У колективній монографії здійснено аналіз широкого спектру питань з дослідження сучасного фольклорного пограниччя в Центральній та Східній Європі. У центрі уваги перебуває фольклор української діаспори в різних європейських країнах — у Польщі, Хорватії, Болгарії, а також Угорщині крізь призму його сприйняття, зокрема і в сучасній українській фольклористичній науці. Культурні надбання України представлено як цивілізаційну складову сучасного європейського простору.

Артюх Л.

У книзі досліджуються витоки та історія українських кулінарних традицій. За історичними джерелами та етнографічними польовими матеріалами прослідковується поява певних сільськогосподарських культур на теренах України та використання їх у їжу, усталеність національних смаків та зміни харчових уподобань українців. Проаналізовано повсякденні та святкові страви різних верств населення, гостьовий етикет та харчові заборони, гедонізм та досвід голодування. Читачі ознайомляться також з історією та традиціями споживання алкогольних напоїв, регіональними аспектами традиційної кулінарії.

Віктор Кожухар, Катерина Кожухар

увиразнюють роль і значення вказаного наукового українознавчого осередку (фундатором якого був академік Костянтин Попович) у вивченні, збереженні та підтримці українства в республіці. Результати багатолітніх польових етнографічних обстежень авторів, їхня участь у організації та проведенні наукових, освітніх та громадсько-культурних подій також знайшли відображення у значному ілюстративному блоці праці, де представлені їхні світлини, експедиційні схеми та малюнки.

упор. О.Д. Гаврош, С.С. Кіраль

Юрій Гойда (псевд. І. Карпатський) (1919—1955), випускник природничо-географічного факультету Дебреценського університету, відповідальний секретар Закарпатського відділення Спілки письменників України (1947—1954), редактор альманаху «Радянське Закарпаття» (з 1953 р.), відомий поет, автор пісень, ораторій, кантат, громадський діяч. Його твори вийшли в перекладі багатьма мовами світу, лауреат премії ім. Д. Вакарова (посмертно, прожив лише 36 років).

Віталій Шевченко

Монографія В. Шевченка «Православно-католицька полеміка та унійна проблематика в житті Русі-України доберестейського періоду» являє собою найбільший з відомих бібліографічних переліків пам’яток з православно-католицької полеміки та унійної проблематики. Принципом рубрикації великого за обсягом матеріалу обрано його поділ за мовною ознакою на джерела та дослідження кириличного й латинського друку. Зміст монографії, крім вступної частини укладача, становлять структурні підрозділи, які розкривають всю повноту задуму автора.

запис., упоряд. Надія Пастух та Ольга Харчишин ; нотн. транскрип. Анни Черноус, Христини Попович

Це видання є першим в Україні спеціальним дослідженням, що присвячене фольклорній культурі українців Молдови. До книги увійшло понад 600 зразків народних пісень та речитативів, записаних 2005—2009, 2016 рр. у 43 населених пунктах 10 районів півночі Молдови. Тексти творів подано з нотами. Основний корпус записів доповнюють три вступні аналітичні розвідки та супутні матеріали в додатках (коментарі, примітки, покажчики, словник та ін.). У дослідженні виявлено генетичну єдність і спільні риси фольклору українців Молдови із загальнонаціональною українською традицією, передусім її буковинською та подільською складовими. Також відображено іноетнічні нашарування, які постали упродовж багатовікових контактів українців із молдованами та іншими народами, що проживають компактно на цій землі.

Людмила Филипович

Новим видруком своїх вибраних праць «Свобода релігійного життя» проф. Филипович Л.О. продовжує розгляд наукових проблем, започаткованих нею в 2016 році книгою «Культура релігійного життя». Свобода релігії подається тут в різноманітті її функціональних виявів, на фоні трансформації релігійного життя за умов глобалізації, постмодерну і секуляризації, зокрема із врахуванням подій Євромайдану і військової агресії Росії. Розглядаючи релігійну ідентичність як вияв релігійної свободи, автор пропонує нові методологічні підходи — від політики розрізнення до політики визнання — у розумінні її сутності, конфесійних форм, різних рівнів і типів. Автор осмислює складні проблеми міжконфесійних взаємин в світі та Україні, зокрема через особливості трикутника Константинополь — Рим — Москва. Актуалізовані в книзі питання переважно розглядаються в контексті релігійного життя України, зокрема набуття її православ’ям реальної самостійності, отримання від Вселенського Патріархату Томосу про автокефалію Прав

Тарас В.Я.

