Харчук Р.Б.

У реконструкції нечитача використано не тільки джерела особового походження, яких обмаль, а й джерела іптерпретаційні: полемічні, наукові праці, що залишаються поза широким науковим обігом, але свідчать про існування малоросійської чи москвофільської, тобто русофільської з нинішньої перспективи рецепції й інтерпретації поета на Наддніпрянщині й в Галичині XIX ст. В основі розуміння-нерозуміння Шевченка, як випливає із цього дослідження, лежить культурна й політична ідентичність самого реципієнта й інтерпретатора. Окрему увагу приділено екстремальній літературно-критичній інтерпретації Шевченка, що суперечила «горизонту сподівань» читача. У книжці згадано також російську і польську рецепцію й інтерпретацію, щоб показати: творчість Шевченка долала етнічні межі.

Сьомий том «Історії української літератури» охоплює літературу 80—90-х років XIX ст., висвітлює активний творчий процес, який, попри жорстокі імперські заборони, усе ж не перервався у цей історичний період. Прихованим відродженням названо розвиток усіх родів і жанрів української літератури, а також значне розширення перекладацької справи. Висвітлено спільність художніх тенденцій, притаманних українській літературі східних та західних теренів, активну взаємодію українських письменників Наддніпрянщини та Галичини. Том складається із двох книг. У другому томі подано розгляд українського письменства періоду 1880—1890 років. Розглядаються такі складові літературного процесу, як драматургія, перекладацтво, літературна критика. Особливу увагу приділено визначним постатям цієї доби: Марку Кропивницькому, Михайлу Старицькому, Івану Карпенку-Карому, Михайлу Драгоманову.

упоряд., передм., прим. Ольги Матвєєвої

П’ятий том щоденникових записів видатного українського політичного діяча, прозаїка, драматурга й художника Володимира Винниченка охоплює період еміграції 1932—1936 рр. Це продовження чотирьох попередніх книг: перші дві виходили друком в Едмонтоні — Нью-Йорку в 1980 і 1983 роках й містили записи 1911—1920 і 1921—1925 рр., а третя й четверта — вже у київському видавництві «Смолоскип» 2010-го та 2012 року, й були присвячені 1926—1928 та 1929—1931 рр. Систематичні авторські нотатки досконало відтворюють не лише культурно-мистецьку й громадсько-політичну атмосферу, у якій жив і творив В. Винниченко, а являють зацікавленому читачу його унікальний внутрішній світ. Щоденники сповнені великою кількістю побутових дрібниць, інтимних переживань, психологічних роздумів і політичних візій оригінального майстра слова.

Шевченко Т. ; авт. проекту, передм., прим. та упоряд. текст. Сергія Гальченка, Павла Гриценка ; розшифр. факсим. відтворення текстів рукописів Наталки Лисенко

Дане видання було підготовлено Т. Шевченком, проте не з’явилося у світ через арешт поета. Це видання є спробою відтворення задуму поета на основі віршів і поем, написаних у 1843—1847 рр. Факсимільна репродукція обох зошитів із автографами поезій та передмовою Шевченка до підготовленого ним видадання є першою публікацією шевченківських раритетів, зібраних в архівному фонді № 1 відділу рукописних фондів і текстології Ін-ту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.

Олександр Черкас

Олександра Салій

Пропоноване монографічне дослідження продовжує франкознавчу серію, покликану висвітлити взаємини Івана Франка з діячами української культури, науки та мистецтва. Цього разу мова про доволі непрості стосунки з літературознавцем, мовознавцем, фольклористом, публіцистом, письменником, педагогом і громадсько-політичним діячем у Галичині, академіком ВУАН Кирилом Студинським (*1868—†1941). На перших порах Франко був одним з учителів Студинського, заохотив його до наукової праці, однак далі вони публічно дискутували між собою, обмінюючись критичними, іноді досить гострими заувагами щодо наукових праць один одного, і навіть конкурували за кафедру української словесности Львівського університету. Архівні першоджерела, досі неопубліковані спогади Студинського про різні періоди життя і творчости Франка, а також маловідоме листування Студинського з Олександром Барвінським і Ярославом Гординським дали змогу глибше прозирнути у їхні складні взаємини й осмислити їх у суспільно-політичних та культурно

