14 листопада 2017 року гостями ранкової програми «Ранок по-київськи» на телеканалі «Київ» стали директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології (ІЕПОР) імені Р.Є. Кавецького НАН України академік Василь Чехун і заступник голови Ради молодих вчених (РМВ) НАН України, молодший науковий співробітник лабораторії інтегровних систем відділу математичних методів в теоретичній фізиці Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України кандидат фізико-математичних наук Юлія Безвершенко.
Як стверджує В. Чехун, серед результатів діяльності українських науковців – чимало цікавих розробок, про які потрібно говорити та ширше інформувати громадськість: «Ми дуже часто бачимо те, що далеко, і часто не помічаємо те, що з поряд із нами. І це – велика проблема». Йдеться не тільки про космічні ракети або всесвітньо відомі літаки, а й про чимало інших вартих уваги досягнень, зокрема досягнень фахівців ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України, які вивчають найбільш складну нині медико-соціальну проблему людства – проблему раку, а саме – причини виникнення онкозахворювань і способи лікування хворих. За цим напрямом зроблено вже досить багато. Проте аби впритул наблизитися до вирішення проблеми, науковцям – як вітчизняним, так і зарубіжним – належить відповісти на значну кількість пов’язаних із нею запитань: по-перше, з’ясувати чинники появи патології, по-друге – знайти маркери, що уможливили б її діагностування (бажано – на найбільш ранній стадії) і, по-третє, розробити ефективні препарати для протипухлинної терапії, які допомагали б організму боротися з хворобою, водночас, завдаючи йому якнайменшої шкоди.
У своїй монографії, котра побачила світ ще 1937 року, засновник згаданої академічної установи, вчений-патофізіолог академік Р.Є. Кавецький писав про відомі на той час у світі понад 6 тис. випадків самовилікування від раку. Тому його колеги-сучасники намагаються вивчати також і цей цікавий для медицини досвід. «Наукова школа, яку я представляю, займається безпосередньо дослідженням взаємовідносин пухлини й організму. Ми шукаємо засоби, щоб допомогти організму вбити пухлину, а не навпаки. Адже ми знаємо, наскільки жорстка нині терапія», – зазначив В. Чехун, наголосивши, що для полегшення лікування раку вчені ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України створили низку ефективних засобів, у тому числі протипухлинних вакцин.
У той же час, попри «дуже скромну» реакцію з боку держави, на розвиток досліджень у цьому напрямі та міжнародну колаборацію інститут отримав грант № 692293-VACTRAIN в межах Рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Horizon 2020». Крім того, установа є єдиним науковим академічним центром, що представляє Україну в Європейському співтоваристві протиракових інститутів, котре слугує платформою для інтеграції вітчизняних вчених до Європейського дослідницького простору й обміну досвідом між фахівцями в галузі експериментальної та клінічної онкології.
В. Чехун також зазначив, що науковці ІЕПОР імені Р.Є. Кавецького НАН України мають цікаві й важливі результати в дослідженні циркадних ритмів (нагадаємо, за відкриття молекулярного механізму, що контролює циркадні ритми, було присуджено цьогорічну Нобелівську премію в галузі фізіології і медицини), з урахуванням особливостей яких відпрацьовуються найоптимальніші режими й системи введення лікарських препаратів – із метою підвищення ефективності їхньої дії (адже, як відомо, вплив препарату може зазнавати варіацій залежно від пори доби, в яку він застосовується).
Торкнувшись проблем наукової молоді, кандидат фізико-математичних наук Ю. Безвершенко зауважила, що в цілому проблеми є спільними для вчених як молодих, так і більш поважних. Першочерговою для дослідників, незалежно від віку, є проблема професійної самореалізації. «Зрозуміло, що наука (особливо експериментальна) – це витратна річ. Навіть теоретична наука вимагає серйозних вкладень, аби її рівень був світовим. Попри тотальне недофінансування, українська наука все-таки дає світові результати за багатьма напрямами. Але молодий учений стикається ще й із таким: якщо він хоче реалізувати себе як науковець, не емігруючи з України, то чи не єдиним варіантом для нього є дуже серйозна співпраця із зарубіжними колегами. І це само по собі добре. Але питання в тому, на яких умовах це відбувається: зазвичай наш науковець їздить туди [до інших країн], щоб, наприклад, проводити вимірювання [бо в Україні в нього такої можливості немає], а статтю пише тут. Це ненормально», – вважає Ю. Безвершенко. За її словами, до недостатньої заробітної платні в молодих науковців додається соціальна незахищеність, а однією з найгостріших проблем є вкрай низька забезпеченість житлом. Аби подолати перелічені труднощі, наукова молодь, у тому числі представники РМВ НАН України, активно включаються у взаємодію з органами влади й міжнародними організаціями.
Коментуючи питання підтримки науки на державному рівні, Ю. Безвершенко підкреслила: «Розробки не з’являються на порожньому місці. Це – ніби піраміда: в основі має бути фундаментальна наука, на ній – прикладна, а на верхівці – розробки. Важливо розуміти – і такого розуміння в нашій державі поки не досягнуто, – що цю піраміду слід забезпечити з самого низу. Не може бути так, що фундаментальна наука існуватиме деінде, а ви лише зніматимете вершки у вигляді розробок. Вкладати у фундаментальну науку необхідно. І шукати шляхів для цього, маючи при цьому власні пріоритети та використовуючи міжнародні джерела. Для цього має бути й синергія влади та науки. Тому що тільки наука може пояснити, чого вона потребує для свого розвитку».
Повний відеозапис телепередачі доступний за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=kKXbHHTXbEM (01:16:17 – 01:28:29).