У монографії висвітлено нові архівні матеріали, які допомогли проаналізувати процес виникнення та становлення бойківського міста Сколе до радянського періоду. Наведено характеристику індивідуальних якостей кожного з власників міста. Визначено рівень їх впливу на планувальну структуру, оборонну, торговельну, ремісничу, адміністративну, репрезентативну, духовно-релігійну, культурно-освітню, обслуговувальну, рекреаційну та туристичну функції. Розглянуто колонізаційні процеси, які відбувалися на Сколівщині. Досліджено аспекти розвитку бойківського міста Сколе та Сколівщини за умов становлення ринкової економіки другої половини XIX — початку XX ст.

упор., авт. вступ. ст. Г.Ю. Калініч

У даному виданні представлене родинне листування київського протоієрея Петра Гавриловича Лебединцева (1819—1896) із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Листи подані у хронологічному порядку і відображають життєвий шлях і діяльність братів Лебединцевих, процеси у церковному, освітньому й громадському житті Києва і Київщини, підросійської Польщі, Одеси, Петербурга другої половини ХІХ ст., соціальні прагнення та політичну позицію представників православного духовенства і російського чиновництва. Тексти листів супроводжуються науковими примітками і коментарями та вступною статтею.

Робочий зошит присвячений вивченню діяльності, патріотизму митрополита Андрія Шептицького.

Анастасія Кривенко

У монографії на основі аналізу опублікованих джерел і матеріалів польових досліджень здійснено історико-етнографічну реконструкцію традиційних демонологічних уявлень, репрезентованих у календарних повір’ях, звичаях і обрядах жителів етнографічної Волині. Розкрито міфо-ритуальну роль демонологічних мотивів у системі народного календаря та з’ясовано ступінь їх світоглядних і обрядових проявів у різних циклах річного кола народно-християнських свят, розглянуто календарні повір’я про найпопулярніші образи волинської демонології (відьму, русалку, мавку, покійника, домовика, чорта) та проаналізовано об’ємний комплекс календарно-обрядових заходів, спрямованих на захист від демонічних сил.

В.Г. Кремень, В.В. Ільїн

Аналізується положення людини у системі цивілізаційних цінностей, розглянуто її діяльність у соціально-культурних контекстах. Показано еволюцію поглядів на людину у різні історичні епохи. Актуалізується питання сучасної освіти, яка в умовах інформаційно-цифрової реальності має підготувати людину до викликів майбутнього, зокрема конкуренції зі штучним інтелектом.

Анатолій Колодний

Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношенню з теологією і атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його складових, витлумачується атеїзм не як антитеїзм, аналізується питання конституювання нової галузі гуманітарного знання названої автором атеологією (чи буттєзнавством або язнавством). Поділяється релігієзнавство на світське (академічне) та богословське. В монографії розповідається про формування в Україні такої нової галузі гуманітарного знання як релігієзнавство.

Галина Коваль

У монографії комплексно досліджено «поетичний універсум» календарно-обрядових пісень, які є органічною частиною культури українського етносу. Зосереджено увагу на фольклорній традиції та її художньому сприйнятті. Розглянуто пам’ять як ресурс уяви, сформованої спогадами та закріпленої в просторі, жесті, образі. Синкретичну картину окреслюють традиційні смисли — словесна мова, міміка,хореографія та музика. Акцентовано на естетизмі обрядів, ритуалів (візуалізація обрядового церемоніалу), соціорегулювальній ролі співу. Представлено темпоральну картину календарно-обрядової поезії та простір, що виступає своєрідною матрицею, у межах якої функціонують образи, символи та певні правила творення моделі світу. Розкрито синтезуючу функцію архітектоніки шляхом аналізу народної пісні як універсальної художньої цілості. Високомистецькими, емоційними твори стали завдяки поетичним засобам вираження (епітет, порівняння, гіпербола, метафора, символіка). Стилістично-композиційна маркованість розкрита чере

за наук. ред. і уклад. С. Павлюка ; редкол. : Я. Тарас, М. Сополига, У. Мовна та ін. ; худож.-оформл. М.С. Мендор

