Шкраб’юк П.

У книзі розглянуто проблеми, які досі в українському письменстві та науці не звучали, не обговорювалися, хоча хвилюють багатьох, насамперед людей мислячих. Ці теми екзистенційні, в усій їхній складності та світоглядній всеосяжності. В «співавтори» залучені різні автори — і давні (античні й середньовічні), і сучасні. Назагал ця книга за своєю ідейно-тематичною спрямованістю та фактажем — унікальна, вона цілком вписується в коло сенсово-духовних пошуків та життєвих орієнтирів працівників відділу.

У монографії з позицій філософії науки і філософії освіти розкривається специфіка наукового дискурсу, аналізуються його когнітивний та культурно-освітній виміри. Досліджуються характеристики дискурсу взагалі, такі як авторство, адресність, інформативність, інтертекстуальність, і критерії власне наукового дискурсу (предметність, об’єктність, системність, критичність, обґрунтованість інтенсіональність та ін.), що в організації та дидактиці навчання йому набувають статусу концептів, застосування яких визначає якість формування компетентностей науковців, їхньої філософсько-методологічної культури в цілому.

Кісь Р.

Докладно описано й онтично узасаднену спроможність людини до сенсотворення, яка є позачасовою чи всечасовою, смисли особистісної свободи та самоконструювання Ясности. Автор здійснює своєрідну трансмісію в майбутнє, формулюючи певне підложжя смислів, певний ресурс сенсів задля прийдешнього сенсотворення-культуротворення, задля можливого употужнення креатосфери та можливого «згущування» інтерперсональних (кросперсональних) смислових полів та субдискурсивних локусів співприсутности та співдіяння.

Таранов С.В.

Книга присвячена сучасним проблемам філософського розуміння Бога. Головне її завдання — розкриття сенсу божественного як горизонту буття людини.

В.П. Семиноженко, В.В. Яновський

У книзі обговорюються питання, які не залишать байдужим будь-якого читача. У ній здійснена спроба викласти не лише етапи виникнення нашого Всесвіту, галактик, зірок, планет, але і життя на нашій планеті Земля, виникнення соціальних структур і, головне, майбутніх проблем, з якими неминуче зустрінеться Людство. Автори прагнули до короткого, але ясного викладу навіть дуже складних проблем, намагаючись зробити зміст книги доступним найширшому колу читачів.

Рижко Л.В.

У монографію включені результати наукових досліджень, які підготовлені провідними вченими-філософами і відповідають заявленій назві «Філософія науки, техніки, архітектури в гуманістичному вимірі». Філософи порушують у своїх дослідженнях широке коло проблем. В цілому своє бачення і розуміння було стисло представлено щодо розвитку сучасної науки і техніки, штучного інтелекту, академічної доброчесності, науково-технічної творчості, естетико-філософських проблем в архітектурі та дизайні.

О.О. Кришталь, М.О. Чащин, К.В. Скребцова

У книгу ввійшли праці фахівців і вчених — активних членів біоетичного руху в Україні й постійних учасників національних конгресів з біоетики, що проводилися в Києві впродовж останніх 20 років. За ці роки біоетика широко увійшла в наше життя — про це, зокрема, свідчить перелік тем, які представлені в колективній монографії, а саме: філософські й світоглядні аспекти біоетики; поширення біоетичних норм і правил у різних сферах діяльності людини. Більшість статей включають як теоретичні аспекти біоетики, так і приклади практичного застосування біоетичних принципів.

Zabuzhko O.

Оксана Забужко, провідна громадська інтелектуалка України, покликана осмислити немислиму реальність сучасності. У цій захоплюючій збірці новел вона перевертає концепт істини в своїх руках, як гарно виготовлені пари рукавичок. Від тріумфу Помаранчевої революції, що ознаменував початок двадцять першого століття, до внутрішніх перемог у стосунках, суперництві братів і сестер і навіть тенісу, Забужко вдається шокувати читача, зіставляючи речі такими, якими вони є — неспростовними, видимими неозброєним оком — з тим, як все могло б бути, вплітаючи міф та казку у ключові моменти, подібно до того, як ми вплітаємо задовольняючу розповідну дугу у наші власні особисті міфології. Одночасно інтимні та публічні, ці історії перегукуються з неповажним та прозорливим голосом Забужко, що лунає довго після прочитання.

Кірюхін Д.І., Щербак С.І., Пролеєв С.В., Шамрай В.В.

