|
| Stadler P., Kotova N. Монографію присвячено аналізу матеріалів культури лінійно-стрічкової кераміки поселення Брунн 3 в Нижній Австрії, яке датується другою половиною 6 тис. до н.е. У книзі розглядаються радіовуглецеве датування поселення, планування домівок, вогнища і печі, форми і орнаментація посуду, склад глини для виготовлення кераміки, статуетки, музичні інструменти та кам’яні знаряддя. |
| Shatilo L. Трипільський феномен, який демонструє специфічний артефактний комплекс і надзвичайне планування поселення, також відомий своїми так званими «мега поселеннями». П’ять найбільших «мега» або гігантських поселень мають розміри від 150 до 320 га. Ці та інші великі населені пункти зосереджені в басейні річки Синюхи, яка є центральною частиною сучасної України. У цьому регіоні відомо понад 100 різних трипільських об’єктів. Хронологія цього регіону є ключем до розуміння не лише феномену «мега поселення», а й динаміки просторового розвитку в межах феномену «Трипілля» загалом. Центральне питання цього дослідження зосереджено на реконструкції трипільської хронології в басейні Синюхи та прилеглих до нього територіях, включаючи хронологію окремих мега об’єктів, періодизацію просторового поширення, розвиток стилів кераміки, тривалість існування окремих пам’яток в часі і просторі. |
| Яковишина Я., Куценяк О. У монографії представлено колекцію трипільської антропоморфної пластики з фондів Львівського історичного музею. Збірка налічує 205 статуеток, які походять з 14 пам’яток Івано-Франківської (Незвисько, Городниця, Комарів), Тернопільської (Заліщики, Більче-Золоте Вертеба, Ланівці, Зозулинці, Семенів-Зеленче, Лисичники, Кошилівці), Черкаської (Кочержинці, Сушківка, Пекарі) та Чернівецької областей (Ленківці). Теракоти згруповані за пам’ятками, на яких вони були знайдені. Подано інвентарний номер, зображення та опис кожного предмета. Опубліковані матеріали супроводжуються посиланнями на літературу. |
| Алядінова Д.Ю., Афанасьєва О.В., Біляєва С.О. та ін. У монографії репрезентовані матеріали комплексних досліджень середньовічної фортеці, розташованої біля с. Тягинка Бериславського району Херсонської області, які проводилися Південною Середньовічною експедицією Інституту археології НАН України протягом 2019—2021 років за сприяння ХМГО «Культурний центр Україна — Литва». |
| Тесленко И.Б. У монографії на підставі аналізу значних обсягів археологічного матеріалу запропоновано методично обґрунтовану класифікацію, типологію та детальну хронологію кераміки Криму XV століття. Докладно охарактеризовано технологічні особливості та асортимент місцевої гончарної продукції, визначено головні чинники впливу на розвиток місцевого гончарства, а також з’ясовано напрямки, динаміку й закономірності імпорту та експорту глазурованих й не глазурованих виробів на цей час. |
| Теліженко С.А., Манько В.О. У монографії здійснюється публікація матеріалів розкопок поселення Ратнів ІІ та результатів розвідок у околицях села Ратнів Луцького району Волинської області. У процесі археологічних досліджень були виявлені численні пам’ятки, що існували у басейні ріки Чорногузки протягом мезоліту — пізнього середньовіччя. Результати досліджень призвели до відкриття багатьох пам’яток заключного періоду кам’яної доби, що дозволило створити нову гіпотезу про походження культури лінійно-стрічкової кераміки Волині. Відкриття яскравого поховального комплексу доби ранньої бронзи дозволило провести антропологічне вивчення залишків 3 скелетів, що належали носіям межановицької культури. Досліджені численні об’єкти межановицької, лужицької, милоградської культур, а також об’єкти пізньоримського й ранньослов’янського часів. Величезний інтерес складають дослідження слов’яно-руських об’єктів, у тому числі зернової ями, що копіювала форму піфоса. |
| Збірка «Стародавнє Причорномор’я» складена на основі матеріалів ХІІІ ювілейних читань пам’яті П.Й. Каришковського, міжнародної конференції, яка відбулась в Одеському національному університет імені І.І. Мечникова 12—13 березня 2021 р. |
| Скорый Сергей, Зимовец Роман У другому виданні книги представлений розширений Каталог предметів (більш ніж 500) скіфської культури, який включає у себе озброєння, деталі військового костюму, кінської упряжі, культові вироби, а також матриці і штампи для виготовлення аплікацій з дорогоцінних металів. Значна частина артефактів оформлена у традиціях скіфського звіриного стилю. Наведено описи й ілюстрації кожного предмета, визначено датування, аналогії, типологічні характеристики у контексті скіфських старожитностей Східної Європи. У світлі нових реалій, розглянуто певні аспекти скіфського мистецтва звіриного стилю, у цілому, та специфіка його проявів на території Криму, зокрема. Висловлено певні думки щодо історії півострова у ранньому залізному віці, у тому числі щодо часу появи носіїв скіфської культури на території Криму, характері їх взаємодії з автохтонним таврським населенням, впливу мистецтва грецьких держав Північного Причорномор’я на скіфський звіриний стиль. |