«Етнографічні групи українців Карпат. Лемки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. У цьому монографічному дослідженні відображено своєрідність буття лемків, ґрунтовним аналізом охоплено увесь спектр їхньої матеріальної традиційної культури — народне зодчество, одяг, харчування, основні й допоміжні заняття, промисли та ремесла тощо, а також духовну культуру з її обрядово-звичаєвим багатством вірувань від язичництва до християнства, традиційні знання, фольклор та ін. Лемки, як одна з найпомітніших етнографічних груп українців, заслуговують на безумовне всебічне вивчення історико-соціального буття та культурної традиційності. Саме лемкам випала особливо важка доля через політичну ситуацію: бути уярмленими упродовж кількох століть не тільки одним окупантом, але й перебувати одночасно у складі декількох чужих держав, але не скоритися

«Етнографічні групи українців Карпат. Гуцули» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографія присвячена вивченню усіх аспектів життя гуцулів. Гуцульські звичаєві, правові й етичні нормативи, вірування, забобони, демонологія, звичаї, обряди представляють складний і надзвичайно цінний для науки матеріал. У ньому простежуються відбитки духовного життя різних епох починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичницьких і пізніших християнських елементів, фантастичних ірраціональних уявлень із практичним досвідом, набутим і перевіреним упродовж віків. Багатий реліктовими елементами і гуцульський фольклор, особливо обрядові пісні, казки, легенди, замовляння, пов’язані з віруваннями і забобонами. В народній поезії гуцулів набули особливого розвитку такі пісенні жанри, як коломийка, співанка-хроніка. Неповторною своєрідніст

«Етнографічні групи українців Карпат. Бойки» — науково-публіцистична праця, підготовлена досвідченими вченими відомого у світі академічного Інституту народознавства НАН України під керівництвом академіка НАН України професора Степана Павлюка. Монографічне дослідження приурочене всебічному висвітленню унікального культурно-традиційного спадку бойків. Своєрідними рисами відзначаються різні галузі бойківської народної духовної культури, характер осмислення природних і суспільних явищ, комплекс норм народного звичаєвого права, моралі, етики, традиційних знань, обрядів, сімейного і побутового календарів тощо. В них переплелися нашарування народної буденної свідомості різних епох, починаючи від первіснообщинного ладу, поєднання давніх язичеських і пізніх християнських елементів, фантастичних ілюзорних уявлень із здобутками упродовж віків, практичним досвідом. Бойківська фольклорна традиція донесла до нашого часу цікаві пам’ятки давніх верств усної поетичної творчості українського народу, зок

Л.А. Дубровіна, О.С. Онищенко, Ю.М. Половинчак та ін.

В аналітичній записці висвітлено динаміку трансформацій уявлень про суспільний ідеал в українському суспільстві, проаналізовано деструкції суспільної моделі розвитку та основні чинники, що визначають такі деформації. Значну увагу приділено з’ясуванню перспектив репрезентації в суспільному ідеалі можливостей посконфліктного примирення.

Пропоноване видання є першим науковим зібранням народних пісень з теренів Бойківщини. Воно охоплює словесний і музичний матеріал, зафіксований на магнітну стрічку в 1980-х роках і є фольклорним документом часу. Всі твори автентичні, які ще не публікувалися. До книги увійшли пісні різних циклів та жанрів: календарно-обрядові (колядки, щедрівки), родинно-обрядові (весільні, похоронні), ліро-епічні (історичні пісні, балади, пісні-хроніки). Великий родинно-побутовий пласт становлять пісні кохання, родинного життя, колискові та жартівливі пісні. Чимало козацьких, рекрутських та солдатських пісень. Представлено різнотематичний м

О.О. Рафальський (кер. авт. кол.), Я.С. Калакура, В.П. Коцур

О.О. Рафальський (кер. авт. кол.), Я.С. Калакура, В.П. Коцур

З’ясовуються історичні, теоретичні та методологічні засади наукового пізнання антропологічного коду української культури і цивілізації, їх самобутності і загадковості, в епіцентрі яких перебуває Людина як унікальна і найвища цінність. Розкривається його сутність як сукупність образів, засобів біологічного і соціокультурного характеру, пов’язаних з певним комплексом стереотипів свідомості окремої людини або групи людей, які виражаються в архетипах, менталітеті, інтелектуальному, моральному і матеріальному житті, в політичній і соціальній організації суспільства, його культурі та цивілізації, транзитному характері і здатності успадковуватися. Аналізується зміст і функції антропологічного коду культури та цивілізації на різних етапах історії України — від найдавніших часів до сучасності як системи значень і типів мислення людини, її психології і менталітету, способів сприйняття нею цінностей, інтелектуального і емоційного розуміння світу, певної культури та цивілізації. Стрижнем антрополо

