У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Еволюція цінностей в умовах глобалізації», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у квітні 2019 р. Досліджено проблеми еволюції цінностей у зарубіжному та вітчизняної науковому дискурсі; проаналізовано традиційні й нові цінності у міжнародні відносинах в умовах глобалізації; розглянуто вплив глобалізації на культуру й ціннісні орієнтації людини і соціуму.

А.І. Кудряченко (кер. авт. кол.), В.О. Швед, В.В. Солошенко, С.Г. Самойленко [та ін.]

В аналітичній доповіді систематизовано і концептуалізовано історичний досвід щодо реалізації інтеграції Донбасу і Криму в політичний і соціальний простір України, з'ясовано її міжнародні аспекти, сучасні виклики і перспективи. Проаналізовано складові втілення інтеграційної політики у провідних та транзитивних країнах світу задля досягнення національної єдності. Виявлено її форми, методи і засоби. Встановлено можливості адаптації цього досвіду для потреб України.

В.В. Микитенко, В.В. Коваль

Монографія присвячена комплексному дослідженню сталого господарювання, принципи якого базуються на реалізації домінант триєдиної концепції сталого розвитку. На основі розробленого методологічного підходу запропоновано базові моделі поведінки суб’єктів господарської діяльності, репрезентованих у вигляді комбінованих концептуально-аналітичних модельних вирішень із урахуванням чіткої послідовності реалізації організаційно-економічних та інституційних процедур. Обґрунтовано методологічні положення з оцінювання параметрів та критеріальних показників сталого господарювання соціально-економічної системи на основі запропонованого алгоритму формування трирівневої системи показників й обчислення інтегральних показників сталості економічних, соцієтальних, виробничих та природно- ресурсних процесів.

Wożniak-Krakowian A., Duneć W., Lisnyczij W, Radczenko O.

У монографії надані результати дослідження про основні напрямки прояву кризи сучасної представницької демократії, які визначені відомими світовими вченими. Вони охоплюють різноманітні сфери існуючих демократичних процесів, що знайшли своє висвітлення в їх фундаментальних концептуальних положеннях. Предметом особливої дослідницької уваги авторів монографії стали найбільш розповсюджені концепти в аспекті прояву політичної культури, де найбільш відчутні сучасні негативні впливи в діяльності засобів масової інформації, та в сфері функціонування інститутів державної влади та системи місцевого самоврядування. Дослідницький колектив зосередився на вивченні напрацьованих польськими та українськими науковцями саме різних форматів та напрямків прояву кризи, притаманних сучасній представницькій демократії в даних конкретних країнах.

У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Ядерна безпека України в контексті світового досвіду», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у червні 2017 року. Автори статей досліджують актуальні проблеми ядерної безпеки України та світу. Осмислено міжнародний та національний досвід розбудови політики ядерної безпеки. Проаналізовано стратегії стримування ядерної загрози, питання ефективності міжнародних угод, істотні зміни в розумінні геополітичних реалій, які склалися після початку російської агресії проти України, окреслено світовий контекст Чорнобильської катастрофи.

А.І. Кудряченко (кер. авт. кол.), С.В. Толстов, В.В. Солошенко та ін.

В аналітичній доповіді проаналізовано комплекс заходів, які визначають стратегію євроатлантичного вектору розвитку України та стратегію державної політики стосовно співпраці з НАТО. Проведено критичний аналіз стану і перспектив євроатлантичного співробітництва України у військовій сфері та інформаційно-пропагандистських аспектів стратегії євроатлантичної інтеграції України у порівнянні з досвідом зарубіжних країн. Сформульовано висновки і рекомендації щодо прискорення адаптації до стандартів НАТО у тих сферах, де це видається найбільш доцільним і корисним.

Шаповал Ю.І.

