Настоящий том ежегодника был подготовлен к выпуску в период между двумя знаменательными датами: 100-летием О. Прицака в 2019 г. и 70-летием В.Я. Петрухина в 2020 г. Оба ученых хорошо известны научному миру как исследователи истории не только Хазарского каганата, но и Древней Руси. Поэтому и материалы 17-го тома «Хазарского альманаха» соответствуют исследовательским интересам ученых. Тематика публикуемых в этом году статей очень разнообразна. В альманахе представлены археологические работы, посвященные изучению памятников салтовской культуры в степном Подонье, в бассейне Северского Донца и в Крыму. Среди них следует специально выделить исследования, поднимающие вопросы сохранения Правобережного Цимлянского городища и Саркела. Особый интерес представляют статьи по истории хазар, дунайских болгар и печенегов. Немало внимания уделено вопросам истории Древней Руси и контактов восточных славян и скандинавов с населением Хазарского каганата. Имеется в данном томе также рубрика «Хроника». Откр

У доповіді представлені результати досліджень, виконаних протягом 2020 р. в рамках науково-дослідної роботи Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України «Міноритарні спільноти східного походження в Україні: особливості функціонування в умовах суспільно-політичних трансформацій» (цільова програма наукових досліджень НАН України «Соціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні ідентичності, ідентифікаційні символи, ментальні практики»). Досліджено сучасний стан низки міноритарних спільнот, представлених в Україні (кримські татари, турки-месхетинці, поволзькі татари, в’єтнамці, кришнаїти-вайшнави, буддисти), динаміку інституційних і соціокультурних змін усередині цих громад в контексті модернізаційних процесів, що відбуваються в Україні (децентралізація, адміністративно-територіальна реформа), а також внутрішніх і зовнішніх загроз, актуальних наразі для українського суспільства і держави.

Кіктенко В.О.

У монографії досліджено особливості техніки філософського аналізу, способи постановки проблеми, формування основних понять, принципи методології та теоретичні висновки «школи Джозефа Нідема». Показано специфіку раціоналістичного гуманізму, пов’язаного з підходом «школи Джозефа Нідема» до дослідження соціальних процесів, який виник у результаті синтезу методів біології та гуманітарних наукових пошуків. Вивчено гіпотези й теоретичні положення історичної динаміки та соціокультурних чинників розвитку китайської науки в соціальній епістемології «школи Джозефа Нідема» як боротьби проти європоцентристського підходу. Встановлено ключові положення соціології знання в історико-культурній реконструкції «школи Джозефа Нідема» щодо визначення теоретичних положень традиційної китайської науки. Проаналізовано теоретичні основи та результати реконструкції природознавства і його соціальних основ у роботах «школи Джозефа Нідема». Показано подолання методології наукового пізнання Дж. Нідема в нових модел

До збірника включені матеріали виступів наукових співробітників, викладачів, аспірантів, магістрантів, студентів, які взяли участь у ХIV Міжнародній науковій конференції «Китайська цивілізація: традиції та сучасність» (Київ, 5 листопада 2020 р.). Збірник містить матеріали секцій «Дослідження китайської цивілізації: історія, філософія, культура», «Китай в сучасному світі: міжнародно-політичний аспект», «Сучасна модель соціально-економічного розвитку Китаю», «Теоретичні та прикладні питання китайського мовознавства та літературознавства».

Галімджан Ібрагімов

Книга «З історії руху татарського студентства. Короткі спогади» належить перу відомого татарського письменника, мовознавця і громадського діяча Галімджана Ібрагімова (1887—1938). У книзі викладаються події київського періоду життя Г. Ібрагімова, пов’язані з участю письменника у нелегальних зборах з організації Всеросійського з’їзду мусульманських студентів (1913 р.). Книга Г. Ібрагімова становить інтерес як важливе джерело з історії ісламу в Україні, а також як малодосліджена пам’ятка татарської літератури, оскільки мова твору являє собою перехідну форму від старотатарської мови до сучасної татарської.

Богомолов О.В., Данилов С.I. та ін.

