Книга містить доповіді XIV Міжнародних соціологічних читань пам’яті Наталії Паніної, а також есе учасників конкурсу «Кращий молодий соціолог року — 2020—2021».

Veira-Ramos Alberto, Liubyva Tetiana, Golovakha Ievhenii (Eds.)

Ця добірка статей містить детальний огляд масштабних змін і трансформацій, які відбувалися в українському суспільстві з моменту здобуття цією країною незалежності у 1991 році і до 2018-го. Спираючись на ґрунтовні емпіричні кількісні дані, зібрані та представлені місцевими дослідницькими установами, зокрема Інститутом соціології НАН України (проєкт «Українське суспільство: Моніторинг соціальних змін»), автори статей простежують зміни й переходи, що сталися за цей період у системі цінностей, професійній та заняттєвій структурі, освіті, релігійності та ідентичності населення України. Крім того, розглядається проблема соціальної нерівності в українському суспільстві та аналізується сучасний український медіаландшафт. Окрему увагу приділено подіям Революції Гідності (Євромайдану) та збройному конфлікту на Донбасі в контексті їхнього впливу на суспільство. Книга «Україна в трансформації», що охоплює понад 25 років вітчизняної історії та доповнена даними якісних досліджень, виконаних авторами

Valeriy Pilipenko, Yuri Privalov

У монографії йдеться про соціологічний метатеоретичний дискурс. Розглядаються філософські аспекти досліджень метатеоретиків. Досліджується ґенеза соціологічного метатеоретизування. Розглядаються стратегії метатеоретизування в сучасній соціології. Показуються основні формати метатеоретизування в соціології, його можливості в предметній галузі аналізу неформалізованих даних.

Libanova E., Osaulenko O., Cherenko L.

У даній монографії авторами зроблений порівняльний аналіз методологічних підходів до дослідження різних аспектів життя на основі опитування населення, в тому числі із застосуванням суб’єктивних оцінок, які використовуються на сьогодні в країнах ОЕСР, Євросоюзу, СНД та інших. Детально розглянута методологія та результати дослідження добробуту із врахуванням суб’єктивного компоненту в офіційній статистиці України, що здійснюється на основі вибіркового обстеження умов життя домогосподарств. Проаналізована в динаміці загальна самооцінка населенням країни свого життя, рівня доходів, бідності, житлових умов, стану здоров’я, харчування, доступності сучасних засобів комунікації та інших характеристик умов та якості життя.

Лісогор Л.С. та ін.

Ігнатишин В.В., Іжак Т.Й., Ігнатишин А.В. та ін.

Валентина Стешенко ; переклад з рос. С.В. Піскунова

В книзі вміщено роботи, які були створені провідним дослідником інституту НАН України Валентиною Сергіївною Стешенко (1934—2014). В них аналізуються фундаментальні теми та проблеми сучасної демографічної реальності. В книзі також містяться результати досліджень стану та динаміки демографічної реальності в Україні.

Петрушина Т., Арсеєнко А., Буткалюк В.

У доповіді представлені результати дослідження соціальних змін в українському суспільстві за умов економічної глобалізації. На підставі аналізу значного масиву вітчизняних та іноземних наукових джерел, статистичних і соціологічних даних автори доводять, що Україна внаслідок маркетизації її економіки на неоліберальних засадах була витіснена на периферію глобального капіталізму. Це демонструється на прикладі десяти вимірів соціальних змін: приватизації і деіндустріалізації економіки, її ґлобальної конкурентоспроможності/інноваційності, динаміки ВВП, зайнятості, добробуту населення, соціально-економічній нерівності, боргової залежності країни, деґрадації науки та соціальної (не)справедливості. Майже 30-річне занурення України на «економічне дно» призвело до суттєвого погіршення соціально-економічного становища населення. Це значно обмежує перспективи країни і вимагає зміни моделі її соціально-економічного розвитку.

Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С. та ін.

В роботі здійснено оцінку деяких програм системи соціальної підтримки населення за даними спеціального модульного опитування в рамках обстеження умов життя домогосподарств України. Особливу увагу приділено питанням: суб’єктивної оцінки ступеня впливу соціальної допомоги на рівень добробуту домогосподарств; рівня задоволеності якістю відповідної державної програми соціальної допомоги; розподілу за основними причинами незадоволеності. Під час оцінки системи соціальної підтримки в цілому акцентовано увагу на її спрямуванні на бідне населення. Наведено оцінку ступеня адресації соціальної допомоги, її відповідності реальним потребам населення. Здійснено аналіз за чотирма програмами, які мають адресний характер або відіграють визначальну роль у системі соціальної підтримки населення: допомога при народженні дитини; допомога на дітей одиноким матерям; державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям; субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скраплен

В.М. Новіков, Ю.О. Карягін, В.В. Черніченк

Дуальна освіта повинна зайняти важливе місце в системі підготовки кадрів. У розвинутих країнах дуальне навчання застосовується переважно у високотехнологічних сегментах економіки. На демографічних та економіко-статистичних матеріалах обґрунтовано, що в Україні практика дуального навчання повинна розповсюджуватися в широкому сегменті економіки з метою створення економічних та інфраструктурних передумов відродження професійно-технічної освіти. Наведено засоби інституційного характеру розвитку дуальної освіти.