У політичній історії України ХХ століття Петру Шелесту належить особливе місце. Пройшовши нелегкий життєвий шлях, він в 1963 році став першим секретарем ЦК Компартії України. Підтримував М. Хрущова і його політичну лінію, однак опинився серед тих, хто привів до влади Л. Брежнєва. Виступав проти «празької весни» 1968 року і в той же час блокував тотальне придушення інакомислення в Україні. Визнавав сталінський авторитет і водночас вимагав, щоб московське керівництво дотримувалося офіційно декларованих принципів у відносинах центру і тодішніх союзних республік. Був проти демонтажу СРСР і разом з тим сприяв зміцненню українських національних традицій, шанобливого ставлення до минулого України. У чому секрет такої двоїстості Петра Шелеста? Хто і як створив йому імідж «надмірного» українського патріота і навіть «націоналіста»? Як склалася його доля після того, як його відправили на «підвищення» до Москви, а потім піддали політико-ідеологічному остракізмові? Про ці та

Наукова доповідь має на меті поглибити наукові засади та виробити методичний інструментарій ідентифікації функціональних типів територій в Україні із врахуванням досвіду країн ЄС. В цьому контексті авторами визначено проблеми реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021—2027 роки в частині запровадження функціональної типології територій, зокрема щодо ідентифікації територій за кожним функціональним типом, критеріїв визначення проблемності / непроблемності територій, чіткого переліку територій, які можуть бути віднесені до певної групи. Розроблено методологічні засади ідентифікації функціональних типів територій (8 функціональних типів), які враховують методичні підходи європейської регіональної політики та спрямовані на максимальну гармонізацію національної статистичної системи з європейськими нормами та стандартами. Це уможливить практичну імплементацію принципів та інструментарію селективного стимулювання розвитку територій різних функціональних типів. Запропоновано

за заг. ред. Кудряченка A.I.

Збірник містить аналітичні записки Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України» за 2017—2019 роки, які передані до органів державної влади України та містять конкретні пропозиції щодо можливостей, шляхів, способів та інструментів розв’язання актуальних проблем сучасності, передусім, у сфері входження України до світового співтовариства та імплементації ефективного зарубіжного досвіду в нашій країні.

Колективна наукова праця розглядає проблематику суспільно-політичної активності й історичної пам’яті єврейської спільноти в контексті євроінтеграції України. В роботі досліджуються впливи історичної пам’яті на формування політичної і культурної ідентичності євреїв України, роль і внесок єврейської громади в європейський розвиток країни.

А.І. Кудряченко (кер. авт. кол.), В.В. Cолошенко, О.Ф. Деменко та ін.

В аналітичній доповіді досліджено теоретичну рефлексію проблематики співвідношення суспільних ідеалів та політичних інтересів. Проаналізовано зміст, причини появи та еволюцію концепції «національного інтересу», можливості і доцільність її наукового використання та адаптації для потреб України. Досліджено ідеали західної демократії та правової держави як концептуальної основи формування національних політичних інтересів. Визначено місце ідеології в структурі національної ідеї. Зроблено висновок, що для побудови оптимального алгоритму розвитку Української держави надто важливо враховувати аналіз та ціннісні конотації ключових історичних подій у житті країн світу. Обґрунтовано практичні рекомендації щодо форм, напрямів та способів використання світового досвіду національної консолідації та політичної модернізації для розбудови сучасної України.

В роботі розглянуто комплекс питань, пов’язаних з утвердженням цивілізаційної суб’єктності України на сучасному етапі – виявлено причин і чинники, якими гальмується утвердження геополітичної і геоекономічної суб'єктності України, встановлено ступінь адаптованості вітчизняного законодавства і правоохоронної системи до європейської моделі, проаналізовано нові прояви у духовному житті і в культурі України, розглянуто загальні перспективи утвердження України як суб’єкта західної цивілізації за визначальними політичними, соціально-економічними, правовими, духовними ознаками.

Солдатенко В.Ф.

У своїй книзі відомий український історик проводить порівняльний аналіз життєвого шляху В.К. Винниченка і С.В. Петлюри — політичних і громадських діячів, які відіграли визначну роль у долі українського народу, відродження нації в 1917—1920 рр. Обидва вони побували в гущі революційних подій і на вершинах національної влади, то зближуючись, то опиняючись в різних політичних таборах: етапи співпраці змінювалися непримиренним ідейно-політичним суперництвом. Автор розглядає внесок кожного як в державницькі, так і в художньо-творчі процеси, і представляє докладні характеристики їх особистостей.

