Ukrainian

Summary:У монографії здійснено дослідження давньоруського літописання X–XIII ст., що дійшло до нашого часу у складі Лаврентіївського, Іпатіївського, Радзивілівського, Новгородського першого літописних зводів. Воно не вичерпує собою давньоруську історичну писемність, її сліди виявляються також у ряді пізньосередньовічних літописів (Новгородському четвертому, Московському, Воскресенському, Никонівському, Густинському та ін.), свідчення яких залучаються для аналізу. Текстологічне вивчення літописних повідомлень дало можливість автору запропонувати нові погляди на історію складання, географію, хронологію та авторство давньоруського літописання. У X–XI ст. це було явище переважно київське, в XII–XIII ст. – загальноруське, що успадкувало київську літописну традицію і неодмінно базувалося на «Повісті минулих літ», створеній у Печерському монастирі на початку XII ст.