Богуш Л.Г. та ін.

У книзі на широкому етнологічному та мистецтвознавчому матеріалі розкривається проблема автентичності явищ народного побуту та мистецьких практик, які за сукупністю характеристик, духовно-світоглядної та естетичної природи відповідають особливостям слов’янського (а саме українського) етносу. Видання суттєво збагачує загальну етногенетичну мотивацію цієї наукової проблеми, викладену у попередньому томі, в якому було представлено археологічний та антропологічний матеріал.

Кісь Р. Я.

Ключовим у цьому процесі має стати проект витворення новоукраїнського урбанізму у формі активного українського комунікативного середовища міста, яке й стане генератором і транслятором новітньої української культури. Автор визначає поняття «живої культури» як такої, що охоплює усі сфери життєдіяльності суспільства (виробничу, бізнесову, політичну, мистецьку, повсякденні практики тощо); вона реально розгортається як інтерпретативна та ре-інтерпретативна діяльність, що органічно пов’язана із сенсоутворюванням та обстоюванням базових цінностей (у рамках моральної, соціонормативної, ідеологічної та релігійної культур). Відносно цілісна новоукраїнська цивілізація, котра створить таке довкілля, такий соціокуль­турний простір, безперечно зможе подолати ту кризу ідентичності, що є сьогодні основною і фундаментальною причиною кризи громадсько-політичного життя та української культури.

Ярова А.В.

У монографії відображено результати комплексного дослідження традиційної української житлової архітектури кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. з території сучасної Чернігівської області. Розглянуто історію вивчення цього питання, проаналізовано джерельну базу, основою якої стали власні польові матеріали авторки. У праці наведено основні типи конструкції житла, поширеного на Чернігівщині, його конструктивні деталі. Встановлено особ­ливості екстер’єру та інтер’єру житлової архітектури в різних частинах Чернігівської області. Окремо розглянуто систему звичаїв, вірувань та обрядових дій, пов’язаних із житлом, що зафіксовані серед місцевих мешканців.

Олійник М.В.

У монографії вперше здійснено комплексне дослідження етнокультурного явища побутування українського традиційного одягу в системі міського повсякдення в другій половині ХІХ – на початку ХХІ ст. на прикладі м. Києва. Вивчено стан наукового опрацювання проблеми, визначено методологію проведення дослідження. Виокремлено три періоди урбаністичного розвитку українського народного одягу. Проаналізовано головні чинники дифузії сільського вбрання в міський соціокультурний вимір. Простежено напрями розвитку традиційного вбрання українців у побуті міста. Охарактеризовано основні комплекси міського вбрання з українськими національними ознаками. Визначено специфіку функціонування народного одягу за радянських часів. Шляхом проведення польового дослідження окреслено особливості використання традиційного українського вбрання за часів незалежної України.

Segeda S.

Скляр В. М.

Сапеляк О.

На значному джерельному та фактологічному матеріалі досліджується етнічна група українського походження в Аргентині. Простежуються етапи та виявляються форми, яких набув процес культурної адаптації українських емігрантів кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Аналізуються проблеми входження українських імігрантів у аргентинське суспільство, зміни самоідентифікації українців, занурених у іноетнічне середовище. Висвітлюються механізми міжпоколінної трансмісії традицій української культури, інституційні та неформальні шляхи передачі українськості, питання функціонування етнічних груп в поліетнічному соціумі, соціально-психологічні механізми еміграції та репатріації, сучасний стан зв’язків між аргентинцями українського походження та Україною.

Павлюк С. П.

Упорядковано та уніфіковано понятійний апарат в етнологічній науці, зокрема в її теоретичній частині. Дефініція понять і термінів враховує сучасний наробок провідних етнологічних наукових центрів у світі, а також їх інтерпретацію у сфері суміжних суспільствознавчих дисциплін – філософії, соціології, політології та ін.

Кісь О. Р.