Ця доповідь присвячена регіону, який традиційно позначають як Близький Схід та Північна Африка (англ. Middle East & North Africa, MENA, далі застосовуємо український відповідник цієї абревіатури — БСПА). Його кордони майже відтворюють периметр колишньої Османської імперії за винятком її європейських володінь. Наразі цей регіон включає низку арабських країн і одну автономію: Ірак, Сирію, Ліван, Йорданію, Кувейт, КСА, Катар, Бахрейн, ОАЕ, Оман, Ємен, Єгипет, Лівія, Туніс, Алжир, Марокко, і Палестинську автономію. У цій доповіді дотримуватимемося консервативного — тобто звуженого — визначення кордонів регіону. Особливо місце на мапі регіону посідають три неарабські країни (точніше, країни, у складі населення яких домінує неарабський складник) — Ізраїль, Туреччина та Іран.

Увазі українського читача вперше пропонується виконаний безпосередньо із санскриту переклад «Бгаґавадґіти» — однієї з найвідоміших священних книг індуїзму. На протязі століть індійці зверталися до неї в пошуках відповідей на сокровенні питання буття, вона надихала індійських патріотів на боротьбу за незалежність Батьківщини. За межами Індії «Бгаґавадґітою» захоплювалися видатні філософи, поети, письменники й науковці. В Україні про «Бгаґавадґіту» ще в 1844 році писав філософ і богослов Орест Новицький; цитувала цю книгу й Леся Українка. Однак у тридцятих роках минулого століття по індології в Україні органами НКВС був нанесений нищівний удар, ліквідації наслідків якого має сприяти, зокрема, і цей переклад. Переклад супроводжується пояснювальною статтею і додатками.

упоряд. : М.О. Тарасенко, А.О. Спартак

Збірник наукових праць укладено за матеріалами Міжнародного наукового круглого столу «Доісламський Близький Схід: історія, релігія, культура» (Київ, 10 грудня 2020 р.), який було організовано Інститутом сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України. У збірнику опубліковані статті, присвячені проблемам історії, релігії, культури, світогляду, археології, джерелознавства та рецепції цивілізацій стародавнього Близького Сходу.

Тарасенко М.О.

Монографія присвячена давньоєгипетським пам’ятникам XXI династії в музеях України, які були або є в музейних установах Одеси, Києва, Харкова, Полтави, Львова та Золочева. У книзі наведені раніше невідомі факти й архівні документи, що стосуються долі старожитностей, які походять з відкритого в 1891 р. в місцевості Дейр ель-Бахрі «другого жрецького тайника мумій» (Баб ель-Гусус). Частина знахідок у 1893 р. була подарована єгипетським урядом 17 іноземним державам, серед яких була Російська імперія, яка отримала лот № 6. Розглянуто обставини, пов’язані з перебуванням старожитностей лота № 6 в Одесі в 1894—1895 рр., їхня подальша доля та сучасне місцезнаходження.

Середа О.Г.

В джерелознавчому дослідженні вперше запропоновано широке коло джерел з історії дипломатичних відносин Османської держави з Гетьманською Україною. Зокрема, представлено документи османсько-турецькою мовою, їх транслітерація турецькою латинкою та переклад на українську мову. Документи з османсько-українських взаємин охоплюють період гетьманування Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи і Пилипа Орлика. Заключним меморандумом Пилипа Орлика (французькою мовою з перекладом на українську) щодо двостороннього договору узагальнюється гетьманський період українсько-османської дипломатії.

Лу Юй ; перекл. Гобової Є.В.

Сьогодні чай — найпопулярніший напій у світі. Чашка запашного чаю супроводжує душевну розмову, сімейну вечерю, ділову зустріч і навіть медитацію. З чого ж почалася його історія? Хто придумав сушити пухнасті листочки, зібрані на узгір’ях, заварювати і пити їх саме таким чином? Який чай і спосіб приготування — найкращі? Ви можете дізнатися про це та відкрити багато інших таємниць на сторінках першої у світі книги про чай.

Бубенок О.Б.

