Ukrainian
Summary:Книга присвячена низці важливих аспектів взаємодії філософії та наукової фантастики, передусім у другій половині 1950–1960-х роках. У ці часи в СССР філософія виявилася куди менш гнучкою й вільною від ідеологічних догм, аніж мистецтво, в тому числі й НФ. Фантасти виходили на проблеми, які потім стали зватися «глобальними» і «перспективними», перетворилися на предмет наукової футурології (в тому числі й у доповідях Римському клубу), ба більше – на ті, які й сьогодні закономірно перебувають на передньому плані наукового пізнання й філософського осягнення. НФ в СССР тоді являла важливий світоглядно-філософський та соціокультурний чинник розхитування офіційної ідеології, подолання догматичної «філософії марксизму-ленінізму», виходу світогляду за межі «мудрих накреслень партії»; вона нерідко виконувала місію соціальної філософії, соціальної психології, культурології, футурології та філософії науково-технічного поступу. У книзі, крім концептуальної частини, окремі розділи присвячені філософським пошукам Івана Єфремова й Аркадія та Бориса Стругацьких.
Russian
Summary:Книга посвящена ряду важных аспектов взаимодействия философии и научной фантастики, прежде всего во второй половине 1950–1960-х годах. В эти времена в СССР философия оказалась куда менее гибкой и свободной от идеологических догм, чем искусство, в том числе и НФ. Фантасты выходили на проблемы, которые потом стали называться «глобальными» и «перспективными», превратились в предмет научной футурологии (в том числе и в докладах Римскому клубу), более того – на те, которые и сегодня закономерно находятся на переднем плане научного познания и философского постижения. НФ в СССР тогда представляла важный мировоззренческо-философский и социокультурный фактор расшатывания официальной идеологии, преодоления догматической «философии марксизма-ленинизма», выхода мировоззрения за пределы «мудрых предначертаний партии»; она нередко выполняла миссию социальной философии, социальной психологии, культурологии, футурологии и философии научно-технического прогресса. В книге, кроме концептуальной части, отдельные разделы посвящены философским поискам Ивана Ефремова и Аркадия и Бориса Стругацких.