Написане на основі аналізу різноманітних джерел (етнографічних та фольклорних матеріалів, архівних документів, законодавчих актів, статистично-демографічних даних тощо) дослідження дозволяє скласти цілісне уявлення про повсякденне життя української селянки у другій половині ХІХ – напочатку ХХ ст.

Дяків В.

У монографії проаналізовані поетичні та прозові тексти українського фольклору на тему чудес, що були створені чи приурочені до актуальних подій у підрадянській Україні 1920-х рр., зокрема релігійного народного руху й пов’язаних з ним тривожних суспільних настроїв. На основі науково-методологічного досвіду української та зарубіжної фольклористики автор з’ясовує ґенезу цієї творчості, досліджує її пов’язаність з конкретними подіями, складання та функціонування, сюжетно-змістові і художньо-стилістичні особливості (специфіку теми та руху фольклорного тексту й особливість відображення реалій дійсності). У дослідженні доведено фольклорність більшості текстів цієї новотворчості, що була одним з найяскравіших проявів народної релігійності й антирежимних настроїв у підсовєтській Україні 1920-х років.

Балушок В. Г.

Мала енциклопедія українського народознавства - перше такого роду видання в українській етнологічній науці, у якому подається визначення і зміст основних етнологічних понять і термінів. Із врахуванням сучасного досягнення етнології уніфікується теоретичний понятійний апарат, зокрема таких як "нація", "субетнос", "етнонаціональний", "етнічна культура", "шовінізм", "етноцид", "етнографічне районування", тощо. Ознайомившись із енциклопедією, читач не допускатиме помилки на зразок "багатонаціональна Україна", а лише "мононаціональна Україна з багатьма національними меншинами" та ін.

Це каталог виставки, що відбулася в м. Тренто (замок Буонконслільо), Італія. На ній були представлені найкращі золоті речі кочовиків, що мандрували степами України з доби енеоліту до середньовіччя.

В збірці публікуються статті переважно з археології кам’яного віку, історії науки, етнології.

Пропонована увазі читача книга присвячена проблемам українсько-єврейських взаємин в минулому та сьогодні. В ній зібрані есе та статті вчених, які займаються юдаїкою багато років, дослідників-початківців, а також людей, які мають поверхове уявлення про євреїв та проблеми їхніх стосунків з українцями.

Портнов А. В.

У дослідженні узагальнено та проаналізовано діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі.Досліджена генеза та виокремлені основні напрямки наукових пошуків та досягнення вітчизняних науковців, що опинилися на території Польщі у 1919–1939 рр.

упоряд. Патриляк І. К., Руккас А. О.

Матеріали збірника складаються зі щомісячних звітів німецької поліції та СД Києва і Київського генерального округу про ситуацію в регіоні. Документи поділені на рубрики, у яких послідовно висвітлено політичне, економічне, культурно-релігійне життя Києва та Київщини, радянський і український рухи опору, вплив пропаганди на населення тощо. Складено іменний та географічний покажчик, коментарі та пояснення до документів.

Досліженотермінологічно-понятійнийапаратетносоціології,міжетнічнувзаємодіювУкраїнітавЄвропі,проаналізованоєвропейськийдосвідрозв’язанняміжетнічнихконфліктів.

Гузій Р.

У монографії на основі порівняльно-історичного й семантичного аналізу вірувань, звичаїв і обрядів українців Карпат, жителів суміжних та інших теренів України висвітлено давні й сучасні уявлення народу про смерть – одну з найбільших і досі малопізнаних таємниць людського буття. Окремо розглянуто такі пласти народної танатології, як звичаї, пов’язані з підготовкою до смерті, повір’я про душу людини тощо. Книга містить чимало цікавих і повчальних прикладів життєвої мудрості народу, його психології, релігійності, моралі.

Галушко К. Ю.

Навчальний посібник висвітлює політичний, соціальний та культурний розвиток державних утворень та народів Британських островів від найдавніших часів до кінця середньовіччя.

Балагутрак М. П.