Працю присвячено подіям у степах Східної Європи, пов’язаних з хозарською експансією в VІI—X ст. Увагу було зосереджено на ключових питаннях хозарської історії — етногенезі хозар, часі та обставинах міграцій хозар до Східної Європи, етносоціальній структурі хозарського суспільства, походженні хозарського двовладдя, причинах релігійної толерантності хозар, поширенні монотеїстичних релігій серед хозар, часі та обставинах конверсії хозар в юдаїзм, особливостях поширення юдаїзму в Хозарському каганаті; характері присутності хозар на східнослов’янських землях, особливостях взаємовідносин хозар з народами півдня Східної Європи, призначенні хозарської фортеці Саркел, проблемах нащадків хозар на півдні Східної Європи, тощо. Автор пропонує власне бачення цих подій історії хозар.

О.Б. Бубенок

Роботу присвячено питанням міграцій адигів на українські землі в часи античності та середньовіччя. Дане видання є першим монографічним дослідженням, де розглядаються ці маловивчені сторінки з минулого народів півдня Східної Європи та Північного Кавказу.

Пріцак О.Й. ; передм. Бубенок О.Б., Мавріна О.С.

До збірки увійшло більше тридцяти сходознавчих праць видатного вченого-історика, сходознавця, засновника Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України О.Й. Пріцака (1919—2006), що були створені вченим після повернення в Україну.

Усольцева М.М.

Особливе місце у роботі відведено «жіночому питанню», що було наріжним у реформістському процесі мадраського президентства.

Отрощенко І.В.

Видання розраховане на наукових працівників, викладачів, студентів, а також на широке коло читачів.

Борділовська О.А.

У монографії автор певним чином підводить підсумок значному етапу власних наукових досліджень і намагається звернути увагу на визначні тенденції, основні проблеми та окремі цікаві, навіть парадоксальні факти з історії і політики двох найбільших держав Індостану. На основі широкого кола джерел і наукової літератури, а також власних спостережень під час подорожей Індостаном, автор дослідження аналізує основні чинники і процеси формування суспільної думки і політичної культури Індостану, від класичного періоду і часів мусульманського завоювання до здобуття незалежності від Великої Британії і утворення двох незалежних держав, Індії і Пакистану у 1947 р. Окреме місце в монографії відведене непростим двостороннім відносинам і проблемі Кашміру, огляд культурної спадшини якого видається принципово важливим для розуміння складності «кашмірського питання». Значна частина монографії відведена визначним персоналіям, які в різні часи творили історію Індостану.

Кримський А.Ю.

Уперше на розгляд читацькій аудиторії представлено основну частину великої роботи видатного українського сходознавця академіка А.Ю. Кримського — «Історія хазар». На жаль, в роботі відсутні перші і останні сторінки. Не дивлячись на це, ми маємо детальний опис багатьох подій хозарської історії від середини VI ст. до кінця IX ст. А.Ю. Кримський одним із перших намагався подати історію хозар за хронологічним, а не проблемним принципами. Не дивлячись на те, що роботу було написано у 30-ті роки ХХ ст., багато ідей А.Ю. Кримського заслуговують на велику увагу і сьогодні. Серед них варто особливо виділити погляди автора на походження хозарського етносу, на природу хозарського двовладдя, на час і обставин юдаїзації хозар тощо.

Кримський А.Ю.

У виданні зібрані статті видатного українського сходознавця Агатангела Юхимовича Кримського (1871—1942), які протягом життя він писав до «Енциклопедичних словників» – «Энциклопедического словаря» та «Нового энциклопедического словаря»” видавництва Брокгауза — Єфрона, «Энциклопедического словаря бр. Гранат». Це публікації, створені за 1893–1938 рр. За цей період автор написав близько 200 статей, що переважно охоплюють різні аспекти орієнталістики – історію, літературу, релігію, мовознавство, біографічні дослідження, що не втратили свого значення і й до сьогодні.