Кармазіна М., Бевз Т., Горбатюк М., Зорич О.

У дослідженні аналізуються механізми відтворення регіональної еліти в Україні у період з кінця 1991 до 2019 рр. На тлі аналізу загальноукраїнських процесів становлення та розвитку еліти досліджено формування регіональних еліт Вінниччини, Полтавщини, Сумщини. Окрему увагу приділено становленню та трансформації ідентичностей еліти та її політичних цінностей.

У колективній монографії розглянуто взаємозалежність між інституційними аспектами біфуркації українського політичного поля та морально-політичною консолідацією країни. Особлива увага приділена питанню відповідності діяльності головних політичний акторів усталеним у суспільстві моральним цінностям. Розкрито вплив політики на особливо гострі прояви суспільної кризи в Україні. Монографія підготовлена за результатами наукового проекту «Політичне поле України у ситуації суспільної кризи: влада, опозиція, політичні партії, громадські організації» виконаного у рамках цільової програми наукових досліджень «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні».

Перга Т.Ю.

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено комплексне дослідження етапу становлення екологічної політики США, який тривав з кінця XIX ст. до початку Другої світової війни. Розглянуто чинники зростання інтересу американського суспільства до охорони природних ресурсів, підґрунтя та засади урядової діяльності в цій царині. Охарактеризовано головні етапи діяльності Служби національних парків США. Оцінено теоретичні і практичні здобутки екологічної політики США напередодні Другої світової війни.

Науково-популярні нариси, які у доступній формі, з конкретними прикладами, з’ясовують основні поняття етнополітології — націоналізм, ксенофобія, космополітизм, національна ідентичність, націєдержавотворення, суверенітет, громадянське суспільство, соціальний капітал, солідарність тощо.

Кукуруз О.В

У монографії на основі міждисциплінарного підходу комплексно проаналізовано політику і право як два важливі суспільні регулятори, які мають спільну мету — ефективний розвиток суспільства. До дослідження їх взаємодії залучено теоретичні, методологічні й прикладні напрацювання українських і польських науковців. Запропоновано авторський функціонально-телеологічний підхід до понять «політика», «право», «взаємодія політики і права». Переосмислено роль колективних та індивідуальних суб’єктів у процесі розроблення і реалізації політики та права. Розглянуто їх взаємодію на прикладі таких суспільно-політичних об’єктів як форма державного правління, парламентська більшість, виборча система. Визначено партикулярну і корпоративну моделі взаємодії політики і права в Україні та Республіці Польща. Розкрито такі їх основні показники, як політична імітація, політична доцільність, уявний конституціоналізм, політична інструменталізація права, інфляція права. Запропоновано суспільно корисну модель взаємод

А.І. Кудряченко

У монографії на основі узагальнення багаторічних досліджень автора, викладених у кількох десятках опублікованих праць, проаналізовано особливості повоєнного розвитку Німеччини, суперечливого виникнення та розв’язання німецького питання у його політико-територіальних вимірах, витлумачено конституційно-правові засади демократичного поступу ФРН. З’ясовано сутнісні складові партійно-політичної системи, сходження представницької демократії, розкрито шляхи утвердження політичного лідерства за системи «канцлерської демократії». Досліджено взаємозв’язок заходів економічного піднесення з консолідацією суспільства задля демократичних перетворень повоєнного періоду, показано їх значення у наповненні змістом соціальної держави і громадянського суспільства в подальшому. Розкрито етапи спокутування тягаря вини та подолання нацистського і тоталітарного минулого, проаналізовано засади формування нової стратегії державної національної політики у контексті сучасних викликів та імперативів.

Кудрявець Є.В.