Новіков В.М., Макарова О.В., Откидач М.В.

У роботі основний акцент зроблено на інституціоналізації соціального інвестування, викладено авторське розуміння стратегії державного інвестування в цілях соціального розвитку. Головна увага зосереджена на порівняльному русі капітальних вкладень та поточних бюджет-них витратах як в цілому по країні, так й за видами бюджетів та їх структурних компонентів. Розроблено моделі бюджетного інвестування охорони здоров’я, освіти (дошкільної та загальної середньої), культури та мистецтва. Визначені інституціональні інструменти соціального інвестування: соціальний бюджет та програмно-цільовий метод. Програмно — цільова методологія передбачає, що бюджетна система за своїм призначенням має бути цілереалізуючою системою та розв’язувати стратегічні завдання. Завдяки такому підходу в межах програмно-цільового методу можливо розробити технологію взаємодії всіх суб’єктів соціальної економіки, які, централізовано координуючи свої дії, здатні забезпечити вирішення поставлених завдань.

Валерий Новиков, Виктор Черниченко

У середньостроковій перспективі дуальна освіта в Україні повинна зайняти важливе місце в системі підготовки кадрів. У розвинених країнах дуальна система навчання використовується переважно у високотехнологічних сегментах економіки. На демографічних і економіко-статистичних матеріалах обґрунтовано, що в Україні практика дуального навчання може бути поширена в широкому сегменті економіки з метою створення економічних та інфраструктурних передумов для підвищення якості професійної підготовки трудових ресурсів. Пропонуються інституційні механізми розвитку дуальної моделі освіти.

Лазоренко О.О., Чала Н.Д., Гомілко О.Є., Кожина А.В.

У звіті подається аналіз навчальних і сервісних потреб жінок в Україні з цільових груп проекту, а також опис бар’єрів їхнього доступу до навчання і освіти дорослих (НОД). Окремий розділ враховує рекомендації та особливості ситуації в сфері НОД під впливом пандемії коронавірусу в Україні та світі. Звіт підготовлений за результатами власних якісних досліджень, замовленого загальнонаціонального соціологічного дослідження у ракурсі НОД, аналізу урядових документів і державної статистики, значного масиву міжнародних даних. За структурою звіт складається з 4 блоків: сучасний стан користування послугами НОД жінками; актуальні для сучасного світу та ринку праці навички та знання; бар’єри доступу і форми підтримки для НОД.

Курило І.О., Аксьонова С.Ю., Цимбал О.І. та ін.

Сергей Алексеевич Макеев

Із колекції опублікованих праць, створених за роки професійних занять, автор обрав ті, які цінує найбільше. До першого розділу зараховані фрагменти з колективних монографій та окремі статті. Другий містить публікації у співавторстві про соціальну структуру суспільства, класи, нерівність. В останньому, третьому, розділі представлені відгуки на інтелектуальну біографію О. Конта, а також на найновішу за часом видання соціологічну інтерпретацію нерівності від В. Ботеро.

Майданік І.П.

Монографія започатковує системну наукову дискусію про часові атрибути закордонного працевлаштування українського населення. Основні елементи вимірювання плинності часу, на яких ґрунтується дослідження — це тривалість, вік, ритмічність, хронологія, каузальність (причинність), динаміка та синхронність. Визначення цих параметрів ґрунтується на поєднанні основних положень темпоральної логіки з особливостями перебігу міграційних процесів сьогодення. Використання принципу локалізації простору і часу окреслює межі застосування темпорального аналізу. Емпірична частина монографії підживлює українську міграціологію за рахунок використання даних вибіркового соціологічного дослідження ТЕМПЕР, здійсненого на новітнім сценарієм і методологією. Представлена публікація розкриває нові горизонти дослідження закордонного працевлаштування українського населення, зокрема за рахунок застосування теорії трудової мотивації Дж. Аткінсона до аналізу причин міжнародної трудової міграції українців, розрахунку кіл

Лібанова Е.М.