| О.П. Сєкерська, О.Б. Шевченко До наукового обігу вводиться колекція виробів із кістки та рогу з городища Ніконій, розташованого біля с. Роксолани Одеської області. Колекція налічує 218 предметів різного призначення, більшість з яких (205 екз.) зберігається в Одеському археологічному музеї Національної академії наук України, а решта (13 екз.) — у приватних колекціях. Публікація матеріалу розширює інформаційну базу дослідження домашніх промислів та ремесел мешканців античного Ніконія. |
| О.П. Сєкерська Посібник орієнтований на здобувачів вищої освіти з спеціальності «Історія» та інших гуманітарних освітніх програм. Матеріал посібника у доступній формі ознайомлює читачів із сучасною концепцією давньогрецького поліса та проблемами формування і розвитку полісів у Північно-Західному Причорномор’ї. Посібник допоможе скласти загальне уявлення про давньогрецьку цивілізацію як цивілізацію поліса та розкрити окремі варіанти державного устрою давньогрецьких колоній на теренах сучасної України. Для кращого засвоєння матеріалу наукові положення формулюються з необхідними поясненнями та супроводжуються словником назв та термінів, орієнтовними темами семінарських занять і списком джерел та літератури. |
| Сапожников І.В., Аргатюк С.С., Левчук В.В. Монографія створена і опублікована до святкування 600-річчя с. Маяки Одеського району в межах програми «Ювілейні дати Одещини». В ній вперше зібрані і описані матеріали розкопок та інших археологічних досліджень на землях населеного пункту, які ведуться понад 125 років. Особливу увагу приділено поселенню і могильнику Маяки та кургану Висока Могила. В інших розділах наведено історію села (в минулому міста) Маяки, починаючи від Середньовіччя (литовського замку біля переправи на перетині сухопутного і річкового шляхів) до центру CТГ незалежної України. |
| Могилов О.Д. Робота присвячена публікації матеріалів поселення передскіфського часу біля с. Комарів у Середньому Подністров’ї. Вивчено культові, житлові та господарчі об’єкти пам’ятки. Проаналізовано матеріальну культуру. З’ясовано хронологію поселення та його місце серед синхронних комплексів у регіоні. |
| Лысенко С.С. Робота є першим дослідженням, у якому узагальнена інформація практично про всі прикраси епохи пізньої бронзи, що походять з пам’яток Північного Причорномор’я рубежу ІІІ—ІІ — початку І тис. до н. е. Розроблено типологію прикрас; розглянуто їх взаємозустрічність у закритих комплексах та місце розташування у похованнях. Залучено дані металографічних досліджень та експериментального вивчення з використанням муляжів прикрас деяких типів. На підставі присутності в похованнях прикрас та їх взаємозустрічності виділено два основні масиви пам’яток: Західний («Правобережний») та Східний («Лівобережний»). Висновки, зроблені виходячи з інвентарю поховань, знайшли своє підтвердження під час аналізу речей з скарбів, поселень і випадкових знахідок, багато типів яких відомі у похованнях. Західний масив включає пам’ятки різних груп тшинецького культурного кола, кола культур Ноа — Сабатинівка та білозерської культури. |
| Черговий, четвертий випуск «Записок» традиційно містить публікації матеріалів, які відображають питання грошового обігу та художньої металообробки в Північному Причорномор’ї в античну епоху і середньовіччя. |
| Горбаненко С.А., Журавльов О.П. У монографії розглянуто матеріали з тваринництва і мисливства у слов’ян передодня утворення Давньої Русі — волинцевсько-роменських і райковецьких пам’яток, останньої чверті І тис. н. е. Проаналізовано близько 40 археозоологічних комплексів та знаряддя, що характеризують обидві галузі. Встановлено суттєву подібність тваринництва, відмінності у значенні мисливства. Оглянуто ймовірні впливи на тваринництво з боку сусідів. |
| Гавінський А., Яковишина Я. У книзі розглядаються стосунки одних з найбільших європейських енеолітичних культур ІV тис. до н. е, які абсолютно відмінні за своїм походженням, матеріальними й духовними здобутками. Подається характеристика визначальних ознак цих спільнот: походження, час існування, поселенська організація, традиція побуту і ін. Основна увага приділена контактам обох культур, які найбільш інтенсивно відбувалися на безпосередньому пограниччі. Взаємозв’язки виражені прямим «імпортом» кераміки, наслідуванням технологій її виготовлення та художнього прикрашення, обміном виробничих навиків. Особливого переплетіння набула духовна сфера із запозиченнями культових практик. |