Монографія є першою узагальнюючою працею з історії розвитку етнопсихологічної думки кінцяXVIII - початку ХХ ст., що враховує не лише певні напрямки еволюції поглядів, категорій, світоглядно-концептуальних схем, але й сам процес поступового становлення етнопсихології як відносно окремої наукової галузі знань з притаманними їй проблематикою та специфікою науково-пізнавальних підходів. Ретроспективний погляд на ранні етапи формування української етнопсихології як науки дає підстави стверджувати, що біля джерел етнопсихології стояли не лише німецькі дослідники – Гердер, Гумбольт, Штейнталь, Лацарус, Вундт, але й українські вчені-гуманітарії – Костомаров, Потебня, Драгоманов, Франко та ін.

Каталог виданий до виставки “Любомирські Пшеворської лінії: аристократи і колекціонери” (Регіональний музей у Стальовій Волі, серпень 2006 р.) і презентує пам’ятки з колекції князів Любомирських, що зберігаються у фондах МЕХП, Львівського історичного музею та Львівської галереї мистецтв. Каталог містить кольорові фотографії експонатів, детальні описи, а також вступні статті, що окреслюють історію колекції роду Любомирських. Видання здійснено паралельно польською та українською мовами.

Худаш М. Л.

У монографії досліджена етимологія українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів, які утворені від загальних назв (апелятивів). Поряд з цим досліджена також і етимологія назв населених пунктів, що виникли від антропонімів, утворених від слов’янських автохтонних особливих імен – композитів та відкомпозитних скорочень, але не були етимологізовані автором у попередніх монографіях.

Павлюк С. П.

Запропонована книга розкриває суть понять етногенези, її основні напрями, методику, а також предмет дослідження. Базуючись на наукових методичних принципах вивчення питання етногенези, історичних документах, археологічних даних, писемних відомостях, а також етнографічних матеріалах, автор подає усі історичні етапи генези українців – від родоплемінного стану до державної нації.

Павлюк С. П.

Монографія присвячена важливій проблемі етнічної історії українців, теоретичному обгрунтуванню і висвітленню вузлових подій, етапів процесу етногенези.Основний акцент стосується визначення еволюції таксономічних рівнів – від роду до нації з їх історичними періодами. Здійснена спроба розкрити сучасні тенденції етнічної самоідентифікації.

Мовна У. В.

У монографії комплексно досліджується сукупність пов’язаних з бджільництвом народних уявлень, повір’їв, календарних та оказіональних обрядів, прикмет, приписів, табу, пересторог, ворожінь, віщувань, магічних практик, розкривається їх семантичне наповнення, глибинний сенс, функціональна спрямованість та внутрішня організація, локалізація в загальній системі народного світобачення. Розглядається місце бджоли у народній традиції (сакральний статус комахи та його витоки), а також ритуальна знаковість меду та воску.

Дем’ян Г. В.

Пропоноване видання підготовлене на основі переважно вперше зібраних матеріалів, які аргументовано і переконливо розкривають ставлення співвітчизників до найвидатнішого національного лідера 1930–1950 років, Провідника ОУН Степана Бандери. На яскравих конкретних прикладах вони показують його всеукраїнську і світову велич, висвітлюють долі членів родини неперевершеного керівника і теоретика Української національної революції. Книга складається з передмови “Праця для своєї нації безсмертна” та численних фольклорних та мемуарних матеріалів, містить дуже велику кількість досі невідомих фактів. Видання проілюстроване кількома десятками документальних світлин та репродукціями творів мистецтва.

Каталог виданий до виставки «Культура галицьких євреїв» (Регіональний музей у Стальо­вій Волі, травень 2006 р.). У каталозі представлено 290 пам’яток матеріальної культури галицьких євреївXVII –XX ст. зі збірок Музею етнографії та художнього промислу у Львові. Це видання призначене поціновувачам єврейського мистецтва, а також тим, хто мало знайомий з культурою та історією єврейського народу. Воно допоможе пізнати незнані та цікаві сторінки неда­лекого минулого. Видання здійснено паралельно польською, українською та німецькою мовами.