Монографію присвячено проблемам визначення та вимірювання бідності населення України. Висвітлено сутність бідності як комплексного соціально-економічного явища, окреслено причинно-наслідкові зв’язки бідності з економічним зростанням, нерівністю, зокрема територіальною, ситуацією на ринку праці, масштабною міграцією, соціальним відчуженням. Особливу увагу приділено різноманітним проявам бідності включно з коротким життям, недоступністю якісної освіти, обмеженістю споживання. Монографія дає відповіді на методичні питання вимірювання доходів і споживання, нерівності й факторів її формування, забезпечення коректності порівнянь споживання різних за чисельністю та складом домогосподарств. Запропоновано низку критеріїв бідності та відповідних методик їх обчислення і застосування. Ураховуючи вплив на формування бідності, наведено результати дослідження природи, історичних трансформацій та чинників нерівності, зокрема її форм і проявів, інфляційної зумовленості й ролі оподаткування. Центральне

В.І. Куценко, О.В. Гаращук

Розглянуто теоретико-методологічні засади соціально-економічного розвитку України. Проаналізовано структуру та основні показники діяльності соціальної сфери, а також проблеми функціонування її державних і приватних закладів. Значне місце відведено управлінським аспектам розвитку досліджуваної галузі, а також ролі освітньої галузі в забезпеченні сталого соціально-економічного розвитку в Україні. Висвітлено найгостріші соціальні питання на інноваційній основі в контексті європейського простору. Обґрунтовано можливі шляхи подолання соціально-економічних проблем, а також досягнення високих показників розвитку соціальних галузей.

Кресіна І.О., Стойко О.М., Кресін О.В.

Здійснено комплексний аналіз чинників успішної відбудови територій, що постраждали в ході збройного конфлікту на сході України з урахуванням світового досвіду та національного контексту. Проаналізовано особливості відбудови постконфліктних територій; вивчено світовий досвід відродження зруйнованих територій, у тому числі із залученням міжнародних організацій; досліджено особливості економічної політики держави щодо окремих районів Донецької та Луганської областей; визначено чинники, що зумовлюють успішну політико-соціальну реінтеграцію мешканців окупованих територій; запропоновано політико-правові механізми постконфліктної відбудови в Донбасі.

Олександр Костенко

У книзі професора О.М. Костенка представлені вибрані твори в галузі соціальної філософії, юриспруденції і кримінології, в яких розробляється і використовується методологія соціального натуралізму. Спираючись на ідеї відомих мислителів, автор обґрунтовує теорію соціального натуралізму, згідно з якою поряд з фізичною і біологічною формами природи існує також соціальна форма природи зі своїми, властивими лише їй, законами — законами соціальної природи. Ця теорія може стати методологічною основою для «натуралізації» соціальних наук, спрямовуючи їх на пізнання (відкриття) законів соціальної природи. Соціальний натуралізм розглядається як інструмент не лише для пізнання (відкриття) законів соціальної природи, а й для узгодження соціальної практики людей із цими законами, що має сприяти соціальному прогресу.

уклад. Ірина Колотило

Інноваційна збірка, присвячена креативності, сміливості власної думки і вмінню приймати зміни.

Кисельова О.О.

У публікації дається ґендерний аналіз впливу пандемії COVID-19 та заходів уряду щодо її подолання на жінок і чоловіків різного віку, соціального та економічного статусу, місця проживання тощо. Аналіз стосується зайнятості та доходів, соціального захисту та соціального забезпечення, а також галузі охорони здоров’я. У звіті містяться рекомендації уряду щодо застосування сучасних інструментів для цільового, ефективного та ґендерно справедливого перерозподілу публічних коштів. Одним із таких інструментів є ґендерно орієнтоване бюджетування, яке гарантує, що проблеми жінок, чоловіків та підгруп в рамках цих двох категорій враховуються в процесі прийняття фінансових рішень. Застосування цього інструменту дозволяє по-новому розставити пріоритети, головним із яких мають стати конкретні люди — жінки і чоловіки, — яким держава надає підтримку та послуги у відповідності до їх потреб та інтересів.

Збірник містить матеріали тез учасників Другого Всеукраїнського відкритого науково-практичного онлайн-форуму «Інноваційні трансформації в сучасній освіті: виклики, реалії, стратегії», що присвячуються основним тенденціям розвитку освітньої галузі, проблемам, що постали перед освітянською спільнотою у зв’язку з пандемією COVID-19. Автори доповідей у збірнику відповідають за релевантність і достовірність наданих в тезах інформаційних даних.

Герасименко Г.В. та ін.

Курило І.О., Аксьонова С.Ю., Когатько Ю.В. та ін.

Л.М. Черенько, С.В. Полякова, В.С. Шишкін та ін.