| Булатович С.А., Редина Е.Ф. В книзі публікується каталог кізикінів (електрових монет античного міста Кізика) із зібрання Одеського археологічного музею Національної академії наук України. Основу колекції складають 73 статера Орловського кладу, які представлені 43 типами. Каталог містить інформацію про інші екземпляри монет цього типу та номіналу відомих по літературі та аукціонних каталогах. Розглядаються різні аспекти карбування і застосування кізикінів у якості міжполісної монети. Зокрема особливості обігу цих монет в Північному Причорномор’ї з урахуванням нових нумізматичних і епіграфічних знахідок. Окремий розділ присвячений аналізу Орловського кладу, як пам’ятки економіки і культури. |
| Монографія є результатом реалізації наукового проєкту «Правові та організаційні аспекти використання аерокосмічної зйомки для дослідження й охорони археологічної спадщини України», виконуваного в межах Програми НАН України «Гранти НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України для проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки 2020—2021 рр.». У монографії висвітлено сучасний стан та проблеми правового регулювання і організації використання дистанційного зондування Землі для дослідження й охорони археологічної спадщини в Україні. |
| Яна Яковишина, Оксана Куценяк У монографії представлено колекцію трипільської антропоморфної пластики з фондів Львівського історичного музею. Збірка налічує 205 статуеток, які походять з 14 пам’яток Івано-Франківської (Незвисько, Городниця, Комарів), Тернопільської (Заліщики, Більче-Золоте Вертеба, Ланівці, Зозулинці, Семенів-Зеленче, Лисичники, Кошилівці), Черкаської (Кочержинці, Сушківка, Пекарі) та Чернівецької областей (Ленківці). Теракоти згруповані за пам’ятками, на яких вони були знайдені. Подано інвентарний номер, зображення та опис кожного предмета. Опубліковані матеріали супроводжуються посиланнями на літературу. |
| Сергій Сегеда Представлено антропологічні портрети видатних діячів української історії та культури — князів Ярослава Мудрого і Ярослава Осмомисла, Нестора Літописця, кошових отаманів Війська Запорозького Івана Сірка і Петра Калнишевського, поета-художника Тараса Шевченка, ім’я якого стало символом боротьби за національне визволення України. |
| Bilyaeva S. et al. |
| Shelekhan O. У своїй роботі автор всебічно дослідив скіфську клинкову зброю в районі фермерських племен, які мешкали у Східно-Європейському Лісостепу з VII століття до якогось моменту між IV та початком III ст. Е. Мої висновки детально описані у п’яти основних розділах. У розділі історіографії узагальнено велику наукову спадщину. У межах цього критично аналізуються основні теорії, присвячені загальним та окремим питанням дослідження клинкової зброї. У другу главу, присвячену типології, організовано численні джерела. По-перше, було окреслено п’ять функціональних метричних груп. По-друге, пропонується нова класифікація. Послідовність мечів і кинджалів демонструє основні хронологічні зміни в скіфській культурі. Детальні хронологічні терміни були побудовані в третьому розділі. Це показує, що не існує хронологічного горизонту чи типологічної групи, які можна було б вважати ізольованими від старожитностей Степової Скіфії. Основні закономірності розподілу клинкової зброї в районі Лісостепу викладені в чет |
| Том охоплює передісторію України від нижнього палеоліту до кінця неоліту. Це перший всебічний синтез української передісторії з найдавніших часів і до періоду неоліту, проведений дослідниками, які в даний час досліджують передісторію України. В даний час не існує жодної книги з англійської мови на цю тему, яка б давала поточний синтез для цих періодів. У розділах цього тому подано сучасні огляди всіх аспектів розвитку доісторичної культури в Україні та представлені деталі ключових місць та знахідок за досліджувані періоди. Книга включає найновіші дослідження з усіх областей передісторії до періоду неоліту, і, крім того, розглядаються такі сфери, як недавнє радіовуглецеве датування та його наслідки для хронології культури; як і розгляд питання щодо аДНК та нових поглядів на історію культури, які дає цей напрямок досліджень; поряд із недавніми дослідженнями використання макрофосильних рослин, а також антропологічними та стабільними ізотопними дослідженнями раціону, які всі поєднують, щоб |