Омелян Пріцак

Біобібліографічний покажчик підготовлено до 100-річчя від дня народження видатного українського сходознавця, іноземного члена НАН України та інших академій світу, професора Гарвардського університету Омеляна Йосиповича Пріцака (1919—2006). У покажчику подається бібліографія наукових, публіцистичних та інших праць Омеляна Пріцака. Також містить видання про нього: дослідження наукового спадку, критична література, вшанування пам’яті. Зібрана бібліографія охоплює період з першої друкованої газетної статті автора 1937 р. до сьогодення, що підкреслює значення його творчості.

Філь Ю.С.

Українському читачеві запропоновано монографію, присвячену процесу формування вестернізованих індуських політичних еліт у Північній Індії з 1858 р. до 1921 р., який розглянуто в широкому контексті цивілізаційної взаємодії, адже він був нерозривно пов’язаний із західним впливом на освічені кола колоніального суспільства. За допомогою широкого методологічного інструментарію та джерельної бази робота розкриває контекст виникнення та формування вестернізованих індуських політичних еліт у Північній Індії, з’ясовує регіональні особливості їхніх відповідей на західні виклики, визначає етапи їх вестернізації. Дослідження здійснюється на двох рівнях: «інституційному», який аналізує процес створення модерних політичних та релігійних організацій, та «персоналістському», який демонструє ставлення обраних політичних фігур до актуальних проблем сучасності. Проведення дослідження на двох рівнях дозволяє виявити суперечності в середині еліт і розкрити особливості процесу модернізації в Північній Індії

Марков Д.Є.

У монографії досліджено розвиток і роль буддизму і сангхи у непальському традиційному суспільстві, що розглянуто у ширшому контексті політичних і релігійних процесів, еволюції уявлень і практик в традиційному (домодерному) Непалі. За допомогою широкого кола джерел і методологічного інструментарію дослідження автор розкриває процеси інституційних та ідеологічних змін у непальській буддійській громаді, еволюцію та особливості відносин сангхи і держави в середньовічному і ранньомодерному Непалі, в тому числі і буддійську ритуально-політичну складову традицій непальської монархії. Особлива увага приділяється питанням соціальної та релігійної ідентичності непальських буддистів; досліджуються уявлення сангхи про державу і соціальний устрій, а також сама соціальна організація буддистів.

Беляева С., Бубенок О., Гундогдыев О. и др.

Монографію присвячено історії огузських племен, відомих в письмових джерелах як торки, чорні клобуки, сельджуки тощо, від часу їх першої появи в степах Північного Причорномор’я у ранньому Середньовіччі і до їх повного зникнення за часів Золотої Орди. У книзі не тільки відводиться чимало уваги широко відомим чорним клобукам, що мешкали у домонгольский час в київському Пороссі, а й вперше висвітлюються маловивчені події, пов’язані з перебуванням огузів в степах Дніпровсько-Донського межиріччя, на землях Переяславського і Чернігівського князівств, а також на території Криму. Вперше авторами дослідження було зроблено спробу простежити основні етапи співіснування Торчеська і слов’янського населення на території Південної Русі у домонгольский і золотоординський періоди, а також був визначений внесок огузів в розвиток культури і мови не тільки давньоруського, а й більш пізнього українського населення.

Середа О.Г.

В джерелознавчому дослідженні вперше запропоновано широке коло джерел з історії дипломатичних відносин Османської держави з Гетьманською Україною. Зокрема, представлено документи османсько-турецькою мовою, їх транслітерація турецькою латинкою та переклад на українську мову. Документи з османсько-українських взаємин охоплюють період гетьманування Богдана Хмельницького, Петра Дорошенка, Івана Мазепи і Пилипа Орлика. Заключним меморандумом Пилипа Орлика (французькою мовою з перекладом на українську) щодо двостороннього договору узагальнюється гетьманський період українсько-османської дипломатії.

Кіктенко В.О.

Монографія присвячена історії формування українського китаєзнавства протягом XVIII до початку ХХI століття, яке є частиною більш загального розвитку китаєзнавства у Східній Європі. Досліджені спадщина українських китаєзнавців та процес розвитку цієї наукової галузі в Україні із залученням маловідомих та невідомих історичних джерел, що зберігаються у фондах бібліотек та архівів України. Автор відтворює наукові пріоритети України в галузі китаєзнавства. Дослідження показує генетичний зв’язок в українському китаєзнавстві, репрезентує його традиції та особливості, мотивації та спрямування розвитку.