Це філософське дослідження групи вчених, в основному з України. Автори обговорюють такі питання, як популізм; справедливі кордони та членство в політичній спільноті; держава соціального забезпечення; самість та сингулярність; ліквідна сучасність; мораль і чесноти у світовому світі; дар та хабар; нагляд та влада у цифрову епоху тощо.

Ярош О.А.

У дослідженні розглядаються основні теоретичні підходи до розуміння публічної сфери й функції релігії, а також аналізується теоретичний внесок мусульманських мислителів, релігійні процеси та розвиток домодерної й сучасної публічної сфери на Заході та в мусульманському світі, роль глобалізації й транснаціональних рухів у цьому процесі. Особливу увагу приділено публічній ролі ісламу в Центрально-Східній Європі, зокрема в Польщі та Україні.

Леся Українка, Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко

Складні й глибоко драматичні стосунки Лесі Українки з християнством, котрі cтановлять ядро її зрілої творчості, ніколи ще не були предметом професійного богословського аналізу. Московська синодальна цензура забороняла твори письменниці «за безбожництво», радянська комуністична хвалила «за атеїзм» і водночас ті самі п’єси не допускала на сцену. Тож смисл тієї запеклої «релігійної війни», яку провадять герої Лесі Українки і вона сама з офіційною церквою, залишався для читача закритим. Аж до сьогодні, коли Предстоятель УГКЦ Святослав Шевчук і письменниця Оксана Забужко зустрілись, щоб обмінятися думками про твори Лесі Українки на сюжети з євангельської та ранньохристиянської історії. Пропоноване видання містить записи чотирьох таких розмов, а також аналізовані тексти Лесі Українки в авторській редакції. Діалоги з доктором теології, фахівцем із морального богослов’я, Главою УГКЦ Блаженнішим Святославом (Шевчуком) присвячені проблемі місця й ролі християнської етики й антропології в філософ

Ціцерон М.Т.

До видання увійшли три найпопулярніші трактати видатного римського філософа, оратора, письменника, державного діяча Марка Туллія Ціцерона (106—43 рр. до н. е.) — «Про закони», «Про державу», «Про природу богів». Розмисли їх автора про державу, націєтворчу роль мови, громадянську відповідальність, природу людини й сьогодні є актуальними, особливо для нас, українців. Вклад Ціцерона в теорію і практику красномовства, філософію неоцінений. Розквіт ціцероніанізму припадає на епоху Відродження. Просвітництво теж багато чим завдячує римському філософу, оратору: стиль листів Ціцерона наслідували мадам де Севіньє, Монтеск’є, Лакло та ін. До творчості Ціцерона зверталися Юм, Локк, Вольтер, Дідро та інші філософи.

У монографії здійснено детальний і комплексний аналіз проблеми людини в українських реаліях у єдності есенційних та екзистенційних вимірів і саме у цьому полягає наукова новизна пропонованого підходу. Досліджені глобальні проблеми людства і показана їх українська специфіка, окреслені межі людської трансценденції, обґрунтовано, що сумнів і запит людини щодо власного самовизначення є важливою домінантою фундаментального виміру світу людського буття, виявлено українську специфіку антропологічної антитетичності, з’ясовано екзистенційно-антропологічні та соціокультурні передумови проблеми іншого та чужого у контексті толерантного існування у сьогоденні, виявлені соціокультурні та екзистенціальні виклики в цивілізаційному проекті України, з’ясовано онтологію українського буття у контексті проблеми національної ідентичності.

Лютий Т.В.

Книжка охоплює коло тем, дотичних до ідеології та популярної культури. Колонки до журналу «Український тиждень» та інших видань складаються, ніби пазл, у панорамний огляд реалій культури останніх кількох років, зокрема й українських. Ці розмірковування стають реакціями на відомі сюжети та проблеми. Від попмузики і до коміксів, від кітчу і до масових рухів — здається, не лишається тем, не висвітлених автором у цій сфері.

Кондратик Л.

У роботі обґрунтована власна концепція громадянської релігії. На цій основі розкрита сутність української національної віри, простежується її становлення від месіанських думок мислителів Київської Русі до пророчих ідей діячів Кирило-Мефодіївського Товариства. В розділі «Видимі люди — невидимі релігії» розглядаються питання мови громадянської релігії, трансгендерність, національність, суміжність понять в ГР.

Колодний А.