У даній монографії викладено результати наукових досліджень на тему формування міжнародних кластерів в Україні. Запропоновано модель кластерного сервісу в Україні. Удосконалено концепцію ядра міжнародного інноваційного кластеру, визначення сутності поняття підприємницький університет, кластер, міжнародний інноваційний кластер, модель трансформації університету в інноваційний та підприємницький. Набули подальшого розвитку теоретичні підходи щодо класифікації суб’єктів кластерної взаємодії, систематизація досвіду формування та розвитку міжнародних інноваційних кластерів з освітнім ядром, визначення факторів національних інноваційних систем, що впливають на розвиток міжнародних кластерів, виявлення факторів ринкового середовища України, що впливають на формування кластерів. Запропоноване використання освітньої та наукової дипломатії як міжнародного інструменту реалізації кластерних ініціатив в Україні.

В.В. Коцур

У монографії розглянуто багатонаціональний суспільно-політичний, соціокультурний простір України 90-х рр. ХХ — поч. ХХІ ст. у науковому дискурсі вчених, полілозі державних органів і громадських рухів. Проведене комплексне дослідження національних меншин як суб’єкту українського державотворення, визначального чинника соціокультурного поступу, соціально-політичних трансформацій і водночас політичної нестабільності в умовах зовнішньополітичних викликів 90-х рр. ХХ — поч. ХХІ ст., яка наближає українське суспільство до своєрідної точки біфуркації — нового стану, перспективних рішень для розв’язання конфліктних ситуацій. Монографія є першим спеціальним дослідженням історії національних меншин України в контексті суспільно-політичних трансформацій 90-х рр. ХХ ст. — поч. ХХІ ст. з використанням значного масиву історико-політичних матеріалів і введених у науковий обіг архівних документів.

Костюк О.А., Артимишин П.І.

Монографія узагальнює результати дослідження, здійсненого в рамках науково-дослідного проекту «Велика Польща» та «Русскій мір»: Україна у суспільно-політичному дискурсі та зовнішньополітичних доктринах сусідніх держав», пропонує нові теоретико-методологічні підходи до оцінки сучасного стану міждержавних відносин України і Польщі, а також України і Російської Федерації, окреслює перспективи українського націєтворення в світлі геополітичних концепцій «Великої Польщі» та «Русского міра». У праці розкрито передумови становлення, осмислено сутність і ґенезу політико-ідеологічних проєктів, що компілюють візії носіїв філософських доктрин майбутнього Польщі та Росії та є найбільш претензійним щодо існування суверенної Української держави.

за заг. ред. Кудряченка А.І.

У збірнику наукових праць представлені статті учасників Міжнародної наукової конференції «Консолідуючий потенціал політики пам’яті: загальні закономірності та національні особливості», проведеної Державною установою «Інститут всесвітньої історії НАН України» у травні 2019 року. Проаналізовано консолідуючий потенціал політики пам’яті, визначено загальні закономірності та національні особливості реалізації політики пам’яті різними країнами світу, досліджено регіональну специфіку соціальних детермінантів історичної пам’яті та забуття, розглянуто актуальні питання дослідження історичної пам’яті.

Козерод О.

Монографія присвячена історії єврейської громади в період масових погромів періоду Громадянської війни в Україні, які стали другою за розміром жертв трагедією єврейського народу у його історії. Дається аналіз політики денікінського режиму щодо євреїв та зусиль Радянської влади щодо подолання наслідків погромів та соціальної політики щодо представників єврейської громади на початку 1920-х років.

У збірнику наукових праць представлено статті, присвячені аналізу історичних та культурно-цивілізаційних передумов становлення зовнішньополітичної орієнтації країн пострадянського простору; особливостей зовнішньої політики та постсоціалістичної трансформації пострадянських країн; стратегій Європейського Союзу та Російської Федерації щодо країн регіону.

У монографії комплексно проаналізовано розвиток європейської та євразійської парадигм інтеграції на пострадянському просторі. Показано зміст та спрямованість впливів Росії, ЄС, США, КНР на ці процеси. З’ясовано, що інтеграційний чинник був одним із ключових для трансформації пострадянського простору. У роботі доведено, що основною тенденцією цієї трансформації стала цивілізаційна дефрагментація та регіоналізація пострадянського простору, який перестав бути окремою єдністю.