У монографії було реалізовано принципово новий підхід в дослідженні житлових умов як економічної категорії на перетині наук, зокрема, в контексті архітектури житлових будівель та гуманітарних аспектів життєдіяльності суспільства. В історичній ретроспективі узагальнено основні теорії та концепції, в яких житлові умови розглянуто як складову добробуту; обґрунтовано основні детермінанти формування житлових умов на різних етапах розвитку суспільства та в сучасних умовах. Здійснено оцінку складових житлових умов населення України, зокрема у порівнянні з країнами ЄС, визначено специфіку та чинники формування стандартів житла. Було розроблено спеціальний методичний інструментарій, який дозволяє оцінити ступінь позбавлення в житлових умовах та визначити потребу в забезпеченні належних житлових умов, що стали підґрунтям для розробки наукових рекомендацій щодо вибору пріоритетних напрямів житлової політики. Монографія розрахована на фахівців із соціальної економіки та політики, працівників держа

У монографії розглянуто динаміку сприйняття населенням України соціальної нерівності на підставі даних двох хвиль (2009 і 2019 років) модуля «Соціальна нерівність» у рамках Програми міжнародного соціального дослідження (ISSP). Виявлено зміни в уявленнях щодо соціальної структури суспільства, класових і статусних самооцінках, а також у сприйнятті нерівності доходів, справедливості заробітної плати, політики перерозподілу, факторів досягнення життєвого успіху, соціальних конфліктів тощо. Запропоновано методику побудови комплексних показників ставлення українців до наявних у країні асиметрій в доступі до важливих благ і ресурсів.

Клюзко К., Колесник Л.

Матеріал підготовлений у рамках проєкту «Підлітки змінюють громади в Україні через громадянську освіту» («Teenagers transforming communities through civic education»). Проєкт реалізують: Центр політичних студій та аналітики «Ейдос», Національний центр «Мала академія наук України», Благодійний фонд «Агенти змін», Молодіжна ініціатива «Серце в долоньках» за фінансової підтримки Фонду демократії ООН (UNDEF) упродовж 2018—2020 рр. Видання публікується українською мовою в друкованому й електронному варіантах. Електронну версію видання представлено на сайті ГО «Центр «Ейдос», НЦ «МАНУ» і на сайті Школи «Агенти змін» (http://agentyzmin.org.ua/). У друкованому вигляді видання розповсюджується безкоштовно. Дозволяється поширювати тексти з посиланням на джерело.

Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С. та ін.

У роботі основний акцент зроблено на прогнозі ситуації з бідністю внаслідок коронавірусної кризи та карантинних заходів. Проаналізовано динаміку бідності за попередні роки; визначено чинники, за рахунок яких відбувалось суттєве зниження масштабів бідності. Визначено, які зміни відбулись у рівні життя населення на початок карантинного періоду та окреслено основні соціально-економічні наслідки коронавірусної кризи. Наведено результати базового прогнозу рівня монетарної бідності на 2020 рік, складеного до початку пандемії — наприкінці 2019 року. Розроблено новий прогноз бідності станом на квітень 2020 року з використанням результатів макроекономічних прогнозів, даних поточної статистики, соціологічних опитувань, оцінок експертів як в цілому по Україні, так і в розрізі окремих груп населення та типів сімей. Оцінено вплив компенсаторних антикризових заходів, розроблених урядом в частині поширення соціальних програм та підвищення їх доступності для окремих груп населення України.

Марциновська Віолетта, Якунчикова Олена, Рингач Наталія та ін.

Бойко Н.

У монографії здійснено системне соціологічне дослідження демократизаційних трансформацій доби Інтернету. На основі отриманих концептуальних узагальнень взаємозв'язків демократизації та дигіталізації сучасних суспільств і аналізу емпіричних даних моніторингових досліджень Інституту соціології НАН України (2002—2019 рр.) здійснено комплексний соціологічний аналіз специфіки та ефективності перебігу електронної демократизації в Україні. З'ясовано тенденції розвитку складових сучасного демократизаційного процесу (е-урядування, е-уряд, е-демократія), запропоновано бачення ролі Інтернету у процесах солідаризації і активізації громадянської участі в українському суспільстві.

Людмила Слюсар

Монографію присвячено дослідженню змін у шлюбній поведінці населення України від часів, коли вона входила до складу Російської імперії, і до сьогодення. Детально висвітлено зміни у шлюбності населення України за роки незалежності, і доведено, що вони є результатом як сучасної модернізації суспільства, так і довготривалих процесів, які відбувались у шлюбно-сімейній сфері протягом усього XX століття. Визначено новітні тенденції, що можуть вплинути на шлюбно-сімейні процеси у майбутньому.