Марина Демедюк

У монографії комплексно розглянуто питання національної специфіки української народної казки, аналітично охоплено усі жанрові різновиди цього пласта фольклорної прози. Простежено процес адаптації міжнародних сюжетів до етнопсихологічних констант носіїв уснословесної традиції, показано видозміни мотивів і сюжетних ходів народної казки під впливом традиційної матеріальної та духовної культури українців. З’ясовано національні прикмети персонажів українського казкового епосу, а також етнокультурні особливості стилістики (традиційних формул, художньо-виражальних засобів, етикетних конструкцій), що засвідчило спорідненість народної казки із творами інших прозових жанрів, а також пісенною традицією українців.

Н. Костенко, А. Ручка, Л. Скокова та ін.

У монографії розглядаються сучасні концептуальні пропо¬зиції щодо вивчення цінностей та ціннісних змін у різних сферах суспільного життя в нестабільному соціумі, емпірично встановлюються тенденції та фактори неузгодженості ціннісних преференцій соціальних категорій і соціокультурних спільнот, амбівалентності домінантних ціннісних дискурсів за участю владних еліт, ціннісних пріоритетів у сфері медіа, відмінностей у ціннісному обгрунтуванні громадянської культури, культурної партиципації різних груп населення. Обговорюються перспективи ціннісної трансформації в українському суспільстві, що сприяли б реформаційним процесам.

передсл. Юрій Іщенко

Збірка містить матеріали наукової конференції, проведеної з нагоди Дня науки в Центрі гуманітарної освіти НАН України в режимі он-лайн 18 травня 2021 року. Доповіді і тези виступів охоплюють широке коло тем актуальних проблем гуманітарних наук і гуманітарної освіти, а також питань взаємозв’язку філософії, науки, релігії, моралі, мистецтва.

Дзюбан Р.

Висвітлено проблему переміщення і втрат культурних цінностей львівських установ періоду Другої світової війни. Розглянуто організаційну структуру львівських бібліотек, архівів та музеїв, а також визначено коло основних культурних установ Львова, що зазнали найбільших переміщень і втрат у зазначений період. Подано історію цих установ, створених усіма національними громадами Галичини до 1939 р., реорганізацію, ліквідацію та реформування в умовно виділені три історичні відрізки часу — перший радянський (1939—1941), німецький (1941—1944) та другий радянський (1944—1945). Найбільшу увагу приділено переміщенню і втратам Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Збірник містить фольклористичні доповіді учасників IХ Міжнародного конгресу україністів, а також матеріали, присвячені культурно-освітнім аспектам українознавства.

У виданні вміщено тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «VIII Міждисциплінарні гуманітарні читання» (Київ, Київський будинок вчених НАН України, 21 листопада 2019 р.), у яких представлено сучасні напрями гуманітарних досліджень відомих та молодих вітчизняних і зарубіжних вчених.

Чехович К. ; упоряд. : Олег Петрук, Мар’яна Комариця

«Християнський націоналізм» — це перше повне видання наукового доробку талановитого українського вченого-славіста, мовознавця, літературознавця Константина Чеховича (1896—1987), репресованого радянською системою і несправедливо забутого. До збірника його наукових праць увійшла фундаментальна монографія про Олександра Потебню та розвідки, опубліковані на сторінках української та іноземної міжвоєнної преси. Усі дослідження К. Чеховича позначені націєцентричним підходом до наукових і суспільних явищ, опертим на християнську філософсько-етичну парадигму. Світоглядні засади вченого сформульовані у книзі «Генеза і суть націоналізму. Христіянський націоналізм» (Львів, 1939), яка й дала назву запропонованій читачеві книзі. У додатку вміщені спогади К. Чеховича «Моє життя і мої мрії» та бібліографія його праць. Видання покликане повернути до наукового обігу ім’я та ідеї видатного українського науковця.

Г.П. Хитенко

«Українська славістична фольклористика (ХІХ — початок ХХІ століття). Енциклопедичний словник» — науково-інформаційне видання, де представлено постаті вітчизняних і зарубіжних фольклористів-славістів, дослідників та популяризаторів слов’янських культур, основні славістичні осередки.