 по 21 серпня 2019 р. на акваторіях р. Прип’ять у межах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. У ході експедиції було досліджено зміни загального рельєфу дна і його геоморфологічні та літологічні особливості, виявлені навігаційні небезпеки, їх характер і розташування, затоплені об’єкти природного і штучного походження, навігаційно-гідрографічні та гідрологічні особливості головного навігаційного фарватеру р. Прип’ять. Автори діляться спостереженнями, які проблеми науково-технічного характеру можуть супроводжувати створення водних маршрутів для відвідування Чорнобильської зони відчуження, пропонують для їх вирішення скористатися методом програмно-цільового планування й управління, взявши за інструмент цільовий комплексний науково-технічний проєкт.

В.К. Хільчевський, В.І. Осадчий, С.М. Курило

Розглянуто регіональні закономірності поширення, режиму та формування основних компонентів хімічного складу природних вод суші, атмосферних опадів, вод морів України. Висвітлено питання стоку розчинених у природних водах речовин і хімічної денудації, наведено результати досліджень антропогенного впливу на хімічний склад води.

Усенко О.В.

Залізисті пласти типу Алгома (залізисто-кременисто-вулканогенної формації) мають глибинне (мантійне) джерело, а її склад визначається глибиною розміщення шару плавлення (тиском) і присутністю окислених флюїдів, що переносять залізо у вигляді хлоридних комплексів. Особливості мінерального і хімічного складу всіх порід, що складають граніт-зеленокам’яну область, можна пояснити специфічним складом флюїдів, що надходять з мантійного інтервалу глибин в археї. Вони характеризуються високим окислювальним потенціалом і активністю хлорид-іонів. Висловлено припущення, що результатом утворення граніт-зеленокам’яної області на поверхні є позбавлення мантійних розплавів від гранітофільних і базальтоїдних компонентів, а також окислених флюїдів. Це передбачає метасоматичні заміщення (розкислення) кори і дозволяє кристалізацію верхній частини мантії.

Павлова О.О., Павлов Г.Г.

Наведено формалізовані визначення головних літологічних термінів і понять, класифікаційні схеми для визначення номенклатури найрозповсюдженіших видів осадових порід, що використовуються лекторами при викладанні дисципліни «Основи літології» та при безпосередньому описі зразків осадових порід. Обговорено послідовність визначення головних петрографічних параметрів і видових назв осадових порід при їхньому макроскопічному описі.

Довгий С.О., Лялько В.І., Бабійчук С.М. та ін.

Навчальний посібник знайомить читачів з історією розвитку, фізичними основами та сферами застосування даних дистанційного зондування Землі. Також у посібнику міститься інформація про природу електромагнітного випромінювання і його роль у дешифруванні та інтерпретації космічних знімків. Наведено приклади застосування матеріалів дистанційного зондування Землі у дисциплінах природничого циклу.

Багрій І.Д., Гожик П.Ф., Павлюк М.І. та ін.

Технологія апробована на численних родовищах вуглеводнів, водних ресурсів і в шахтних виробках і тому має всі перспективи для ефективного застосування при пошуках і видобутку водню.

Шеремет Є.М., Дубина А.В., Кривдик С.Г. и др.

У монографії підсумовані результати досліджень головних і другорядних рудних мінералів, асоціацій акцесорних мінералів, геохімії рідкісноземельних елементів Чернігівського карбонатитового апатит-рікіснометалевого родовища Приазов’я, наявні на сьогоднішній день. Наводиться зіставлення масиву з подібними родовищами Українського щита і світу, розглядаються технологічні властивості руд, надані результати підрахунку запасів і оцінка техніко-економічних умов их експлуатації. Це дозволило обґрунтувати інвестиційну привабливість родовища і орієнтувати подальші пошуки на виявлення нових рудопроявів подібного типу.