Тарасенко Н.А.

У монографії вперше спеціально розглянуто ілюстрації давньоєгипетської Книги мертвих із зображенням папірусового сувою. У документах т. зв. «Фіванської редакції» (Нове царство) згорнутий сувій в руці померлого спорадично зображується на віньєтках глав 21, 41, 42, 96 і 103. На віньєтках 1-го розділу, яка б показала похоронну процесію, в руках жерця, який читає заупокійні заклинання, вималюваний розгорнутий сувій. У пізнішій традиції Книги мертвих зображення папірусу в руці людини характерно для глав 1, 25 і 52/44 (?), 90 і 94, а в декількох випадках на віньєтках глави 94 сувій показаний в руці бога Тота, покровителя писарів. У монографії вводиться в науковий обіг ряд сцен з числа віньєток Книги мертвих і предметів єгипетського поховального мистецтва із зібрань європейських музеїв.

Богомолов О.В.

Книга присвячена аналізу дискурсу Січневої революції 2011 року в Єгипті, одного з найяскравіших епізодів Арабської весни — хвилі масових антиавторитарних протестів, які почалися з туніської революції грудня 2010 року й охопили низку арабських країн. Основну увагу приділено аналізу базового наративу та ключових концептів революційного дискурсу, становленню, соціопрагматичним аспектам функціонування, причинам та проявам занепаду цього окремого різновиду арабського політичного дискурсу. Простежено внесок інших, більш сталих дискурсів, в першу чергу релігійних, вплив традиційних ісламських понять та уявлень на дискурсивні практики і політичну поведінку учасників масових протестів 2011—2014 років в Єгипті.

Refik Muzafarov, Nüzhet Muzafarov ; çev. Nariman Seyityahya (Seytyagyayev); yay. haz.: Şerife Özer = Музафаров Р., Музафаров Н. ; перекл. (турецькою мовою) Н. Сейтяг’яєв; укладач: Ш. Озер

Словник був підготовлений відомим кримськотатарським ученим-філологом Р. Музафаровим в 1970-і рр. і рекомендований до видання, але в результаті зміни політики СРСР по відношенню до кримських татар не був виданий. У названому виданні двосторонній кримськотатарсько-російський словник був перероблений у тристоронній: кримськотатарсько-турецько-російський. Кримськотатарська частина була представлена не лише в кирилиці, але й в латинській графіці. Загальна кількість словникових статей – понад 12 тисяч.

Tarasenko M.O.

Книга присвячена одному з колективних персонажів давньоєгипетського пантеону, природа та функції яких залишалися малозрозумілими — mś.w Bdšt — «Діти Безсилля». Ці істоти двічі згадуються в 17-й главі Книги мертвих, при чому ці текстові фрагменти відтворюють дві локальні версії міфу з участю mś.w Bdšt — Гермопольську (Urk. V, Abs. 1) та Геліопольську (Urk. V, Abs. 22). В останніх з цих версій згадується битва між котом-Ра і «Дітьми Безсилля», яка, ймовірно, відтворена на віньєтці глави, що зображує кота, який відрізає голову змію під деревом-išd. У монографії докладно розглянуті як образ mś.w Bdšt, так і відповідна віньєтка 17-ї глави Книги мертвих.

Цей том щорічника «Хозарський альманах» містить матеріали, присвячені ювілеям Т.М. Калініної, В.С. Флерова, П.Б. Голдена і С.А. Плетньової. Опубліковані в збірнику статті відповідають науковим інтересам ювілярів. Тут представлені публікації з історії іудаїзму в Східній Європі, салтівської археології, арабського джерелознавства, тюркології, візантології. В окрему рубрику виділені статті, що стосуються дискусії щодо питань етімологізаціі специфічних особистих імен, титулів, етнонімів і географічних назв, які зустрічаються в хазарско-єврейських документах. Завершують том матеріали, присвячені пам’яті заступника головного редактора «Хозарського альманаху» А.А. Тортики