До збірника увійшли літературознавчі статті, присвячені в основному осмисленню поезії Івана Франка, сучасні франкознавчі дослідження поетики та інтерпретації його прозових творів, а також статті з царини біографістики, в яких розглянуто Франкові життєтворчі взаємини зі сучасниками. У низці запропонованих наукових студій йдеться про віршотворення інших поетів та рецепцію сучасної української поезії. Зміст збірника формують матеріали двох літературознавчих конференцій — четвертого і п’ятого франкознавчих пленерів, які відбулися влітку 2018—2019 років на Гуцульщині в с. Криворівні Верховинськoго р-ну Івано-Франківської обл. Структурно збірник складається з п’ятьох розділів: «Осягнення Франкового поетичного слова»; «Інтерпретація Франкової прози»; «Життєтворчі контакти Івана Франка»; «Рецептивні виміри української поезії» та «Рецензія».

упорядкув., вступ. ст. та прим. Сергія Гальченка

Основа праці — документи слідчої справи за 1933—1934 рр. та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на О. Вишню. В хронологічній послідовності подаються записи із табірного щоденника О. Вишні та його листи із концтаборів. Публікуються деякі літературні твори письменника, спогади його рідних та людей, з якими гуморист перебував у концтаборах.

Лущій С

упоряд., наук. ред. Н. Левченко

упоряд. Ігор Стамбол

У документальному виданні «Листування Івана Липи» зібрано епістолярну спадщину Івана Львовича Липи (1865—1923) — письменника, лікаря, громадського та політичного діяча. Більшість листів, які зберігаються в багатьох архівосховищах України, друкуються вперше. Листи інформують читача про суспільно-політичне та літературне життя українців на порубіжжі ХІХ і ХХ століть та знайомлять із психологічною складовою позиціонування себе українцем у Російській імперії.

Левін П.

До збірника увійшли українознавчі праці польської та американської медієвістки П. Левін, статті, огляди з питань української барокової драми й театру, поетики та риторики, теорії консептизму.

Куліш П.

Кузнецов Ю.

Королева Н.

Королева Н.

Королева Н.

Королева Н.

Сергій Козак

До книжки увійшли хронологічний і систематичний покажчики матеріалів літературно-мистецького часопису «Пороги», що достойно представляє еміграційну українську періодику в Аргентині.

Сергій Козак

Це історико-літературна й бібліографічне дослідження, присвячене збірнику «Слово», який у 2-й половині ХХ ст. виходив у Північній Америці. Він є одним з найважливіших джерел до вивчення літературного руху української діаспори, включає літопис його творення, імена авторів, внесок головних редакторів, особливості літературної праці в умовах еміграції, тематично-жанрову своєрідність матеріалів, бібліографічний доробок української літераторів з різних країн світу тощо.

бібліогр.-упоряд. : О.А. Рожнятовська, С.С. Савченко ; авт. нарису (передмови) Л.Б. Тарнашинська

Івченко Михайло

Івченко Михайло

Івченко Михайло

Микола Жулинський

упоряд. : С.А. Гальченка, Г.В. Карпінчук ; передм. М.Х. Коцюбинської

упоряд. : С.А. Гальченка, Г.В. Карпінчук ; передм. М.Х. Коцюбинської

У виданні листи Т. Шевченка вперше зведені у хронологічному порядку в цілісний корпус. Перша книга містить 207 листів Т. Шевченка та до нього за 1839—1857 рр., друга — 300 листів Т. Шевченка та до нього за 1857—1861 рр.: від перших послань, написаних і отриманих після звільнення, до останніх, які надійшли на адресу поета по його смерті.

Киридон А.М., Гладун А.Я. та ін.

У монографії висвітлені проблеми розроблення та реалізації енциклопедичних проектів в умовах інформатизації суспільства. Представлено результати останніх досліджень, присвячених концептуальним підходам, проектуванню, застосуванню видавничої аналітики, засобів семантичного пошуку та навігації, критеріям видавничої культури сучасних енциклопедій, перспективним енциклопедичним проектам тощо. До окремого розділу ввійшла інформація про українських енциклопедистів, що спричинилися до творення інтелектуальної традиції: І. Раковського, В. Кубійовича, Є. Онацького, М. Бажана, М. Поповича.