Книга постає як смисложиттєвий нарис, в якому через доленосні події життя автора розглядаються актуальні проблеми релігієзнавчої науки, зокрема природа долі людини, релігієзнавче розуміння смерті і безсмертя. Революція Гідності подається як доленосна подія, яка відбувалася на ґрунті з’яви гуманітарної релігії українців. Розглядаються питання сутності атеїзму не як антитеїзму, природа Українського Православ’я, роль окремих конфесій у відверненні ідеологій «русского мира», євроазійства і праслов’янськості. Окремий розділ присвячений розгляду Євромайдану як революційної події, показана суперечливість постмайданної історії українства. Все це розглядається на терені особистого життя автора книги.

Карачевцева Л.М.

Монографія являє собою спробу переосмислення проблеми суб’єктивності в контексті критичних досліджень Гайдеґерової філософії. У ній розкриваються нові теоретичні ресурси поняття «суб’єкт», а також обґрунтовується значущість концепту суб’єктивності для розв’язання важливих філософських завдань, зокрема для з’ясування сутності людини. У монографії представлено спектр аргументів, які з різних позицій підважують логічну послідовність Гайдеґерової феноменологічної деструкції суб’єкта. Значну увагу приділено вченню про етичний суб’єкт Еманюеля Левінаса — важливій складовій постгайдеґерівського дискурсу. Здійснений у роботі розгляд розривної функції трансцендентальної уяви дає підстави по-новому висвітлювати проблематику Я та формувати уявлення про людину як складну й розщеплену дійсність. Також тут розкривається сенс екзистенціальної позиції як засади суб’єктивності й обґрунтовується значення екзистенціального зусилля в справі людського самоздійснення.

Ільїна А.В.

Монографію присвячено проблемі реконституювання теоретичних засад трансцендентального мислення, що здійснюється на основі методологічного підходу деконструкційної філософії. Остання позиціонується як одна з трьох засадничих версій трансценденталізму, поряд із критичним і феноменологічним трансцендентальними проектами. При цьому, в річищі феноменологічної перспективи, розглядається питання картезіанських засновків «трансцендентального мотиву». Досліджуючи і розвиваючи методологічні ресурси деконструкційного дискурсу, авторка пропонує концепцію «гіперболічного трансценденталізму», що передбачає водночас і оприявнення автентичного підґрунтя трансцендентального мислення (якому посутньо властива настанова на гіперболічність), і виявлення потенціалу трансцендентальної позиції в контексті розвитку філософії у сучасних умовах. За допомогою «зигзагоподібного» руху між мережею деконструкційних квазі-концептів і поняттєвим базисом «класичного» трансценденталізму визначається мережа фундаментальни

Забужко О.

Нове, доповнене й виправлене видання першої праці в українській історико-філософській науці, в якій філософію національної ідеї було виокремлено в самостійну інтелектуальну течію, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі авторка досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — думці ХІХ — початку ХХ ст., окремо зупинившись на філософії культурного націоналізму І. Франка та її зв’язку, синхронному й діахронному, з філософами національної ідеї інших народів Європи (від «Паризьких лекцій» А. Міцкевича до «Юдейської держави» Т. Герцля).

Забужко О.С.

Збірник вибраної есеїстики та філософської публіцистики, що охоплює широке коло тем з української культурної історії 20-го століття, пов’язаних з постколоніальною та ґендерною проблематикою. В межах виконання планової теми написана стаття «Ваш дєдушка, ЮШ» (с.143—160, 1,2 др. арк.), де аналізується формування європейської ідентичності Ю. Шевельова. Збірник нагороджено преміями «Книжка Року BBC» та спеціальною відзнакою Капітули Премії ім. Ю. Шевельова.

Іван Домбровський

Данилов Д.А.

У монографії досліджується процес становлення й розвитку філософських засад дг’яни в історичній перспективі. Автор ретельно вивчає та ілюструє різноманіття поглядів та визначень, що формують поняття «дг’яна» у ведійський, епічний, класичний та гатха-йоґічний періоди. Для відображення уявлень кожної із зазначених епох, уперше зроблено український переклад нових фрагментів санскритських першоджерел. Показано, як зміни в значенні поняття «дг’яна» впливали на розвиток вчення йоґи, практику йоґінів та по-різному формували уявлення про таке звичне для сучасної людини поняття, як «мислення». Монографія, як ґрунтовне комплексне дослідження, спонукає до подальшого вивчення інтелектуальних тенденцій у розвитку йоґи та її взаємодії з іншими філософськими та езотеричними вченнями. Представлене видання дає можливість сучасним дослідникам і практикам йоґи глибше зрозуміти йоґічну медитацію — дг’яну.

Губерський Л.В., Кремень В.Г., Ільїн В.В.

