Скобцов Ю. А., Скобцов В. Ю.

Гольцев А. Д.

Монографія присвячена дослідженню якостей та можливостей ансамблевої нейронної сітки у процесі розпізнавання зображень. В основі сітки лежить гіпотеза Хебба про нейроні ансамблі. Ансамблева сітка має структурну передорганізацію у вигляді розділення на декілька підсіток, кожна з яких призначена тільки для одного розпізнаваного класу. Описано процес формування нейронних ансамблів у ході первинного навчання сітки, механізми вторинного навчання (диференціації) та різноманітні алгоритми розпізнавання. Дослідження ансамблевої сітки проведено на задачах розпізнавання рукописних літер української абетки, розпізнавання рукописних цифр бази MNIST та сегментації текстурних зображень. Представлена модель розпізнавання символьних послідовностей (слів), що складається зі скупчення ансамблевої сітки з персептроном.

Богомолов С. А., Скобелев В. Г.

Теслер Г. С.

Сергієнко І. В.

Розповідається про створення першої ЕОМ в СРСР, про бурхливий розвиток кібернетики в Україні, йдеться про важливе значення досліджень з інформатики для розвитку країни і конкретні результати українських уче­них у галузі теорії оптимізації, системного аналізу, теорії керування, теорії програмування, засобів обчислювальної техніки та телекомунікаційних систем. Наводиться цілий ряд комп’ютерних технологій та їх можливий вплив на побудову інформаційного суспільства в Україні, показується актуальність нових напрямів у розробці суперкомп’ютерів та спеціалізо­ваних обчислювальних систем, які складають технологічну базу сучасних інтелектуальних інформаційних технологій.

Григорян Р. Д.

Монографію присвячено проблемі дослідження самоорганізації механіз­мів фізіологічної адаптації і гомеостазу людини. Відмінною рисою роботи є застосування системного аналізу і математичного моделювання. Розглядаються організаційні рівні клітка – органи – організм. Запропоновано моделі формуван­ня глобального гомеостазу на базі споживчих градієнтів кліток, і часткових гомеостатичних структур – на базі відносин типу виробник – користувач. Обґрунтовано теорію висхідної адаптації, відповідно до якої всяка адаптація починається локально на рівні механізму клітинної адаптації, а адаптивні ефек­ти на інших ієрархічних рівнях є наслідком залучення популяції кліток у процес боротьби проти зовнішніх деструктивних тенденцій. Проаналізовано взаємо­зв’язки між адаптацією і гомеостатичними режимами. Теоретичні положення монографії ілюстровані рішенням конкретних проблем з прикладної фізіології.