У монографії досліджуються процеси становлення, розвитку і занепаду цивілізацій. Головну увагу зосереджено на розвитку української регіональної цивілізації. Показано антиукраїнську спрямованість російських цивілізаційних міфів про загальну історичну пам’ять. Розглянуто стан і перспективи євроатлантичної інтеграції України як зміну її цивілізаційного курсу.

Книгу підготовлено за результатами науково-дослідної роботи «Етнополітичні чинники консолідації сучасного українського суспільства», що виконувалася співробітниками відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України в 2017—2019 роках. Викладено результати аналізу етнополітичних чинників консолідації сучасного українського суспільства. Окреслено концептуальні основи дослідження, пропонується докладний розгляд релевантних наукових розробок. Відстежено динаміку етнічних, національних та суспільних ідентичнісних змін в Україні після Революції гідності, доведено їхній суперечливий характер. Ґрунтовно проаналізовано мовні та етноконфесійні аспекти суспільної консолідації. Обґрунтовано чинники актуалізації публічного простору і політики пам’яті. Як підсумок дослідження, порушується питання про концептуалізацію образу майбутнього українського суспільства.

Аналітичну доповідь підготовлено за результатами опитування, що є продовженням спільного проєкту «Цикл зворотного зв’язку державної служби» Секретаріату Кабінету Міністрів України, Асоціації українців — випускників провідних університетів світу «Професійний уряд» (PGA), Центру демократії, розвитку та верховенства права Стенфордського університету (CDDRL), Київської школи економіки (KSE) та Офісу реформ Кабінету Міністрів України. Опитування проведено Національним агентством України з питань державної служби за підтримки Центру з питань доброчесності в оборонному секторі (CIDS, Норвегія).

Олеся Дзира

У книзі досліджуються шляхи формування суспільно-політичного статусу українців Канади в міжвоєнний період, участь українців у політичному та громадському житті та впливи на них політики Канади. Розкрито причини другої хвилі імміграції українців до Північної Америки, а також її характер, склад, умови переїзду. Показано залежність імміграційних процесів від законодавства Канади, еміграційної політики Польщі, Румунії, Чехословаччини, СРСР, діяльності мореплавних компаній та допоміжних товариств. Виявлено цілі створення українських громадських організацій та освітніх закладів, охарактеризовано напрями та результати їх діяльності. Обґрунтовано вплив українських громадських об’єднань на консолідацію українських сил діаспори, збереження національної самобутності та запобігання асиміляційним тенденціям. Досліджено роль українців у політичному житті країни. Показано ставлення владних кіл та громадськості Канади до діяльності українців.

Патицька X.О., Бас-Юрчишин М.А., Гринчишин І.М. та ін.

У науково-аналітичній доповіді здійснено ідентифікацію рівнів центро-периферійної взаємодії у регіоні, на основі чого представлено теоретико-методичні підходи та результати оцінювання їх розвитку в умовах децентралізації. На основі розробленої методики здійснено аналітичне дослідження взаємодії центру та периферії на трьох рівнях: обласний центр — територія області; міста обласного значення — зони їхнього впливу; центр об’єднаної територіальної громади — територія об’єднаної територіальної громади. Виявлено тенденції та закономірності, проаналізовано основні проблеми центро-периферійних взаємодій у регіоні на різних рівнях.

упоряд. О. Муравський, М. Романюк

Схарактеризовано процес формування українсько-польського кордону у XX ст. крізь призму суспільно-політичних і військових процесів. Досліджено проблеми формування етнічної ідентичності (самоідентифікації) населення українсько-польського пограниччя. Проаналізовано значення кордону в щоденних практиках мешканців прилеглих територій, вплив соціокультурних, суспільно-політичних чинників на українсько-польські відносини. Вказано на особливості трансформації сприйняття кордону після відновлення української та польської державності. Доведено важливе значення культурної спадщини пограниччя у процесі кристалізації національної ідентичності, сучасних міждержавних відносин.