В посібнику у популярній, доступній формі подано оригінальне бачення і розуміння філософії, яка є наукою про мудрість, культуру, мислення, шляхом до істини. В якості предмету осмислення пропонуються проблеми долі, свободи, душі, духу, сенсу життя тощо в контексті історії та сучасності.

Бистрицький Є., Зимовець Р., Пролеєв С.

Що відбувається з нами за доби ґлобалізації? Як розвиток сучасних комунікаційних технологій змінює людей і суспільства? Чому інтенсифікацію міжлюдських зв’язків, економічних та культурних взаємин супроводжує не інтернаціональне братерство, а міжнаціональні конфлікти? Як комунікативна рівність та доступність кожному засобів масової комунікації породжують революції? Чому пошуки істини перетворюються на владу постправди? В книзі надаються розгорнуті визначення ґлобалізації, комунікації і культури в їх внутрішньому взаємозв’язку. Разом з критичним викладом думок класичних і сучасних мислителів (М. Гайдеґґера, А. Шюца, Ю. Габермаса, Ж. Рансьєра, Ч. Тейлора, Ж.-Л. Нансі, У. Кімліки та ін.) автори відзначають провідну роль культури в її національних проявах як головного чинника опору процесам ґлобалізації та, водночас, їх основного мотиватора. Відомі явища суперечок і незгоди в сучасних міжнародному та локальному дискурсах дають підстави для переосмислення традиційного погляду на комунікацію

Надія Шип

На основі наукового аналізу історіографічного доробку соціогуманітаріїв та презентабельної джерельної бази здійснено комплексне дослідження слов’янофільства як релігійно-філософської течії суспільно-політичної думки в Росії 40—70-х років XIX ст.; схарактеризовано засновників, прихильників і послідовників ідеї слов’янської взаємності; доведена історична обумовленість слов’янофільства, розкрита його релігійна і моральна суть, політична компонента і трансформація до панславізму та євразійства.

Анатолій Єрмоленко, Юрій Бауман, Вікторія Шамрай та ін.

У монографії здійснено обґрунтування концепції модернізації українського суспільства з перспективи ціннісно-нормативної системи Євросоюзу, зокрема розкрито універсалістський зміст основних європейських цінностей, таких як «свобода», «справедливість», «солідарність», «відповідальність», «рівність», «толерантність», як регулятивного принципу розвитку модернізаційного потенціалу українського етосу, показані їхні інтегративна, орієнтаційна та леґітимативна функції у процесі модернізації соціальних інституцій українського суспільства.

Анатолій Єрмоленко

Відповідно до провідних тенденцій та парадигмальних змін у сучасній практичній та соціальній філософії у монографії здійснено дослідження основних проблем етики дискурсу, що позначаються такими поняттями, як комунікація, аргументація, консенсус, а також застосування цих понять у дослідженні модернізації українського етосу, розвитку моральності до універсалістської етики в умовах глобалізації.

Александр Протасов

Форму хайбун не можна віднести з упевненістю ні до поезії, ні до прози. Це особливий спосіб висловити свій погляд на світ, свій погляд на оточення і на самого себе.

Олег Шепетяк

Книги містять виклад історії релігій світу, аналіз історичних обставин формування провідних релігійних течій та розвиток їх віровчень. Розглядаються головні конфесії релігій та їхній вплив на соціальне і культурне життя народів світу. Якщо в першому томі увага зосереджена на релігіях давнього світу, що з’явилися до виникнення християнства, то в другому автор зосередився на релігіях Близького Сходу, Середземномор’я, зокрема іудаїзм, іслам. Третій том присвячений історії християнства, зокрема в таких його виявах, як католицизм, православ’я, протестантизм.

Хамітов Н.В.

Автор починає монографію з осмислення методологічних проблем сучасної філософської антропології, і, окресливши власну методологію, показує, як вона працює у вирішенні як загальних теоретичних проблем цієї царини філософського знання, так і проблем, що стосуються теперішнього українського контексту — переходить від теоретичного до практичного повороту.

Хамітов Н.В.

Книга присвячена пошуку відповідей на питання самотності і сумісності у людському бутті. Автор пропонує оригінальне рішення проблеми, виділяючи типи людей туги і людей нудьги. Проникаючи в глибини їх життєвих світів, він прогнозує відносини між ними. Видання 5-е, доповнене і перероблене, в нього увійшли нові розділи: «Людина туги як людина переживань, людина нудьги як людина вражень» і «Інтернет».

Збірник містить статті за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті видатного філософа громадського діяча, директора Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України — академіка В.І. Шинкарука.