Ukrainian
Summary:Пропонована монографія є першою в сучасній науці спробою докорінного критичного перегляду дотеперішніх основних поглядів дослідників на походження імен давньоруських і спільнослов’янських язичницьких божеств з оглядом при цьому також дотеперішніх спроб трактування сутності релігійно-міфологічних функцій цих божеств. З наведенням відповідної аргументації, автор пропонує теорію, згідно з якою, всі, без винятку, давньоруські і спільнослов’янські язичницькі божества, разом із своїми іменами та релігійно-міфологічними функціями, виникли переважно ще в первіснообщинний період і виключно на праслов’янському, чи ще протослов’янському автохтонному ґрунті, причому саме на ґрунті антропонімійному. Отже жодне з цих божеств, як і його ім’я, нізвідки не було запозиченим. Відповідно аргументовано, автор також доводить, що деякі із відомих досі у науці давньоруських язичницьких божеств насправді жодними божествами не були, оскільки були помилково створені божествами через непорозуміння самими давньоруськими книжниками-переписувачами і копіїстами ще давніших відповідних писемних пам’яток, а відтак уже, теж через непорозуміння, помилково й самими дослідниками давньоруського язичництва.
Reading audience:Монографія написана на стику двох наук – міфології і лінгвістики, розрахована на читачів: міфологів, філологів, етнологів, істориків, теологів, краєзнавців та всіх, хто цікавиться історією України і всього слов’янства
Russian
Summary:Монография является первой в современной науке попыткой особого критического пересмотра досегодняшних основных взглядов исследователей на происхождение имён древнерусских и общеславянских языческих божеств с рассмотрением при этом также досегодняшних попыток интерпретации сутности религиозно-мифологических функций этих божеств. Применяя соответственную аргументацию, автор предлагает теорию, согласно которой, все, без исключения, древнерусские и общеславянские языческие божества, вместе со своими именами и религиозно-мифологическими функциями, появились ещё в первобытном периоде и исключительно на прасловянской, или даже протославянской автохтонной почве, причем именно на почве антропонимийной. Таким образом ни одно из этих божеств, как и его имя, ниоткуда не было заимствовано. Соответственно аргментируя, автор также доказывает, что некоторые из известных сегодня в науке древнерусских языческих божеств на самом деле никакими божествами не были, поскольку были ошибочно созданы божествами изза недоразумения самими древнерусскими книжниками-переписчиками и копиистами древнейших соответсвенных письменных памяток, а вследствие этого, также уже изза недоразумения, ошибочно и самими исследователями древнерусского язычества.
Reading audience:Моногрфия написана на стыке двух наук – мифологии и лингвистики, расчитана на читателей: мифологов, филологов, этнологов, историков, теологов краеведов и всех, кого интересует история Украины и всего словянства.