Робота - переможець конкурсу

Смертність від онкологічних захворювань займає друге місце у світі після захворювань серцево-судинної системи. За останні 10 років кількість хворих в Україні збільшилася на 25%, причому 35% померлих від раку - особи працездатного віку. Тому виявлення ключових чинників, які визначають прогресію пухлин різних типів, а відтак можуть бути ефективними діагностичними і прогностичними маркерами розвитку пухлин чи терапевтичними мішенями – є однією з головних задач біомедичних досліджень. Низка злоякісних новоутворень супроводжується порушеннями функціонування компонентів сигнальних шляхів: протеїнкінази mTOR (мішень рапаміцину у ссавців), що надактивується у пухлинах молочної та щитовидної залоз, простати; кіназ рибосомного білка S6 (S6K), експресія яких підвищується у пухлинах молочної залози; а також хітиназа 3-подібного білка 1 (CHI3L1), що має підвищений рівень експресії у пухлинах головного мозку. У даному циклі наукових праць представлено результати виявлення та характеристики нових ізоформ кінази mTOR, показано залучення кінази mTOR до регуляції проліферації та локомоторних властивостей онкотрансформованих клітин. Крім того, вперше охарактеризовано взаємодію S6K, надекспресію, якої спостерігають у клітинах молочної залози, з новим білком партнером TDRD7. Авторами вперше було показано, що постійна продукція CHI3L1 має наслідком aктивацію фосфорилювання ERK1/2 MAP- та PI3-mTOR-кіназних шляхів зі специфічною клітинною локалізацією активованих кіназ і збільшує злоякісні властивості клітин, а саме проліферацію та субстрат-незалежний ріст. Показано, що інтракраніальна імплантація клітин, які стабільно продукують CHI3L1, викликає формування пухлин в мозку імунокомпетентних щурів. Окрім фундаментального значення отримані результати мають низку прикладних застосувань. Зокрема, було отримано та охарактеризовано моноклональні антитіла до S6K2, TDRD7 та Кі-67, які можуть бути використані для подальших досліджень, в т.ч. створення діагностичних тест-систем, а також розроблено новий підхід до субтипування гліобластом та запропоновано нову модель пухлини головного мозку, що може бути використанa для перевірки протипухлинних препаратів. Результати роботи, поданої на конкурс, викладено у 86 наукових публікаціях, 17 статтях у наукових фахових виданнях та тезах 69 доповідей на вітчизняних та міжнародних наукових конференціях з сумарним імпакт-фактором 18,733, h-індекс кожного з претендентів складає 3, 3, 1 і 2 відповідно.