Ukrainian
Summary:Суботівське городище має два основних горизонти перехідного періоду від доби бронзи до раннього залізного віку: Суботів II, кінця ХІ/Х – середини IX ст. до н. е., Суботів III, другої половини IX ст. до н. е. Матеріальний комплекс обох горизонтів генетично неоднорідний, сформувався за імпульсів та безпосереднього проникнення носіїв традицій Середньодунайського або Карпато-Балканського та, суттєво меншою мірою, Оксько-Камського та Поволзько-Центральноказахстанського осередків культурогенезу. За поєднанням компонентів пам’ятку віднесено до білогрудівсько-чорноліського етапу білогрудівської культури.
Початок формування білогрудівської культури значною мірою був стимульований процесом гальштатизації, що охопив і південний лісостеп Дніпровського Правобережжя. В зоні гальштатизації опинилось також степове Північне Причорномор’я, де на місцевій сабатинівської підоснові за дуже активної участі ранньогальштатського компонента формувалася білозерська культура. В лісостеповому Сіверському Подовців’ї на зрубній (БМЗК) підоснові за участі східного та північно-східного компонентів, а в степовому Північно-Східному Приазов’ї на тій само підоснові, але за участі тільки східного, формуються постзрубні утворення.
В перехідний період від епохи бронзи до раннього залізного віку розвивалася соціально-майнова диференціація та формувалася нова еліта, в якій в зоні гальштатизації значну роль відігравали вихідці з Карпато-Подунав’я та Подністер’я. Сліди присутності останніх у Трої Vllb у Малій Азії та на Суботівському городищі в Середньому Подніпров’ї, на пам’ятках білозерської культури Північного Причорномор’я вказують на включення населення цих регіонів в єдину євразійську мережу торгівлі та обміну. В культурно-історичному сенсі городища відображають не тільки зрослу мілітаризацію, але й значний ступінь своєрідної комерціалізації населення напередодні раннього залізного віку.
Russian
Summary:Суботовское городище включает два основных горизонта переходного периода от эпохи бронзы к раннему железному веку: Суботов II, конца XI/X – середины IX в. до н. э., Суботов III, второй половины IX в. до н. э. Материальный комплекс обоих горизонтов генетически неоднороден, сформировавался за счет мощных импульсов и непосредственного проникновения носителей традиций Среднедунайского или Карпато-Балканского и, в существенно меньшей степени, Окско-Камского и Поволжско-Центральноказахстанского очагов культурогенеза. По сочетанию компонентов памятник отнесен к белогрудовско-чернолесскому этапу белогрудовской культуры.
Начало формирования белогрудовской культуры в значительной мере было стимулировано процессом гальштатизации, охватившим и южную лесостепь Днепровского Правобережья. В зоне гальштатизации оказалось также степное Северное Причерноморье, где на местной сабатиновской подоснове при очень активном участии раннегальштатского компонента формировалась белозерская культура. В лесостепном Северском Подонцовье на срубной (БМСК) подоснове с участием восточного и северо-восточного компонентов, а в степном Северо-Восточном Приазовье на той же подоснове, но с участием только восточного, формируются постсрубные образования.
В переходный период от эпохи бронзы к раннему железному веку развивалась социально-имущественная дифференциация и формировалась новая элита, в которой в зоне гальштатизации значительную роль играли выходцы из Карпато-Подунавья и Поднестровья. Следы присутствия последних в Трое VIIb в Малой Азии и на Суботовском городище в Среднем Поднепровье, на памятниках белозерской культуры Северного Причерноморья указывают на включение населения этих регионов в единую евразийскую сеть торговли и обмена. В культурно-историческом смысле городища отражают не только возросшую милитаризацию, но и значительную степень своеобразной коммерциализации населения накануне раннего железного века.