| Koloda V., Gorbanenko S. У цій книзі Володимир Колода та Сергій Горбаненко обговорюють важливу роль сільського господарства у соціально-економічному розвитку Хозарського каганату та його вплив на сусідні народи. Спираючись на методи природничих наук (такі як палеоботаніка, археозоологія, ґрунтознавство, палеокліматологія), звертають увагу на те, що сільське господарство було основою економіки хазарського населення. Порівняльний аналіз свідчить про значний вплив сільськогосподарських традицій салтівського населення на сусідні племена східних слов’ян: сіверян, згаданих в літописі (роменська культура Лівобережної України) і слов’яни на Дону (боршевська культура). |
| Мега-міста Трипілля на південному заході України є одними з найбільших сіті у 5 — 4-му тисячолітті в Євразії, незважаючи на те, що ними нехтували в дослідженнях міського походження. Проект прагне надати польові дані та інтерпретацію в масштабі, який ніколи не робився на мега-містах, чий розмір (до 450 га) ускладнює їх дослідження. Центральним методологічним питанням є те, як розмістити 1000—2000 споруд на мега-майданчику послідовно, щоб продемонструвати, скільки будинків було зайнято одночасно, і дозволити побудувати точну демографічну модель міста. Проект сформулював нову методологію вирішення цієї проблеми, яку він успішно перевірив на місцях на мегаміста Небелівка в Кіровоградському районі. Проект також визначив низку водно-болотних угідь поблизу мегамайданчика для перевірки масштабів впливу людини на навколишнє середовище. Таким чином, проект зробить прорив у розумінні мегасміст Трипілля та у розумінні походження складних суспільств та міського поселення в Євразії. |
| У колективній монографії аналізується унікальний комплекс, досліджений у 2018 році археологічною експедицією Бердянського державного педагогічного університету біля с. Пологи Пологівського району Запорізької області. Уперше в українській археології матеріали кургану, особливо статусний символ (посох), аналізуються за матеріалами звіту не лише в рамках міждисциплінарного дослідження, але й є об’єктами дискусії широкого кола фахівців різних держав. Особливу увагу приділено технологіям, семантиці та семіотичному статусу артефактів, а також культурній приналежності поховання епохального кінця III тис. до н. е. |
| Пеняк П., Кочан В. У пропонованому виданні розглядаються археологічні пам’ятки села Ратівці Ужгородського району Закарпатської області. Вони представлені старожитностями раннього залізного віку, артефактами першої та другої половини І тис. н. е. Кожна епоха розглядається у взаємозв’язку із соціально-економічним та культурним розвитком Верхнього Потисся та тими етносами, що його населяли. |
| У монографії представлено духовну культуру населення великого географічного регіону України. Досліджено широкий спектр проблем, зокрема, мобільне мистецтво палеолітичної доби, мистецтво та поховальний обряд неоліту та енеоліту, орнаментика трипільського посуду; кургани доби бронзи та ранньозалізного віку, світогляд населення римського часу, могильники ранньослов’янського та ранньосередньовічного періодів, середньовічне ювелірне мистецтво, історія досліджень пам’яток духовної культури у ХІХ—ХХ ст. |
| Анатолій Гейко |
| И.В. Бруяко У книзі міститься інформація про розкопки поселення Картал, нижні шари якого відносяться до епохи ранніх землеробів Балкан. Роботи проводилися в 2001 і 2015 рр. В результаті отримані дані, що стосуються пізнього енеолітичного періоду на Нижньому Дунаї. Відкрите поселення культури Чорнавода І досі є єдиним відомим на північ від Нижнього Дунаю. |
| Аліна Сушко Робота присвячена комплексному аналізу колекції керамічних іграшок XI—XIX ст., виявлених під час археологічних досліджень міста Києва. Із загального масиву керамічної пластики виокремлено дитячі іграшки за своєю суттю та функціональним призначенням. Розроблені хронологія та типологія іграшок, зроблена загальна характеристика технології виготовлення виробів. Встановлено, що, пройшовши стадії тотема та божества, в ході економічного та культурного розвитку суспільства сакральний бік поступився утилітарному, як наслідок відбулося становлення дитячої іграшки в сучасному розумінні. |
| І Всеукраїнський археологічний з’їзд є продовженням традиції українських археологічних конференцій. Матеріали З’їзду окреслюють основні напрямки роботи та проблематику досліджень у сучасній археологічній науці. Основною метою з’їзду став підсумок результатів польових робіт та аналітичних розробок в Україні впродовж останніх п’яти років та визначення напрямків подальших досліджень. Матеріали роботи З’їзду відображають тематичні напрямки, за якими працювали науковці у форматі секцій. |