Ukrainian
Summary:Висвітлені проблеми класифікації рослинності в історичному аспекті. Підведені підсумки класифікації рослинності України на домінантно-ценотичних та еколого-флористичних засадах та розглянуто можливість їхнього подальшого застосування. Показано внесок українських геоботаніків в розробку європейської синтаксономії (EuroVegChecklist). Наведені приклади екологічної оцінки на основі методики синфітоіндикації з використанням авторських шкал. Із застосуванням сучасних програм та методів показані різні аспекти аналізу інформації на якісно новому рівні (оцінка α-, β-, γ- ценорізноманіття, порівняння на рівні синтаксонів та регіонів). Особливу увагу приділено оцінці клімату, який розглядається як тригерний механізм, опосередкований вплив якого через едафічні фактори сильніший ніж прямий вплив. В зв’язку з цим такі взаємопов’язані наслідки трактуються як кліматогенні. Разом з аналізом найвразливіших угрупувань особливу увагу приділено всиханню ялинніків в Карпатах, а також трансформації степових угрупувань.
English
Summary:The problems of vegetation classification in the historical aspect have been highlighted. The summation of vegetation classification of Ukraine on dominant-cenotic and ecological-floristic principles were conducted, and the possibility of its futher usage have been shown. The Ukrainian geobotanists contribution to the European Syntaxonomy (EuroVegChecklist) developing have been revealed. Examples of syntaxonomic ecological assessment based on synphytoindication techniques with using original scales have been reported. Through the application of modern methods and programs, various aspects of the data analysis have been illustrated to a new level (assessment of α-, β-, γ-cenodiversity, comparison at syntaxa and regions). Particular attention is paid to the assessment of climate, that is considered as a toggle mechanism. Its indirect influence through edafic factors are stronger than direct effect, and therefore such interrelated impacts are treated as climatogenic. Along with analysis of the most vulnerable communities the special focuses is on drying of spruce forests in the Carpathians, as well as transformation of steppe communities.